Батьківські збори. Орієнтовний план проведення батьківських зборів.

Приклади партнерських форм роботи класного керівника з батьками

Форми роботи педагогів з батьками — це спосо­би організації спільної діяльності та спілкування.

Робота педагогічних колективів шкіл з батьками здійснюється в двох напрямках: організаційна робо­та школи із сім'єю та підвищення педагогічної куль­тури батьків.

В організаційній роботі школи з батьками до­цільним є поєднання індивідуальних, групових, ко­лективних та масових форм роботи.

Індивідуальними формами роботи вчителя з бать­ками є: відвідування сімей учнів удома, бесіди з бать­ками учня, листування тощо.

Відвідування сім'ї учня вчителем. Учитель відвідує сім'ю учня з метою налагоджен­ня контактів з батьками, з'ясування загальної та пе­дагогічної культури сім'ї, умов життя учня, консуль­тування щодо єдиних вимог до дитини, обговорен­ня відхилень у її поведінці, вжиття необхідних за­ходів щодо їх запобігання, залучення батьків до участі в роботі школи тощо. Відвідувати батьків учнів мож­на, маючи запрошення від них або домовившись заз­далегідь. Несподіваний візит учителя викликає нія­ковість, збентеження батьків. Під час зустрічі педа­гог має підкреслити позитивне в дитині, тактовно звернути увагу на недоліки, разом поміркувати над тим, як їх усунути. Дуже важливо створити атмос­феру довіри і доброзичливості.

Перше відвідування сім'ї класним керівником є дуже відповідальним моментом, який найчастіше вирішує, чи будуть батьки прислухатися до порад учителя, співпрацювати зі школою в питаннях на­вчання та виховання дітей. До відвідування тієї чи іншої сім'ї вихователь готується заздалегідь: дізнаєть­ся про її склад, матеріальне становище, освіту батьків, місце роботи, обмірковує можливі питання та відповіді на них, визначає, які дані про дитину потрібно отримати насамперед. Звичайно, за один візит класний керівник не зможе отримати відповіді на всі питання, що його цікавлять. Тому не слід виявляти нетерпіння, пе­реривати розповіді батьків та інших членів сім'ї. Бесіда з батьками має проходити у доброзичливо­му, спокійному тоні.

Індивідуальні бесіди з батьками відбуваються як за ініціативою самих батьків, так і за ініціативою педагога. Інтерес батьків до питань виховання, їхню ініціативу щодо бесіди з класним керівником на пе­дагогічні теми потрібно заохочувати та стимулюва­ти.

Не можна проводити бесіду з батьками у присут­ності дитини, якщо ви не впевнені, що ваше схва­лення чи осуд школяра будуть сприйняті доросли­ми так, як ви цього бажаєте.

Не завжди бесіда з батьками має бути тривалою. Іноді буває достатньо короткої розмови, кількох ва­гомих слів.

Перевагою індивідуальної роботи є те, що на­одинці з учителем батьки відвертіше розповідають про свої проблеми та труднощі у вихованні дітей. Дорослі мають бути переконані, що їхня бесіда з учителем залишиться між ними, що жодна їхня відверта думка не буде розголошена.

Індивідуальне спілкування з батьками дає вчителю можливість вибрати правильний підхід до дитини.

Листування передбачає періодичне надсилання батькам листів про успіхи учня в навчанні, ста­ранність, уважність та відповідальність. Можна по­відомити про певні труднощі дитини, попросити про зустріч. Варто висловити щиру подяку за гарне ви­ховання дитини. Лист передають батькам через ди­тину, попередньо ознайомивши її зі змістом. Най­частіше листування використовують, коли класний керівник не може зустрітися з батьками у них удома або запросити їх до школи.

До групових форм роботи належать засідання бать­ківського комітету, робота з групами батьків тощо.

Батьківський комітет 1-го класу обирається на батьківських зборах у серпні-вересні. Зазвичай він складається з 3—5 осіб. Створюють батьківський ко­мітет з метою демократизації управління виховним процесом, налагодження зворотного зв'язку сім'я — школа, для поточного коригування управлінських рішень, забезпечення єдності педагогічних вимог до учнів, надання допомоги сім'ї у вихованні та навчанні дітей. Комітет діє відповідно до положення про батьківські комітети загальноосвітніх шкіл. До ро­боти в ньому залучають найактивніших батьків, ав­торитетних людей з високою громадянською свідо­містю, які виявляють інтерес до справ класу, школи. Батьківський комітет обирається на весь термін на­вчання учнів у початковій школі. Залежно від по­треб класу, він змінюється: чи за кількістю, чи за розподілом обов'язків. Класний керівник скеровує діяльність батьківського комітету на розв'язаннянавчально-виховних завдань, що стоять перед кла­сом. Члени батьківського комітету встановлюють контакт з громадськими організаціями, беруть участь в організації дозвілля дітей (прогулянок, екскурсій, походів у театри та кіно), допомагають класному керівникові проводити педагогічну пропаганду тощо.

Роботу з групами батьків вчителю доцільно по­чинати зі спостереження за навчанням та поведін­кою учнів та вивчення їхніх сімей. Застосування методів анкетування, опитування, вивчення шкільної документації, спостереження дозволить вчителю от­римати потрібну інформацію та розподілити батьків на групи (за типом сім'ї, за помилками батьків у сімейному вихованні, за проблемами учня, що ви­никають у навчанні, спілкуванні з товаришами тощо). Деякі батьки можуть входити до кількох груп. Со­ціально-педагогічна робота вчителя з групами батьків сприяє активнішій участі батьків у взаємодії зі шко­лою.

Основними колективними формами роботи з бать­ками є класні батьківські збори, лекції, бесіди, кон­ференції, сімейні свята в класі («День матері», «Ба­бусина скарбничка» тощо).

На класних батьківських зборах заслуховуються повідомлення з різних питань виховання (доповідь, інформація вчителя, лікаря чи повідомлення батьків про досвід виховання дітей у сім'ї), підбиваються підсумки роботи з учнями за семестр, рік; вирішу­ються організаційні та господарські питання.

Тематика педагогічних бесід та доповідей на клас­них зборах визначається вчителем відповідно до річного плану роботи з батьками. При цьому неод­мінно мають враховуватись інтереси та побажання батьків. Зміст такої бесіди повинен містити не тільки теорію питання, але й конкретні рекомендації. Бесі­да з батьками передбачає жвавий обмін думками, участь у ній кожного з батьків.

Класні батьківські збори слід проводити раз на семестр. Проте, за можливості, краще організовува­ти їх частіше. Особливо це стосується батьків пер­шокласників, які більшою мірою потребують педа­гогічних порад щодо організації життя, навчання та виховання дитини.

Класні батьківські збори можна організовувати по-різному.

Орієнтовний план проведення батьківських зборів

1. Бесіда на педагогічну тему, яку готує вчитель чи спеціаліст (лікар, працівник соціальної служби, психолог).

2. Обмін думками.

3. Повідомлення вчителя про навчально-виховну роботу в класі.

4. Обговорення та вирішення питань, що стосу­ються життя класу.

5. Різне.

Перед проведенням батьківських зборів класний керівник має потурбуватися, щоб у класі було при­брано, провітрено. Бажано посадити батьків на місця, де сидять їхні діти — таким чином вони побачать робоче місце сина чи доньки, матимуть можливість познайомитися з батьками сусіда по парті.

Можна покласти перед батьками складений ар­куш паперу, всередині якого написати індивідуаль­не звернення до батьків. 

Класні батьківські збори мають тривати не більше ніж 1 год — 1 год ЗО хв. Невимушене, емоційно забарвлене вступне слово вчителя створює добро­зичливу атмосферу.

Після короткого вступу вчитель проводить бесіду на педагогічну тему. Зупиняючись на теоретичних та методичних аспектах проблеми, він обов'язково розкриває її стосовно конкретної ситуації життя да­ного класу, складу учнів та їхніх батьків. Характери­зуючи учнів, потрібно відзначити успіхи тих, чиї бать­ки прислухалися до порад учителя.

Вчителю дуже важливо продумати проведення тієї частини зборів, що стосується організаційних пи­тань. Якщо не приділити їй належної уваги, то бать­ки будуть поспішати, записувати тільки те, що без­посередньо стосується Їхньої дитини, намагатимуть­ся уникнути доручень.

Батьківські збори за проблемами, що на них ви­рішуються, поділяються на організаційні, тематичні та підсумкові. Але більш раціональною та дієвою формою цієї роботи є комбіновані збори, які комп­лексно розв'язують завдання, поставлені перед шко­лою в соціально-педагогічній роботі з батьками.

Для ефективної організації батьківських зборів доцільно періодично проводити анкетування.

Анкета для батьків

1. Яку інформацію Ви хотіли б отримати на бать­ківських зборах?

2. Які питання виховання Вас особливо хвилю­ють?

3. Яку пресу Ви читаєте?

4. Чим Ви можете допомогти класному керівни­ку в роботі з дітьми класу?

    5. На що вчителю слід звернути особливу увагу в роботі з Вашою дитиною?_______________

Масові форми роботи: загальношкільні батьківські збори, збори батьків учнів І—4-х класів, випускників;

тижні сім'ї у школі (вечорниці, сімейні естафети, концерти, твори про свою сім'ю та ін.); дні відкри­тих дверей; конференції тощо.

Однією з форм роботи з батьками початкових класів є день відкритих дверей. У деяких школах для цього виділяють певний день місяця, в інших про­водять його залежно від конкретних умов. У цей день в школу запрошують усіх батьків. Відвідування уроків, безпосереднє ознайомлення з роботою вчи­теля, спостереження за дітьми є дієвою формою пе­дагогічної пропаганди.

Перед організацією дня відкритих дверей, якщо він відбувається вперше, батьків слід попередити, щоб вони в жодному разі не перебивали вчителя, а всі пропозиції та побажання висловлювали після уроку.

Дбаючи про ефективну взаємодію з батьками, при використанні різних форм роботи учитель має вра­ховувати важливість таких чинників:

1. Запрошення батьків до співпраці. Часто вчитель вважає, що батьки перебувають в опозиції до нього. Доброзичливість, відкритість у спілкуванні з батьками — перший крок до співпраці з ними.

2. Дотримання позиції рівноправності. Об'єднан­ня зусиль учителя та сім'ї школяра можливе за взаєм­ного визнання ними рівноправності. Перший крок має зробити вчитель, оскільки до цього його зобо­в'язує професійний обов'язок.

3. Визнання важливості ролі батьків у співпраці. Учитель повинен завжди наголошувати на важливій ролі батьків у вихованні та розвитку дитини.

4. Вияв любові, захоплення їхньою дитиною. Пси­хологічний контакт із батьками виникає одразу, як тільки вчитель виявляє розуміння дитини, симпатію до неї, бачить позитивні та негативні риси. Батьки, відчувши доброзичливість учителя, охочіше спілку­ються з ним, налаштовуються на співпрацю.

5. Пошук нових форм співпраці. Учитель може за­пропонувати одному з батьків організувати батьківські збори, разом визначивши Їх тематику, структуру тощо. Особливо корисний обмін думками з батьками щодо налагодження взаєморозуміння з дітьми.

Робота з батьками.

Батькам може бути запропонована лекція з теми “ Високе батьківське звання “. Її матеріал наведений нижче.

Величезне значення у вихованні дітей має духовна атмосфера сім’ї. Якщо в ній панують доброзичливість, повага один до одного, сумлінне ставлення до своїх батьків, прагнення принести користь людям, то й діти виростуть гідними людьми.

Важливу роль у формуванні духовного світу, високих моральних якостей належить батькові. Про нього і піде мова в моїй лекції.

Як мати, так і батько мають однакові права щодо своїх дітей. Від батьків величезною мірою залежить доля дітей.

Відомо, що в часи патріархального суспільства у слов’ян виховання здійснювалося не окремою сім’єю, а родовими інститутами. Існували сімейні общини, так звані великі сім”ї, які складалися з 4-5 поколінь найближчих родичів по лінії батька. Такі великі сім’ї жили на території України ще в       19 ст. У сфері економічного життя домінуюче становище в умовах патріархату належало чоловікові. Він відігравав значну роль у вихованні дітей, його авторитет перед дітьми був досить високим.

Закріплювались обов’язки батька щодо синів, а матері – щодо дочок. Згадати й про те, якою значною була роль батька в часи козаччини на Україні, зокрема в Запорізькій Січі. Згадаймо повість М. Гоголя “ Тарас Бульба “, де сивий батько, зрозумівши, ким став його син Андрій, власноручно позбавляє його життя.

Здоровий клімат сім’ї забезпечується не кількістю грошей – матеріальним достатком, а духовним капіталом, набутим розумними, культурними, інтелігентними людьми. Ніколи не буде хорошою сім’я, в якій процвітають міщанство, алкоголізм, паразитизм та інше.

Розглянемо як приклад одну сім’ю. Чоловік регулярно п’є, а потім кається. Все це призвело до того, що його дружина і 12-річна дочка відмовилися від нього. Минуло кілька днів, і він вирішив поговорити з дівчинкою. Вона йому сказала, що не хоче його знати. Що не зміг утриматись, бо незручно перед твоєю компанією, не зручно, бо вони такі ж п’яниці, як і він, насміхаються над ним. Вона сказала, щоб батько йшов до них. Їй соромно, що в неї такий батько. Треба бути хижаком, страшенним егоїстом, щоб довести до відчаю свою дитину і таке від неї почути.( Н. Макарова “Высокая должность – отец “ )

Макаренко застерігав: коли мова йде про дитину, її майбутнє, її щастя, не може бути  другорядних питань. Якщо батьки хочуть, щоб у них народилася нормальна і здорова дитина, вони не мають права отруювати свій організм алкоголем. І ще: коли ви думаєте народжувати дітей без любові до них, то, будь ласка, попередьте суспільство, що збираєтесь зробити таку підлоту.

Чоловіча рука. Такий термін у педагогіці не зустрічається. Але в повсякденному житті його частенько можна почути. У благородному розумінні – то вияв розумної і доброї сили старшого, сили, яка допомагає підліткам і юнакам мужніти. І там, де ця рука відчувається, діти говорять: я пишаюся своїм батьком. Я знаю, що він не зможе зробити такого, що може принизити його людську гідність. В такій сім’ї сини і дочки сприймають духовні багатства батьків, вони стають їх послідовниками, однодумцями, продовжувачами справи старших. Саме в батьківському домі людина повинна оволодіти необхідними багатствами духовного світу, формується як гармонійно розвинена особа, яка знає про своє призначення на землі, свою роль у загальній справі народу.

Життя продовжується в дітях. Батько, достойний цього великого звання, може і повинен сказати: сину мій, ми з матір’ю відповідаємо за тебе і за те, яким ти ступиш за поріг рідного дому, у великий, нелегкий і разом з тим чудовий світ. Ми прагнули прищепити тобі чесність і доброту, стійкість і працелюбність, вірність і справедливість. Ти вступаєш у доросле життя під світлою зіркою розуму. Звіряй же по ній увесь свій дальший шлях.

Після лекції можна запропонувати присутнім анкету. Її метою буде з’ясувати, наскільки батьки знають про стосунки своїх дітей поза сім’єю. Запитання можуть бути наступними:

1.                                            Назвіть прізвища та імена трьох друзів вашої дитини.
2.                                            Чи часто ваша дитина зустрічається з друзями поза школою.
3.                                            Де проходять ці зустрічі ( на вулиці, вдома ).
4.                                            Чи знаєте ви сім’ї  друзів вашої дитини.
5.                                            Чи часто ваша дитина розповідає вам про свої справи в школі.
6.                                            Чи вважаєте ви свою дитину добрим товаришем.