ЦЕНТРАЛЬНОУКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ВОЛОДИМИРА ВИННИЧЕНКА
Кафедра педагогіки та спеціальної освіти
ІНДИВІДУАЛЬНЕ ТВОРЧЕ ЗАВДАННЯ З НАВЧАЛЬНОЇ
ДИСЦИПЛІНИ «ПЕДАГОГІКА»
ПЛАН-КОНСПЕКТ ЕТИЧНОЇ БЕСІДИ
ТЕМА: Слова, що змінюють життя
Студентки 2 курсу, групи М22Б
Факультету математики, природничих наук та технологій.
Спеціальності 0.14 Середня освіта (математика)
Скрипник Дарини Вікторівни
Кропивницький 2023
Мета: формування мовленнєвої культури учнів, завдяки поглибленню усвідомлення морально-етичних принципів спілкування, розвитку прагнення до вдосконалення своїх навичок спілкування.
Завдання:
Форма проведення: етична бесіда (година спілкування)
Цільова аудиторія: учні 7 класу
Обладнання і наочність: намальована квіточка на дошці, листочки на партах, фломастери, ввімкнений комп’ютер та проектор.
ХІД ВИХОВНОГО ЗАХОДУ
Хочу розпочати зі слів великого українського поета - Тараса Григоровича Шевченка:
Ну що б, здавалося, слова...
Слова та голос — більш нічого.
А серце б’ється — ожива,
Як їх почує!
Як думаєте про що сьогодні ми будемо говорити? (Вчитель підводить учнів до теми важливості слова у житті людини)
Перше інформаційне повідомлення
Я прошу вас згадати слова, які приносять вам радість (вчитель дає хвилинку подумати). Зараз прошу подивитись на дошку (на дошці заздалегідь намальована квіточка з пелюсточками). Квітка – це символ радості, тож зараз ви напишете, в кожній пелюстці квітки, слово або фразу, які викликають у вас найбільше позитивних емоцій. Хто хоче розпочати?
(Учні по одному виходять до дошки та пишуть слово, яке вони обрали. Вчитель аналізує їхні відповіді та підтримує учнів в їх роздумах).
Ймовірні відповіді учнів: щастя, любов, добро, краса також різноманітні слова вдячності, підтримки, хвальби та компліменти.
Тож, що нам приємно чути від інших? Як слова впливають на наш настрій? (Вчитель приводить до розуміння того, що слова мають великий вплив на почуття та емоції кожного з нас.)
Тепер пропоную вам поділитись на 3 команди та обрати вашого капітана (вчитель дає декілька хвилин). Зараз кожна команда напише на листочках слова, які викликають у вашого співрозмовника різні почуття:
Подумайте хвилинку та напишіть слова на листочках, відповідно до вашого завдання. (вчитель чекає 5 хвилин, щоб діти написали слова). Тепер задача капітанів команд - презентувати написані слова та обґрунтувати вибір команди.
Ймовірні відповіді учнів:
Почуття підтримки: все буде добре, ти розумний, ти найкращий, я з тобою, ти можеш це зробити, ти сильний/сильна, я в тебе вірю, я тобі допоможу, я поруч.
Почуття радості: я такий/така щаслива тебе бачити, я пишаюся тобою, мені подобається твоя посмішка, ти сьогодні така гарна, ти неймовірна людина.
Почуття подяки: я вдячна тобі за все, ти завжди можеш розраховувати на мене, я ціную все, що ти для мене робиш, я хочу, щоб ти був щасливий.
Запитання до учнів:
Педагог підводить вихованців до обов’язкового зазначення:
Інформаційні матеріали для коригування думок, тверджень, суджень учнів:
Якщо б ви більше чули такі слова як «дякую», «будь ласка», «люблю», ваше самопочуття та настрій покращувались би?
Які б почуття у вас виникли, якби ваш друг назвав вас дурним та нікчемним? Чи хотіли б ви чути такі слова? Як думаєте, а інші хотіли б почути такі слова від вас?
Що ви відчуваєте, коли чуєте слово «дякую»? Як думаєте інші хотіли б частіше чути від вас це слово?
Друге інформаційне повідомлення
Зараз прошу вас переглянути відео (вчитель показує відео)
Посилання на відео: https://youtu.be/FbIF1GqsQjw?si=Dcp4PRTnWkFGs-Fw
Текстова версія відео:
— Парам пампам парам пампам. Гарний був сьогодні день, я співатиму пісень.
— Синку, — сказав тато Микола. — А що це ти такий задоволений? В садочку щось гарне сталося чи що?
Давид подумки: «Який ще садочок? А взагалі, тату, можна сказати, що так».
Насправді п’ятирічний хлопчик Давид радів не успіхам в садочку, а тому, що сьогодні до їхньої групи приєднався один цікавий хлопчик, якого звали Євген. Він був досить грубим і вмів лаятися. А доброму Давиду так хотілося також бути таким і навчитися цим негарними слівцями. Адже він вважав, що це так круто. Тож, його раптова радість була саме з цього приводу.
Відтак, починаючи вже із сьогоднішнього дня, поведінка хлопчика розділилася на дві половини. Вдома, він був спокійним, не говірким, але коли зустрічався з Євгеном, то одразу ж перехоплював його манеру поведінки: ставав грубим, черствим і жорстоким.
Це продовжувалося довго. Допоки молодша сестричка Давида, Єлизавета, не почула від братика погані слова.
— Відчепися, малеча! Я не буду прибирати за собою іграшки, та й взагалі ти дурненька дівчина, яка тільки й знає, що малювати свої квіточки і сонечка, а я вже дорослий. Мені вже п’ять, тому не чіпай мене.
Почувши ці слова, Єлизавета розплакалася, адже вона ще ніколи не чула таких поганих слів від свого старшого братика. Він завжди був таким лагідним, чемним і привітним. Їй Давид завжди допомагав прибирати іграшки, гуляв з нею, а перед сном вкривав маленькою теплою ковдрою і люблячи цілував її у щічку, промовляючи: «Моя маленька сестричка».
—А тепер? Де тепер усе поділося?
Запитання до учнів:
Педагог підводить вихованців до обов’язкового зазначення:
Інформаційні матеріали для коригування думок, тверджень, суджень учнів:
Як би ви себе почували, якщо ваш брат почав би говорити вам такі ж жорстокі та образливі слова? Це вплинуло б негативно на ваші з ним стосунки?
Чи можна заслужити любов і повагу грубістю?
Якщо б хлопець зрозумів розчарування та розпач сестрички, він би змінив свою поведінку?
Третє інформаційне повідомлення
Тепер уявіть собі, таку ситуацію.
Аня була звичайною 10-річною дівчинкою. Вона жила в невеликому містечку з батьками і бабусею. Аня була дуже близькою зі своєю бабусею. Вони часто разом ходили на прогулянки в парк, читали книги і грали в ігри.
Одного дня бабуся Ані померла. Аня була дуже засмучена. Вона не знала, як жити без своєї бабусі. Вона відчувала себе самотньою і втраченою.
Одного дня Аня прийшла до школи і побачила свою вчительку, пані Марину. Пані Марина помітила, що Аня виглядає засмученою, і підійшла до неї, щоб поцікавитися, що не так.
Аня розповіла пані Марині про свою бабусю. Пані Марина уважно і з розумінням вислухала Аню. Коли дівчинка закінчила говорити, пані Марина сказала: "Аня, я знаю, що ти зараз переживаєш дуже важкий період. Але я хочу, щоб ти знала, що це нормально відчувати смуток і горе. Не бійся плакати і не бійся говорити про те, що ти відчуваєш. Я завжди готова тебе вислухати і підтримати, якщо ти цього захочеш".
Ці слова пані Марини змусили Аню заплакати. Вона відчувала, що її розуміють і що її підтримують. Вона починала відчувати, що зможе подолати свій біль.
Після цього випадку Аня почала частіше спілкуватися з пані Мариною. Вона розповідала їй про свою бабусю, про те, що вона пам’ятає про неї, і про те, як вона почувається. Пані Марина завжди вислуховувала Аню уважно і з розумінням. Вона допомагала Ані висловити свої почуття і переживання.
Завдяки підтримці пані Марини Аня почала одужувати. Вона знайшла в собі сили, щоб продовжувати жити. Аня знала, що бабуся завжди буде з нею в її серці.
Згодом Аня прийшла до пані Марини і сказала: "Пані Марино, я хочу подякувати вам за те, що ви завжди поруч зі мною. Ви допомогли мені пережити найважчий період у моєму житті".
Пані Марина посміхнулася і сказала: "Аня, я рада, що я могла тобі допомогти. Ти у мене дуже сильна дівчинка".
Запитання до учнів:
Педагог підводить вихованців до обов’язкового зазначення:
Інформаційні матеріали для коригування думок, тверджень, суджень учнів:
Як ви думаєте, без слів підтримки можна пережити горе?
На вашу думку, чи мали б такий великий вплив ці слова, якби вони були не щирими або промовлялися з насмішкою?
Наша година добігає кінця. Давайте зараз, після всього, що ми обговорили, складемо поради щодо правильного спілкування. Тож, які поради ви можете назвати? (учні пропонують свої варіанти)
Ймовірні відповіді учнів:
Дякую за ваші відповіді. Хочу, щоб ви пам’ятали - слова мають велику силу змінювати життя.