Благаю Боже, збережи мою Україну

Україна  - країна героїзму,

Її історія  доволі не проста.

В ній дух сталевий, дух патріотизму:

«За Україну» - в героїв на устах

 

 

Вже скільки закривавлених століть,

На волю України зазіхали,

Проте скорити волю України

Ніколи і нікому не вдавалось.

 

 

І до сьогодні прапор майорить,

І до сьогодні гімн святий лунає,

І до сьогодні тризуб український

До смерті ворога проклятого лякає.

 

 

Стою на цій святій, зрошеній кров’ю і слізьми наших предків землі,

овіяній героїчними легендами і переказами,

оспіваній в народних думах і піснях українській землі,

а думками  лину в глибину віків і ніби перегортаю славні сторінки історії.

 

 

Багато на нашій землі могил,

багато над ними височіє хрестів.

Про що вони розповідають нам, кому

вони дали вічний спочинок?

 

 

Ці могили – пам’ятники багатовікової боротьби за незалежність.

І у них ті, хто народився, щоб вмерти за Україну.

 

 

Вони пішли. Вела їх горда віра.

Щоб знов країну рідну захистять.

Що замість звізд -  тризуб Володимира

Над Києвом воздвигне отчий дух.

 

 

Вперед! І всіх покрила ніч, темрява

Тут отаман на втомленім коні промовив:

«Смерть, або вільна держава,

А вороття для нас немає, ні»

 

Чому палає небосхил?

 

Збунтоване  село палять там комуністи

 

А там… ведуть повстанців на розстріл…

 

Ні ви не діждете

Вже панувати на рідній нам землі.

 

 

Протягом віків українці боролися за свою свободу і незалежність. Від князівських часів до козацької доби, від визвольних змагань до сучасної війни – завжди заходились герої, готові віддати життя за свою землю.

21 листопада 2013 рік – Євромайдан, Революція Гідності.

 

 

Майдан повстав, майдан гудів…

На подвиг і відвагу

І з міст, із сіл, і звідусіль

Ішов народ під стягом.

 

 

Ішов народ за майбуття,

Не за жебрацтво, за життя

Повстали Львів, Черкаси.

Гримить Житомир, кличе Київ,

Від заходу до сходу,

Від Сумщини і до Волині

Лунає гімн свободи.

 

 

«Небесна сотня» Воїни АТО

Їх імена ніколи не забути –

Вони ж за мене полягли,

Так як і ті, що захищали Крути.

 

 

На небі спокій їх чекає вже;

І вічна пам’ять на землі настала.

За них ми Богу молимось лише,

Та промовляєм: Слава! Слава! Слава!

 

 

24 лютого 2022 рік. Ніхто навіть не міг уявити, що у 21 столітті розпочнеться  братовбивча війна.

 

Навколо вибухи, стогін, горе. До нас прийшла справжня кровопролитна війна.

Тисячі українців, що вистояли на Майдані,

взявши в руки зброю, вирушили на Схід України, в зону терористичної операції, щоб захистити завоювання революції гідності.

 

 

І знов Майдан в Луганську і Донецьку,

Ні не Майдан – справжнісінька війна!

Знов суть свою ворожу і поганську

Показує москаль, мов сатана.

 

 

А блокпости обстрілюють чужинці,

Чиєсь дитя стає мішенню знов…

Іде війна!   Іде війна, вкраїнці!

Іде війна на смерть – не на любов!

 

 

«Я любив життя. Я з усіх сил намагався жити.

Але смерть вибрала чомусь мене. Чому мене?

запитую я вас усіх на землі сущих.

Мовчите? … І я мовчу, і мати моя, заплакана, мовчить, бо вона не дочекалась з тієї клятої війни свого сина.

 

 

 

Чи мають право нелюди відібрати щастя?

Чи вони думають, що Господа нема?

Тепер в них руки у крові, аж по зап’ястя.

Їх Бог впізнає, покарає із повна.

 

 

За Маріуполь, за гордий Азовсталь…

За Миколаїв, Гостомель, Ірпінь і Бучу…

За Харків, вже крихкий немов кришталь,

І за Херсон, як рану вже пекучий.

 

 

За Краматорськ, Лиман і за Дніпро…

За всі міста, які ще не назвали.

За те, що ворог приніс в країну зло.

За всіх, кого безжалісно вбивали.

 

 

Історія нікого не забуде

В історії для всіх є сторінки

Про тих, хто мужність мав служити людям

Ми пам’ять збережемо на віки.

 

 

Звучать дзвони.

 

Що це? Ти чуєш?

 

Це дзвони. Дзвони пам’яті.

 

Пам’ять – категорія жива і постійна.

Ми не маємо права забувати  наших  героїв.

Бо хто поверне загиблих, рідних і близьких?

Хто втішить біль серця і витре сльози матерів, дружин, дітей?

Схилімо голови перед їх пам’яттю.

 

 

Україна не раз  піднімалася з колін.

Побита і ціла в ранах та нездолана для ворогів своїх.

Терновим шляхом дійшла Україна до сьогоднішніх днів.

Здавалося все скінчилося, давно минуло, але ні…

Що робиться з тобою, чому ти плачеш, Україно?

 

(виходить дівчина одягнена в Україну)

 

 

Україна

 За  що мені така кара?

 За що мені сльози?

 Розпустила коси.

 Гинуть хлопці, сини мої і дочки плачуть…

 Коли війна закінчиться? Коли мир побачу?

 

 

Ведуча

 І почувся голос з неба…

 Мила Україно, чув я всі твої прохання, як мене молила.

 Будь сильною для майбутнього,

 Тебе весь світ чує.

 І вітру тобі попутнього, до Перемоги віщую.

 Тебе з колін піднімуть твої найкращі діти

 Майбутнє покоління – душа буде радіти.

 

 

 Україна.

 Ти думав, що в вмиюся слізьми?

 Впаду перед тобою на коліна?

 Нащадку сумнозвісної орди

 Не по зубах тобі я – Україна!!!

 Я – нація, я – сила, я – народ,

 Я – світло, що ніколи не згасає,

 Я – правда – без прогнилих нагород,

 Я – істина любов, що не вмирає!!!

 За мною стали герої України,

 За мною всі вони, і мертві, і живі.

 

 

Тримайся, моя рідна Україно!

Хоч зболена, хоч зранена – живи!

Ми віримо – піднімешся з руїни!

Якщо ми з Богом, що нам вороги?

 

 

Гуртуються у горі діти й друзі,

Гуртуються на зло всім ворогам!

І перемога вже на виднокрузі

Бо з нами Бог і щезне злого план.

 

 

Не здайся, моя рідна, Україно!

НЕ смій вклонитися лютій силі зла.

Лиш перед Богом падай на коліна,

Благослови мій рідний  край!

 

Слава, слава Україні і її народу.

 

Що своїм життям безцінним захищав свободу.

Що довічну самостійність

Розумом відстояв.

Тричі слава Україні!

І її героям.

 

 

 

 

 

Фінал

А знаєте, війна колись закінчиться

І з часом відбудуються міста,

Але ніколи більше не повернуться

Всі ті, кого забрали небеса.

 

 

Їх вже немає, безліч їх загинуло,

Але за що? Чому така ціна?

Вони на небі, мабуть поруч з ангелами,

Їм там спокійніше, бо на землі війна…

 

 

Це все так боляче, що серце розривається,

Де правда і в чиїх руках життя?

Чому війна лише простих людей торкається?

А для політиків здається просто гра…

 

 

 

Знов до неба я з молитвою звертаюся,

Благаю Боже, спокою пошли,

Щоб моя рідна серцю Україна

Не знала більше пострілів війни.

 

 

 

А знаєте, війна колись закінчиться

І тільки спогади залишаться в серцях,

Благаю Боже , збережи мою країну,

Молюсь до Тебе, збережи усім життя.

 

 

Вони Герої, честь їм і хвала!

Вони герої йдуть вперед крізь міни.

Вони, щоб Україна століттями жила

Ідуть на смерть.

 

Разом:

Вони Герої України