Батьківські збори "Формування у дітей гуманних почуттів."

Тема. Формування у дітей гуманних почуттів.

Мета. Розширити знання батьків про формування у дітей гуманних почуттів. Розвивати логічне мислення, словниковий запас. Виховувати любов до ближніх та хатніх тварин.

Обладнання. Фотографії та матеріали про хатніх тварин, картки з ситуаціями для ділової гри, анкета для батьків.

Форма проведення. Збори-практикум.

ХІД ЗБОРІВ

І.Вступне слово вчителя. Повідомлення теми зборів

- Тема наших зборів - «Виховання у дітей гуманних почуттів».

ІІ.«Мозкова атака». Обговорення змісту цитати

- Зверніть увагу на цитату, що записана на дошці. Як ви розумієте цей вислів?

Людяність, сердечність, чуйність - цей моральний імунітет проти зла здобувається лише тоді, коли людина з раннього віку пройшла школу добро­ти, школу справді людських стосунків...                 В. О. Сухомлинський

ІІІ. Продовження виступу учителя

- Формування гуманних почуттів починається з найперших контактів дитини з дорослими. Під час спіль­ної діяльності та спілкування, якщо вони правильно побудовані, заявля­ється можливість збагачення почут­тів одне одного. Велике значення при цьому мають мотиви встановлення й збереження позитивних взаємин. Якщо дорослі лагідно ставляться до дитини, визнають її права, уважні до її потреб і бажань, то така дитина відчу­ває емоційне благополуччя - почуття впевненості, захищеності. Зазвичай, у таких умовах у дитини переважає до­брий, життєрадісний настрій. Емоцій­не благополуччя сприяє нормально­му розвитку особистості, виробленню в дитини позитивних якостей, добро­зичливого ставлення до інших.    З раннього дитинства для малюка найбільшими авторитетами є мама й тато. Вони є взірцем для дитини та прикладом для наслідування, тому на батьків покладена велика відпо­відальність у вихованні дитини.  Як, на вашу думку, мають поводитись батьки, щоб їхня дитина виросла дуже гарною, доброю людиною?

ІV. Робота батьків у парах

   Обговорення правильної поведін­ки батьків, тобто такої, щоб завжди бути позитивним прикладом для влас­них дітей.

V. Загальне обговорення Розроблення рекомендацій «Як ста­ти для дитини лише гарним прикла­дом для наслідування».

1. Завжди дотримуватись слова. Бути до кінця щирим.

2.Бути хорошим сім'янином та люб­лячим батьком.

3.Ніколи не виявляти жорстокості в присутності дитини.

4.Не ображати інших в присутності дитини.

5.Проводити з дитиною багато віль­ного часу.

6.Цікавитись життям дитини.

7.Не застосовувати до дитини фі­зичного покарання.

8.Розмовляти з дитиною. Ділитися з нею своїми перемогами та не­вдачами.

9.Не боятися похвалити малюка.

10.Допомагати дитині обрати корис­не заняття.

VI. Ділова гра «Як ви ставитесь до дитячих вчинків?»

- Дитина може бути люблячою і ніж­ною з мамою, татом, бабусею, діду­сем. А чи завжди ви звертаєте увагу на ставлення вашої дитини до сусі­дів, незнайомих людей, до тварин? Давайте проведемо ділову гру «Як ви ставитесь до дитячих вчинків?». Я пропоную вам розпочати її з обго­ворення в групах ситуацій, що запи­сані на картках.

Ситуація № 1

   Дев'ятирічному Владикові на день народження батьки подарували пух­насте кумедне кошеня. Бажаючи будь-що потішити дитину, вони, ма­буть, забули, що ця оригінальна жива іграшка має гострі кігтики, що принагідно будуть обов'язково пущені в дію. І коли так врешті-решт і тра­пилось (кошеня подряпало Владикові руку) — украй розлючений хлопчик без вагань пожбурив маленьку істо­ту з вікна п'ятого поверху...

Запитання. Як ви ставитесь до вчин­ку хлопчика? Чому він так зробив? Чи була в цьому провина його бать­ків? Що б ви порадили Владиковим батькам?

Ситуація №2

   Миколка давно мріяв про хатню тва­ринку. Йому хотілося мати у себе вдома гарного песика, який би його любив, слухався, виконував різні ко­манди. І ось нарешті знайомі при­несли йому симпатичне цуценятко. Принесли просто так, з любові до Миколки, хоча батьки були категорич­но проти. І ось почалися напружені дні. Песик не лише грається і кумед­но перевертається, а ще й скавчить, тобто плаче за мамою, відмовляєть­ся їсти те, що хлопчик йому пропо­нує. Чим нагодувати цуцика - Миколка не знає, і, що найгірше,- за ним слід прибирати. Миколці не хо­четься, а мама з татом сварять його. Хлопчик вперто намагається пере­бороти в собі неприязнь до такого виду занять, але перебороти себе не може. Мама наполягає, щоб вигнати пса з квартири і постійно це робить, коли Миколки немає вдома. Хлопчик перебуває у відчаї. Усе це набридло, та ще й поїздка на море нагодилася. Ось Миколка виносить пса з квар­тири і залишає його подалі від дому. Серце трохи стискається, але поїздка на море важливіша від песика, тому хлопчик обрав її...

Запитання. Що стимулювало хлопчи­ка до такого вчинку? Як ви оцінюєте поведінку його батьків? Чи вплине ця ситуація на формування харак­теру хлопчика? Якими є поради для батьків у подібній ситуації?

Ситуація № 3

   Одного вечора маленька Алінка по­верталася з мамою з дитячого садка. Раптом біля під'їзду прямо їм під ноги кинулося маленьке кошенятко. Воно жалібно нявчало і терлося об ноги. Дівчинка дуже любила тварин, тому їй стало-шкода безпомічного коше­няти. Вона попросила маму, щоб та дозволила забрати тваринку додому

   Але мама не погодилася. Вона відпо­віла, що кошеня дуже брудне і, напев­но, хворе. Мама взяла доньку за руку і повела додому.

   Спочатку Алінка опиралася, огляда­лася на кошеня, але коли мама по­обіцяла купити завтра нову ляльку, заспокоїлася і пішла додому..

Запитання. Чому дівчинка просила маму взяти кошеня додому? Як повин­на була вчинити мама в цій ситуації, щоб поступово не втратити чуйності в характері дочки? Чи змінюють по­дібні вчинки з боку батьків уразливу дитячу душу? Чи не траплялися по­дібні випадки з вами? Якби ви вчи­нили в подібній ситуації?

Ситуація № 4

    Петрик ішов стежкою через сад. Ба­чить, назустріч біжить чорний куд­латий собака.

   Петрик злякався, хотів тікати. Та ось до його ніг притулилося маленьке ко­шеня. Воно втекло від собаки і ніби просило Петрика: «Захисти мене, хлопчику, від цього страшного звіра».

    Петрикові стало соромно перед ко­шеням. Узяв він його на руки, роз­падався на собаку й рішуче пішов тому назустріч.

Запитання. Які риси спочатку пе­реважали в характері хлопчика? Що допомогло йому змінитися? Чи не вважаєте ви вчинок хлопчика непра­вильним, адже він міг наразити себе на небезпеку? Висловіть свої пора­ди хлопчикові.

Ситуація №5

   Сьогодні чудовий сонячний день і сім'я Петренків вирішила поїхати на природу зі своїми друзями. Вони взяли з собою свою маленьку чотири­річну донечку Настусю. У їхніх дру­зів був молодий пес, який дуже лю­бив гасати на природі. Коли песик угамувався і приліг відпочити, мама запропонувала Настусі погладити со­баку. Дівчинка спочатку опиралася, а потім голосно заплакала і притули­лася до мами.

Запитання. Чому дівчинка почала пла­кати? Що могло стати причиною бо­язні дівчинкою тварин? Чи правиль­но вчинила мама? Які поради для цієї сім'ї ви запропонуєте?

- Іноді можна зіткнутися і з таким ситуаціями. Ось мчить вулицею оска­женілий від жаху кіт із прив'язаною до хвоста порожньою бляшанкою, а в сусідньому дворі скавучить від болю та жаху напівсліпе обгоріле жалюгід­не створіння - «жартуючи», дітвора вкинула у вогонь довірливу дворня­гу. А ще варто додати сюди скаліче­них капроновими сільцями безлапих голубів, яких кожен міський житель зустрічає майже щодня.

    Так іноді розважаються наші діти. І важко передбачити, у яких ще «не­винних забавках» раптом реалізується невичерпна Дитяча енергія та фанта­зія. Усе це часто відбувається на очах у дорослих, яким просто ніколи звер­нути увагу на такі «дрібниці».

Запитання. Чому таке трапляється? Що стало причиною такої поведінки дітей? Це дійсно «невинні забавки», чи, можливо, це прояв бездушності та Жорстокості? Що або хто міг ста­ти причиною такої дивної поведінки представників молодого покоління? Можливо тут є і наша провина? Чи хотіли б ви, щоб ваша дитина була учасником такої жорстокої картини?

VІІ. «Генератор ідей». Виступи батьків. Активне обговорення почутого

VІІІ. Слово вчителя

- Гуманність виражається у нашому ставленні до людей ї навколишнього світу, до тварин та рослин. Адже лю­дина повинна вміти співчувати, до­помагати ближньому, по-дружньому ставитись до товаришів і до всіх людей. А наше ставлення до тварин, тобто те, як ми і наші діти вміють поводитись із собачкою чи котиком, із пташкою або метеликом, з маленькою мишкою чи з великим конем, відразу відкриє для всіх, які ми люди, чи є в нашо­му серці любов, співчуття, чуйність, ласка. Добра людина не нищитиме бездумно і ламатиме деревце чи квіт­ку лише тому, що їй так заманулося. Не ловитиме яскравого метелика чи співучу пташку або маленького жуч­ка для свого задоволення чи задово­лення примх сина або доньки, бо ми знаємо, що всі вони мають право на життя. І людина не повинна нищити і вбивати, а лише творити, примно­жувати красу цього світу, берегти його і любити. Добра людина дивиться на тваринку лагідно, в її очах - любов і ласка. І слова у такої людини теплі та лагідні, а інтонація голосу - ніж­на. Добра людина не вдарить тварин­ку, бо знає, що їй боляче.

   Тож давайте і ми, дорослі, станемо взірцем у всьому для наших дітей. Допоможемо їм зрости справжні­ми гуманістами, щоб ніколи в дитя­чому серденьку не спалахнула іскра жорстокості і бездушності. Я пропо­ную всім вам узяти участь у творчо­му проекті «Хатні улюбленці», тому що ці маленькі істоти живуть поруч із нами, з ними ми спілкуємося що­дня. І якщо дитина побачить у хатній тваринці не лише іграшку та забавку, а й живу істоту з власними потреба­ми та бажаннями, навчиться її жалі­ти, піклуватися про неї та співчува­ти їй у тяжку хвилину, то сподіваюсь, що в майбутньому кожен із них ви­росте справжньою Людиною.

ІX. Анкетування

АНКЕТА ДЛЯ БАТЬКІВ

1.ПІБ

2.Домашня адреса

3.Чи любите ви тварин?

4.Чи є у вас хатні тварини?

5.Якщо є, то хто за ними доглядає?

6.Якщо немає, то чому? (Підкрес­літь потрібне або дайте свою від­повідь.)

1)Ви не любите тварин.

2)Бракує часу доглядати за ними.

3)Відсутні умови для утримання.

4)Їх не любить хтось із рідних.

5)У когось із членів сім'ї на них є алергія.

6)У вас маленька дитина і ви турбу­єтесь про її безпеку.

7)Не бажаєте, щоб вони вам зава­жали.

8)Не бажаєте мати зайві турботи.

9)Немає коштів на їх придбання та утримання.

7.Чи хотіли б ви завести у себе вдо­ма тварину?

8.Яким тваринам віддаєте перева­гу? 

9.Чи бажає мати хатню тварину ваша дитина? 

10.Чи знаєте ви, яку тварину бажає мати ваша дитина? 

11.Чи згодні ви разом із вашою дити­ною взяти участь у проекті «Хатні улюбленці»?

12.Якщо ні, то чому?

13.Чи є у вас можливість допомогти у організації проекту? 

14.Чим ви зможете допомогти?

15.Як ви ставитесь до бездомних тва­рин?   

16.Чи доводилося вам бути свідком проявів жорстокості до бездомних тварин?

17.Як ваша дитина ставиться до без­домних тварин?  

18.У чому це проявляється?

19.Чи хотіли б ви виховати свою ди­тину чуйною, турботливою, від­повідальною людиною?

20.Які методи для виховання цих рис характеру ви плануєте використо­вувати? 21.Що б ви порадили мені як педа­гогові для виховання цих рис саме у вашої дитини?

X. Слово вчителя

Ігри-поради для батьків

- Хочу дати кілька порад, що як і влас­ний приклад, допоможуть, не використовуючи заборон та нотацій, на­вчити дитину відчувати чийсь біль, співчувати та жаліти.

   Розглянемо елементарний, випадок. Повернувшись зі школи, хлопчик розповідає, як він із приятелем доб­ре провчив одного задаваку із сусід­нього класу. Батьки могли зреагува­ти по-різному. Але їм хотілося без нудних повчань скомпрометувати у очах сина його забіякуватий запал, тому запропонували розповісти всю історію знову, але з позиції побито­го «задаваки», який повернувся до­дому із заплаканими очима і садном на лобі. Думка заінтригувала хлопця своєю незвичністю та ігровим харак­тером. Та як же він пітнів і внутріш­ньо опирався, ставлячи себе на міс­це «чванька», з яким зусиллям входив у чуже «Я»! І все ж самокритична гра, доведена до краю, вочевидь похитну­ла його торжество: справа виявила­ся не такою вже й героїчною та спра­ведливою. Звинувачення в зазнайстві були хисткими, обрала й біль поби­того, несподівано перенесений на себе, відразу набрали реальності,— одним словом, оригінальний урок подіяв краще, ніж звичні научування про неприпустимість бійок.  Подібну гру можна провести з дити­ною, яка, повернувшись із прогулян­ки, захоплено розповідає про цікаву історію, яка щойно трапилася на ву­лиці. Ваша дитина стала свідком того, як двоє хлопчиків зловили бездомно­го кота і прив'язали йому до хвоста бенгальський вогник та підпалили. «Як кумедно котик бігав по двору і нявчав! Було так весело!» — запев­няв малюк. Тут можна запропонува­ти дитині уявити себе цим бездом­ним котиком і розповісти про його «захоплення» від такої забави. Для того щоб не примушувати донь­ку щодня вигулювати улюбленого пе­сика, можна провести гру «Терміно­ва телеграма».  «Дорога Надійко! Звертається до тебе твій улюблений песик Дружок. Давно вже не гуляв я на свіжому повітрі, не грався з тобою в "доганялки", не зустрічався зі своїм другом песиком Бімом. Мені вдома так сумно і нуд­но, особливо, коли ти в школі. Про­шу тебе - допоможи мені!»

XI. Доповідь «Хатні улюбленці - найкращі лікарі»

   Хатні улюбленці, окрім радості, мо­жуть приносити своїм господарям і практичну користь. Чимало тва­рин позитивно впливають на людину.

   Лікування за допомогою кішок на­зивається фелінотерапією. У народ­ній медицині відомо, що кішки ма­ють дар знаходити хворі місця своїх господарів. Вони вкладаються на це місце, муркочуть, зігрівають своїм ті­лом, і біль минає. Кішки можуть до­помогти позбутися втоми, стресів, мігрені, понизити тиск, нормалізува­ти пульс, допомогти при ревматизмі та виразці шлунка. При цьому різні породи «спеціалізуються» на різних захворюваннях. Так, пухнасті коти допоможуть вам упоратися із без­сонням, остеохондрозом та неврал­гією. Короткошерсті будуть корис­ними при проблемах із нирками та. печінкою. Крім того, на думку вче­них, прослуховування нявчання, яке кішки видають на частоті 4 - 16 Гц, підвищує імунітет.  Собаки приносять своїм господарям не менше користі. Завдяки регуляр­ним прогулянкам із собакою госпо­дар може уникнути гіподинамії та отримати більше кисню. У собачій слині міститься речовина лізоцим - природний антисептик, що сприяє швидкому загоєнню ран. А великі со­баки, крім того, володіють високою активністю серцевого альфа-ритму. Якщо щодня по півгодини тримати руки у ділянці серця такого собаки, це дасть ефект кардіостимулятора. Наприклад: китайський кошлатий собака допомагає позбутися нападів астми, нормалізує тиск та серцевий ритм, позбавляє шкірних захворю­вань і навіть уповільнює перебіг он­кологічних захворювань.  Багато користі приносять людям й інші тварини. Уже давно існує іпотерапія - лікувальне катання на конях. Коней використовують для реабілітації при травмах хреб­та, атрофії м'язів, паралічі ніг. По­дібну терапію навіть використо­вували для лікування психічних розладів, алкогольної та наркотич­ної залежності.   Ще однією корисною для людини твариною є дельфін. До дельфінотерапії вдаються для психологічної реабілітації. Відмінний ефект мають ігри з дельфіном для дітей із важки­ми психологічними відхиленнями. «Якщо дитина провела дитинство без собаки, отже, їй не пощастило»,- уважає відомий письменник і кінолог Конрад Лоренц. Якщо до того ж ди­тина страждає на якесь серйозне за­хворювання, отже, їй ще більше по­трібен чотириногий друг. Звісно, не кожна сім'я, яка виховує дитину з об­меженими можливостями, може взя­ти на себе турботу про хатнього ви­хованця. Саме тому група ентузіастів створила в заполярному Мурманську незвичайну громадську організацію «Вайкес», мета якої - підготовка со­бак для занять з дітьми-інвалідами. Волонтерів «Вайкеса» запросили до корекційної школи і спеціалізова­ного дитячого садка, де перебува­ють діти з 6 до 18 років із дуже тяж­ким ураженням нервової системи та опорно-рухового апарату.

   ...Візки вистроєні вздовж стіни пів­колом, маленькі інваліди, які в них сидять, не зводять захоплених очей із чорних вусатих мордочок. Волон­тери підводять по черзі до дітей со­бачок, дають їх погладити, вклада­ють у дитячі долоньки заздалегідь підготовлені смачненькі шматочки, показують, як правильно годувати собака обов'язково з розкритої до­лоньки. Безмежну радість викликає у Дітей спілкування із тваринками: вправа «водіння» собаки за поводок, прогладжування «терапевта», підчас якого холодні долоньки інваліда ста­ють теплими, помітно зменшується напруження м'язів. Потрібно бачити, яким захопленням сяють очі малю­ка, який сидить в інвалідному візку, коли великий пес безкорисливо ви­конує його команди. Собака лікує ді­тей однією своєю присутністю - по­ліпшує настрій. До того ж рух дітей із ДЦП дуже обмежений, для них гра з собакою - це своєрідна лікувальна фізкультура і фізіотерапія, разом узя­ті. У дитини з'являється мотив, щоб зробити рух, вона хоче діяти самостій­но. Розуміння того, що її слухається собака, підвищує самооцінку. А все в комплексі сприяє тому, що кори­гуються рухові, мовленнєві та пси­хологічні порушення.

XII. Підсумок батьківських зборів

- Прошу всіх, хто не залишився бай­дужим до почутого на сьогоднішніх зборах, стати активними учасниками творчого проекту «Хатні улюбленці», бути моїми помічниками та настав­никами і взірцем для наслідування власним дітям. Активно беріть участь у роботі над проектом, добирайте ці­каві матеріали та фотографії. Залу­чайте дітей до участі в проекті. Фан­тазуйте та творіть разом із дітьми, і наш спільний проект обов'язково дасть свої позитивні плоди.

Натхнення, терпіння і успіхів вам. Хай щастить!