28 вересня о 18:00Вебінар: Формування навичок розв'язування задач із хімії засобами дистанційного навчання

Батьківські збори «Важливість спілкування у родині»

Про матеріал

Батьківські збори «Важливість спілкування у родині» Мета: показувати важливість спілкування з батьками: допомагати батькам усвідомити їхній вплив на становлення особистості дитини. Учитель: Отож ви переконалися, що вам треба знати. А щоб знати, варто більше спілкуватися. Дитина потребує, щоби ї постійно говорили : «Як добре, що ти в мене є», «Я рада тебе бачити», «Ти мені подобаєшся», «Мені добре коли ми разом». Любити дитину треба не за те що вона гарна, розумна, здібна, відмінник чи помічник; а проста так — просто за те, що вона є.

Перегляд файлу

Батьківські збори

«Важливість спілкування у родині»

Мета: показувати важливість спілкування з батьками: допомагати батькам усвідомити їх­ній вплив на становлення особистості дитини.

Хід зборів

Учитель. Доброго вечора, шановні бать­ки! Рада вітати вас у стінах нашої школи! Сподіваюся, що наша зустріч буде корисною для вас. Ми будемо говорити про прості Істи­ни, із якими стикаємося щодня, але не завжди надаємо їм необхідного значення.

Повідомлення теми зборів

Учитель. Тeмa нашої зустрічі «Важливість спілкування у родині».

                   А почати хочу з метафори

        Метафора: «Річка та береги» де діти – річка, батьки – береги.

Мені подобається порівнювати дитину з водою. Це — річка: весела стрімка, бурхли­ва.. Або ж глибока та: повільна. Вона тече собі, куди їй заманеться, рухаючись вільно й невимушено. Але рух кожної річки визначає її русло Береги, які ми називаємо «батьками», ніби завжди попереду, і визначають основний напрямок її руху. І лише тоді, коли батьки знають, як виховати дитину, мають свої стійкі ціннісні настанови та розуміють, що є важливим для дитини, — там береги міцні й надійні. Тоді й річка почувається захищеною и упевненою.

Де ви бачили береги, які б тиснули на річку чи змушували її текти в інший бік? Річка тече вільно, згідно зі своєю природою — береги ли­шень трішки скеровують її рух. А річка, яка не має берегів, розтікається, поступово перетворюючись на болото. Так і дитина, яка не від­чуває підтримки, розумного контролю з боку батьків, яка не має життєвих орієнтирів, чіткого усвідомлення своїх справжніх бажань і потреб, часто потрапляє під чужий вплив або тиск оточення.

Діти повторюють своїх батьків, вони ніби віддзеркалюють їхню поведінку, манери спілкування. Та головне - засвоюють саме ті цін­ності, ті головні життєві принципи, які сповідують батьки. Тому й помиляються ті батьки, які впевнені, що дитина буде робити так, «як я говорю». Насправді ж вона буде робити так, «як я роблю», тому батькам важливо бути послідовними і в думках, і в переконаннях, і в діях. (Коментарі батьків)

Учитель. Батьки впливають на дітей передусім власною особистістю. Не дарма народна мудрість повчає: «Який батько, такий син». Особисті якості батьків впливають на дітей через безпосереднє спілкування та спільну діяльність. Однак, як свідчать дослідженні у спілкуванні батьків і дітей є серйозні недоліки.

Кожна дитина - це таємна квіточка. І най­головніше завдання — це допомогти їй роз­квітнути.

Учитель: З якою квіткою ви порівнюєте свою дитину і чому?

(відповіді батьків)

 

 

Гра-практикум «Долонька дитини»

На вирізаній із паперу «дитячій долоньці» написати:

  • На великому пальчику – ким дитина хоче стати;
  • На вказівному – що дитина напевно любить;
  • На середньому - кого дитина напевно  любить;
  • На безіменному - яка ваша дитина по характеру;
  •  На мізинчику – як дитину на…………………… вдома;

Учитель: А зараз пропоную вам зібрати долоньки,на яких робили записи ви і на яких  робили записи ваші дітки. (Батьки порівнюють, аналізують  скільки пальчиків «зійшлося»).

Учитель: Отож  ви переконалися, що вам  треба  знати. А щоб знати, варто більше  спілкуватися. Дитина потребує,щоби ї постійно говорили : «Як добре, що ти в мене є», «Я рада тебе бачити», «Ти мені подобаєшся», «Мені  добре коли ми разом». Любити дитину треба не за те що вона гарна, розумна, здібна, відмінник чи помічник; а проста так — просто за те, що вона є.

Учитель;. А закінчити нашу зустріч хочу повчальною історією. -

Історія для натхнення

Якось один чоловік  повернувся додому із  роботи пізно: як завжди втомлений і знервований. Аж тут побачив що на порозі його чекає семирічний син.

Тату, можна в тебе щось спитати?

Звичайно, що сталася?

Тату. .. Яка б тебе зарплатня?

Це не твоє діло — обурився батько. — І навіщо це тобі?

  • Будь ласка, ну скажи, скільки ти отриму­єш за годину.

 Ну,  взагалі. 500. А що?

Син подивився на нього знизу вверх дуже серйозно.

 Тату, а ти можеш мені позичити 300?

 Ти запитував лише для того, щоб я дав тобі грошей на якусь дурну іграшку? — закри­чав батько. — Негайно йди до себе в кімнату і лягай спати і не можна ж бути таким егоїстом Я працюю ціляй день, страшенна втомлююсь а ти себе так по водиш.!

Хлопчик тихо пішов до своєї кімнат зачи­нивши за собою двері.. Батько продовжував стояти на порозі й обурюватися проханням дитини. «Та як він сміє питати мене про зарп­латню, щоб потім просити грошей?!

Згодом він заспокоївся і почав розміркову­вати: - Може йому дійсно щось дуже важливе потрібно цупити? Та грець із  ними, із  тими  трьома сотнями, адже він у мене жодного разу ще не просив  грошей!»

Коли  чоловік зайшов у дитячу кімнату, син уже був у ліжку.

  • Синку ти спиш? — запитав батько.
  • Ні, тату. — відповів хлопчик

 Я. здається тобі дуже грубо відповів. V мене був важкий день, просто зірвався Пробач мені. Ось, — тримай гроші, які ти просив.

Хлопчик сів на ліжко та усміхнувся:

 Ой. тату, дякую!

Потім він заліз під подушку й дістав кілька зім'ятих банкнот. Його батько, побачивши, що в дитини вже є гроші  знову обурився. А малюк склав yсі  купюри разом, ретельно перерахував. І подивився на батька.

  •            Навіщо ти в мене просив грошей, якщо вони в тебе вже є? — пробурмотів той.
  •            Тому що в мене "їх було замало. Але тепер мені як раз  вистачить. — Відповів, хлопчик. — Тату,тут рівно 500.  Можна я  куплю годину тво­го  часу? Будь ласка прийди завтра з  роботи ра­ніше. Я хочу, щоб ти повечеряв разом із нами.  

Учитель: Я  впевнена, що  після сьогодніш­ньої зустрів ваша дитина ніколи не промовить останні слова прослуханої розповіді.

Отже, підсумок нашої зустрічі — це правила, які ми повинні разом скласти (метод «Сувої»).

1. Частіше спілкуватися з дітьми,

2. Вислуховувати дитину.

З.         Дитина повинна бачити навколо добро й красу.

4.          Ніколи не підвищувати голос на дитину. Крик - ознака знервованості некультурності людини

5.         Любити своїх дітей, знати їх.

Учитель:  Ми склали загальні правила і  я вручаю вам цю гарну, живу, тендітну квітку. Це — образ вашої дитини. Передавайте її  із рук до рук і дивлячись на неї, продовжте роз­повідь за початком: «Я  хочу, щоб мій син (моя донька) стали …… були. …. Для цього я…….»