батьківські збори, 1 клас

 БАТЬКІВСЬКІ  ЗБОРИ

 «Перша зустріч із батьками» (1 клас)

Мета: знайомство батьків з один з одним та з учителем; ознайомлення батьків ознайомлення батьків із навчальними вимогами; обговорення проблеми адаптації дітей до шкільного навчання.

                                                             Вступне слово.

Батьки заходять до класу, де стільці розставлені по колу, сідають.

З першого вересня у ваших дітей все буде по-новому: уроки, вчителька, шкільні товариші. Тепер ми з вами – один великий колектив. Нам належить разом радіти і долати труднощі  вчитися. Разом з дітьми навчаються їхні мами і тата, бабусі й дідусі. Навчається разом зі своїми учнями і вчитель. Сподіваюся, що всі чотири роки наш колектив буде дружним і згуртованим.

II.Знайомство батьків один з одним та з учителем.

Знайомство починає вчитель.

1.  Вправа « Мікрофон»

Зараз ми з вами познайомимося. Для цього ми проведемо таку гру як “Мікрофон”. У символічний іграшковий мікрофон кожний представиться і скаже, що він хоче побажати своїй дитині у цьому класі.

Я розпочну першою: “Мене звати Аліна Валеріївна. Я хочу побажати вашим дітям, щоб вони зростали здоровими фізично і духовно, успішними та розумними.”

Мене звати ... (батьки) Я хочу побажати своїй дитинi, яка йде у 1 клас ...“. (Кожна мама чи батько, які присутні, висловлюють свої думки в мікрофон”.

Підсумок: багато хороших думок пролунало і головне, що ви всі хочете бачити своїх дітей здоровими, інтелектуальними, вихованими.

2. Вправа «Знайомство»

Запропонувати батькам написати ім'я своєї дитини вертикально: згори вниз, а навпроти кожної літери записати якість, особливу рису дитини, що починається з цієї літери.

А — активний,  артистичний...

Р — розумний, рухливий...

Т — творчий...

Е — емоційний, енергійний...

М — милий, малий...

 Інструкція: назвіть своє ім'я і розкажіть коротенько  про свою дитину. Після кожної розповіді  розмістити аркушик з ім'ям дитини на загальному плакаті під назвою  «Майбутні школярики».

3. “Мозковий штурм

Проблемне питання: На вашу думку, хто має бути у центрі нашої уваги? (Відповідь: дитина)

І у батьків, і у вчителів в центрі уваги дитина. (На дошку в центрі вчитель прикріплює листок на якому написано: дитина.) З однієї сторони дитина зростає у сім’ї і у неї є батьки. (На дошку вчитель прикріплює листок на якому написано: батьки.)

 

 

Чи можна вирішити всі завдання окремо? Отже, мета щодо виховання дітей і у батьків, і у вчителя однакова. Щоб виховати дитину такою, як ми хочемо, потрібно організувати творчу співпрацю вчителів, учнів, батьків у навчально-виховному процесі.

4. Інтерактивна вправа “Готовнiсть дитини до школи”.

З початком навчання у життi дитини вiдбувається дуже багато змiн. Це новi умови життя та дiяльностi, новi контакти, новi стосунки, новi обов’язки. Змiнюється соцiальна позицiя: був просто дитиною, тепер став школярем; соцiальний iнститут навчання i виховання: не садочок, а школа, де навчальна дiяльнiсть стає провiдною. Усе пiдпорядковується навчанню, школi.

Початок навчання у загальноосвітній школі супроводжується суттєвими змінами у системній діяльності дитини на психоемоційному, регуляторному, вегетативному рівнях.

Пристосування (адаптацiя) дитини до школи вiдбувається не одразу. Це досить тривалий процес, пов’язаний зi значним напруженням усiх систем органiзму. Лише через 5 - 6 тижнiв поступово пiдвищуються та стають бiльш стiйкими показники працездатностi, у дитини спадають напруження та тривожнiсть.

Кожен першокласник має свій індивідуальний бар’єр психологічної адаптації до зовнішніх впливів, що виявляються у прагненні досягти рівноваги між психологічними і соціальними потребами.

Залежно вiд стану здоров’я, сiмейної ситуацiї, відвiдування чи не вiдвiдування дитячого садочка, раціональної організації занять і режиму дня адаптацiя до школи має рiзний перебiг.

Легше проходить перiод пристосування до школи i краще справляються з розумовими та фiзичними навантаженнями здоровi дiти. Та сьогоднi лише 20—25 % дiтей iдуть до школи здоровими. Решта мають рiзноманiтнi порушення та вiдхилення у станi здоров’я.

Що ж вiдбувається в органiзмi дитини в першi днi навчання?

• Нестiйка працездатнiсть;

• дуже високий рiвень напруження серцево-судинної системи;

• низькi показники координацiї рiзних систем органiзму мiж собою;

• змiни функцiонального стану центральної нервової системи;

• рiзке зниження навчальної активностi;

• зниження працездатностi;

• до кiнця першої чвертi маса тiла зменшується у 60 % дiтей;

• скарги на втому, головний бiль, сонливiсть, погiршення апетиту, поганий сон;

• розгальмованiсть рухова або в’ялiсть, втома;

• розлади шлунково-кишкового тракту;

• пiдвищення артерiального тиску.

За результатами дiагностики на кiнець жовтня мiсяця 88% дiтей 1 класу мають високий рiвень адаптацiї, 12 % — середнiй рiвень адаптацiї

5. Правила роботи. Вправа «Сімейний статут»

( Поділ на групи)

Ділимо учасників на чотири групи: пори року; ( учасники створюють свої кола).

Зараз ви створили одну велику сім’ю. А для того, щоб уникнути сімейних конфліктів , необхідно виробити й прийняти своєрідний «Сімейний статут», який закріплюватиме правила поведінки та права членів родини . Правила поведінки важливі в житті людини та сус­пільства. Вони допомагають регулювати взаємостосунки людей.

(Наприклад: бути ввічливим; бути позитивним; не критикувати; говорити від свого імені; бути активним; бути толерантним; "піднята рука"; "стоп").

( Учасники на приготованих стікерах пишуть правила, які, на їхню думку, допоможуть їм працювати в одній родині , потім по-черзі презентують правила і вивішують на ватмані  у зображеному колі. Усі правила, які не будуть прийняті – вивішують за колом ) .Шановні  учасники, пропоную вам прийняти правила роботи. 

 Або :  «Для чого в нашому житті існують різні правила?»

 Після відповідей учасників він пропонує прийняти правила роботи  групи  під час зборів     які записуються на плакаті «Правила групи»:

вимкнути мобільний телефон;уважно слухати один одного і не перебивати;

брати активну участь в роботі групи тощо.

4.Робота в групах.

Обговоріть в групі:

- Яка роль батькiв у подоланнi труднощiв, пов’язаних з адаптацiєю дитини до школи?

Завдання: Напишіть на листках 2 поради, для інших батьків, що потрібно робити, щоб дитина успішно навчалася і почувалася в класі? (Кожна група виконує завдання та представляє. Всі поради вчитель прикріплюються на дошку. Вчитель робить висновок.)

Поради батькам:

• Дбати про здоров’я дитини.

• Допомагати у пiдготовцi до школи.

• Органiзувати робоче мiсце дитини.

• Привчати до охайностi й порядку.

• Привчати до самостiйностi.

•Заохочувати найменшi успiхи дитини у навчаннi й поведiнцi, використовуючи для цього слова-схвалення.

• Радiйте вашiй дитинi!

• Розмовляйте з дитиною спокiйним голосом.

• Будьте терплячими.

• Щодня читайте дитинi.

• Заохочуйте зацiкавленiсть та уяву дитини.

Висновок: Психологічна підтримка дитини батьками – одна з основних і важливих умов позитивного адаптаційного періоду.

5.Інтелектуальна розминка.

Нібито тільки вчора вчився малюк ходити, а сьогодні він однією ногою стоїть на шкільному порозі. Школа... Звичайне життя різко змінюється. На уроці вже не можна робити того, що хочеться, а лише те, що потрібне.

Чи готові ви бути батьками першокласни­ка?

Цей тест — інтелектуальна розминка для вас, шановні батьки!

Перед вами — 10 запитань.

 Ваше завдання — закреслити номери тих запитань, на які ви даєте позитивну відповідь.

Тест

1. Мені здається, що моя дитина вчитиметься гірше за інших.
2. Я вважаю, що моя дитина часто кривдитиме інших дітей.
3. На мою думку, чотири уроки — непосильне навантаження для маленької дитини.
4.   Важко бути впевненим у тому, що учителі молодших класів добре розуміють дітей.
5. Важко уявити, що першокласник може швидко навчитися писати, лічити і читати.
6. Моя дитина губиться, коли до неї звертається незнайома доросла дитина.
7. Початкова школа, на мою думку, неспроможна чого-небудь навчити дитину.
8. Я турбуюся, що однокласники дражнитимуть мою дитину.
9. Мій малюк, по-моєму, значно слабший за своїх однолітків.
10.          Вважаю, що вчителька не має можливості оці­нювати успіхи кожної дитини.

Учитель. Скільки у вас закреслених цифр?

а) Якщо кількість закреслених відповідей 4 або менше, то у вас є всі підстави оптимістично зустрі­ти перше вересня, ви готові бути батьками першо­класника.

б) Якщо кількість закреслених цифр 5-8, то вам бажано краще підготуватися до можливих трудно­щів.

в) Якщо кількість закреслених цифр 8-10, то подумайте над своїми відповідями ще раз, можли­во, вам варто порадитися з психологом. Для цього ще маєте час.

2. Гра «Кошик вражень»

Учитель. Що ви дізналися нового під час нашої зустрічі? Що вас турбує? Напишіть відповіді окре­мо на аркушах і складіть їх у кошики відповідно до написів «Дізналися», «Турбує». Ця інформація допоможе нам підготуватися до наступної зустрічі.

3. Рефлексія

Закінчити  батьківські збори мені хотілося словами з аксіоми гуманної педагогіки  Ш.А.Амонашвілі.

“Уявіть Землю, яка летить в Космосі, і скажіть їй ласкаві слова; пошліть добрі думки своїм дітям; закриємо очі – і пошлемо вітання свої батькам; побажайте успіху вчителю, який стоїть перед вами. Хто прекрасно і широко мислить – той ростить свій дух.

Якщо дитина вам що-небудь принесе – обов’язково похваліть зроблене і вона зробить ще. Складіть книгу, із сторінок які принесе вам дитина, скажіть, що ви дали друзям її почитати – створіть для кожного уявне штучне середовище.

Дитина повина бути впевнена, що вона всім потрібна і цікава.”

Дякую за увагу та працю! Бажаю Вам успіхів у навчанні та вихованні дитини.  До нових зустрічей.

 

                                                                 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                  Тест

1.Мені здається, що моя дитина вчитиметься гірше за інших.

2.Я вважаю, що моя дитина часто кривдитиме інших дітей.

3.На мою думку, чотири уроки — непосильне навантаження для маленької дитини.

4.Важко бути впевненим у тому, що учителі молодших класів добре розуміють дітей.

5.Важко уявити, що першокласник може швидко навчитися писати, лічити і читати.

6.Моя дитина губиться, коли до неї звертається незнайома доросла дитина.

7.Початкова школа, на мою думку, неспроможна чого-небудь навчити дитину.

8.Я турбуюся, що однокласники дражнитимуть мою дитину.

9.Мій малюк, по-моєму, значно слабший за своїх однолітків.

10.Вважаю, що вчителька не має можливості оці­нювати успіхи кожної дитини.

Тест

1.Мені здається, що моя дитина вчитиметься гірше за інших.

2.Я вважаю, що моя дитина часто кривдитиме інших дітей.

3.На мою думку, чотири уроки — непосильне навантаження для маленької дитини.

4.Важко бути впевненим у тому, що учителі молодших класів добре розуміють дітей.

5.Важко уявити, що першокласник може швидко навчитися писати, лічити і читати.

6.Моя дитина губиться, коли до неї звертається незнайома доросла дитина.

7.Початкова школа, на мою думку, неспроможна чого-небудь навчити дитину.

8.Я турбуюся, що однокласники дражнитимуть мою дитину.

9.Мій малюк, по-моєму, значно слабший за своїх однолітків.

10.Вважаю, що вчителька не має можливості оці­нювати успіхи кожної дитини.

Тест

1.Мені здається, що моя дитина вчитиметься гірше за інших.

2.Я вважаю, що моя дитина часто кривдитиме інших дітей.

3.На мою думку, чотири уроки — непосильне навантаження для маленької дитини.

4.Важко бути впевненим у тому, що учителі молодших класів добре розуміють дітей.

5.Важко уявити, що першокласник може швидко навчитися писати, лічити і читати.

6.Моя дитина губиться, коли до неї звертається незнайома доросла дитина.

7.Початкова школа, на мою думку, неспроможна чого-небудь навчити дитину.

8.Я турбуюся, що однокласники дражнитимуть мою дитину.

9.Мій малюк, по-моєму, значно слабший за своїх однолітків.

10.Вважаю, що вчителька не має можливості оці­нювати успіхи кожної дитини.

 

Тест

1.Мені здається, що моя дитина вчитиметься гірше за інших.

2.Я вважаю, що моя дитина часто кривдитиме інших дітей.

3.На мою думку, чотири уроки — непосильне навантаження для маленької дитини.

4.Важко бути впевненим у тому, що учителі молодших класів добре розуміють дітей.

5.Важко уявити, що першокласник може швидко навчитися писати, лічити і читати.

6.Моя дитина губиться, коли до неї звертається незнайома доросла дитина.

7.Початкова школа, на мою думку, неспроможна чого-небудь навчити дитину.

8.Я турбуюся, що однокласники дражнитимуть мою дитину.

9.Мій малюк, по-моєму, значно слабший за своїх однолітків.

10.Вважаю, що вчителька не має можливості оці­нювати успіхи кожної дитини.

                                                              Тест

1.Мені здається, що моя дитина вчитиметься гірше за інших.

2.Я вважаю, що моя дитина часто кривдитиме інших дітей.

3.На мою думку, чотири уроки — непосильне навантаження для маленької дитини.

4.Важко бути впевненим у тому, що учителі молодших класів добре розуміють дітей.

5.Важко уявити, що першокласник може швидко навчитися писати, лічити і читати.

6.Моя дитина губиться, коли до неї звертається незнайома доросла дитина.

7.Початкова школа, на мою думку, неспроможна чого-небудь навчити дитину.

8.Я турбуюся, що однокласники дражнитимуть мою дитину.

9.Мій малюк, по-моєму, значно слабший за своїх однолітків.

10.Вважаю, що вчителька не має можливості оці­нювати успіхи кожної дитини.

 

Тест

1.Мені здається, що моя дитина вчитиметься гірше за інших.

2.Я вважаю, що моя дитина часто кривдитиме інших дітей.

3.На мою думку, чотири уроки — непосильне навантаження для маленької дитини.

4.Важко бути впевненим у тому, що учителі молодших класів добре розуміють дітей.

5.Важко уявити, що першокласник може швидко навчитися писати, лічити і читати.

6.Моя дитина губиться, коли до неї звертається незнайома доросла дитина.

7.Початкова школа, на мою думку, неспроможна чого-небудь навчити дитину.

8.Я турбуюся, що однокласники дражнитимуть мою дитину.

9.Мій малюк, по-моєму, значно слабший за своїх однолітків.

10.Вважаю, що вчителька не має можливості оці­нювати успіхи кожної дитини.

                                                               Тест

1.Мені здається, що моя дитина вчитиметься гірше за інших.

2.Я вважаю, що моя дитина часто кривдитиме інших дітей.

3.На мою думку, чотири уроки — непосильне навантаження для маленької дитини.

4.Важко бути впевненим у тому, що учителі молодших класів добре розуміють дітей.

5.Важко уявити, що першокласник може швидко навчитися писати, лічити і читати.

6.Моя дитина губиться, коли до неї звертається незнайома доросла дитина.

7.Початкова школа, на мою думку, неспроможна чого-небудь навчити дитину.

8.Я турбуюся, що однокласники дражнитимуть мою дитину.

9.Мій малюк, по-моєму, значно слабший за своїх однолітків.

10.Вважаю, що вчителька не має можливості оці­нювати успіхи кожної дитини.

Тест

1.Мені здається, що моя дитина вчитиметься гірше за інших.

2.Я вважаю, що моя дитина часто кривдитиме інших дітей.

3.На мою думку, чотири уроки — непосильне навантаження для маленької дитини.

4.Важко бути впевненим у тому, що учителі молодших класів добре розуміють дітей.

5.Важко уявити, що першокласник може швидко навчитися писати, лічити і читати.

6.Моя дитина губиться, коли до неї звертається незнайома доросла дитина.

7.Початкова школа, на мою думку, неспроможна чого-небудь навчити дитину.

8.Я турбуюся, що однокласники дражнитимуть мою дитину.

9.Мій малюк, по-моєму, значно слабший за своїх однолітків.

10.Вважаю, що вчителька не має можливості оці­нювати успіхи кожної дитини.

                                                                Тест

1.Мені здається, що моя дитина вчитиметься гірше за інших.

2.Я вважаю, що моя дитина часто кривдитиме інших дітей.

3.На мою думку, чотири уроки — непосильне навантаження для маленької дитини.

4.Важко бути впевненим у тому, що учителі молодших класів добре розуміють дітей.

5.Важко уявити, що першокласник може швидко навчитися писати, лічити і читати.

6.Моя дитина губиться, коли до неї звертається незнайома доросла дитина.

7.Початкова школа, на мою думку, неспроможна чого-небудь навчити дитину.

8.Я турбуюся, що однокласники дражнитимуть мою дитину.

9.Мій малюк, по-моєму, значно слабший за своїх однолітків.

10.Вважаю, що вчителька не має можливості оці­нювати успіхи кожної дитини.