"Безпека щоденного життя"

Форма проведення: прес-конференція.

 

Оформлення дошки:

1) слайди;                                   

2) номера телефонів рятувальних служб (листки у формі телефонів):

101 – пожежна частина;

102 – міліція;

103 – швидка допомога;

104 – газова служба;

3) попереджувальні знаки.

Мета:

надати знання про основні принципи безпечного щодення під час користування електроприладами, газовими приладами, засобами побутової хімії, вибухонебезпечними предметами; навчити надавати першу допомогу при ураженні електричним струмом, у разі отруєння природним і чадним газом, під час пожежі, у разі отруєння хімічними речовинами та потраплянні їх на тіло та в очі; навчити надавати долікарську допомогу потерпілому при втраті свідомості, штучне дихання, накладення фабричного джгута; формувати вміння правильно діяти в небезпечних ситуаціях.

 

Розсадка учнів:

                          1) група кореспондентів (5 учнів):

1 учень – газета “Голос Лозівщини”;

2 учень – газета “Аргументи і факти”;

3 учень – журнал “Барвінок”;

4 учень – журнал “Пізнайко”;

5 учень – журнал “Однокласник”.

 

                           2) учасники об’єднані у 5 груп:

1 група – служба медиків;

2 група – пожежна служба;

3 група – служба газу;

4 група – піротехнічна служба;

5 група – служба електробезпеки.

 

Обладнання:

кушетка (для моделювання допомоги), медичні халати (для служби медиків), грілка, борна кислота, нашатирний спирт, вата, гумові рукавички, гумова груша, сода, гумовий джгут.

 

Хід заходу:

 

Вчитель

 (слайд.№1)

Людина постійно перебуває у приховано небезпечному середовищі. Як зробити своє життя безпечним? Невже потрібно відмовитись від занять спортом, розваг, ніколи не користуватися електричними чи газовими приладами, препаратами побутової хімії. Авжеж, ні! Невід’ємною частиною нашого життя має стати дотримання правил безпеки. Це допоможе захистити ваше здоров’я і життя, здоров’я і життя інших людей, зробить безпечним помешкання, робоче місце, довкілля.

Вчитель

(слайд №2)

Для того, щоб виникла небезпечна ситуація, необхідна певна причина або умова, за якої можлива загроза стає справжньою. Дуже часто причиною виникнення небезпечної ситуації стають нерозумні дії самої людини. Якщо не вжити негайних заходів, то можна завдати шкоду здоров’ю. Необхідно знати, чим загрожує ця ситуація та як поводитися під час неї. Часто саме перша допомога може врятувати життя. Тож кожна людина має володіти найпростішими навичками надання першої невідкладної допомоги.  Отже, запрошуємо вас взяти участь у нашій прес-конференції, тема якої є “Безпека щоденного життя”.

Вчитель 

(слайд №3)

Сьогодні ви дізнаєтеся про основні принципи безпечного щодення під час користування електроприладами, газовими приладами, засобами побутової хімії, вибухонебезпечними предметами; навчитеся надавати першу допомогу при ураженні електричним струмом, у разі отруєння природним і чадним газом, під час пожежі, у разі отруєння хімічними речовинами та потраплянні їх на тіло і в очі; дізнаєтеся, як надавати долікарську допомогу потерпілому при втраті свідомості, як виконувати  штучне дихання, накладати фабричний джгут та правильно діяти в небезпечних ситуаціях.

Вчитель

Дозвольте познайомити вас з учасниками нашого заходу:

1) представники ЗМІ: 1 учень – газета “Голос Лозівщини”;

  2 учень – газета “Аргументи і факти”;

  3 учень – журнал “Пізнайко”;

  4 учень – журнал “Барвінок”;

  5 учень – журнал “Однокласник”.

2) представники служб:

  1 група – служба медиків;

  2 група – пожежна служба;

  3 група – служба газу;

  4 група – піротехнічна служба;

  5 група – служба електробезпеки;

            3) також на нашу прес-конференцію запрошені ___________________

______________________________________________, які допоможуть службі медиків при моделюванні першої допомоги.

Отже, розпочинаємо нашу прес-конференцію.

Кореспондент журналу “Однокласник”.

В мене питання до служби електробезпеки. Поясніть, будь ласка, чим небезпечний електричний струм?

Учень 1.

Важко уявити життя без електроприладів, адже вони – помічники людини. Але в разі порушення правил безпеки помічники можуть стати ворогами: джерелом пожежі та травмування. Небезпечним є дотик до оголених проводів, електричний струм при цьому вражає не тільки ділянку дотику, а й весь організм (слайд №4). М’язи скорочуються, тому потерпілий не може відсмикнути руку від джерела струму, покликати на допомогу через спазм голосових зв’язок. Порушується дихання та робота серця, людина стає непритомною. На жаль, електричний струм людина відчуває лише тоді, коли потрапляє під його дію. Тому дуже важливо заздалегідь передбачити цю небезпеку.

Кореспондент журналу “Пізнайко”.

Скажіть, будь ласка, яких правил електробезпеки треба дотримуватись, щоб зробити своє щодення безпечним?

 

Учень 2.

• Перед тим як вмикати електроприлад, переконатися, що він не пошкоджений;
• Виходячи з дому, вимкнути з розетки всі електроприлади;
• Вимикаючи електроприлад не смикати його з а шнур;
• Не доторкайся до оголених проводів (слайд №5);
• Не вмикати чи вимикати електроприлад вологими руками, бо вода добре проводить електричний струм (слайд №6);
• Не допускати перегрівання електроприладів;
• Не вмикати одразу багато електроприладів у одну розетку (слайд №7);
• Не залишати без нагляду ввімкнені нагрівальні електроприлади (слайд №8).

Кореспондент журналу “Барвінок”.

Багато людей гине через те, що вчасно не отримує першої допомоги. Я хочу дізнатися, яка перша допомога ураженим електричним струмом.

Учень 3.

Насамперед потрібно забрати від потерпілого предмет, через який він отримав електротравму. За можливості вимкнути електроживлення. Якщо цього не можна зробити, треба подбати про власну безпеку, підклавши під ноги пачку газет чи книжку і за допомогою дерев’яного предмета відкинути від потерпілого електроприлад (слайд №9). Відтягти потерпілого вбік. Якщо людина непритомна – покласти її в зручну для неї позу та негайно викликати швидку допомогу (слайд №10). За відсутності свідомості, дихання, пульсу терміново починати оживлення до повного відновлення життєвих функцій.

Кореспондент журналу “Барвінок”.

Так, заходи першої допомоги залежать від того, в якому стані перебуває потерпілий. А яка перша допомога при втраті свідомості?

 

Моделювання першої допомоги при втраті свідомості

 (інструкційна картка №1)

Інструкційна картка №1                                         Правила надання долікарської допомоги                                        Перша допомога при втраті свідомості Необхідно переконатися в наявності в потерпілого пульсу на сонній артерії. Покласти потерпілого на спину так, щоб його голова була трохи опущена, а ноги – трохи підняті. Розстебнути потерпілому комір, послабити пояс та інші елементи одягу, що стискають , аби посилити прилив крові до голови. Піднести до носа потерпілого вату, змочену нашатирним спиртом, протерти ним скроні. Забезпечити потерпілому доступ свіжого повітря, прикласти до його ніг грілку.

 

 

Кореспондент газети “Голос Лозівщини”.

Для оживлення потерпілого також виконують штучне дихання. Як необхідно надавати цю допомогу?

 

Моделювання допомоги штучного дихання (інструкційна картка №2)

 

Інструкційна картка №2                                          Правила надання долікарської допомоги                                                            Штучне дихання На відкритий рот потерпілого покласти чисту носову хустину в один шар. Затиснути потерпілому ніс, зробити глибокий вдих, щільно притиснути свої губи до губ потерпілого і з силою вдути повітря йому в рот. Повітря вдувають ритмічно 16 – 17 разів за хвилину до відновлення природного дихання. Під час вдування повітря натискати на грудну клітку на можна. Ці заходи проводяться поперемінно: на 4 – 5 натискань (видих) одне вдування повітря (вдих).

 

Кореспондент газети “Аргументи і факти”.

В мене питання до газової служби. Ми все частіше чуємо про нещасні випадки від вибухів побутового газу. Прокоментуйте цю ситуацію.

Учень 4.

Побутовий газ – це вибухова речовина. Близько третини пожеж у житлових будинках в Україні відбувається через несправні газові плити або неправильне користування ними. Якщо велика кількість газу поширилась у повітрі, то при запалюванні сірника чи вмиканні світла може статися вибух. За невмілого користування і недотримання правил безпечного поводження газ може спричинити отруєння, задуху, пожежу, вибухи.

Кореспондент журналу “Барвінок”.

Роз’ясніть, будь ласка, як запобігти цим нещасним випадкам при користуванні   побутовим газом?

Учень 5.

У помешканні можуть бути такі газові прилади: плита з духовкою, колонка для нагрівання води, котел для обігріву будинку. Кожне приміщення, де є газовий прилад, має бути обладнане справною вентиляцією. Слід пам’ятати про правила безпеки:

• Крани плити відкривати тільки після піднесення сірника чи спеціальної запальнички;
• Не залишати без нагляду  ввімкнену газову плиту, бо конфорку може загасити протягом;
• Не залишати на ввімкненій плиті чайник, сковорідку тощо, бо це може призвести до пожежі (слайд №11);
• Не можна сушити над газовою плитою будь-які речі (слайд №12);
• У разі появи запаху газу негайно закрити всі крани плити, відчинити вікна, повідомити батьків та сусідів, телефонувати до аварійної служби газу 104 (слайд № 13).

Кореспондент журналу “Однокласник”.

В мене таке питання: яка домедична допомога при отруєнні побутовим, чадним газом?

Учень 6.

У разі небезпеки отруєння шкідливими газами необхідно виконувати такі дії:

• Перекрити газ;
• Відкрити вікна та двері, влаштувати протяг;
• Швидко вивести (винести, витягти) потерпілого на свіже повітря;
• Розстебнути йому комір, ремінь, підняти підборіддя для полегшення дихання;
• Якщо людина непритомна, поплескати його по щоках, побризкати на нього водою, піднести до носа ватку, змочену нашатирним спиртом (демонстрація).
• Викликати швидку допомогу (слайд №14);
• Перебувати поруч із потерпілим до прибуття рятувальної служби.

Кореспондент журналу “Пізнайко”.

Моє питання до служби медиків. Зараз хімічна промисловість випускає велику кількість засобів побутової хімії. Прокоментуйте, будь ласка,  яку небезпеку можуть становити ці засоби для здоров’я людини?

Учень 7.

Існує поняття “побутова хімія”. Так називають хімічні речовини, які людина використовує в побуті. Деякі з них входять до косметичних засобів. Але є й небезпечні хімічні речовини. Вони є обов’язковою складовою деяких миючих або дезинфікуючих засобів, фарби, клеїв, отрути проти комах-шкідників, засобів для чищення каналізаційних труб та інших. Потрапивши всередину організму, небезпечні хімічні речовини вражають органи дихання, травлення та нервові клітини головного мозку. Тому сильні отруєння лікують тільки в лікарні. У разі потрапляння на шкіру чи в очі хімічні отрути спричиняють небезпечні опіки.

• Усі препарати будуть безпечними, якщо їх застосовувати за прямими призначеннями та згідно з інструкціями й рекомендаціями щодо їхнього використання.

• Усі засоби побутової хімії слід переносити та зберігати окремо від продуктів харчування, медикаментів, у недоступних для маленьких дітей місцях (слайд №15).
• Мити посуд і прати варто в гумових рукавичках, бо засоби для миття посуду та пральні порошки пошкоджують шкіру рук.

Кореспондент журналу “Однокласник”.

Я хочу запитати службу медиків. Яку слід надати першу допомогу при отруєнні хімічними речовинами?

Учень 8.

Засоби для миття можуть містити пекучі кислоти та луги.

• Потрапивши до організму, вони спричиняють сильний біль у роті, горлі, дихальних шляхах, рясне виділення слини, блювоту. Треба потерпілому дати випити 3 – 4 склянки звичайної води та викликати лікаря (слайд №16).
• Потрапивши на шкіру чи в очі, ці речовини спричиняють опіки. Людина відчуває пекучий біль, шкіра червоніє та вкривається кіркою. У цьому разі треба промити вражену ділянку шкіри чи очі великою кількістю води протягом 10 – 15 хв., поки не зникне специфічний запах (слайд №17). Для промивання ока струмінь води спрямовують на зовнішній куток, напір води має бути слабким. Якщо ви точно знаєте, що опік спричинила кислота, то після промивання можна обмити мильною водою чи слабким розчином соди (демонстрація): щіпку соди на склянку води. Якщо опік спричинили луги, можна обмити шкіру слабким розчином борної кислоти (пів чайної ложки на склянку води) (демонстрація).

 

Учень 9.

• Якщо хімічна речовина суха – не треба дмухати на неї, терти ганчіркою. Треба просто  струсити її та промити місце холодною водою. Є речовини, які не можна змивати водою. Коли ви не знаєте, яка речовина потрапила на шкіру, струсіть її, накрийте цю ділянку чистою сухою серветкою та негайно звертайтеся до медичного закладу.
• При отруєнні лакофарбовими матеріалами та отрутами необхідно терміново людину винести на свіже повітря, покласти її на бік, оскільки може розпочатися блювота, і викликати лікаря.
• Кореспондент журналу “Барвінок”.

Всі знають, що в термометрі міститься небезпечна речовина – ртуть. Поясніть як діяти, коли термометр розбився.

Учень 10.

Насамперед необхідно надіти марлеву пав’язку, бо парами ртуті можна отруїтися. Збирати крапельки ртуті треба за допомогою гумової груші та банки з водою. Після цієї процедури провітрити приміщення.

Кореспондент газети “Голос Лозівщини”.

Всі ви, напевно, знаєте про вибухи на Лозівському “Арсеналі”, після яких наше місто ще довго буде оговтуватися, бо вибухонебезпечні предмети час від часу нагадують про  себе. Розкажіть, як слід поводитися з вибухонебезпечними предметами?

Учень 11.

Дійсно, вибухонебезпечні предмети становлять смертельну загрозу. До них належать: артилерійські снаряди, реактивні й інженерні міни, авіабомби, ручні гранати, детонатори. Всі вони містять вибухові речовини і можуть вибухнути від удару, тертя, струсу або інших механічних впливів. Щоб уникнути нещасних випадків, потрібно пам’ятати, що зовнішній вигляд боєприпасів від перебування в воді сильно змінюється. Вони  деформуються і від найменшого дотику вибухають. Тому при виявленні цих предметів потрібно:

• Ні в якому випадку не чіпати їх;
• Організувати огородження місця знахідки;
• Терміново повідомити міліцію (слайд №18);
• Видалити всіх сторонніх від місця знахідки.

Кореспондент газети “Аргументи і факти”.

А мене турбує питання про вибухонебезпечні предмети побутового призначення. Як необхідно поводитися з ними, щоб не завдати шкоду здоров’ю?

 

Учень 12.

Звичайні на перший погляд речі, що оточують людину в повсякденному житті, можуть бути небезпечними. Деякі з них мають властивість вибухати чи легко займатися, тому поводитися з вибухонебезпечними предметами слід дуже обережно.

• Не розпилювати над вогнем дезодорант чи лак для волосся;
• Не можна розбирати, розрізати, нагрівати, пошкоджувати балончик, навіть порожній;
• Не запалювати сірник у місцях, де знаходиться бензин, гас, спирт, лаки, фарби, - це може призвести до спалаху чи вибуху (слайд №19);
• Не можна вдихати пари всіх цих речовин – від цього можна отруїтися та отримати опіки шкіри чи очей (слайд №20);
• Не можна гасити пожежу водою у разі її виникнення через необережне поводження з легкозаймистими речовинами, бо це може призвести до їх розбризкування та поширення вогню.

Кореспондент газети “Голос Лозівщини”.

Згідно з статистики, у 2010 році за березень місяць по Лозівському району загальна кількість пожеж становить 12, збиток від пожеж 43 тис. грн., загинуло людей – 4. Всі добре знають, що пожежу легше не допустити, ніж загасити, бо вогонь поширюється дуже швидко. Як же запобігти пожежонебезпечним ситуаціям?

Учень 13.

До виникнення пожежі можуть призвести несправні газові та електричні прилади, необережне поводження із горючими хімічними речовинами, порушення вимог протипожежних норм під час проектування та будівництва будинків, катастрофи природного походження та людська недбалість. У будь-якій ситуації передусім необхідно зателефонувати за номером 101 та викликати пожежну службу (слайд №21).

А правила поведінки під час пожежі такі:

• Якщо можна вийти з квартири через двері, треба рятуватися самому й допомогти іншим; перед виходом накритися мокрою ковдрою, закриваючи ніс і рот (слайд №21);
• Якщо вихід перекрито вогнем, а квартира розташована не вище другого поверху, слід вибиратися з квартири через вікно чи балкон;
• Якщо неможливо вибратися з квартири, слід зачинитися в кімнаті з виходом на балкон або вікном;
• Щоб вогонь не поширювався, слід налити води біля дверей або заткнути щілини під дверима вологими ганчірками;
• Відкрити вікно та покликати на допомогу;
• Якщо пожежа в сусідній квартирі, треба подзвонити в квартиру. Якщо не відчиняють, слід покликати на допомогу сусідів, вийти з будинку, зателефонувати 101;
• Невеликий вогонь можна загасити самостійно – залити водою, засипати піском, затоптати.

Кореспондент  газети “Аргументи і факти”.

А як треба діяти, коли тебе застала пожежа в лісі?

 

Учень 14.

Якщо в лісі загорілася трава, невеликі кущики важливо не розгубитися і спробувати загасити полум’я. Можна засипати його землею, піском або залити водою. Треба переходити зону вогню проти вітру, закривши голову та обличчя одягом, краще вологою тканиною. Не треба розпалювати багаття при сильному вітрі.

 

Кореспондент журналу “Пізнайко”.

Якщо, на жаль, виникла пожежа, яку першу допомогу потерпілому треба надати?

 

Учень 15.

• Потерпілого слід негайно винести на свіже повітря, накрити опіки чистою тканиною, викликати “швидку допомогу”;

• Якщо на людині горить одяг і вона біжить, треба зупинити її, повалити на землю, облити водою. Якщо під руками немає води, накинути на потерпілого щільну тканину;

• Якщо опіки охоплюють невелику ділянку, то її треба негайно промити під струменем холодної води, накласти на місце опіку пов’язку, яку необхідно міняти (слайд №22);
• Не можна обробляти опіки вершковим маслом, олією, лосьйонами чи кремами;
• Не можна проколювати пухирів, щоб в рану не потрапила інфекція;
• Зупинити невелику кровотечу можна за допомогою тугої пов’язки, при артеріальній кровотечі варто накласти джгут.

 

       Моделювання допомоги потерпілому при кровотечі (інструкційна картка №3)

 

Інструкційна картка №3                                       Правила надання першої медичної допомоги                                              Накладення фабричного джгута При артеріальній кровотечі варто передавити ушкоджену артерію пальцями вище місця поранення, накласти джгут вище місця поранення, туго перебинтувати рану. Гумовий джгут розтягнути і накласти так, щоб його витки розташовувалися поряд, не защемляючи при цьому шкіру. Перший оберт накладати туго, другий – з меншим натягом, інші – з мінімальним. Зафіксувати кінці гумового джгута. Записати точний час накладення джгута, записку прикріпити до джгута.

Вчитель1.

Шановні кореспонденти та представники служб, час нашої конференції вичерпано. А зараз просимо представників служб презентувати свої агітаційні візитки. У вас є 5 хвилини на їх виготовлення.

 

Вчитель 2.

Отже, з нашої конференції ви побачили, що часто причиною небезпеки стає сама людина, коли порушує правила безпечної поведінки. Внаслідок цього виникає ситуація, небезпечна для життя і здоров’я людини (слайд №23). Та якщо ви вже потрапили у таку ситуацію, то треба діяти спокійно, не піддаватися паніці, намагатися якнайшвидше зменшити вплив небезпечних факторів, вибрати найбільш безпечний шлях виходу з ситуації та якомога швидше повідомити про те, що трапилося, рятувальні служби. 

 

Вчитель 1.

Але ми сподіваємося, що ви добре засвоїли правила безпечної поведінки і «Пам’ятка», яку зараз отримаєте, допоможе вам захистити своє здоров’я та життя, зробить ваше щодення безпечним.

Ми дякуємо всім за тісну співпрацю.

 

П а м’ я т к а                         Безпека щоденного життя Правила електробезпеки: Перед тим як вмикати електроприлад, переконатися, що він не пошкоджений; Виходячи з дому, вимкнути з розетки всі електроприлади; Вимикаючи електроприлад. не смикати його з а шнур; Не доторкайся до оголених проводів; Не вмикати чи вимикати електроприлад вологими руками; Не допускати перегрівання електроприладів; Не вмикати одразу багато електроприладів у одну розетку; Не залишати без нагляду ввімкнені нагрівальні електроприлади. Правила безпеки під час користування газонебезпечними приладами: Крани плити відкривати тільки після піднесення сірника чи запальнички; Не залишати без нагляду  ввімкнену газову плиту; Не залишати на ввімкненій плиті без нагляду чайник, сковорідку тощо; Не можна сушити над газовою плитою будь-які речі; У разі появи запаху газу негайно закрити всі крани плити, відчинити вікна, повідомити батьків та сусідів, телефонувати до аварійної служби газу 104. Правила безпеки при користуванні засобами побутової хімії: Усі препарати будуть безпечними, якщо їх застосовувати за прямими призначеннями та згідно з інструкціями й рекомендаціями щодо їхнього використання. Усі засоби побутової хімії слід переносити та зберігати окремо від продуктів харчування, медикаментів, у недоступних для маленьких дітей місцях; Ніколи не змішувати хімічні речовини.  Правила безпеки при користуванні побутовими вибухонебезпечними предметами: Не розпилювати над вогнем дезодорант чи лак для волосся; Не можна розбирати, нагрівати, пошкоджувати балончик, навіть порожній; Не запалювати сірник у місцях, де знаходиться бензин, гас, спирт, лаки, фарби; Не можна вдихати пари всіх цих речовин, бо можна отруїтися і отримати опіки; Не можна гасити водою пожежу легкозаймистих речовин, бо це може призвести до їх розбризкування та поширення вогню. Правила безпеки під час пожежі: Якщо можна вийти з квартири через двері, треба рятуватися самому й допомогти іншим; перед виходом накритися мокрою ковдрою, закриваючи ніс і рот; Якщо вихід перекрито вогнем, а квартира розташована не вище другого поверху, слід вибиратися з квартири через вікно чи балкон; Якщо неможливо вибратися з квартири, слід зачинитися в кімнаті з виходом на балкон або вікном; Щоб вогонь не поширювався, слід налити води біля дверей або заткнути щілини під дверима вологими ганчірками; Відкрити вікно та покликати на допомогу; Якщо пожежа в сусідній квартирі, треба подзвонити в квартиру. Якщо не відчиняють, слід покликати на допомогу сусідів, зателефонувати 101; Невеликий вогонь можна загасити самостійно – залити водою, засипати піском, затоптати.