БУЛІНГ У ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ

ОКЗ «Сєвєродонецький коледж культури і мистецтв

імені Сергія Прокоф’єва»

Курдіна Надія Леонідівна

бібліотекар

Методична доповідь:

булінг у вищих навчальних закладах

Будучи продовженням середньої освіти, вища може в якійсь мірі переймати проблеми першої. Це стосується і такого феномена групового існування людей як булінг.

Булінг (bullying, від анг. bully — хуліган, забіяка, цькування) — це діяння (дії або бездіяльність) учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі зі застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого.

Насильство в середовищі освіти має різний характер і природу. Воно може проявлятися як у формі одноразових, так і у вигляді систематичних дій. Але ці дії завжди завдають шкоди психічному і фізичному здоров'ю всіх учасників цього процесу. Поява терміна «булінг» якраз і пов'язане з ростом проблеми фізичного і психологічного насильства в установах освіти і входженням її в статус окремого предмета для вивчення.

Варто пам'ятати, що булінг відрізняється від звичайної сварки або конфлікту між студентами декількома типовими ознаками: По-перше, це систематичність (повторюваність) діяння - вчинення в різних формах насильства (фізичного, економічного, психологічного, сексуального, в тому числі за допомогою засобів електронної комунікації) двічі і більше разів відносно однієї і тієї ж особи; По-друге, булінг (цькування) майже завжди має злий намір, коли метою дій кривдника є умисне заподіяння психічної  або фізичної шкоди, приниження, страху, тривоги, бажання підкоряти потерпілого своїм інтересам або соціальної ізоляції потерпілого; По-третє, для булінгу (цькування) характерний дисбаланс сил - владний дисбаланс між кривдником і потерпілим (асиметричні відносини), різниця у фізичному розвитку, рівні соціально-психологічної адаптованості, соціальний статус, стан здоров'я (наявність інвалідності або особливих потреб), ментальному розвитку і т.д.; По-четверте, відсутність каяття у кривдника.

Підлітковий вік характеризується перебудовою системою цінностей, віддаленням від дорослих, посиленням авторитету однолітків, особливими феноменами спілкування (наприклад, соціальна мімікрія), які сприяють появі і існуванню цькування. А в окремих випадках самі педагоги часто є ініціаторами цькування.

З розвитком сучасних електронних технологій насильницькі дії (насамперед прояви психологічного, сексуального насильства) при булінгу часто відбуваються за допомогою електронних засобів комунікації (кібербулінгу, інтернет-цькуванню), який може проявлятися в різному вигляді: перепалки, або флеймінг - обмін короткими гнівними репліками в чатах, форумах, дискусійних групах тощо; нападки - повторювані образливі СМС-повідомлення, в меседжер, постійні дзвінки.

Навчання у вищому закладі освіти для сучасної молодої людини - один з найважливіших періодів його життєдіяльності, особистісного зростання і становлення як фахівця з вищою освітою. Пошук шляхів успішної адаптації до умов, що змінилися соціальних умов і нової діяльності є нагальною проблемою для кожного, хто переступив поріг вузу.

У ВНЗ, процес навчання першокурсників налагоджується непросто, характеризується великою динамічністю  психічних процесів і станів, які обумовлені зміною соціального середовища.

Продовження освіти у вишах передбачає перехід людини в іншу соціальну середу. Однак не означає кардинальної зміни його особистості, що дає підставу припускати перенесення особистісних проблем на дану освітню ступінь. Таким чином, цькування, як груповий феномен, теж може переноситься в вищу освіту. Агресори і віктимні особистості можуть проявляти ті ж патерні поведінки у вузі, що і в школі, що сприятиме появі модифікованої ситуації булінгу. Якщо шкільне цькування є вагомим криміногенним фактором, то явище булінгу у вузах може призводити до більш складних наслідків: суїцидів, нанесення тілесних ушкоджень, в тому числі і з летальним результатом, коли жертва свідомо знищує агресора, злочинним діям щодо майна як з боку агресора, так і з боку жертви. Булінг у вузі, з одного боку, відрізняється за характером від цькування в школі (він більш прихований, в основному психологічний, спрямований на підкреслення інтелектуальних, а не фізичних характеристик людини, не має таких масштабів і руйнівних наслідків, як в школі, та, що викладачі рідше, ніж вчителі стають ініціаторами цькування). В основному у вищій освіті у студентів переважає кібербулінг.

Формування відносин студентів-першокурсників являє собою складний процес. Їх формування відбувається з урахуванням потреб, інтересів, оцінок, суджень, дій і поведінки студентів в різних ситуаціях, соціально - психологічних процесів. На формування їх впливають суспільні і колективні думки з питань спільної діяльності.

Студенти спілкуються адже не тільки зі своїми однолітками, а також з курсами старших студентів і, звичайно, викладачами. При всьому своєму прагненні до самостійності вони все - таки мають потребу в життєвому досвіді і допомозі викладачів і старших курсів. Часто у старшокурсників запитують як можна здати той чи інший предмет, скористатися їх літературою, проконсультуватися, а також просто попросити допомоги для вирішення будь-якої проблеми.

Взаємодія студентів зі своїми однокурсниками відбувається дуже тісно: сидять в одній аудиторії на лекціях, деякі живуть в одному гуртожитку, беруть участь в громадських заходах. Але кожен студент, намагається утвердитися як особистість в колективі однолітків, потреба в спілкуванні з однолітками домінує.

У спілкуванні з однокурсниками гармонійно задовольняються потреба в оцінці, і потреба оцінювати партнера. Звідси випливає, що рівність однолітків як партнерів по спілкуванню служить передумовою формування у студентів адекватних уявлень про навколишній світ.

З іншого боку, вузівський булінг може бути схожий зі шкільним : жертвою може стати як окрема людина, так і ціла компанія; жертва, як правило, має віктимні риси, або сильно чимось відрізняється від інших і, швидше за все, була жертвою цькування і в школі; застосовуються агресорами ті ж форми третирування.

Булінг в вузі може бути більш жорстоким, ніж в школі ( «зрілий і витончений», «жорсткий» «продуманий»). Він небезпечніше, тому що може привести до суїцидальних спроб жертви, а також до її активним протиправним діям щодо агресорів. В школі цькування може бути неусвідомлюваним (діти нехтують один одного, обзиваються і б'ються в процесі ігор і не завжди виходять з ігрової ситуації), а в вузі - це завжди усвідомлене і цілеспрямоване приниження людини. Негативний вплив булінгу в вузі впливає на успішність, так як жертва цькування починає її уникати найбільш простим способом - не відвідуючи занять, що часто призводить до відрахування, або сама людина забирає документи з вузу.

В основному булінг проявляється на перших курсах .

Якщо людина була жертвою в школі, то і в вузі від цькування не втече. Відповідно, необхідність вивчення булінгу у вищій освіті стала актуальною. І є закон щодо протидії булінгу.

Плюси закону:

• визначає поняття булінгу;
• визначає відповідальність;
• окреслено коло тих, хто повинен реагувати і припиняти подібне;
• виписана процедура повідомлення про випадки булінгу;
• визначена відповідальність не тільки за цькування, а й за відсутність реакції на таку подію.

Норми закону спрямовані в основному на ліквідацію булінгу і покарання за такі дії (або за відсутність реакції на таку подію).

Дії в разі булінгу:

Як же діяти за законодавством України, в разі булінгу в навчальних закладах.

Якщо студент став свідком булінгу в навчальному закладі, він може звернутися:

розповісти про це батькам, педагогу, психологу або безпосередньо директору;

гаряча лінія ГО «Ла Страда-Україна» з протидії насильству в сім'ї або щодо захисту прав дітей;

в соціальну службу з питань сім’ї, дітей та молоді за телефоном 116 111(безкоштовно)

в Національну поліцію за номером гарячої лінії 0-800-50-02-02 (безкоштовно)

в Центр надання безоплатної правової допомоги.

Після отримання звернення студента, відповідна особа або орган інформує керівника  установи в письмовій формі про випадок булінгу. Якщо свідком булінгу став педагог або інший працівник, то він повідомляє керівнику не залежно від того поскаржилася йому жертва чи ні.

Моя думка, учні повинні знати про свої права і вміти захищати себе. А враховуючи, що в підлітковому віці ситуації бувають різними, вони повинні знати про свої обов'язки і відповідальності.

Яка відповідальність передбачена за випадки булінгу?

Штраф від 850 до 1700 грн. або громадські роботи від 20 до 40 годин;

Повторення інциденту за рік, або групою осіб - штраф 1700-3400 грн або 40-60 годин громадських робіт.

Якщо правопорушення вчиняє підліток до 16 років - штрафи платять батьки.

До речі, директор навчального закладу несе відповідальність (якщо не повідомить у письмовій формі Нацполіцію про випадки булінгу) у вигляді штрафу від 850 до 1700 грн., або виправних робіт до 1 місяця з відрахуванням 20% від заробітку.

І я закликаю педагогів, студентів і батьків приєднатися до кампанії по боротьбі з насильством в навчальних закладах, а також підвищувати обізнаність студентів про небезпечні наслідки цькування.

Наслідки булінгу також є негативними і для статусу самого навчального закладу. Коли булінг триває, а керівництво навчального закладу і педагогічний персонал не вживає заходів, то наслідки впливають на всю освітню середу. Саме педагоги повинні бути ініціаторами з'ясування причин булінгу, вчасно виявляти перші ознаки цькування, формувати атмосферу в навчальному закладі, при якій булінг не буде затребуваним, залучати до вирішення ситуації батьків учасників цькування, виступаючи мудрими психологами і стратегами. Інакше - студентам стає важко вчитися, вони перестають відвідувати навчальний заклад. Дорослі своїм невтручанням підривають свій авторитет і авторитет навчального закладу, в результаті студенти не відчувають себе захищеними, формується середовище загального страху і неповаги, що не має нічого спільного з завданнями системи освіти.

Використана література

1. Барліт А.Ю. Форми і методи подолання (мінімізації) соціально-педагогічної та психологічної проблеми булінгу в освітньому середовищі / А.Ю.Барліт, О.О.Барліт // Горизонти освіти. – 2012. – №2. – С. 44-46. 
2. Булінг – важлива проблема для дітей в Україні. ЮНІСЕФ розпочинає кампанію проти булінгу. URL: https://www.unicef.org/ukraine/ukr/media_ 31252.html
3. Булінг: ми всі можемо допомогти це зупинити. Посібник для батьків учнів початкових і середніх шкіл. Весна 2013. – 10 с. 
4. Буллинг со стороны учителя / http://www.yaroditel. ru/parents/base/ experts/bulling-so-storony-uchitelya/
5.  Воронцова Е. Програма «Профілактика та подолання булінгу у закладах освіти» URL: http://xn--d1acjtrgde.kiev.ua/2017/08/24/profilaktika-tapodolannya-bulingu-u-zakladah-osviti/
6. Найдьонова Л.А. Кібер-булінг або агресія в інтернеті: способи розпізнання і захист дитини / Л.А.Найдьонова //Методичні рекомендації / Серія: На допомогу вчителю. Вип. 4. – К., 2011. –34 с.