Батьківські збори
Тема: Виховання дітей в родині
Мета: Ознайомити батьків з умовами успішного виховання дітей в сім’ї; вправляти їх у розв’язанні педагогічних ситуацій та задач; надати батькам інформацію про правила дипломатичного спілкування з дітьми, допомогти виробити єдину лінію у сімейному вихованні; спрямувати на єдність виховання в сім’ї та дошкільному закладі.
Хід зборів
Вихователь.
Доброго дня, шановні батьки, гості! Я рада, що ви знайшли час, відклали свої справи й завітали на батьківські збори тема яких «Виховання дітей в родині»
Я хочу розпочати нашу зустріч словами Василя Сухомлинського: «Серцевиною моральності є обов’язок. Обов’язок людини перед людиною, перед суспільством, перед Батьківщиною. Обов’язок батька і матері перед дітьми, обов’язок дітей перед батьками. Обов’язок особи перед ошкульуюч.”…
Ці слова глибоко усвідомлює кожна людина. Усією душею ми поділяємо думку про те, що ніхто не вчить маленьку дитину бути байдужою до людей, ламати дерева чи топтати красу, ставити вище за все своє особисте. І вся справа тут полягає в одній важливій закономірності морального виховання: якщо людину вчать добра – вчать уміло, розумно, наполегливо, в результаті буде добро. Вчать зла – в результаті буде зло. Тож і ми прагнемо, як учив нас великий педагог Василь Сухомлинський, пробуджувати у своїх підопічних почуття турботи, вболівання за успіхи кожного члена колективу, привчати пізнавати серцем, переживати чужу біду й чужу радість, як свої особисті.
Шановні батьки!
Влаштуйтеся зручно, заплющіть очі, дихайте спокійно, глибоко. Розслабтеся. Уявіть перед собою аркуш білого паперу, а на ньому свою улюблену чашку. Розмалюйте уявно її так, як вам хочеться. А тепер ще раз розгляньте чашку. Наповніть її по вінця улюбленим напоєм. А тепер уявіть іще одну чашку, порожню і відлийте в неї. А поряд іще порожня…і ще… Відлийте в усі чашки свого улюбленого напою. А тепер зазирніть в свою чашку . Вона знову повна! Що з нею трапилося? Ця чашка стала особливою – чарівною. Адже вона наповнилась вашою добротою. Розплющіть очі. Спокійно і впевнено скажемо: «Це я! У мене є така чашка!»
Вихователь
- Хочу запитати вас, шановні мами і тата, чи по силі дитині дошкільного віку самостійно зробити моральний вибір, чи може вона керується лише власними бажаннями та інтересами, а, може, вона просто виконує вказівки дорослого? Отже, дуже часто діти відриваючи щось від себе, керуються аж ніяк не моральними мотивами. Часто в дитячому садку можна почути: «Поділився із Сашком іграшкою, бо він дасть мені жуйку», «Пригостила Дашу цукеркою, щоб прийняла до гри»… Батьки найбільші авторитети для малюків, подекуди навчають малих: «Зачеплять тебе – давай здачу».
Прояви агресії провокують також багатьма фільмами, мультиками, телепередачами, комп’ютерними іграми. І часто спостерігаю до чого це призводить. Хтось когось ненароком штовхнув, а вже здача із застосуванням «прийому» чатує на нього. А постійні доноси, скарги дошкільнят. А постійні вихваляння новими речами, іграшками, татовими машинами, маминими шубами. Що ж це – хвороба дошкільного віку, чи повернення бумеранга, нами ж запущеного?. Причин дуже багато і серед них найважливіша – нехтування у нашій країні духовними цінностями. У народі кажуть: «Що посієш – те й пожнеш». Тож якщо з дитинства не прищеплювати маленькій людині начал духовності, вона виросте морально німою та сліпою.
Шановні батьки!
Пропоную Вам обговорити такі педагогічні ситуації. А як учинили б ви?
Ситуація №1
Мама прибирає в кімнаті . З двору вбігає Оленка:
- Мамо! Я виліпила найкращого сніговита!
Мама невдоволено вичитує доньці:
- Краще б ти гарно поводилася вчора в дитсадку, а то мені було за тебе
соромно!
Ваше рішення?
Ситуація №2
Уявіть собі ситуацію: батько кричить на сина
- Куди прешся весь у снігу, бовдуре? Мати щойно вимила підлогу…
Повернися, кажу тобі!
Син образився. Він і сам вже побачив бруд на чистій підлозі, але він так поспішав до батьків, хотів розповісти, яку сніжну гірку збудували діти у дворі.
Чи варто було так грубо кричати на дитину?
Ситуація №3
Миколка приніс до дитячого садка нову машинку, яку йому подарував тато. Але він так хотів похвастатися перед Андрійком, що виміняв машинку на цукерку. Андрійко зрадів, бо в нього таких іграшок не було і з необережності відламав колесо. Прийшла Миколчина мама забирати сина з дитсадка. Побачила зламану машину і накинулася кричати на хлопчика, дала під затильника. Якщо не вмієш гратися, більше не отримаєш нічого. Хлопчик розплакався і розповів, що це не він, а Андрійко. Мама почала кричати і на Андрійка. А ще й виховательці дісталося.
Чи вірно вчинила мама Миколки?
Отже, шановні батьки! Життя складне і не завжди трапляється так, як нам хочеться. І щоб з нами , нашими дітьми не сталося ніяких проблем, щоб діти не замикалися в собі, аби ділилися своїми проблемами тільки з вами, батьками, пропоную вам навчитися гідно виходити із ситуацій, які трапляються щодня, і на які ми, навіть, не звертаємо уваги.
Часто під час спілкування з дитиною ми вживаємо такі вислови: «Відчепись». «Не заважай», «Пограйся сам». Ми це говоримо настільки автоматично, що. Навіть, перестаємо помічати, а тим часом відштовхуємо від себе дитину. Тому зараз кожен з вас візьме аркуш паперу на якому написані фрази, які часто ви використовуєте у спілкуванні з дітьми.
Пропоную тест «Які ви батьки?» (додається)
Аналіз одержаної інформації за тестом
Якщо ви набрали 7-8 балів: Ви живете з дитиною душа в душу. Вона щиро любить і поважає вас. Ваші стосунки з дитиною позитивно впливають на становлення її особистості.
Якщо ви набрали 9-10 балів: Ви не послідовні в стосунках з дитиною. Вона поважає вас, хоча і не зовсім з вами відверта. На її розвиток впливають здебільшого випадкові обставини.
11-12 балів: Вам необхідно бути уважнішими у ставленні до дитини. Ви користуєтесь у неї авторитетом, але авторитет не замінить вашої любові. Розвиток вашої дитини залежить від випадку більшою мірою, ніж від вас.
13-14 балів: Вий самі відчуваєте, що дієте неправильно. Між вами і дитиною існує недовіра. Поки не пізно, спробуйте приділяти дитині більше уваги, враховувати її запити та інтереси.
Дітей можна порівняти з дзеркалом. Якщо ми йому усміхаємось, воно нам відповідає тим самим. Так і дитина: коли її обдаровують теплом і ласкою, вона повертає нам її сторицею. Але ж на плечах дорослих справді досить багато турбот, які лежать важким тягарем і забирають багато часу. Знервованість, зіпсований настрій – усе це досить важко одразу відкинути і повернутися до дитини з щирою усмішкою і в доброму гуморі. Отож пропоную вам виконати наступну вправу.
Вправа «Відро для сміття»
Зараз я вам роздам аркуш паперу на якому зображено відро. Пропоную позбутися всього зайвого: поганий настрій, риса характеру, звичка, річ, тощо. Для цього вам необхідно записати все, чого б ви хотіли позбутися, потім зім’яти аркуш і викинути у справжнє відро.
Ось бачите, як легко можна позбутися всього негативного, що гнітить вас. Допоможіть так легко позбутися негативу і своїм дітям.
Дитина – дзеркало морального життя батьків. Найцінніша моральна риса хороших батьків, що передається дітям без особливих зусиль – душевна доброта матері і батька, вміння робити людям добро. В сім’ї, де батько і мати віддають частку своєї душі іншим, беруть близько до серця радощі і прикрощі людей, діти виростають добрими, чуйними, щиросердними. Найбільше зло – егоїзм, індивідуалізм окремих батьків. Якщо батько і мати всі сили свого серця віддають дітям, якщо за ними не бачать інших людей,- ця гіпертрофована любов, зрештою обертається нещастям.
Намагайтесь розмовляти з дитиною тихим, спокійним, лагідним голосом. Навіть малесеньке, здавалось би нічого не розуміюче немовля, вже реагує на інтонаційні відтінки вашого голосу. Навіть якщо ви у збудженому стані, не дозволяйте собі підвищувати тон. Нехай для вас основним правилом буде, так звана «позиція десяти кроків»: перед тим, як вихлюпнути на дитину своє невдоволення чи поганий настрій, подумки полічіть десять кроків. Це дасть змогу вам трішки заспокоїтись і вибрати правильний тон для спілкування з дитиною. Навчайте її «солодким», ласкавим словам змалечку. Виховуючись в такій атмосфері, дитина буде доброю, лагідною, ніжною.
А тепер я хочу запропонувати вам трішки відпочити. Згадайте себе, коли ви були малими дітьми і напишіть, будь-ласка, хто здійснив на вас найбільший вплив? Кому ви найбільше вдячні?
Результати показали, що найбільший вплив на дітей дошкільного віку мають, все таки , батьки. А як ви допомагаєте своїй дитині? Шановні батьки, ви всі колись були маленькими і жили в чудовій країні дитинства. А зараз у ній живуть ваші малюки. Чи все ви знаїте про їхнє життя? Чи добре розумієте їх? З’ясувати це допоможе наш конкурс.
Завдання №1
- Народна мудрість каже: «Якщо твої плани розраховані на рік – сій жито, на десятиліття – саджай дерева, на віки – виховуй дітей». А чи знаєте ви інші прислів’я про сім’ю. Вам необхідно закінчити такі прислів’я:
- Від малих дітей болить голова, (а від великих серце)
- Материн гнів, як весняний сніг – рясно впаде, (та скоро розтане).
- Мати однією рукою карає, (а другою ніжить).
- Під сонечком тепло, (а біля матері добре).
- Які мама й татко, (таке й дитятко).
- Яблучко від яблуньки (недалеко падає).
МОЛОДЦІ!
Завдання №2
- У дитинстві батьки розповідали вам чудові, добрі казки. Зараз ви розказуєте їх своїм дітям. Відгадайте деякі з них.
Мій Котику,
Мій братику,
Несе мене Лиска
За крутії гори,
За бистрії води .
(Котик і Півник)
Я по засіку метений,
Я на яйцях спечений…
(Колобок)
Ходи, Мишко, не сиди,
Нам ріпку витягти допоможи.
(Ріпка)
Гуси – гуси – гусенята,
Візьміть мере на крилята…
(Івасик – Телесик)
МОЛОДЦІ!
Завдання №3
Пропоную вам згадати улюблені пісні свого дитинства. Розгляньте намальовані дітьми ілюстрації до пісень, та відгадайте їх, можете, навіть, заспівати.
Пісні: «Улыбка», Кузнечик», «Голубой вагон».
МОЛОДЦІ! Справились ви із цим завданням. Отже ви добре знаєте своїх дітей та розумієте їх.
ДЯКУЮ ВАМ!
А зараз я пропоную вам декілька порад, які допоможуть вам бути більш терплячими та люблячими батьками.
ПОРАДИ
На превеликий жаль, значна частина сучасних сімей далека від традиційної національної родини з її нормами поведінки та співжиття, з її етикою, мораллю, правосвідомістю. Сьогодні ми наголошуєм на необхідності морального виховання наших дітей, на національних традиціях, прищеплення маленьким громадянам України ідеалів Добра і Краси, Гідності та Милосердя, Справедливості, Співчуття, Ненасильства, Що є підґрунтям зростання духовності. Пам’ятайте глибоку народну мудрість: дитина вчиться всього, що бачить у себе вдома.
Мудрі люди кажуть: спочатку батьківські очі дивляться на нас з любов’ю, потім – з гордістю, далі – з надією. Сподіваюся ви матимете достатньо причин любити своїх дітей, пишатися ними. Нехай у ваших родинах панують злагода, мир і любов.
Шановні батьки! Виховуймо наших дітей не стільки словами і подарунками, скільки прикладом, гідним будь-якого наслідування. Знайте, гордість за своїх батьків – це моральний фундамент для злету особистості дитини. Сорм за своїх батьків – це тягар на серці, який не дозволяє дитині набрати висоти.
На заключення нашої зустрічі пропоную вам «Рецепт щастя»:
Візьміть чашу терпіння,
Влийте туди повне серце любові,
Киньте дві пригорщі щедрості,
Хлюпніть гумору, посипте добротою,
Додайте якнайбільше віри.
Усе це добре перемішайте,
З’єднавши з усім вашим життям і
БУДЬТЕ ЩАСЛИВІ !
Пропонуйте цей рецепт усім кого зустрінете на своєму шляху!
На цьому наша зустріч добігає кінця. Дякую вам за активну участь і сподіваюсь, що ви не лише приємно, а й корисно провели час.. Пригадали якими були в дитинстві і тепер можете краще розуміти своїх дітей, знаходити з ними спільну мову. Бажаю злагоди , тепла, взаєморозуміння у ваших родинах.
ДО ПОБАЧЕННЯ ! ДО НОВИХ ЗУСТРІЧЕЙ !
Презентація власного педагогічного досвіду
Стаж роботи з дітьми – 15 років.
Кваліфікаційна категорія – спеціаліст.
Київський національний педагогічний університет ош.. М.П.Драгоманова
за спеціальністю: дошкільне виховання,
сімейне виховання.
Це спалах серця і моя це доля.
Летить душа у світ дитячий –
Це вибір мій, а не з чиєїсь волі.
Несу малечі я з любов’ю
Тепло і радість, світло і надію,
Веду шляхом знання і правди
І це роблю з душею, як умію.
Веду дітей у світ чудовий.
Що від щедрот землі, щедрот природи,
Вчимося разом цінувати
Його скарби й традиції народу.
Вкраїна – дім для всіх нас рідний,
Наснага духу й міці в лихоліття,
А щоб ця істина відкрилась,
Я серцем щирим віддаюся дітям.
7 – 8 В світлі нової Базової програми розвитку дитини дошкільного віку «Я у
Світі» велику увагу приділяю впровадженню народознавчих технологій
в навчально-виховний процес дошкільнят.
Сім’я, дошкільний заклад, школа є первинними осередками, що пок-
ликані формувати особистість майбутнього громадянина нашої країни,
а батьки й педагоги – перші представники суспільства, які ознайомлю-
ють його з соціальними та етичними нормами.
Друзів радісних сонячне коло
Це куточок планети Земля,
Мальовнича природа навколо.
Тут співають в саду солов’ї,
Вітер коси березам сплітає,
Непомітно тут діти малі,
Як гриби від дощу підростають.
ціями рідного краю реалізовую під час екскурсій до народознавчої
кімнати шкільного музею, під час свят та розваг.
Родинне коло – наші діти і онуки,
Криниця ніжності і совісті й добра,
Родинне коло наше вже не розімкнути.
Родинне коло – то не просто родовід
І не сузір’я, що зійшлися випадково
Коріння й крона і краси безмежний світ
Єднає нас в міцнім родиннім нашім колі.
Тут діти куштують чаї з лікарських трав, зібраних власноруч.
15 -16 Здібності чудові є в малят
У малят, веселих дошкільнят,
Невгава робота і кипить,
Ми працюєм дружно кожну мить
З ними я працюю залюбки
Отакі художники мої.
Бо малюнки ці такі чудові-
Яскраві, різнокольорові
В них казка, сонце і тепло –
Прийміть їх люди на добро!