Бесіда «Обережно – ртуть!»

Розбився ртутний термометр! Що робити?

Із розбитого градусника витікає рідка ртуть, що має властивість випаровуватися при кімнатній температурі. А пари ртуті є сильною отрутою. Ртуть із розбитого градусника при ударі перетворюється на дрібні краплі і розсіюється по приміщенню. Вона легко проникає в тріщини підлоги, в  щілини під плінтусами, застряє у ворсі килимів. Поступово випаровуючись, вона отруює повітря у приміщенні. Якщо людина дихає цим повітрям постійно, ртуть накопичується в організмі – в нирках, в печінці, у мозку, і в людини розвивається хронічна ртутна інтоксикація.

Тому, якщо у вас вдома розбився термометр, треба терміново вжити заходів із видалення ртуті. Насамперед потрібно вивести з кімнати всіх людей, які не братимуть участі у прибиранні кімнати, і тварин. Особливо важливо вивести маленьких дітей, які моментально зацікавляться красивими сріблястими кульками і можуть їх проковтнути.

Найкраще викликати фахівців із МНС (номер телефону – 101).

Цілком реально і власними зусиллями очистити кімнату від ртуті.

У цього заходу навіть є спеціальний термін – демеркуріалізація.

Насамперед треба почати провітрювання приміщення – відкрити всі вікна. Ретельно провітрювати кімнату слід і протягом наступних 5-7 днів. А двері, що ведуть в інші кімнати, на час робіт із видалення ртуті треба зачинити, щоб пари ртуті не поширилися по квартирі. Але в жодному разі не допускайте протягу, інакше ртутні кульки розлетяться по всій кімнаті, багато з них розіб’ються в дрібний ртутний пил, що осяде на стінах і меблях.

Потім необхідно зібрати кульки ртуті. Перед цим треба вдягти гумові рукавички, на ноги – бахіли або звичайні поліетиленові пакети. Ніс і рот закрити вологою марлевою пов’язкою.

Важливо! У жодному разі не можна використовувати для збору ртуті пилосос! Хоча деякі стверджують, що пилосос використовувати можна, але потім його доведеться викинути. Цей варіант теж неприйнятний із трьох причин.

Під час роботи пилосос нагрівається, таким чином посилюючи випаровування ртуті.

Не треба катати ртутні кульки по підлозі або збирати їх в одну краплю! Не підмітайте ртуть віником: його прути тільки роздрібнять отруйні кульки на ртутний пил.

Ртуть найкраще збирати звичайнісінькою спринцівкою. Можна використовувати паперові серветки, змочені олією, змочені водою газети – крапельки ртуті прилипнуть до них. Ртуть прилипає також до скотчу, лейкопластиру, мідного  дроту та ватних кульок, змочених водою. Можна збирати ртутні крапельки на листок паперу м’яким пензликом або іншим листком паперу. Особливу увагу треба приділити щілинам і плінтусам.

Якщо ртуть потрапила на килим, насамперед треба згорнути його від краю до центру, щоб кульки ртуті не розлетілися по кімнаті. Килим бажано помістити в неушкоджений целофановий пакет або в поліетиленову плівку, теж від периферії до центру. Потім винести на вулицю. Там його треба вивісити, але попередньо підстелити під ним целофанову плівку, щоб ртуть не забруднила землю. Далі несильними ударами треба вибити килим і дати йому провітритися.

Речі і килими, на які потрапила ртуть, необхідно провітрювати три місяці. Не можна прати одяг і взуття, які контактували з ртуттю, в пральній машині. А найкраще цей одяг викинути.

Зібрану ртуть разом із залишками градусника треба покласти в скляну банку з водою і щільно закрити її кришкою. Ртуть не можна викидати в сміттєпровід, в каналізацію або в унітаз, витрушувати з балкону – це забруднює навколишнє середовище! 2 грами ртуті, що містяться в одному градуснику, здатні забруднити 6 000 м³ повітря! Зібрану ртуть і предмети, за допомогою яких її збирали (спринцівку, ганчірки, пензлики і т. п.), слід здати в рятувальну службу (МНС).

Після того, як ви зібрали всі видимі оком кульки ртуті, в кімнаті все одно можуть залишитися мікрокраплі отруйного металу. Тому після механічного збору ртуті треба провести ще хімічну чистку. Для цього треба помити стіни і підлогу розчином будь-якого мийного  засобу, що містить хлор – розчином хлораміну, хлорного вапна і т. п. Згодиться також розчин марганцівки або мильний розчин.

Збір частинок ртуті з розбитого градусника може зайняти кілька годин. Із метою безпеки й уникнення  отруєння парами ртуті, кожні 10-15 хвилин треба робити перерву і виходити на свіже повітря. Після закінчення всіх процедур ліквідатору маленької ртутної аварії для профілактики отруєння треба пити більше рідини, адже  ртуть виводиться з організму через нирки.

Для повної впевненості в тому, що приміщення очищене, можна запросити фахівців (наприклад, із санепідслужби) для перевірки концентрації парів ртуті у приміщенні.

КАТЕГОРИЧНО ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ:
- викидати термометр у сміттєпровід, адже випаровування двох грамів ртуті здатні забруднити шість тисяч кубометрів повітря;
- підмітати ртуть віником – жорсткі прути перетворять отруйні кульки в дрібний ртутний пил;
- збирати ртуть за допомогою пилососа – повітря, що продувається пилососом, полегшує випаровування рідкого металу. До того ж, пилосос після цього доведеться відразу ж викинути;
- прати одяг і взуття, які контактували з ртуттю, в пральній машині. Одяг краще викинути;
- спускати ртуть у каналізацію. Вона має властивість осідати у каналізаційних трубах.
Надзвичайники наголошують, якщо дитина з’їла ртутну кульку, то необхідно одразу викликати в дитини блювоту і терміново дзвонити у швидку.
Також радять пити більше сечогінної рідини (чай, кава, соки), оскільки ртутні утворення виводяться з організму через нирки.
При важких гострих отруєннях - негайно промийте шлунок водою з 20-30 грамами активованого вугілля, або білковою водою (збитий з водою яєчний білок), після чого дайте молоко, а потім проносне.