Батьки і діти, діти і батьки – нерозділиме і довічне коло
Круглий стіл за участю дітей і батьків з елементами тренінгу
Мета: показати необхідність відкритого спілкування дітей і батьків, як шлях до взаєморозуміння одне одного; виховувати взаємну повагу до думок, бажань, дій; дати можливість зрозуміти, що батьки і діти – це єдине коло.
Матеріали та обладнання: таблички «5 золотих правил для батьків»,
«5 золотих правил для дітей», « Місток взаєморозуміння», «Я поважаю батьків за те, що…», «Більш за все я ціную в своїй дитині…». Парти і стільці розставлені по колу, на дошці тема розмови.
Хід заняття
Вчитель:
Батьки і діти! Діти і батьки!
Нерозділиме і довічне коло.
Ми засіваємо житейське поле
І не на день майбутній – на віки!
Батьки і діти – два маленьких світи великого Всесвіту. І так вже побудовано світ, що кожен проживає певну частину свого життя в цих світах: дитини і батьків. Дитина – здавалося б все добре, вона росте здоровою, прагне пізнати світ, у неї різні вподобання, захоплення, вона слухняна, проте, пробачте, тут зроблю зупинку. Що це – «робіть самі, коли вам треба, досить мене повчати, швидше б звільнитися від цієї опіки батьків» - з’являються думки в дитячих голівках.
А батьки: «Я знаю як жити, вона не знає. Я її веду. А вона чомусь не йде пручається. Не розуміє, нерозумна, що це ж для її користі»
І тут виникає вічне питання батьків і дітей. Як бути? Тому сьогодні я пропоную відкрити свої думки, приготувати слушні поради, прислухатися до них і з’єднати місточок взаєморозуміння.
Вправа «Продовж речення»
Завдання: методом «мікрофон»
діти продовжують речення «Я поважаю батьків за те, що…»
батьки продовжують речення « Більш за все я ціную в своїй дитині…»
Вчитель: Говорять, щоб в житті не було негараздів, треба дотримуватися певних правилами. Чи згодні ви? Якщо так, то за роботу, бо правила ж і створюють самі люди.
Вправа «Золоті правила»
Завдання: діти складають 5 золотих правил для батьків, а батьки – для дітей. Складені правила вивішуються на дошці, обговорюються.
Вчитель: Чи не здається вам, що ми говоримо про серйозні речі трохи граючи? Так, у грі людина вчиться жити, творити, мислити, будувати свої майбутні плани. Цікаво, а які вони у вас (до дітей)? А, які плани батьків щодо подальшого навчання дітей? Мріяти добре, а ще краще вести активну підготовку. Пропоную потренуватися у написанні дисертації для своєї дитини.
Гра «Дисертація для дитини»
У грі беруть участь 2 дітей і їх батьки
Вчитель: Ким легше бути дитиною чи батьками? Дітям здається, що батьками, а батькам – що дітьми. А давайте спробуємо помінятися ролями.
Вправа «Ти – я, я – ти»
Завдання: Донька не хоче прибирати у кімнаті, включила музику і сидить
Донька прийшла додому, а від неї чути запах цигарок
Вчитель: Дійсно, важко зрозуміти дорослому дитину, а дитині дорослого. І лише, коли з’явиться мудрість років і життєва роль батька чи матері, ми признаємося собі: «А ми були такими ж»
Я пропоную вам, дорогі діти, і вам, дорогі батьки прокласти місточок взаєморозуміння, який з’єднає вас не через багато років, а зараз
Вправа «Місточок взаєморозуміння»
Завдання: написати і прикріпити до дошки слова, які приведуть до взаєморозуміння поколінь.
Вчитель: Дякую вам за відверту розмову, надіюся, що сьогодні ви мали можливість зі сторони подивитися і зрозуміти один на одного, бо ми ж
Батьки і діти! Діти і батьки!
Нерозділиме і довічне коло.
Ми засіваємо житейське поле
І не на день майбутній – на віки!