Брошура з розвитку комунікативної компетентності

Прийоми, що дозволяють розташувати до себе співрозмовника.

o Виявляйте щирий інтерес і повагу до людей і їх проблем.

o Будьте привітні, доброзичливі.

o Запам'ятайте ім'я людини і все, що можна про неї дізнатися - сімейний стан, уподобання, слабкості. Це допоможе знайти спільні теми для розмови. Ніщо так не спонукає людину до взаємодії, як загальні інтереси, загальні хобі.

o Умійте терпляче слухати інших. Проявляйте увагу і співчуття.

o Ніколи не принижуйте людину, навіть якщо вона терпить невдачу.

o Дайте людині відчути її значимість, підкресліть її компетентність, заохочуйте, говоріть компліменти, застосовуйте похвалу. І робіть це щиро. Фальш легко розпізнається.

o Щиро визнайте гідність співрозмовника. Задавайте йому

питання "на розуміння" питань в тій області, в якій він є експертом.

o Звертаючи увагу на помилки, робіть це в непрямій формі.

o Перш ніж критикувати іншого, скажіть про свої власні помилки.

o Задавайте питання замість того, щоб віддавати накази.

o Дайте можливість людині "врятувати своє обличчя".

o Хваліть людину за кожен навіть незначний успіх і будьте при цьому щирі.

о Віддайте належне його дійсним успіхам і досягненням.

o Робіть так, щоб людям було приємно виконати те, що ви хочете.

Якщо ви поступитися дитині, вона зробиться вашим повелителем; та для того щоб заставити її підкоритися, вам доведеться щохвилини домовлятися з нею.

Ж. Руссо

Прийоми, що підвищують ефективність комунікації.

-"Ім'я власне" заснований на проголошенні вголос імені-по батькові партнера, з яким спілкуєшся.

- "Дзеркало відносин" полягає в добрій усмішці і приємному виразі обличчя, свідчить, що "я - ваш друг".

- "Золоті слова" полягає у висловленні компліментів на адресу людини, що сприяють ефекту навіювання.

- "Терплячий слухач" випливає з терплячого і уважного вислуховування проблем співрозмовника. Це веде до утворення позитивних емоцій і створює довіру.

- "Особисте життя" виражається в залученні уваги до хобі, захоплень співрозмовника), що також підвищує його вербальну активність і супроводжується позитивними емоціями.

Комунікативна компетентність - цілісна система психічних і поведінкових характеристик людини, що сприяють успішному спілкуванню, тобто досягає мети (ефективне) і емоційно сприятливого (психологічно комфортне) для сторін.

     Чим повинен керуватися учитель, формуючи компетентності учнів? Ось перелік основних педагогічних правил.

1.     Головним є не предмет, якому ви навчаєте, а особистість, яку ви формуєте .Не предмет формує особистість, а вчитель своєю діяльністю, пов’язаною з вивченням предмета.

2.     На виховання активності не шкодуйте ні часу, ні зусиль .Сьогоднішній активний учень – завтрашній активний член суспільства.

3.     Ставте учнів у ситуації, котрі вимагають виявлення та пояснення розбіжностей між фактами , що спостерігаються, та наявними знаннями.

4.     Допомагайте учням оволодіти найбільш продуктивними методами навчально- пізнавальної діяльності, навчайте їх вчитися.

5.     Слід якомога частіше використовувати питання»чому?», щоб навчити мислити причинно: розуміння причинно-наслідкових зв’язків є обов’язковою умовою розвивального навчання.

6.     Пам’ятайте, що  насправді знає не той, хто переказує, а той, хто застосовує на практиці.

7.     Привчайте учнів думати та діяти самостійно. Поступово відходьте від механічних переказів, дослівного відтворення.

8.     Творче мислення розвивайте всебічним аналізом проблем, пізнавальні задачі розв’язуйте кількома способами, частіше практикуйте творчі завдання.

9.     Вчителі з будь-якого предмета, не тільки мови і літератури, мають слідкувати за способом та формою висловлювання думки учнів.

10.     Слід частіше показувати учням перспективи їх навчання.

11.     Використовуйте схеми, плани, щоб забезпечити засвоєння системи знань.

12.     У значних блоках інформації легше встановити логічні зв’язки, чіткіше простежується думка, котру легше виділити й показати учням.

13.     У процесі навчання обов’язково враховуйте індивідуальні особливості кожного учня, об’єднуйте в диференційовані групи учнів з однаковим рівнем.

14.     Вивчайте і враховуйте життєвий досвід учнів, їх інтереси, особливості розвитку.

15.     Будьте обізнаними з останніми науковими досягненнями із свого предмета.

16.     Заохочуйте дослідницьку роботу школярів. Знайдіть можливості ознайомити їх з технікою експериментальної роботи, алгоритмами розв’язання винахідницьких задач, обробкою першоджерел і довідкових матеріалів.

17.     Суспільно-історичною практикою доводьте необхідність наукових знань, які вивчаються у школі. Навчайте так, щоб учень розумів, що навчання є для нього життєвою необхідністю.

18.     Пояснюйте школярам, що кожна людина знайде своє місце в житті, якщо навчиться всьому, що необхідно для реалізації її життєвих планів.