Батьківські збори «Виховний клімат сім’ї»

Тест «Дітей виховують батьки, а батьків?»

Уважно прочитайте питання, спробуйте відповісти на них. На кожне запитання існує три відповіді:  так, ні, не знаю

Тест доповнить вашу уяву про себе як про батьків, допоможе зробити певні висновки щодо проблеми виховання дітей.

Чи можете ви...

1. у будь-який момент залишити свої справи і зайнятися дитиною?

2.  порадитись із дитиною "на рівних"?

3. зізнатися дитині у помилці, яку ви допустили у ставленні до неї?

4.  вибачитись перед дитиною в разі потреби?

5. володіти собою і зберігати спокій, навіть якщо поведінка дитини вивела вас із себе?

6.  розповісти дитині про повчальний випадок зі свого дитинства, який показує вас у невигідному світлі?

7. поставити себе на місце дитини?

8. повірити хоча б на хвилинку, що ви прекрасна фея або принц?

9. завжди утримуватися від слів та виразів, які можуть образити дитину?

10. пообіцяти дитині, що виконаєте її бажання за хорошу поведінку?

11. виділити дитині хоча б один день, коли вона може робити, що хоче, поводитися, як бажає, ні в що не втручатися?

12. не прореагувати, якщо ваша дитина вдарила, грубо штовхнула або незаслужено образила іншу дитину?

13. встояти проти юнацьких прохань та сліз, якщо впевнені що це каприз?

Підрахуйте бали: так – 3, ні – 2, не знаю – 1.

Від 30 до 39 балів. Це означає, що дитина – найбільша цінність у вашому житті.

Ви намагаєтесь не тільки зрозуміти, але і пізнати її, ставитись до неї з повагою, дотримуєтеся найбільш прогресивних принципів виховання і постійної лінії поведінки. Іншими словами, ви дієте правильно і можете сподіватися на гарні результати.

 Від 16 до 30 балів. Турбота про дитину для вас – першочергове завдання. У вас є риси вихователя, але на практиці ви не завжди буваєте послідовними і принциповими. Іноді ви дуже суворі, іноді навпаки – дуже м'які. Крім того, ви любите компроміси, які послаблюють виховний ефект. Вам необхідно серйозно замислитися над своїм підходом до виховання дитини..

Менше 16 балів. У вас серйозні проблеми з вихованням дитини. У вас не вистачає або знань, або бажання виховати дитину особистістю. Можливо, і першого, і другого. Радимо звернутися по допомогу до спеціалістів – педагогів, психологів, більше читати спеціальної літератури

 

 

Вправа « Моя дитина щаслива коли… »

 

  Мета: усвідомлення значущості батьків у житті дитини

  Хід проведення:

Тренер пропонує батькам на аркушах паперу продовжити думку « Моя дитина щаслива коли… »  і зачитати.

 

   Щоб дитина відчула вашу любов, ви повинні знайти особливий шлях до її серця i навчитися проявляти свою любов, виходячи з цього. Діти по-різному

 відчувають любов, але кожна дитина потребує її. Існує 5 способів (основних), якими діти виражають любов:

1)   дотик - один із найважливіших проявів любові людини. У перші роки життя дитини необхідно, щоб дорослі брали її на руки, обнімали, гладили по голівці, цілували, садовили її на коліна тощо. Тактильна ласка однаково важлива як для хлопчиків, так i для дівчаток. Тому, коли ви виражаєте свою любов за допомогою ніжних дотиків, поцілунків, цим можна сказати набагато більше, ніж словами «Я тебе люблю».

2)   слова заохочення - коли ми хвалимо дитину, ми дякуємо їй за те, що вона зробила, чого досягла сама. Проте не треба хвалити дитину надто часто тому, що слова втратять усю силу i сенс. Пам'ятайте, що кожна похвала має бути обґрунтованою та щирою. Кожного дня даруйте дитині приємні слова підтримки, заохочення, схвалення, ласки, які свідчитимуть про любов до неї.

3)   час - це ваш подарунок дитині. Ви ніби говорите: «Ти потрібна мені, мені подобається бути з тобою»

4)   подарунки - це символ любові тоді, коли дитина відчуває, що батьки дійсно турбуються про неї.

5)   допомога або служіння  - допомагати дітям - не означає повністю обслуговувати їx. Спочатку ми дійсно багато робимо за них. Проте потім, коли вони підростуть, ми мусимо навчити їх всьому, щоб i вони допомагали нам.

    Якщо в сім’ї декілька дітей, то навряд мови їхньої любові співпадають. У дітей різні характери, i любов вони сприймають по - різному. 3 кожною дитиною необхідно говорити на її рідній мові любові. Але для того, щоб успішно впровадити даний шлях, нам необхідно ще раз підкреслити необхідність безумовної любові до дитини.

   На кожному етапі розвитку дитини ми використовуємо різні « мови » нашої любові. Тому для батьків важливо обрати саме ту «мову» (дотик, слова заохочення, час, подарунки, допомога), яка веде до серця дитини.

 

 

 

 

 

Тема:«Виховний клімат сім’ї»

Мета: визначити разом із батьками їх задачі та головні пріоритети  у вихованні; проаналізувати типи спілкування в родині, стилі родинного виховання, а також те, якою може бути любов до дитини.

Обладнання: дошка, маркери, папір формату А4, комп'ютер, телевізор.

Форма проведення: лекція з елементамидискусії

Хід проведення лекторію:

На дошці висять плакати:

1.«Там, де немає мудрості батьківського виховання, любов матері та батька до дітей спотворює їх»

В.А. Сухомлинський

2.Сім'я – це особливий колектив, який грає у вихованні основну, довгочасну та важливу роль.

3.Сім'я – головний інститут виховання.

4.В сім'ї закладаються основи особистості.

5.Те, що дитина отримує в сім'ї, вона зберігає протягом всього життя.

Вступне слово вчителя.

Шановні батьки, давайте сьогодні поговоримо про наших дітей. Про те, яку роль у їх вихованні відіграють сім'я та школа, адже сім'я та школа – це два соціальних інститута, від узгоджуваності дій яких залежить ефективність процесу виховання.

Щоб виростити повноцінну людину, культурну, творчу та соціально зрілу особистість, необхідно, щоб вчителі та батьки діяли, як союзники, ділилися з дітьми добротою, досвідом та знаннями.

Взаємовідносини сім'ї та школи важливі не тільки в перші роки перебування дитини в школі, коли вона ще не отримала необхідних здібностей до самоуправління своїми почуттями та поведінкою, актуальними вони залишаються і в старшому віці, бо саме в школі в дитини з’являється можливість до самовираження.

Учитель проводить «Мозковий штурм»

Посередині на дошці класний керівник записує основне твердження, а батьки підбирають та називають свої судження.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Протягом проведення лекторію батьки допрацьовують створену схему на дошці.

 

Слово вчителя.

Родина може виступати в якості як позитивного, так і негативного фактора виховання. Позитивна дія на особистість дитини полягає в тому, що ніхто, крім найближчих для неї в родині людей – мами, тата, бабусі, дідуся, брата, сестри, не ставляться до дитини краще, не люблять її так і не піклуються стільки про неї. І разом з тим, ніякий інший соціальний інститут не може потенційно нанести стільки шкоди у вихованні дітей, скільки може зробити родина.

  Тому зараз разом із Вами ми можемо знайти ті головні напрямки, на які необхідно звернути увагу, щоб не «втратити» свою дитину.

 

Любов                                                                       ?

до дитини ?                          ?

 

Спілкування?

 

Обирання того чи іншого

стилю виховання

( можливе поєднання)

 

Класний керівник разом із батьками заповнюють схему. За необхідності, батьки протягом лекції можуть самостійно заповнювати схему.

 Слово вчителя.

Шановні батьки, давайте разом із Вами проаналізуємо головні напрямки роботи у вихованні.

1. Типи спілкування.

Відомими й описаними в науковій літературі є такі типи:

«Менторський» тип спілкування, який ґрунтується на принципі суворого підкорення одного співрозмовника іншому, зорієнтований на повчання, інструктаж. У наш час оновлення та демократизації суспільного життя, гуманізації стосунків для учасників взаємодії особливо неприйнятним стає такий тип спілкування, адже він пригнічує активність одного із співрозмовників, стає причиною негативного ставлення один до одного, призводить до погіршення морально-психологічного характеру стосунків.

«Інформативний» тип спілкування, спрямований на передавання певної інформації. «Інформативне» спілкування в сучасному комунікативному процесі не є достатньо ефективним, адже проста ретрансляція інформації призводить до пасивного її сприйняття, не створює умов для обміну думками, самостійного пошуку шляхів розв'язання проблем на основі наукової методології.

«Натхненне» спілкування вважається справжнім показником високої культури контактів. Цей тип спілкування, характерний для демократичного стилю взаємодії, вирізняється активною співучастю кожного з учасників комунікативного процесу, умінням партнерів проявляти вимогливість водночас із справедливістю, вмінням підтримувати розмову, слухати опонента тощо. Саме тому принципами такого типу спілкування є взаємозаміна, взаємодопомога, співробітництво й діалог.

«Конфронтаційний» тип спілкування, який нині стає дидактично необхідним, адже схиляє до дискусії, діалогу з опонентами.

Слово вчителя.

Водночас тільки людина здатна виражати й закріплювати в словах і жестах зміст своїх почуттів і думок, називати ними різноманітні явища та предмети. Завдяки цьому вона створює певний комунікативний простір, у якому об'єднуються, співіснують її внутрішній, духовний світ і світ зовнішній, об'єктивний. Зазвичай розрізняють вербальні й невербальні засоби спілкування.

Тому кожен з батьків, відповідно до стилю виховання у сім'ї обирає свій стиль спілкування. Але, я наголошую на тому, що перш за все, кожен з батьків повинен враховувати індивідуальність своєї дитини.Класний керівник проводить гру «Незакінченні речення». Учитель розпочинає речення, а батьки завершують.

Гра «Незакінчені речення».

Якщо:

1. Дитину постійно критикують, вона вчиться ... (ненавидіти).
2. Дитина живе у ворожнечі, вона вчиться ... (бути агресивною).
3. Дитина живе в докорах, вона вчиться ... (жити з відчуттям провини).
4. Дитина росте в терпимості, вона вчиться ... (розуміти інших).
5. Дитина зростає в чесності, вона вчиться ... (бути справедливою).
6. Дитина зростає в безпеці, вона вчиться ... (вірити в людей).
7. Дитину підтримують, вона вчиться ... (цінувати себе).
8. Дитину висміюють, вона вчиться ... (бути замкнутою).
9.  Живе у розумінні та дружбі, вона вчиться ... (знаходити любов у світі).

 

ВИСНОВОК

Слово вчителя.

У нас у всіх є можливість вибору. Але саме від Вас залежить, якою виросте Ваша дитина. Школа – щось корегує, але ми ліпимо з того, що вже замішано. Реальні вчинки – ось що формує поведінку дитини, а не слова та повчання.

 

 

Батьки і вчителі повинні усвідомити головне – вони взаємодоповнюють одне одного. Родинне виховання тільки тоді ефективне, коли батьки разом із учителями володіють сучасними педагогічними знаннями й уміннями, застосовують їх на практиці. Співпраця вчителя і батьків – це взаємна довіра, повага і доброзичливість. Лише спільними зусиллями виховується справжня людина.

 

 

 

 

ТИПИ СПІЛКУВАННЯ

 

Менторський

Інформативний

 

Натхненне

Конфронтаційний

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тест Уважно прочитайте питання, спробуйте відповісти на них. На кожне запитання існує три відповіді:  так, ні, не знаю Тест доповнить вашу уяву про себе як про батьків, допоможе зробити певні висновки щодо проблеми виховання дітей.   Чи можете ви...   1. у будь-який момент залишити свої справи і зайнятися дитиною? 2.  порадитись із дитиною "на рівних"? 3. зізнатися дитині у помилці, яку ви допустили у ставленні до неї? 4.  вибачитись перед дитиною в разі потреби? 5. володіти собою і зберігати спокій, навіть якщо поведінка дитини вивела вас із себе? 6.  розповісти дитині про повчальний випадок зі свого дитинства, який показує вас у невигідному світлі? 7. поставити себе на місце дитини? 8. повірити хоча б на хвилинку, що ви прекрасна фея або принц? 9. завжди утримуватися від слів та виразів, які можуть образити дитину? 10. пообіцяти дитині, що виконаєте її бажання за хорошу поведінку? 11. виділити дитині хоча б один день, коли вона може робити, що хоче, поводитися, як бажає, ні в що не втручатися? 12. не прореагувати, якщо ваша дитина вдарила, грубо штовхнула або незаслужено образила іншу дитину? 13. встояти проти юнацьких прохань та сліз, якщо впевнені що це каприз?
Підрахуйте бали: так – 3, ні – 2, не знаю – 1.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тест Уважно прочитайте питання, спробуйте відповісти на них. На кожне запитання існує три відповіді:  так, ні, не знаю Тест доповнить вашу уяву про себе як про батьків, допоможе зробити певні висновки щодо проблеми виховання дітей.   Чи можете ви...   1. у будь-який момент залишити свої справи і зайнятися дитиною? 2.  порадитись із дитиною "на рівних"? 3. зізнатися дитині у помилці, яку ви допустили у ставленні до неї? 4.  вибачитись перед дитиною в разі потреби? 5. володіти собою і зберігати спокій, навіть якщо поведінка дитини вивела вас із себе? 6.  розповісти дитині про повчальний випадок зі свого дитинства, який показує вас у невигідному світлі? 7. поставити себе на місце дитини? 8. повірити хоча б на хвилинку, що ви прекрасна фея або принц? 9. завжди утримуватися від слів та виразів, які можуть образити дитину? 10. пообіцяти дитині, що виконаєте її бажання за хорошу поведінку? 11. виділити дитині хоча б один день, коли вона може робити, що хоче, поводитися, як бажає, ні в що не втручатися? 12. не прореагувати, якщо ваша дитина вдарила, грубо штовхнула або незаслужено образила іншу дитину? 13. встояти проти юнацьких прохань та сліз, якщо впевнені що це каприз?
Підрахуйте бали: так – 3, ні – 2, не знаю – 1.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Любов                                                                      

до дитини                   

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Спілкування

 

 

 

 

 

Обирання того чи іншого

стилю виховання

( можливе поєднання)

 

 

ДОТИК

 

ЧАС

 

ПОДАРУНКИ

СЛОВА

ЗАОХОЧЕННЯ

 

ДОПОМОГА  АБО СЛУЖІННЯ