Сценарій уроку-реквієму пам'яті Героїв Небесної Сотні

 

Скалатська загальноосвітня

школа І-ІІІ ступенів

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Герої не вмирають

(урок-реквієм пам’яті

Героїв Небесної Сотні)

 

 

 

 

                                                                      Підготувала вчитель історії                                                            

                                             Бульбіна М.В.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2018 р.

 

ГЕРОЇ НЕ ВМИРАЮТЬ

( урок-реквієм пам’яті героїв Небесної Сотні)

Вступне слово вчителя.     Ми з вами вшановуємо пам'ять героїв різних історичних подій: Голодомор 1932-33рр, Битва під Крутами, Бабин Яр. Тепер ми стали сучасниками ще однієї події в історії нашої країни.

      18-20 лютого 2014 року під час Революції Гідності відбулося силове протистояння на Майдані, де загинуло більше сотні людей. Їх назвали Небесною сотнею…

Минуло три роки. Три роки  важких втрат, болю і випробувань. Минуло три роки від подій, які назавжди змінили країну і кожного українця. Подій, які залишили в минулому мирне розмірене життя. Лютий 2014 року закарбувався в історичній пам’яті нашого народу назавжди.

Сьогодні , в день Героїв Небесної Сотні, ми зібралися тут, щоб в скорботі схилити низько голови перед пам’яттю людей різного віку, яких було вбито у мирний, цивілізований час ХХІ століття.

 

Пісня «Небесна сотня України»

https://www.youtube.com/watch?v=q43dRhAmBLI

 

На сцену виходить дівчина в українському одязі, в руках у неї червона калина, з протилежного боку виходять ведучі. Звучить мелодія пісні «Пливе кача…»

 

Дівчина. А сотню вже зустріли небеса..

 Летіли легко,хоч Майдан ридав..

І з кров ю перемішана сльоза....

А батько сина ще не відпускав..

 

Й заплакав Бог, побачивши загін —

Спереду--сотник ,молодий,вродливий,

І юний хлопчик в касці голубій ,

І вчитель літній--сивий-сивий..

 

І рани їхні вже не їм болять..

Жовто-блакитний стяг покрив їм тіло..

Як крила ангела,злітаючи назад,

Небесна сотня в вирій полетіла..

 

Ведучий. Коли зі сцени повідомили, що в одного загиблого - четверо дітей, у другого - єдина трирічна донечка залишилася круглою сиротою, бо мати померла ще раніше, а третій - ще взагалі не встиг пожити, йому лише 17 років... І тут 50-тисячний Майдан заплакав так по-дитячому пронизливо, як ніби він теж став цією сиротою, що плаче за втраченими батьками...

Ведуча. У них були такі мирні професії - як вони могли опинитися на лінії вогню? Як мабуть посміхався снайпер з цих незграб - ще б пак, йти в атаку з дерев'яними щитами та палицями - це ж так непрофесійно, хіба так вчинить професійний солдат? Хіба вояк буде рухатися по відкритій вулиці Інститутській? Фахові вбивці розстріляли їх граючись - стріляли одному в ногу, та вбивали тих, хто намагався витягнути пораненого. 

Ведучий. Навіщо вони йшли вперед? Навіщо? Адже Їм так багато було чого втрачати! Вони пішли на смерть, тому що бути солдатом, це не значить вміти тільки добре стріляти та знатися на тактиці. Бути солдатом - значить не відокремлювати свою особисту гідність від гідності за свою державу. Це значить поважати і любити не тільки те, що є в тобі, але й все те, що навколо тебе. Твоя країна. Твій народ. Твоя відповідальність.

Учень 1. Пролунало в країні мовчання.

Навіть вітер затих на хвилину:

Відбувалось останнє прощання,

Зі словами " Герої не гинуть".

 

Засвітили свічки в кожнім домі,

І дивилися тихо на небо-

Так летіли у даль невідому

Всі герої, що вмерли за тебе.

 

Я почула, як плаче держава,

Що синів її в землю ховають.

Ви не вмерли! В Вас вічність і слава,

Бо Герої, як ви, не вмирають!

 

  Відеоролик «Плаче свічка»

https://www.youtube.com/watch?v=-HuNyZF5278

 

Ведуча . Не плачте, мамо. Ваш син у Небесній Сотні. Вже не тече кров із ран Вашого сина. Не пече йому у грудях більше. Він стоїть на варті. По праву руку від Бога.

 

   Ведучий  А по ліву – його побратими: Андрійки, Васильки, Іванки, Назари, Устими – ті, хто нині в Небесній Сотні. Не плачте, мамо. Дайте поплакати Україні.

 

   Перша дитина: Сто життів – нанівець,

                                Швидше б кату – кінець

                              І початок новий Україні.

                                Без вагань і прикрас

                                  Хтось вмирає за нас,

                                А точніше – за наше прозріння.

                             

   Друга дитина: Там де мир і тепло,

                               Їм би краще було,

                               Але доля героїв така є:

                               Вмить усе – шкереберть,

                               Перемога чи смерть.

                               Бо ж - до Раю рабів не пускають.

 

   Ведуча . Не плачте, мамо! Ваш син ще прийде до Вас. Він прийде, коли Ви   спатимете, і розкаже, як любить Вас…

 

   Звучить пісня «Мамо, не плач».

https://www.youtube.com/watch?v=_Ql3PQdnAf8

Ведучий. А починалось все під вечір 21 листопада 2013 року. Незадовго після оприлюднення рішення уряду про призупинення процесу підготування підписання Угоди асоціації України з ЄС, люди стали самоорганізовуватися через соціальні мережі. Перша акція розпочалася у Києві на Майдані Незалежності близько 22:00. Під кінець доби учасників мітингу нараховувалось близько 1500 осіб. На Майдан прийшли журналісти, громадські активісти, опозиційні політичні лідери. Стали з'являтися міліція та посилені загони Беркуту. Частина активістів пішла під Адміністрацію Президента України, після чого повернулась на Майдан Незалежності. Люди вирішили лишатися на ніч. Цього дня суд прийняв рішення заборонити встановлення наметів, кіосків, навісів під час проведення акцій на Майдані Незалежності, вулиці Хрещатик та Європейській площі до 7 січня 2014 року.

Цього дня з'явилась інформація про те, що небайдужі люди вийшли на «євромайдани» також у Донецьку, Івано-Франківську, Луцьку, Харкові, Хмельницькому та Ужгороді

 

Ведуча. Люди вийшли на мирну акцію протесту проти рішення уряду. Вони не планували ніяких збройних сутичок. Вони просто відстоювали свої права.

 

Ведучий. У ніч проти 30 листопада   українська влада силами «Беркуту» влаштувала силовий розгін Євромайдану в Києві. Внаслідок розгону було травмовано десятки протестувальників.  Частина людей, що втікла від Беркуту, заховалась у Михайлівському Золотоверхому монастирі на Михайлівській площі.

 

Відеоролик «Побоїще»

https://www.youtube.com/watch?v=YcACUfVzABU

 

Ведуча. Жорстоке побиття мирної акції обурило громадськість.І тоді вже люди в більшій кількості  вийшли на Майдани по всій Україні не просто відстоювати своє право на Євроінтеграцію,  а право на життя в країні, де поважають честь і гідність кожного громадянина, де немає насильства, де кожна людина має захищені права.

 

Пісня «Не спи моя рідна земля»

https://www.youtube.com/watch?v=GHS6KG2UTcQ

 

Ведучий.  І вони не спали.  Вийшли і повстали, тому що вперше в історії незалежної України були прийняті закони, які як висловилася Міжнародна організація Transparency International : «знищать будь-які прояви громадської непокори в Україні, покладуть початок репресій і перетворять Україну на диктатуру".

 

Ведуча. Протести закінчилися летальними наслідками на  Майдані. Першою жертвою став Сергій Нігоян.

 

Відеоролик «Нігоян декламує вірш Шевченка»

https://www.youtube.com/watch?v=-HQmD47FsyU

 

Ведучий.  В той же день жертвами стали ще декілька осіб.

  Вербицький Юрій, Жизневський Михайло, Роман Сеник  

Ведуча. На деякий час після цих кривавих подій оголосили перемир’я.

 На ранок 18 лютого було заплановано «Мирний наступ» — багатотисячну ходу учасників Євромайдану до Верховної Ради України, де мала відкритися чергова сесія, на якій планувався розгляд питань щодо змін до Конституції України щодо обмеження повноважень Президента. Близько 8.30 ранку мітингарі почали збиратися на майдані Незалежності, звідки десятитисячною колоною рушили до будинку Верховної Ради на вулиці Грушевського, з метою донесення вимог щодо повернення до Конституції  2004 року та покарання винних у знущаннях з активістів Євромайдану.

 

Ведучий.  Проте на противагу «Мирному наступу» майданівців  18 лютого 2014 р.влада використала силу та зброю та почала штурм Майдану. Загинуло близько 20 осіб.

 

Відеоролик про штурм  майдану 18 лютого 2014 р. (18-22 хв.)

https://www.youtube.com/watch?v=VRaOIe1wkEE

 

Ведуча. Найстрашнішими і найважчими стали події 20 лютого в «Чорний четвер». Мітинг під Радою перейшов в запеклі сутички між протестувальниками і міліцією. Формально 19 лютого в Києві було оголошено перемир’я, проте на ділі протистояння тривали, так як урядові сили порушили перемир’я. А 20 лютого людей, які вийшли на мирний протест, щоб висловити свою громадську позицію, почали без розбору обстрілювати снайпери. Силовики розстрілювали активістів бойовими набоями. Цілились в голову та шию.

 

Відеоролик про розстріл майдану 20 лютого 2014 р.

https://www.youtube.com/watch?v=ZtnY-CrH2Ro

 

Ведучий. Того дня загинула найбільша кількість людей. Їх назвали «Небесною сотнею»

 

Пісня «Нашим героям»

https://www.youtube.com/watch?v=G6cNThySzmE

 

Учень 6.

 … Ти бачив як Ангели в Небо летіли?

Так-так, саме в Небо, а не навпаки…

Від пострілів влади отак відлітали

До Бога назавжди вкраїнські сини.

 

Їх кров залишилась не там на Майдані,

А на руках всіх провладних катів,

А сльози батьків потечуть ніби ріки

На всі покоління до «сьомих колін».

 

Сьогодні не в силі і сильні змовчати

Бо кожного серце від болю кричить

Коли на Майдані відспівують СОТНЮ

Що в вічність у славі до Бога летить.

 

Матусі гордіться своїми синами –

Бо душу і тіло зложили своє

За волю народу, що їх не забуде

Бо слава козацького роду живе!

 

Не плачте бабусі, що внуки завчасно

Піднялись до Бога раніше від вас,

Бо тільки Всевишньому знати дорогу

Й коли і для кого настав уже час.

 

Вони ж бо пішли у НЕБЕСНУЮ СОТНЮ

Отак, з висоти, вберігатимуть нас,

Щоб вже не змогли вороги підступити

А для України настав слушний час.

 

Одна у них ненька - одна Україна,

Пробачте, для неї віддали життя!

А Вам вона нині вклоняється щиро

За їх виховання й безсмертні серця!

 

Пісня «Героям Небесної сотні»

 

Ведуча. Серед тих українців, які відстоювали на Майдані право на гідне життя, були і наші земляки. Сьогодні вони разом з нами зібрались у цьому залі. То ж запрошуємо їх до слова.

 

Ведуча. Дякуємо вам, наші земляки, за приклад героїзму.

Ведучий .Дякуємо Героям  Небесної сотні .За те, що не  пошкодували життя заради нас з вами!Заради нашого майбутнього! Спасибі всім, хто відстояв Майдан, за яскравий приклад мужності, сили духу, чесності і патріотизму!

 

Вірш «Ми дякуєм вам, хлопці, за життя»

Ми дякуєм вам, хлопці, за життя,

Ми  дякуєм вам, хлопці, за свободу.

Пробачте нас. Пішли ви в небуття,

Та більше не повернетесь додому…

Ви йшли за нас, ви йшли на вірну смерть,

Ви не боялися нікого і нічого.

Ви захищали своїх мам, жінок, дітей,

Ви знали що ви робите й для чого.

Хто міг подумати, що трапиться таке,

Хто міг подумати, що в мирную годину

 підуть батьки ховать своїх дітей,

Які стояли на Майдані за Вкраїну.

Небесну сотню прошу вшанувати, 

Небесній сотні дякувать до скону.

Це те найменше, що ми можемо віддати,

Щоб ви відчули, як склоняємось до долу.

Вас пам’ятати будемо завжди,

 Із вами будемо боротись за країну.

За ту країну, де нема брехні й війни,

За нашу й вашу мирну Україну…
 

 

А зараз просимо Вас вшанувати героїв Небесної сотні хвилиною мовчання.

 

Засмучені очі твої, Україно…

І їх засмутив не осінній туман…

В боях за свободу сини твої гинуть…

А скільки іще помирають від ран!

 

Не роси, а сльози схилили калину.

І вічною буде печаль матерів.

Мій Боже святий!- збережи Україну!-

Сьогодні щиріших не знайдено слів!..

 

Ми віримо в те, що мине зла година!-

Сам Бог нам велів – залишатись людьми.

Хай стане щасливою знов Україна!..

А з нею – мудрішими станемо й ми…

 

Пісня «Нам потрібне мирне небо»