Батьківські збори "Мій дім - моя фортеця"

Лосинівський заклад загальної середньої освіти

Лосинівської селищної ради

Ніжинського району

Чернігівської області

 

 

 

Батьківські збори

 

 

 

 

 

 

 

 

Підготувала та провела

практичний психолог Неля Шевчун

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тема: ,,Мій дім — моя фортеця”.

 

 

Мета: ознайомити батькiв з особливостями фiзiологiчного і               психологiчного стану пiдлiткiв; показати головуючу               роль родини, сім’ї, дому для формування особистості дитини; виробити на основі тестів,               дiагностичних технік рекомендації для батьків з покращення психологічної атмосфери сімейних відносин, прогнозувати на основі інтерпретації досліджень покращення міжособистісних взаємовiдносин між батьками та дітьми; виховувати почуття взаєморозумiння, взаємовиручки, взаємовiдповiдальностi.

 

 

 

 

 

Оформлення залу: плакат „Мiй дiм — моя фортеця”, таблиці,               дiаграми психологiчних дослiджень, зведена таблиця успiшностi учнів класу в електронному оформленні;  столики для батьків та дітей, оформлені під стиль затишного кафе, конверти з дидактичним матерiалом, олiвцi, кольоровий папір, фліпчарт, папір для фліпчарту,презентація «Мій дім – моя фортеця», фотопрезентація «Кроки нашого життя»;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступне слово психолога.

Шановні батьки. Сьогодні у нас незвичайні батьківські збори. Адже на них присутні ваші діти. Ці збори носитимуть не лише інформаційний характер, а і навчально-дослідницький. На зборах ми поговоримо про дім, ваш дім, сімейний дім. Тому і тема наших зборів „ МІЙ ДІМ – МОЯ ФОРТЕЦЯ”.

Мій дім, де всі стежки мої

Веселками ясними перевиті,

Де у садку співають солов’ї,

Де шлях в світи лежить в пахучім житі,

Мій отчий дім, не перебудь в мені

Пристанищем дитинства тимчасовим,

Мій отчий дім, даруй мені завжди

Турботу, захисток і радість непідробну.

 Дім – яке коротке по складу і яке велике по внутрішньому змісту слово. Адже дім – це не лише стіни будівлі. В першу чергу, дім – це сімֹя, це теплота і доброта душі матері, надійність і сила рук батька, це взаємоповага, взаєморозуміння, взаємодопомога. Дім – це пристанище душі кожного з нас. І з кожним роком все сильніше і сильніше нас тягне до батьківського порогу, все чіткіше стаєш розуміти словосполучення „моя сім’я”, все частіше пригадуєш пораду батька і матері. Можливо ці слова, діти, для вас сьогоднішніх є ще далекими, чужими, але вони близькі і зрозумілі вашим батькам. І я сподіваюсь, що у майбутньому вони стануть зрозумілими і дорогими вашому серцю.

  Шановні батьки! Ось перед вами сидять ваші діти. Такі красиві, трішечки схвильовані, майже дорослі.  Але все ж діти. І як слушно наголошував А. С. Макаренко: „Наші діти – це наша старість”. Правильне виховання в сім’ї – це наша щаслива старість, погане, егоїстичне виховання – це наше майбутнє горе, це наші сльози.

Запрошую переглянути фото презентацію «Кроки нашого життя» (демонстрація презентації фото з сімейного архіву родин)

  В даний період дитині найбільше потрібні відчуття фізичної і психологічної безпеки. Ваш дім, у найширшому розумінні цього слова, а не школа, вулиця, як дехто вважає, повинен забезпечити їх дитині, стати фортецею для неї, яка зуміє захистити від негараздів суспільного життя, нагодує і зігріє тіло, зрозуміє, підтримає, допоможе. Тут дитину повинні сприймати такою, яка вона є, без критики і осудження, з повагою, як особистості, з визнанням того факту, що потреби дитини законні, із здатністю втішити і підтримати дитину, коли вона відчуває біль, невпевненість, переживає стрес.

  А чи завжди ваш дім є цим бажаним і незамінним пристанищем дитини, є цією фортецею? А особливо в цей переломний, такий важкий підлітковий період.

  Про особливості підліткового періоду і дані психологічних досліджень і поговоримо сьогодні.

•                      На даному етапі життя дітям як ніколи потрібні розуміння і почуття захищеності, бо вони вступили в новий психологічний період – підлітковий.

Підліток. Це слово означає перехід від дитинства до дорослості. Ось чому його називають кризовим, переломним у житті кожної дитини, особливо на порозі 13 років. В ході бурхливого росту і статевої перебудови організму у підлітків виникають досі невідомі їм відчуття: тривоги за свої вчинки, за зовнішній вигляд. Діти схильні до роздумів про зміст життя, часто можуть бути критичними до себе – а звідси почуття провини, незахищеності, невпевненості в собі. Не вміючи довіритися близькій людині, 13-літні намагаються знайти кумира у фільмах, на вулиці, у компанії старших. І тут, шановні батьки, так потрібна ваша чуйність, особлива делікатність, щоб якомога менше конфліктів виникало в їх душах.

  Зважаючи на критичний період в житті ваших дітей пам’ятайте!

Основне новоутворення їхнього віку – почуття дорослості – формування особистих поглядів на життя та ідеалів. Ваше завдання – забезпечити емоційне сімейне благополуччя своїм дітям у вашому домі. Наскільки воно є ефективним на сьогодні нам покажуть результати досліджень. А щоб працювати нам було комфортніше, я пропоную визначити психологічну температуру в нашій гостині за допомогою „Емоційного термометру”.

1. Етюд „ЕМОЦІЙНИЙ  ТЕРМОМЕТР”(інструкція)(слайд «Емоційний термометр»)

    Шановні діти і батьки. Перед вами термометр, кожній шкалі якого відповідає певний настрій, а настрою – певний колір. У вас на столах квадратики 5 кольорів-настроїв. Визначте будь-ласка, який саме настрій у вас зараз, тут і тепер, вибравши певний колір.  (під час етюду грає приємна музика)

   Результати дослідження записуємо на дошці. Отже, у 10 – радісний настрій, у 15 – спокійний, у 18 – приємний, у 2 – сумний. Будемо вважати, що емоційна температура в нашому домі сприятлива для роботи. Але будемо працювати так, щоб в кінці зустрічі у всіх був піднесений настрій.

2.Дослідження „МІЙ НАСТРІЙ І НАСТРІЙ МОЇХ БАТЬКІВ”(слайд «Порівняння настрою дітей і батьків»)

    Домашнім завданням для дітей теж була робота з кольорами. Діти, ви спостерігали за настроєм своїх батьків і відмічали власний настрій протягом 10 днів. Давайте подивимось на кольорову діаграму дітей і батьків і порівняємо.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

  Отже, в середньому у кожного учня протягом 10 днів відмічалися перепади настрою від хорошого до поганого. Отже, 2 дні – радісний, 1 день – захоплений, 1,1 дня – приємний, 2,3 дня – спокійний, 1,1 дня -0 сумний, 1,3 дня – тривожний, 1,2 – поганий. Таким чином, позитивні лінії настрою у дітей займають 6,4 дня, а негативні -  3,6 дня.  У батьків динаміка настрою майже така ж, але більше позитивних днів і почуттів (позитивні – 6,9 дня, негативні – 3 дні). У дітей спостерігається вищий рівень тривожності.

    Висновок: як бачите, шановні батьки, діти як губка вбирають в себе все те, що  ми їм даємо і відчувають все. Якщо у нас обличчя похмурі, замкнені, відчужені, то їм болісніше в  двічі.

    Отож, шановні батьки, ви не змогли забезпечити повної захищеності. Тому ми повинні подумати над тим, що зробити, щоб картина змінилася.

3.Дослідження „ АТМОСФЕРА В СІМ’Ї”(слайд «Атмосфера в сім’ї»)

    Ось на цьому графіку розташовані слова, які характеризують відносини між людьми ; кожна шкала має позитивний і негативний полюс ( протилежні значення слів). Відповідно до того , як на їх думку складаються відносини у вашій сім’ї, діти ставили бали. На зведеному графіку бачимо, що він подолав середину від негативного полюсу, тягнеться до позитивного, але ще далеко нього, до повного взаєморозуміння, довіри.

    Найвіддаленіші точки на графіку – це довіра, згода, взаєморозуміння, співробітництво, відвертість. Але є певний потенціал, можливості, щоб покращити взаємини – все в ваших руках. Більше позитивних емоцій, більше слів подяки, частіше висловлюйте любов, бо саме через спілкування встановлюється благополуччя, яке є фундаментом вашого дому.

4.Результати анкетування учнів (слайд «Анкетування «Я і мої батьки») показало, що ваші діти більшість вільного часу проводять за переглядом телефільмів та телепередач, споглядання гаджетів. Складається враження, що цей перегляд безконтрольний.

Час приготування уроків в середньому складає 1,5 -2 години в день. А це занадто мало для учнів 6 класу. Діти майже не читають художньої літератури, за винятком кількох учнів. А читання – це збагачення словникового запасу, розвиток творчого мислення, тренування пам’яті і допитливості. Шановні батьки, посприяйте тому, щоб ваші діти більше часу проводили за книгою, за якимось корисним заняттям, а не перед екраном телевізора.

5. Тест  „БАТЬКІВСЬКОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ” (стиль виховання в сім’ї). Психолог проводить тестування батьків і говорить з батьками про результати досліджень за тестом, а в цей час дітям дається завдання „Незакінчене речення” (вони повинні продовжити такий початок речення „Родинний затишок – це ...”).

Повідомлення психолога. Сьогодні ми говоримо про взаємини батьків і дітей.

Взаємини – це спосіб стосунків між окремими людьми, що базується на симпатії чи байдужості, довірі або недовірі, бувають хороші і погані. Якщо відносини між людьми збалансовані, урівноважені, то є і співпраця і співпереживання. Але якщо є тиск однієї сторони на іншу, одна сторона обмежує інтереси іншої, то з’являються образи, пригніченість, невпевненість, виникає небажання поділитися наболілим. Дуже часто так буває між батьками і дітьми. І звичайно пригніченою стороною частіше стають діти. Давайте подивимось на результати тих тестів, які були запропоновані вам, батьки.

    Психологи виділяють 3 стилі виховання дітей:

•          демократичний ( визнається самостійність дітей, дається можливість вибору, вивчається і враховується думка дітей, їх рішення одобряються батьками, рівний – рівному, я дорослий – ти дорослий ).
•          Авторитарний ( контроль дітей у всьому, спроби самостійності відхиляються, батьки все вирішують за дітей, недооцінюють їх можливості, вимагають беззастережної слухняності, я старший – ти менший ).
•          Ліберальний ( дитина живе своїм життям, батьки – своїм, все іде на самоплив ).

Висновок по тесту: шановні батьки, у вас переважає авторитарний стиль у вихованні, ви обмежуєте самостійність дітей, ва дечому неправильно їх оцінюєте. Підтвердженням цього є ось ця виставка малюнків-асоціацій дітей „ Я і моя сім’я”. Ви бачите, що діти вас і себе в різних образах, і себе вони зображують найменшими.

  Діти зачитують свої речення „Родинний затишок – це ...”.

  Авторитарне виховання тягне за собою ряд виховних проблем. Над їх висвітленням ми працювали разом з дітьми. Зараз вони вам самі все розкажуть.

 Виступи дітей:

 Рідні наші, шановні батьки! Сьогодні нам хочеться сказати і своє слово на цій зустрічі. Ми розуміємо, як важко вам нас виховувати, скільки турбот лягає на ваші плечі. Але повірте, ми намагаємось вирости в ваших очах, бути слухняними дітьми. Але життя – складна річ і нам важко досягти цього без вашої допомоги. Послухайте, будь-ласка, які проблеми на нашу думку, впливають на наші з вами взаємовідносини.

1. Зайнятість батьків своїми справами ( мало часу ви проводите з нами, а нам хотілося більше спілкуватися, виїхати на природу, пограти в шахи, щось обговорити).
2. Проблема відкритості і довіри перед вами ( нас часто щось ніби з4упиняє і ми не можемо вам щиро відкритися, поділитися своїми думками, які іноді бувають такими поганими, відчуваємо свою провину, острах – допоможіть нам подолати цей бар’єр).
3. Сприйняття своїх дітей молодшими порівняно з нашим реальним віком ( наші інтереси, захоплення, думки і почуття здаються вам дитячими, несерйозними, а насправді ми вже дорослі).
4. Занадто оберігаєте від труднощів, занадто опікаєте. А ми б хотіли вчитися на своєму власному досвіді, на помилках, переборюючи труднощі самотужки і загартовуючись для самостійного життя. Не робіть за нас те, що ми можемо зробити самі).
5. Обмежуєте нашу самостійність ( часто ігноруєте, не приймаєте до уваги наші судження, намагаєтесь все вирішувати за нас, а ми вже дорослі діти і хочемо, щоб з нами рахувались).
6. Обмежуєте час у спілкуванні з нами ( як часто ми чуємо: „Почекай, я ось це зроблю…”, „Нехай завтра…”, „Кажи бігом, а то нема часу…”. А якби ви тільки знали, наскільки важливо для нас виговоритись, бути вислуханими, розуміти, що ви щиро поділяєте наші проблеми. Не економте час на своїх дітях!)

5. Гра „ ПРОБЛЕМНЕ СЕРДЕЧКО”

  Психолог.Так, проблем багато, але, щоб батькам було легше зорієнтуватися, з чого почати їх вирішення, давайте проведемо гру „Проблемне сердечко”. На дошці прикріплене велике серце.

Хід гри

Діти об’єднуються в 5 груп, кожна група отримує сердечко і має визначити, яку проблему із перечислених вони вважають головною, яку найперш слід усувати. 

   Представник від кожної групи несе сердечко з вибраною проблемою і прикріплює його до дошки.

   Висновок:виявилось, що всі вибрали основну проблему – це зайнятість батьків своїми справами.

   Психолог.Але в наших сила, батьки, перетворити це проблемне сердечко в дорогоцінне, діамантове, наповнене не прикрощами, а любов’ю, довірою.

   Вірю в вашу мудрість, шановні батьки!

  6. Діти виготовляють для батьків фігурки „Бінго”, а батьки в цей час створюють для дітей плакат „Скринька батьківських порад”. Батьки дарують дітям плакат, а діти дарують батькам фігурки зі своїми побажаннями.

7.Заключне слово психолога до батьків.

     Звичайно ж, вдома ви ще раз проаналізуєте те, що почули, зробите висновки і знайдете правильне рішення. Треба відшліфувати – відшліфуйте, і умійте прощати, не згонити зло на дитині. Підійдіть першими і скажіть: „Я люблю тебе, моя дитино. Якщо тебе щось гнітить, то не тримай в собі, розкажи. Я – твій перший друг і порадник. Ми разом зможемо подолати всі труднощі.”

 

 

  Психолог. А зараз я звертаюсь до вас, діти, з побажанням добра, взаєморозуміння у ваших родинах. Хай наша сьогоднішня зустріч стане ще однією ниточкою, бодай самою тоненькою, але яка б єднала родинні серця. Підійдіть до своїх рідненьких, візьміть їх за руку і подумайте про найбільш потаємне, найбільш бажане у ваших стосунках. І хто знає…

     Спасибі вам, діти, і вам, батьки, за плідну співпрацю.