Цей матеріал допоможе класному керівнику провести змістовну виховну годину і підтвердить , що не можна забувати людей, які ціною власного життя намагалися врятувати і захистити нас від страшної , небезпечної і підступної дії радіації,наслідки якої ми відчуваємо сьогодні
1
ЧОРНОБИЛЬ не має минулого часу ….
Заднік обтягнутий білим полотном . У центрі обгоріле дерево .
Згасає світло . Починає звучати дзвін ( спокійний і величний ) .Затемнення . Жовте світло прожектора блукає по сцені . На авансцені малі діти.
ПОЧАТОК: На авансцені дорослий з мольбертом а біля нього мала дитина + відео
Дитина : Намалюй , мені будь ласка, радість і красу !
Учень : І малюю я , квітку і росу,
З посмішкою на обличчі дівчину в вінку
І хлопчину, що кружляє з нею у танку.
Дитина : Намалюй , мені будь ласка , намалюй біду.
Учень : Як її намалювати ? Спосіб не знайду.
Чи поранену пташину , може , ледь живу ?
А рука сама малює чорнобиль траву …
Дитина : Нащо ти траву малюєш ? Це біда така ?
Учень: Цю траву зовуть « чорнобиль» ,
Ця трава гірка . В ній отрута ,смерть і сльози,
І брудна вода. В ній хвороби, сум , неспокій.
Це страшна біда !
ДЗВОНИ . З ’являються ведучі .
ВЕДУЧИЙ 1 : « Набат тривоги над землею звертається до совісті , розуму , сумління кожного з нас , до всього людяного в наших душах.
ВЕДУЧИЙ 2: Пам′яті мертвих , пам′яті живих і пам′яті тих , хто прийде у цей світ -присвячуємо: «ПРОПУСТИ ЧОРНОБИЛЬ КРІЗЬ СЕРЦЕ «
ФОНОВА МУЗИКА
ВЕДУЧИЙ 1: Всевладен час посівами століть
Бреде, не вибираючи дороги.
І що йому чиєсь життя убоге ,
Як він і понад смертею гримить.
ВЕДУЧИЙ 2: Він сам собі - закон і міра й суд.
Глузує над претензіями слави,
Не визнає на неминущість слави,
В минущості оскільки його суть .
ВЕДУЧИЙ 3: Лиш перед пам′яттю він падалиць,
Бо вже давно на досвід перевірив,
Що в полотні її - він тільки нить,
Ще пам′ять зрушивши, - себе обірве.
ВЕДУЧИЙ 1 : І буде суд , який поверне віру ,
Та не поверне молоді життя …
Хто квітень наш отак підступно зрадив ,
Що стільки горя , аж рида весна .
ВЕДУЧИЙ 2 : Хто тепер такій біді зарадить ,
Щоб жив Дніпро
І щоб жила весна ?
І щоб , як завше , сад весняним листом Не як ілюзія - дививсь здаля .
ВЕДУЧИЙ 4 : Із бідою невідворотною
Знов приходить Чорнобиля день
Тільки б пам’ ять не стала короткою
Бо розплата байдужих знайде .
ВЕДУЧИЙ 5 : Пам’ять болем людським наповнена ,
Час з тремтінням вперед іде ,
Дзвонять чорні дзвони Чорнобиля ,
Входять в душі , серця людей .
ВЕДУЧИЙ 1: Весна 86 –го в Україні буяла первоцвітом садів.
ВЕДУЧИЙ 3: Напевне , вона б і не запам′яталася нам нічим особливим , якби … Ніч
ВИХОДЯТЬ ДІВЧАТА В БІЛИХ ПЛАТТЯХ З ЧОРНИМИ ШАРФАМИ ( СТАРШІ)
ДІВЧИНА 1 : Весна одягала барвисту - шовком шиту сорочку
Весна між Десною і Прип’ятю і не думала навіть про смерть …
ПРЕЗЕНТАЦІЯ 2 « Ч А Е С «
ДІВЧИНА 2 : Атом ще спав покірно - в реакторах і в долонях
Ще не чули його загрози поліські бори і вода .
І лиш земля відчувала , як б’ ється жилка на скронях ,
Як вишумовує травами весна співуча і молода .
ДЗВІН ПОСИЛЮЄТЬСЯ
ДІВЧИНА 3 : Ти відомий сьогодні кожному -
Не ім’ям своїм , а -бідою
Тою вулицею порожньою
ДІВЧИНА 4 : Чи буде квітень як завжди
Чи власним іменем біди
Ми назвемо його Чорнобиль ?
ТАНЕЦЬ
ВИХІД ВЕДУЧИХ ВІДЕО
ВЕДУЧ ИЙ 1 : Чорнобиль , чорнобильник , полин …- гірка трава , яка росте в Україні . Це назва невеликого районного центру , що знаходиться в 130 км. від Києва . Заснований ще за часів Київської Русі , стародавній Чорнобиль дав свою гірку назву потужній атомній електростанції , будівництво якої було розпочато ще в 1971 р.
ВЕДУЧИЙ 3 : Мало хто знав про чорнобривого брата сивого полину , аж поки не стався страшний атомний вибух . І тоді згадали люди , що у книзі - книг “ БІБЛІЯ “ - говориться про полин і пов’язану з цим страшну катастрофу .
ГОЛОС З-ЗА СЦЕНИ
ВЕДУЧИЙ 5 : засурмив третій Янгол , - і велика зоря спала з неба палаючи як смолоскип .І спала вона на третину річок і водні джерела . І ймення зорі тієї “ Полин “ . І стала третина води , як полин , і багато людей повмирали з води , бо згіркла вона .
ПОЯВА УЧНІВ ( 6 клас)
УЧЕНЬ 1 : Не можна про це не сказати , Мовляв , це було вже давно .
УЧЕНЬ 2 : Не можна ні про що мовчати , Горить тривогою чоло .
УЧЕНЬ 3 : Ці вірші , роздуми і факти … Це все було , було , було
УЧЕНЬ 4 : Птахи складають гімн весні
Всміхаються до сонця квіти
А пам’ять лине в моторошні дні
Гудуть жорстокі дзвони квітня .
ДЗВОНИ ПОСИЛЮЮТЬСЯ
ВЕДУЧИЙ 2 : 26 квітня 1986 року - день , який став тією гранню , яка розділяє наше життя на до і після … .
ВЕДУЧИЙ 4: Згадаймо лиш окремі епізоди цієї трагедії .
ВЕДУЧИЙ 5: ( підходить до аналоя, відкриває книгу , шукає потрібну йому сторінку , взявши в руку чорну закладку ) . Протягом 25 квітня 1986 року були збої в роботі , які не дозволили провести випробування четвертого ядерного реактора Чорнобильської АЕС . Була п′ятниця , кінець трудового тижня , країна чекала вихідних .
ВЕДУЧИЙ 3: (підходить до аналоя , гортая книгу ) 26. 04 . 86 , субота . Перша година 22 хв. . Прийнято рішення почати випробування .Одночасно бкла виключена аварійна система захисту .
ВЕДУЧИЙ 1: Перша година 22 хв. 30 сек. .ЕОМ видала інформацію, що потрібна термінова зупинка реактора ,але оператори продовжували процес . Потужність реактора почала швидко зростати .
ВЕДУЧИЙ 2: ( з книги ) Перша година 23 хв . 40 сек. натиснута кнопка аварійної зупинки реактора . через кілька секунд --ВИБУХ .
ВЕДУЧИЙ 1 : Ту мирну , весняну , українську ніч на березі Прип’яті люди ніколи не забудуть . Вона була ,як зараз усім здається найтихішою , найтемнішою і такою звичайною та лагідною . Проте в ту саму ніч з 25 на 26 квітня 1986 р . відлік часу став уже далеко не мирним , а бойовим і аварійним . Відлік часу пішов на години , хвилини і секунди .
ВСТУПН А ЧАСТИНА « ТОКАТА І ФУГА « (ОРГАН )
УЧЕНЬ 5 : А думалось : впокорений , слухняний
Гадалося служитиме як слід
Та вибухнув пекельно день весняний
Так , що здригнувсь тривожно всенький світ .
Зів’яв пейзаж , зробивсь таким пасивним ,
Вгорнулось місто в незвичайний дим
І мирний атом , ставши агресивним
Націлився на села і сади .
ВЕДУЧИЙ 2 : У ніч з 25 на 26 квітня , коли всі спали безтурботним сном , о 1 год . 24 хв . і 40 сек . раптом пролунав вибух і над четвертим реактором ЧАЕС велетенське полум’я несподівано розірвало нічну тишу .
ПРЕЗЕНТАЦІЯ « Перший дзвінок з ЧАЕС «
ВИХІД УЧНІВ ( 8 ). ПІДХОДЯТЬ ДО ОБГОРІЛОГО ДЕРЕВА І ПРОМОВЛЯЮТЬ ( 6 клас)
УЧЕНЬ 1 : Обпекло , обпалило - у кров , у життя запеклося
УЧЕНЬ 2 : Що несе воно дітям й прийдешнім літам
УЧЕНЬ 3 : А довкола жита підіймались і ростом ішли у колосся
УЧЕНЬ 4 : Довірялись птахи небесам і лісам і вустам…
УЧЕНЬ 5 : Ще не збагнули не всі і не вся ,- що вогонь смертоносний
УЧЕНЬ 6 : Що вбиває нечутно - і корінь , і землю , і цвіт .
УЧЕНЬ 7 :Що не вийти дитинству на теплі ожинові роси .
УЧЕНЬ 8 : Не знайти на світанку над Прип’яттю залишений слід .
ВЕДУЧИЙ 2 : Радіо мовчить , газети поніміли.
По телевізору концерти та кіно .
А ми по воду до криниць ходили ,
Дітей поїли теплим молоком .
Город садили босими ногами
Збивали роси з ніжної трави
Про радіацію не знали й не гадали ,
І страх у душах ще не оселивсь .
ВЕДУЧИЙ 1 : Країна ще нічого не знає . Довгі тривожні дні . Правда придушена муром мовчання . Ще більше часу треба буде , щоб реально усвідомити те , що трапилось . А смерть уже відкрила свій чорний рахунок і зібрала найкращих . Людство дізнається про їх імена трохи пізніше .
УЧЕНЬ 1 : Перший удар на себе,
Перший вогонь на себе,
Так одчайдушний ДАНКО
Людям віддав своє серце.
Як же тут не згадати
Поруч з ним не назвати -
Вас , що зуміли серцем
Грізний вогонь зупинити.
І віддали , що мали ,
Життя - що одне в людини
Вірю , що ви врятували
Долю мою і моєї дитини .
УЧЕНЬ 2 : Зойкнула Земля чаїним криком :
- Сину , збережи і захисти ! -
Вийшла мати із іконним ликом :
-Йди синочку . Хто ж коли не ти ? …
Вийшла жінка з немовлятком ніжним
-Йди коханий . Хто ж коли не ти .
ВЕДУЧИЙ 2: Вони бігли без респіраторів , в повній темряві , висвітлюючи дорогу кишеньковими ліхтариками. На десятій відмітці повернули в сторону приміщення .
Приміщення не було . Над ним - небо , полум ′я. Перед ними - завали уламків , залишки обладнання , серед всього - уламки графіту , від якого світило не менше 10 000 рентген на годину .
3 УЧЕНЬ : Вогонь і землю зріднили собою
І кипіла у них під ногами земля
Навіть небо двигтіло од вогненного болю,
І тривога палюща долітала здаля .
А трагедія кожную мить наростала
Як спинити її – існувало єдине бажання.
Не терпілось , не ждалось – загрожував згаєний час
Невпокорене атомне випробування
Впало вперше , пожежники мужні на вас.
ФОНОВА МУЗИКА
ВИХІД МАЛИХ ДІТЕЙ З ЛАМПАДКАМИ У РУКАХ
ВЕДУЧИЙ 3: Відвага . Для пожежників , це невід ′ємна професійна риса , без якої ніяк не можна .Ось так тієї трагічної ночі лейтенанти і сержанти пожежної охорони виконували свої обов′язки, свою звичайну роботу .
ВЕДУЧИЙ 4: О , ні !.Це був смертельний бій , із якого хлопці вийшли переможеними. 28 осі пожежного караулу станції затулили собою не тільки станцію а й Європу. Шестеро з них загинули майже відразу . Так , вони жили, працювали і полинули в безсмертя .
Ведучий 1: Це мужні :
( малі по черзі) Правик , Ігнатенко, Кібенок,
Ващук, Тишура, Титенок
Ведучий 2: Зробивши у безсмертя вічний крок
Перед вогнем не зупинились
Ведучий 5 : І честі роду не зганьбили
Відступністю чи боягузтвом.
ВЕДУЧИЙ 5: Першими були пожежники на чолі з 23 – річним лейтенантом ВОЛОДИМИРОМ ПРАВИКОМ
ПРЕЗЕНТАЦІЯ + СЛОВА
ВЕДУЧИЙ 2: Герой Радянського Союзу Володимир Павлович Правик перебував у зоні підвищенної радіації 1 год. 20 хв. Цей час і доза опромінення стали смертельними.
ВЕДУЧИЙ 3: Довго боролися лікарі за життя Володимира. Зроблено внутрішню пересадку кісткового мозгу. Але потрібна була ще жива шкіра. А вона вся була вбита радіацією. Володя не міг говорити , тільки дивився. Почалося зникнення плоті на очах у лікарів та рідних. Він почав таяти, сохнути , зникати.
ВЕДУЧИЙ 1: Герой Радянського Союзу Віктор Миколайович Кібенок .
ВЕДУЧИЙ 4: Він разом із Правиком були на самих важких ділянках і трималися до останього .Через дві неділі після аварії 23-річний гарний юнак, відважний офіцер помер у московській лікарні , так і не побачивши свого первістка.
ВЕДУЧИЙ 5: Старший лейтенант Василь Іванович Ігнатенко завжди був першим у ділах і спорті. І на семи десятиметровий дах аварійного енергоблоку він піднявся першим і першим вступив у двобій із вогнем. Тільки на цей раз після пожежі з даху на землю він спустився останнім. Скромним і мовчазним , сором′язливим і чесним - таким він залишився у пам′яті товаришів .
УЧЕНЬ 7
ВЕДУЧИЙ 2: Сержант Ващук Микола Васильович
Старший сержант Титаренко Микола Іванович
Сержант Тишура Володимир Іванович …
ВЕДУЧИЙ 3: До 5- ї години ранку пожежу було ліквідовано, Подув легенький вітерець. І величезний стовп
диму, пилу, кіптяви відірвався від реактора і посунув по території України, Білорусії, Росії, сіючи за
собою смертоносну радіацію.
ВЕДУЧИЙ 4: Ціною життя 28 пожежників було врятовано інші блоки АЕС,
Київ, Україну та інші країни від страшної катастрофи.
ВЕДУЧИЙ 5: Так , вони жили, працювали і увійшли в безсмертя
ВІДЕО
УЧЕНЬ 6 : Біля мертвої Прип′яті - дерево - хрест,
Поруч - братська ЧАЕС.
Ліс рудий , хоронили щоночі й щодня,
Тільки хрест уберігся , як нагадування.
Із могилою поруч і біля ЧАЕС
біля мертвої Прип′яті дерево - хрест ,
Тих , що впали у квітні , мов у герці війни
Просить дерево - пам′ять : « Пом′яни , пом′яни .»
ХВИЛИНА МОВЧАННЯ + ПРЕЗЕНТАЦІЯ
ВЕДУЧИЙ 1: Вони відійшли у небуття , але навіки залишаться у наших серцях
Пісня « ЖУРАВЛІ» вихід дітей з лампадками із залу
ФОНОВА МУЗИКА
ВЕДУЧИЙ 1: Чорнобиль. Тепер це слово знає весь світ . Чорнобиль - це мука і трагедія , це подвиг і безсилля , це пам′ять, це наш нестерпний біль .
ВЕДУЧИЙ 2: Чорнобиль схопив у смертельні обійми 11 областей , 786 населених пунктів із населенням понад 17 млн. осіб .
ВЕДУЧИЙ 3: Через 40 р. після закінчення другої світової війни на нашій землі знову прозвучало страшне слово «евакуація «.
ВЕДУЧИЙ 5: Міліціонери складали списки жителів м. Прип′яті і 27 квітня провели організовану евакуацію. Люди виїжджали з Прип′яті з надією на повернення , не знаючи ще , що більше ніколи не повернуться до рідних домівок .
УЧЕНЬ : Йдуть колони , колони , колони…
Розминаються . Повні – порожні ,
Незбагнення процесів болю.
У автобусах тих подорожні
Їдуть наче із долі в недолю ,
На вокзали , в лікарню , у безвість …
Із Чорнобиля , з Прип′яті , звідки ?
ВІДЕО « ЕВАКУАЦІЯ»
ВИХІД УЧНІВ ( Старші дівчата) ПРЕЗЕНТАЦІЯ « СПУСТОШЕННЯ»
УЧЕНЬ 3: Луг не тішить око зелен - рутою.
В ліс і гай заходити не можна.
Кожна квітка дихає отрутою
Стронцієм налита квітка кожна.
УЧЕНЬ 4: В порожніх селах вітер квилить
Тополі гне і лози хилить
Ростуть в городах бур′яни
З річок веселки воду п′ють
І страшно яблуні цвітуть.
УЧЕНЬ 5 : Немає в Прип′яті дітей
Немає і не буде
І ждуть з Чорнобиля вістей
На грані стресу люди
УЧЕНЬ 6: Тривожно світиться блакить
Над стихлими домами
Лиш церква небо лебедиць
Своїми куполами
УЧЕНЬ 7 : Чути птиць з непроглядних нетрів
Світить сонце з голубих небес
Грізна зона 30 км.
З центром на Чорнобильській АЕС .
ВІДЕО
УЧЕНЬ 8 : «Тут падають вниз на ліси і поля
Дощі наче сльози, гіркі і пекучі,
Тут криком кричить наша грішна земля
І в небо летять наші душі.
ЛУНАЮТЬ ДЗВОНИ .ВИХІД ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ МАДОНИ З КВІТАМИ У РУКАХ. ПІДХОДИТЬ ДО ОБГОРІЛОГО ДЕРЕВА І БЕРЕ СВІЧКУ.
УЧНІ ПО ЧЕРЗІ ЗАПИТУЮТЬ: ( старші дівчата)
- Хто вона ?
- Епоха?
- Доля?
- Смерть?
- Чи може вона ?
Ні , вона Чорнобильська Мадонна !
МАДОННА СТОЇТЬ У ЦЕНТРІ СЦЕНИ І ДИВИТЬСЯ НА ОБГОРІЛЕ ДЕРЕВО. УЧНІ ( старші дівчата):
УЧЕНЬ 1: Вона дивиться , дивиться в душу,
Вона палить очима додна
А ми всі дотерпіти мусим,
Бо в душі - не душа , а вина .
УЧЕНЬ 3: Вона йде вже , прямує до тебе
Одчинила вже двері й тобі
Нахиляє не атомне небо
У своїй потойбічній журбі.
УЧЕНЬ 2: Подивіться , байдужі люди –
Ваших внуків вона затуля.
Вона йде на вогонь хитромудрий
Бо вода вона є і земля.
УЧЕНЬ 4: Хто ж її , сиву ,
Посміє займати
Сіль пізнання - це плід каяття.
УЧЕНЬ 6: Несе сива Чорнобильська мати
Цю планету … - це хворе життя .
ПРЕЗЕНТАЦІЯ « ІКОНА « ЧОРНОБИЛЬСЬКА МАДОНА « «
МАДОНА , ТРИМАЮЧИ У РУКАХ ГЛОБУС У ЧОРНОМУ ВИХОДИТЬ НА АВАНСЦЕНУ
ЧОРНОБИЛЬСЬКА МАДОНА : Як тільки світ занурюються в ніч
Я бачу безліч оченяток - свіч
Дитячі очі дивляться на мене
Й благають тихо:
« Порятуй нас , нене ! «
Хворобу страшну у собі носити
І очі дітям назавжди гасити ! ?
В безсиллі руки я ламаю
І в ніч іду і в світі щось шукаю.
До них тягну я руки, хочу їх обняти,
Та далі й далі їх відносе вітер клятий
Страшенний вітер болю і біди,
Він посланий Чорнобилем в світи
Щоб вітер той приборкати змогла,
Щоб зупинило чорний біль його,
Нехай весь світ до краю обійду,
Та я знайду , знайду , знайду … ( ВІДХОДИТЬ У ГЛИБИНУ СЦЕНИ)
ПІСНЯ « МОЛИТВА»
ЛІВА АВАНСЦЕНА: Дитина : Краще намалюй щось гарне.
Намалюй життя. А гірку траву « чорнобиль»
Викинь на сміття.
Учень: Так , дитино, намалюю я життя тобі.
І надії намалюю, й мрії голубі.
Намалюю синє небо, чисте джерело.
Намалюю я лелеку , поле і село.
Намалюю , віру, розу, доброту й любов
Щоб гірка трава « чорнобиль» не проросла знов.
ВИХІД УЧНІВ
УЧЕНЬ 8: За днями дні, мина повільно рік
Нехай же лихо наше поминає
І в світі не повториться повік
Біда , під назвою « Чорнобиль»
УЧЕНЬ 1: Хай стане мир міцнішим у стократ,
Хай над землею чисте небо буде.
Чорнобиль - попередження набат,
Його уроків людство не забуде.
ВЕДУЧИЙ 1: Наша пам′ять і пам′ять багатьох прийдешніх поколінь знову і знову повертатиметься до трагічних квітневих днів 1986- го.
ВЕДУЧИЙ 2: Генеральна Асамблея ООН оголосила 26 квітня - міжнародним Днем пам′яті жертв радіаційних аварій та катастроф.
МАДОНА ВИВОДЛИТЬ ДВОХ МАЛИХ ДІТЕЙ:
Радіаційна днина б′є на сполох,
Радіаційні стогнуть небеса
21 вік - як доля , а не спомин
Як хліб душі і мамина сльоза.
1 МАЛЮК : Жадання людства - зупинити
Безодні атомної смерч
2 МАЛЮК : Ми ж - сівачі,
Ми - сонця діти -
Спроможні зупинити смерть.
ВЕДУЧИЙ 1: 300 літ поволеньки пролине
Стронцій розпадеться і помре.
ВЕДУЧИЙ 3 : На новому полі неодмінно
Час його мов попіл приоре
ВЕДУЧИЙ 5 : Час очистить Прип′ять незглибинну
ВЕДУЧИЙ 2 : Оживуть і ліки і сади
ВЕДУЧИЙ 4 : Та Чорнобиль вічно берегтиме
РАЗОМ : Хрест своєї чорної біди.
ВІДЕО « НАЦІОНАЛЬНИЙ МУЗЕЙ « ЧОРНОБИЛЬ «
ФІНАЛ + слова
ВЕДУЧИЙ 1: Відкрита рана нашої землі
« Відома» на усі її округи.
ТИ- чорна пляма у історії її,
Ти - місце, де померли люди.
ВЕДУЧИЙ 3 :Чорнобиль…
І бринить у слові цім
І жаль і відчай нашої держави.
Болючий спогад про батьків й дідів,
Що полягли на місці цім кривавім.
ВЕДУЧИЙ 5 : Серед «пустелі» ця химера розляглась
Протяжністю у 30 кілометрів.
Це – поле битви, на якім тепер
Життя завмерло у полоні смерті,
ВЕДУЧИЙ 2: Усе понищив він , все зруйнував:
І ще, напевнеє, на довгі роки
Залишиться у пам′яті у нас,
Як вічна рана, цей страшний ЧОРНОБИЛЬ.
ПІСНЯ