Дисципліна: виховна година
Тип уроку: комбінований
Клас: 11
Тривалість уроку: 40 хвилин
Дата: 24 березня 2022 року
Час проведення: 9:00 - 9:40
Місце проведення: платформа Zoom
Тема уроку: Чорнобиль – трагедія епохи
Вид діяльності: пізнавально-розвивальний.
Методи:
Вік учасників: 16-17 років.
Обладнання: ноутбук
Використані джерела:
Мета:
Хід уроку:
І. Початок виховної години:
Основна частина.
II. Презентація теми виховної години.
ІІІ. Закріплення отриманих знань, вшанування пам’яті загиблих.
ІV. Підбиття підсумків виховної години
Завершення уроку.
І. Початок виховної години:
Вчитель вітається з учнями: Добрий день, діти! Рада усіх вас бачити.
Учитель запитує як справи в учнів, цікавиться, чи в порядку їхній емоційний та фізичний стан, чи не потребують вони допомоги. Учитель також нагадує про те, що за потреби можна звернутися у школу, де можна отримати допомогу різного характеру.
Учитель: Наближається чергова річниця катастрофи на Чорнобильській АЕС, і, у зв’язку з обставинами, з якими ми зіткнулися під час війни, ми маємо дізнатися якомога більше про цю тему. Тож, ми детально розберемо історію катастрофи, що сталося того дня, причини, наслідки, і яку загрозу для нас становить станція на сьогоднішній день.
Учитель пропонує дітям переглянути відео з трейлером серіалу «Чорнобиль» від HBO (https://www.youtube.com/watch?v=_bXwI5dhXRk )
II. Презентація теми виховної години. (20 хв)
Учитель: Ви всі неодноразово чули історію про катастрофу у Чорнобилі. Багато з вас бачили популярний серіал, що випустила американська кінокомпанія НВО, тож я пропоную вам згадати історію Чорнобиля, порівнюючи події серіалу з реальністю і знаходячи неточності.
Діти розповідають про неточності серіалу, використовуючи завчасно підготований матеріал (Додаток 1) та картинки.
Учитель: А тепер пропоную вам згадати героїв, які ціною свого здоров’я або ж життя рятували не лише країну, а й світ.
Учитель розповідає інформацію, показуючи фото на комп’ютері.
28 бійців - пожежників в першу годину після аварії на ЧАЕС, 26 квітня 1986 року. Ці хлопці готувалися до сутички з вогнем, але ніколи не думали, що для деяких з них вона буде останньою.
Особливо відзначилися тоді:
Ціною свого життя герої відвели біду, врятували тисячі людських життів.
ІІІ. Закріплення отриманих знань, вшанування пам’яті загиблих (8 хв)
Учитель розповідає учням про небезпеку на захоплених під час війни російськими окупаційними військами АЕС у Чорнобилі та Енергодарі (Додаток 2). Показ відео фрагментів новин:
Учитель просить дітей вшанувати хвилиною мовчання ліквідаторів аварії на Чорнобильській АЕС.
ІV. Підбиття підсумків виховної години (2 хв)
Учитель: Дякую всім, що взяли участь у нашому спілкуванні, також дякую всім за якісну підготовку. Ніколи не забувайте про цю страшну трагедію і про тих людей, які пожертвували своїм житіям заради нашого блага, і про тих, що захищають нас сьогодні. Слава Україні!
ДОДАТКИ
ДОДАТОК 1.
Водолази – одна із таких змін. Пам'ятаєте епізод, де трьох добровольців: Олексія Ананенка, Валерія Безпалова й Бориса Баранова відправляють під реактор, аби вони спустили з-під нього воду? Насправді вони були не добровольцями, а просто виконували наказ.

В серіалі вони спускаються в аквалангах, а насправді – були в гідрокостюмах з респіраторами
Вони навіть не усвідомлювали, на що їх посилають. Звичайно, це не зменшує їхнього героїзму. Ще одна вигадка – пожежа на даху. В реальності були лише маленькі загоряння, але їх швидко загасили. А от страху, що вогонь перекинеться на сусідній блок, не було.
У серіалі порівнюють катастрофу Чорнобиля до японської Хіросіми. Згідно з сюжетом, щогодини радіації виділяється більше, ніж після бомбардування міста. Однак, за даними старшого експерта GreenPeace із ядерної енергетики Яна Хаверкампа, порівнювати катастрофу Чорнобиля і Хіросіми не можна. Щонайменше через те, що там різні шляхи опромінення радіації.

Грибоподібна хмара над Нагасакі після скидання бомби
Адже під час вибуху на Хіросімі основні проблеми зі здоров'ям були спричинені прямим опроміненням. Коли вибухає ядерна бомба, то зараження залежить від того, наскільки близько до епіцентру знаходиться людина.
У Чорнобилі ж, багато радіоактивних матеріалів просто викинуло в атмосферу. І з великої території вони поширювалися протягом тривалого проміжку часу.
В одному із епізодів серіалу глядачам демонструють автомобіль, в якому московський генерал Пікалов їде заміряти радіацію в зоні реактора. А от історія каже зовсім інше – в реальності це був не Пікалов.
Людина, яка була в тій машині, досі жива. Свою роботу з честю виконав офіцер, старший лейтенант Київського полку цивільної оборони Олександр Логачев. Але глядачам показали генерала Пікалова з Москви, який прибув на ЧАЕС лише 27 квітня,
– розповіла Анна Королевська з Національного музею "Чорнобиль".
Ще одна неточність – птахи. Ви ж пам'ятаєте першу серію, де пернаті падали з неба? Так от, ці події відбуваються у Прип'яті – за три кілометри від Чорнобильської АЕС. Частково, це правда: птахи й справді помирали від радіації. Але вони падали у радіусі 200-300 метрів від реактора.
Як стосовно забою тварин? От таке і справді було. Існували спеціальні загони, які цим займалися, аби попередити поширенню сказу й радіації. Коли проводили евакуацію, то домашніх улюбленців брати було категорично заборонено.
А тепер до алкоголю. Невже у Чорнобилі ящиками привозили горілку і наливали на "халяву"? Ні. З 1985 по 1991 роки Горбачов запровадив в Радянському союзі "сухий закон". До того ж, довкола Чорнобиля створили 60-мильну зону, в якій продаж алкоголю був суворо заборонений. Щонайменше через те, що алкогольне сп'яніння призводить до дезорганізації.
Повернемося до першої серії. Реактор уже зруйнований й глядачам демонструють персонал станції. Вони у крові й за лічені хвилини після вибуху шкіра на них просто зникає, а через одяг просочується кров.
Радіація впливає на людський організм трохи інакше. Спочатку з'являються опіки, а от відсутність шкіри – це вже остання стадія променевої хвороби. Її детально показали у сценах із пацієнтами у московській палаті.
Під час перегляду стрічки у вас точно склалося виключно негативне враження про Анатолія Дятлова. Чоловіка, який запевняв всіх, що нічого поганого не сталося, а потім ще й накинувся із погрозами на персонал.
У спогадах людей, які працювали із Дятловим, він описаний як професійний керівник, який собі ніколи такого не дозволяв. Ба більше, він сам обійшов весь реактор, аби впевнитися, що ситуація під контролем. У 1995 році у віці 65-ти він помер від інфаркту.

Роль Дятлова (справа) зіграв Пол Ріттер (зліва)
Хоча, існують версії, що Дятлов й справді інколи перевищував повноваження. Крім того, до останнього не визнавав своєї провини. За погане ставлення до колег й персоналу він навіть ще до аварії встиг отримати догану. Дослідники стверджують, що сварка показана у серіалі – факт, а не вигадка сценаристів.
Трагічна сцена падіння гелікоптера, який пролетів над ректором й зачепився за кран – таке в історії Чорнобильської катастрофи й справді було. Проте вертоліт упав трохи пізніше.

Падіння вертольоту МІ-8 над ЧАЕС
Академік Легасов, як і у стрічці, повісився у 1988 році. Офіційна версія – самогубство. За два роки, тобто у 1990-му помер й чиновник Щербина, який теж доклав немало зусиль для ліквідації катастрофи.

Актор Джаред Гарріс (зліва) та Валерій Легасов (справа)

Актор Стеллан Скашгорд (зліва) та Борис Щербина (справа)
За два роки до смерті Щербина ще очолював комісію з ліквідації наслідків землетрусів у Вірменії. Та ослаблений радіацією імунітет дав про себе знати.
А от головного інженера Миколу Фоміна кинули за ґрати, де він зійшов із розуму й, розбивши свої окуляри, намагався порізати собі вени. Його перевели у психлікарню. Тепер він живе із дружиною, дітьми і внуками у Тверській області.

Актор Едріен Ролінз (зліва) та Микола Фомін (справа)
Директора ЧАЕС Віктора Брюханова теж кинули за ґрати. Там він був за експонат – його демонстрували в'язням як головного винуватця аварії. Проте він викроїв час у в'язниці для вивчення англійської й достроково вийшовши із тюрми.

Актор Кон О'Нілл (зліва) та Віктор Брюханов (справа)
Його призначили заступником директора "Інтеренерго", де він займався контрактами на поставки електроенергії за кордон. Олександр Акімов – один із тих, хто запобіг поширенню вогню.

Актор Сем Тротон (зліва) та Олександр Акімов (справа)
Поки він закривав усі клапани й виводив людей із небезпечної зони, встиг отримати дозу опромінення й помер за два тижні після аварії.
Серіал збирає дедалі більше позитивних відгуків. На думку українських ліквідаторів, це – далеко не повне розкриття картини, але на сьогодні– найкраще наближення до реальності, яке взагалі існує в художньому кінематографі.
ДОДАТОК 2
Під час війни, яка розпочалася 24 лютого, російські окупаційні війська захопили Чорнобильську атомну електростанцію і відключили подачу електрики. 9 березня виконувач обов'язків генерального директора Чорнобильської атомної електростанції Валерій Сейда сказав в інтерв'ю BBC News Україна, що через бойові дії станція залишилася без електрики.
Наразі занепокоєння вчених викликає сховище відпрацьованого ядерного палива. Це система вологого зберігання відпрацьованих матеріалів з реакторів, яка має постійно охолоджуватися - і у разі відключення електрики ядерні відходи почнуть нагріватися. Якщо АЕС залишиться без електрики на довгий час, попереджає директор ЧАЕС, може статися викид радіації в атмосферу.
4 березня стало відомо, що окупанти захопили також станцію в Енергодарі, взяли персонал в заручники, катували їх, змушуючи записувати пропагандистські відеозвернення. Росіяни обстріляли АЕС із танків. Як ми бачимо, зухвала і самовпевнена російська армія не зважає на небезпеку, яку становлять діючі атомні станції. Світ має розуміти, що жарти з радіацією смертельно небезпечні.
1