Батьківські зустрічі

Про матеріал
Підлітковий вік – вік інтенсивного статевого розвитку. Тому аби уберегти власну дитину від депресій, страхів, побоювань її потрібно підготувати до змін, що відбуваються з нею. Одним з визначальних елементів мікросередовища, в стосунках, що формують особистість, є сім’я. Для будь-якого підлітка дуже важлива роль сім’ї
Перегляд файлу

Тема: Вікові проблеми підлітків  шляхи подолання

Мета: Познайомити батьків з психологічними віковими особливостями підлітків; обговорити з батьками основні проблеми, з якими стикаються діти в підлітковому віці; допомогти батькам визначити правильні методи виховання підлітків.

Перед батьківськими зустрічами всі бажаючі діти пишуть анонімні листи на тему: «Прислухайся до мене, я – підліток»

Хід зустрічей:

  1. Вступне слово вчителя

Шановні батьки! Ваші діти вступили в один з найцікавіших, бурхливих і складних етапів свого життя. Сьогодні ми разом з вами спробуємо розібратися в психологічних особливостях підліткового віку і підготуємо себе до нових завдань у вихованні наших дітей. Основне з них – переведення підлітків у систему норм і вимог для дорослих.  Розвиток підлітка – це початок пошуку себе, свого унікального «Я».  Це шлях становлення індивідуальності.

Підлітковий вік починається з 11 – 12 років і триває аж до 18. Це період бурхливих змін. У першу чергу це інтенсивний ріст. У цей період можуть спостерігатись такі явища, як: непропорційність частин тіла, видовженість фігури, певна не координованість рухів тощо.

Інколи у підлітків виникає так звана диспропорція розвитку, яка виникає через невідповідність між надмірно швидкими темпами росту тіла і дещо повільнішим розвитком дихальної та серцево-судинною систем. Це зумовлює стан тимчасового малокров’я і гіпоксії мозку. Може знаходити вияв у підвищеній втомлюваності, відчутті виснаженості, зниженні працездатності.

У таких випадках потрібно проконсультуватись у лікаря, аби виключити можливість виникнення більш складних хронічних хвороб.

Крім того підлітковий вік – вік інтенсивного статевого розвитку. Тому аби уберегти власну дитину від депресій, страхів, побоювань її потрібно підготувати до змін, що відбуваються з нею. Провести дружню розмову про перші менструації, полюції, ерекції.

Окрім фізичних змін відбуваються вагомі емоційно – психологічні зміни.

Пубертат (підлітковий вік) один з найскладніших і найвідповідальніших періодів становлення і розвитку психіки людини. Це вік допитливого розуму, тому потрібно постійно цікавитися куди саме спрямовує свою цікавість ваша дитина.

Під впливом залоз внутрішньої секреції збільшується збудження центральної нервової системи, тому підлітки дещо дратівливі.

Статевий розвиток пробуджує цікавість протилежною статтю, перше кохання тощо.

У підлітковому віці зростає значення дружби і міжособистісних стосунків у колективі однолітків. Тому потрібен обов’язковий контроль з боку батьків компаній, у яких проводить час їхня дитина.

Підліток часто ставить собі запитання: “Я – дитина, чи дорослий?” і сам вирішує зарахувати себе до дорослих. Але обов’язковою умовою є визнання батьками його як дорослогоІснує 5 найпоширеніших стратегій, які обирають батьки у стосунках з підлітками:

                   Авторитарна стратегія – придушення у підлітка “почуття дорослості” будь-якими методами.

                   Компромісна стратегія – шлях поступок або угод між підлітком та батьками.

                   Демократична стратегія – спілкування з підлітком на рівних.

                   Стратегія нейтралізму – невтручання у справи підлітка: кожний живе власним життям.

                   Полістратегічність – застосування різних стратегій залежно від ситуації.

        Підлітковий вік – складний і багато в чому суперечливий період життя дитини. Різкі фізіологічні та психологічні зміни особливо впадають в очі батькам та педагогам. Підлітковий вік – період кризи в розвитку особистості дитини.

Особливості особистості підлітка можна досить точно охарактеризувати двома словами – прагнення до самостійності. Воно накладає відбиток на всі сторони особистості, поведінку та відчуття. Восьмикласники знаходяться третьому етапі розвитку самостійності: «Намагаюся бути самостійним, хоча не дуже вмію». Даний етап супроводжується наступними моментами:

  • Є своя думка, не завжди правильна.
  • Вважає свою думку достеменно правильною.
  • Не рахується з думкою батьків.
  • Чинить так, як хоче.
  • Є прагнення спробувати все, що роблять його однолітки та дорослі (покурити, спробувати алкоголь і так далі).
  • Вважає, що він все може і з ним нічого не станеться (не піклується про власну безпеку).

Для успішного проходження і оптимізації розвитку самостійності дитини батькам необхідно:

  • Аргументувати заборони;
  • Обговорювати: якщо ти вчиниш так, то які будуть наслідки (зіпсуєш своє здоров’я, можеш потрапити в погану компанію, з тобою може трапитися щось лихе тощо);
  • Рахуватися з думкою підлітка (інакше він не навчиться зважати на вашу думку);
  • Не вважати свою позицію на 100% правильною;
  • Підтримувати підлітка, хвалити (можливо навіть не зовсім заслужено, для підвищення його впевненості в собі);
  • Не лаяти його друзів або тих, з ким він зустрічається (марно, викличете лише заперечення і негатив), хіба що тих, з ким він вже розлучився або посварився;
  • У суперечках намагайтеся домовитися.

Отже, за що та проти чого веде боротьбу підліток?

  1. За те, щоб перестати бути дитиною.
  2. За припинення посягань на його фізичне начало та недоторканість.
  3. За ствердження серед однолітків.
  4. Проти зауважень, обговорень (особливо іронічних) з приводу його фізичної дорослості.

Підлітковий вік – вкрай складний і суперечливий період становлення людської особистості, що вимагає від батьків і педагогів великих зусиль, напруженої праці. У той же час, це вік неповторної краси: бурхливої енергії, жаги пізнання, пристрасного пошуку істини.

  1. Батьківський всеобуч: Шляхи вирішення проблеми.

Як спілкуватися з підлітками у цей період? Восьмикласники особливо залежні від мікросередовища та конкретної ситуації. Одним з визначальних елементів мікросередовища, в стосунках, що формують особистість, є сім’я. для будь-якого підлітка дуже важлива роль сім’ї. але в будь-якій родині виникають проблеми психологічного характеру, які призводять до кризи підліткового віку. Сьогодні ми спробуємо віднайти шляхи вирішення даної проблеми:

  1. Формування кола інтересів восьмикласників на основі особливостей їхнього характеру та здібностей.
  2. Максимальне скорочення періоду їхнього вільного часу – «часу дозвільно існування та неробства».
  3. Залучення до таких занять як читання, самоосвіта, заняття музикою, спортом, що позитивно впливає на формування особистості.
  4. Залучення підлітка до такої діяльності, що лежить у сфері інтересів дорослих, але в той же час дає можливості йому реалізувати і затвердити себе на рівні дорослих.
  5. Зниження прояву агресії шляхом відвідування спортивної школи, щоденної гімнастики вдома з використанням гантелей, еспандера, залізних гир, боксерських рукавичок (нехай підлітки стукають один одного в мирній бійці, даючи вихід енергії, що накопичилася, щоб агресія не накопичувалася подібно до статистичної електрики, що має властивість вибухати болючими розрядами.
  6. Не пред’являти підліткові завищену вимогу, не підтверджену можливістю дитини.
  7. Чесно вказувати підліткові на його успіхи та невдачі (причому успіхи пояснювати його здібностями, а невдачі – недостатньою підготовкою).
  8. Не захвалювати підлітка, пояснюючи його невдачі випадковістю, оскільки це формує у восьмикласників ефект неадекватності.
  1. Поради батькам восьмикласника
  • Будьте завжди чуйними до справ своїх дітей.
  • Аналізуйте з дітьми причини їх успіхів і невдач.
  • Підтримуйте дитину, коли їх складно.
  • Прагніть не захищати підлітка від труднощів, а вчіть долати їх.
  • Порівнюйте свою дитину лише з нею самою (!), обов’язково відзначаючи просування вперед.
  • Постійно контролюйте дитину, але без гіперопіки, за принципом «Довіряй, але перевіряй!».
  • Розповідайте дитині про свої проблеми, про те, що хвилювало вас у її віці.
  • Будьте завжди особистим прикладом (навчайте справами, а не словами).
  • Розмовляйте з дітьми як з рівними, поважайте їхню думку, уникайте моралізації, криків, повчальності і тим паче іронії.
  • Слідкуйте за тим, які книги читає дитина, які фільми та передачі дивиться по телевізору, які Інтернет сайти відвідує.
  • Проявляйте інтерес до спілкування підлітка в соціальних мережах Інтернету (ВКонтакті, Однокласники, Фейсбук та інші).
  • Радьте дитині стежити за своєю зовнішністю: одягом, зачіскою, особистою гігієною.
  • У жодному випадку не забороняйте підлітку стосунків з протилежною статтю, не обходьте розмов на тему взаємин хлопців та дівчат, щоб уникнути недовіри між вами.
  • Розкажіть дитині про свої стосунки з протилежною статтю у підлітковому віці, зробивши акцент на благородстві, культурі почуттів, повазі один до одного, відповідальності один за одного.
  • Учіть підлітка відповідати за свої вчинки.
  • Познайомтеся з друзями дитини, попросіть їх інформувати вас про способи проведення часу, але не перетворюйтесь на шпигуна, що стежить за кожним кроком дитини. Пам’ятайте: недовіра ображає!
  • Будьте для своєї дитини перш за все старшим, мудрішим другом і тільки потім люблячими батьками.