Цикл уроків з біології для 7 класу на тему "Тип Членистоногі"

Урок 1

Тема:  Загальна характеристика типу Членистоногі

Мета: познайомити учнів з різноманітністю членистоногих; сформувати знання про членистоногих як одну з найбільш високоорганізованих груп безхребетних тварин, особливості їх зовнішньої та внутрішньої будови, що забезпечують процвітання та широке розповсюдження на Землі.

Обладнання: колекції та вологі препарати членистоногих, таблиці «Тип Членистоногі. Клас Ракоподібні», «Тип Членистоногі. Клас Павукоподібні», «Тип Членистоногі. Клас Комахи».

Базові поняття

і терміни уроку: членистоногі, голова, груди, черевце, сегменти, кінцівки, хітин, змішана порожнина тіла, мальпігієві судини, незамкнена кровоносна система, гемолімфа, серце, зябра, легеневі мішки, трахеї, гормони, линьки.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

                                                     ХІД УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності учнів

Учитель. (Оголошує тему уроку, записану на дошці).

Прийом «Казкова добавка»

Перш ніж розпочати урок, згадаймо добре всім відому казку Корнія Івановича Чуковського «Муха – Цокотуха». (Показує зображення казкового персонажу).

Муха по полю пошла,

Муха денежку нашла …

И купила самовар …

Нынче Муха-Цокотуха

Именинница!

Але нас з вами в цій казці цікавить питання, хто ж був у Мухи-Цокотухи на дні народження? Я оголошую список запрошених: таргани, блохи, бджола, метелик, жуки, коник, комар, мурашка, клоп, павук і … звичайно ж, сама винуватиця торжества – Муха-Цокотуха Позолочене Брюхо.

А розповідаю я вам казку тому, що і таргани, і блохи, і бджоли, і метелик, і жуки, і коник, і комар, і мурашка, і клоп, і павук, і муха – не просто запрошені гості, всі вони, мають безпосереднє відношення до теми нашого уроку, оскільки належать до типу Членистоногі, і представляють усю різноманітність видів.

ІІ. Вивчення нового матеріалу

1. Різноманітність членистоногих

(Робота з текстом підручника, огляд колекцій, вологого препарату, таблиць, картин, фото – фронтально).

Завдання:  визначити різноманітність членистоногих, їх розповсюдження у всіх середовищах: наземні, водні, мешканці грунту, паразити тварин та людини, їх чисельність.

2. Особливості зовнішньої будови членистоногих

Прийом «Творча лабораторія». (Робота по групах)

Завдання : кожна група складає опис певної тварини за планом : а) симетрія тіла, б) відділи тіла, в)  з’єднання відділів тіла, г) будова кінцівок, д) наявність очей, вусиків.  (За вибором учителя : рак, павук, муха).

3. Покриви тіла членистоногих

Прийом «Проблемне питання»  (розв’язання у групах).

Завдання: поміркуйте, які покриви тіла у ваших екземплярів; яке значення має линяння у процесі розвитку та росту членистоногих?

4. Ускладнення внутрішньої будови членистоногих у порівнянні з кільчастими червами.

Короткі виступи учнів за планом: 1. Порожнина тіла; 2. Травна система; 3. Кровоносна система; 4. Дихальна система; 5. Видільна система; 6.  Нервова система; 7. Регуляція процесів життєдіяльності.

5. Розмноження членистоногих, переваги роздільностатевості

Розповідь учителя з елементами бесіди, демонстрація таблиць, колекцій тварин з прямим та непрямим розвитком.

ІІІ. Закріплення вивченого матеріалу

Прийом «Впиши в текст пропущені слова»

Представники типу членистоногі змогли заселити _________, ___________, ___________   ___________. Тіло ______________ . Сегменти об’єднуються в _____________ . Їх найчастіше ___________ : ________, _________, ___________. Ззовні покриті __________ _______, що утворює ________ скелет. Свою назву членистоногі одержали за наявності у них ________ ________ , які _________ з’єднуються з тулубом за допомогою ____________ . Первинна і _______ _______  тіла зливаються, утворюючи ______ порожнину. Травна система ___________, ускладнена наявністю _______________  _____________ і ___________ ___________. Кровоносна система ___________, є пульсуючий орган - _________. Органи дихання - ___________, _________, _______________ . Нервова система __________, однак відбувається подальша концентрація ________ _________, у першу чергу в __________ відділі.

IV.  Підсумок уроку

Обговорення результатів роботи на уроці. Що маємо в результаті? Що не вдалося?

V. Домашнє завдання:  Опрацювати параграф підручника.

Урок 2

Тема : Загальна характеристика класу Ракоподібні.

           Лабораторна робота № 6 «Зовнішня будова річкового рака».

Мета: познайомити учнів з особливостями зовнішньої та внутрішньої будови ракоподібних; дати загальну характеристику; продовжити формування наукового світогляду на основі взаємозв’язку будови і функції; продовжити формувати навички виконання та оформлення лабораторних робіт; розвивати біологічну мову, вміння порівнювати й робити висновки.

Обладнання: таблиці «тип Членистоногі. Будова річкового рака», ілюстрації підручника, обладнання для виконання лабораторної роботи, вологий препарат річкового рака.

Базові поняття

і терміни: річковий рак, голово груди, сегменти, ногощелипи, клешні, печінка, зябра, зяброва порожнина, серце, зелені залози, складні очі, мозаїчний зір, прямий розвиток.

Тип уроку: комбінований.

ХІД УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань  учнів

Біологічний диктант із самоперевіркою

1. Найпоширенішим у природі типом тварин є … (Членистоногі);
2. Подібно до тіла кільчастих червів, тіло членистоногих утворене з окремих …  (Члеників);
3. До кожного сегмента приєднана пара …  (Кінцівок);
4. Тіло членистоногих вкрите твердою …  (Кутикулою);
5. Кутикула разом із м’язами утворює …  (Опорно-рухову систему);
6. Порожнина тіла …  (Змішана);
7. Проміжки між органами заповнені …   (Жировими тілами);
8. Органами дихання у мешканців водойм є …  (Зябра);
9. Кровоносна система …  (Незамкнена);
10. У головному мозку виділяють … (Три відділи).

ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів

У народі можна часто почути погрозу: «Я тобі покажу, де раки зимують». А якщо в нього запитати: «Де?», не покаже. То де ж зимують раки? На це та багато інших питань ви зможете дати відповідь, якщо уважно послухаєте новий матеріал.

ІІІ. Повідомлення теми та завдань уроку

Учитель оголошує тему і разом з учнями визначає мету та завдання уроку.

IV. Вивчення нового матеріалу

• Хто такі ракоподібні?

 

• Особливості зовнішньої будови ракоподібних

         Форма тіла і розміри

Тіло рака розділене на окремі сегменти, має двобічну симетрію . групи схожих між собою сегментів утворюють відділи тіла ракоподібних. Найчастіше виділяють три основні відділи – голову, груди і черевце. У деяких випадках голова і груди можуть нерухомо з’єднуватися, утворюючи голово груди. Розміри ракоподібних варіюються у широких межах від кількох міліметрів до трьох метрів.

 

         Покриви тіла

Ззовні тіло ракоподібних вкрите хітиновою кутикулою. Її основу складає хітин. Затвердіння кутикули зумовлюється просочуванням її вуглецевокислим вапном.

 

Особливості зовнішньої будови річкового рака учні вивчають самостійно, виконуючи лабораторну роботу за інструкціями.

Лабораторна робота №6

Тема: Зовнішня будова річкового рака

Цілі: вивчити зовнішню будову річкового рака; встановити пристосування до водного способу життя.

Обладнання: вологі препарати річкового рака.

                                                      Хід роботи

1. Розгляньте колекцію «Річковий рак», визначте форму і забарвлення тіла рака.
2. За допомогою лінійки визначте довжину екземпляра рака, який є в колекції.
3. Знайдіть голово груди і черевце рак, зверніть увагу на відмінності у їх будові.
4. Знайдіть органи, які розміщуються на різних сегментах тіла рака (вусики, очі, щелепи, ходильні ноги).
5. Намалюйте у зошитах схему зовнішньої будови рака і зробіть відповідні позначення.
6. Зробіть висновок і запишіть його в зошит.

 

• Особливості внутрішньої будови ракоподібних

Особливості внутрішньої будови річкового рака вчитель пояснює за таблицею «Будова річкового рака».

 

V. Узагальнення та систематизація

Письменник та фотограф Юрій Астаф’єв  з’ясував, де зимують раки. Він  у листопаді приїхав на озеро з чистою водою, з аквалангом та фотоапаратом і пурнув … У глибокій ямі на самому дні, у мулі була велика кількість продовгуватих горбиків із вусами та очима. Але не всі раки зимують у мулі , деякі обирають пусті стулки молюсків, потоплені гілки. Ціла компанія була в іржавому відрі, а один – у банці з-під консерви. На дні ями вода тепліша, тому там і збираються раки.

Бесіда за питаннями

1. Які загальні особливості ракоподібних?
2. Які особливості зовнішньої будови річкового рака?
3. Як можна відрізнити самку рака від самця?

 

VI. Підбиття підсумків уроку, оцінювання

 

VII. Домашнє завдання.

Опрацювати параграф підручника. Підготувати повідомлення про різних представників ракоподібних.

 

 

 

 

 

 

 

Урок 3

Тема : Різноманітність ракоподібних, їх значення у природі

             та житті  людини

Мета: розширити знання учнів про різноманітність ракоподібних; розкрити значення ракоподібних у природі та житті людини; продовжити формування світогляду на основі різноманітності живої природи; формувати в учнів уміння аналізувати знання, користуватися додатковою літературою, виступати з повідомленнями

Обладнання: таблиця «Різноманітність ракоподібних», ілюстрації підручника, фіксовані об’єкти, додаткова література.

Основні поняття: ряди Десятиногі раки, Рівноногі раки, Гіллястовусі раки, Веслоногі раки, Веслоногі раки, Карпоїди.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Форма проведення: урок-подорож.

 

                                                ХІД УРОКУ

 

І. Організаційний момент

Привітання. Перевірка готовності учнів та класного приміщення до уроку. Організація уваги.

ІІ. Актуалізація опорних знань  учнів та чуттєвого досвіду учнів

Біологічний диктант

Вставте пропущенні слова

1. Кожне складне ___________ членистоногих складається з численних __________ .
2. Для всіх членистоногих є характерним _________ хітиновий скелет і ___________ кінцівки.
3. Основою кутикули є __________ і міцна речовина ____________ .
4. Тіло членистоногих звичайно поділено на три відділи - __________, груди та __________.
5. До органів чуття ракоподібних належать парні короткі та ________ вусики і _______ очі.
6. Дихають ракоподібні за допомогою _______, що розміщуються біля основи _________ кінцівок.
7. Два передні відділи тіла, ___________, раків укриті зверху і з боків особливою __________ складкою – карапаксом.
8. Щелепи і _________ - це ротові органи рака, які є перетвореними ______________ .

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

На дошці:

                                       КЛАС РАКОПОДІБНІ

 

Великий та різноманітний клас, представники якого мешкають у морських, прісних і солонуватих водоймах, деякі – у вологих місцях.

 

Учитель . Сьогодні ми з вами – група дослідників, які вирішили з’ясувати все про представників класу Ракоподібні: скільки їх, де вони мешкають та що собою являють. Для цього ми здійснимо невелику подорож, під час якої й вивчимо представників ракоподібних.

Усіх ракоподібних поділяють на ряди:

1. Десятиногі;
2. Рівноногі;
3. Гіллястовусі;
4. Веслоногі;
5. Карпоїди.

Для подальшої роботи ми з вами об’єднаємось у три екіпажі. Вирушаючи в путь, наберіться терпіння, оскільки подорож буде непростою. Вам доведеться зануритись у морські глибини, дослідити прісні води та суходіл.

Тож у путь, любі друзі!

( Клас об’єднується у три екіпажі – «Море», «Річки й озера», «Суходіл». Потім, у міру дослідження, члени екіпажу роблять повідомлення.)

 

• Записи із бортового журналу екіпажу «Море»

1. Здійснюючи експедицію вздовж берегів Африки та Європи, ми з’ясували, що в Середземному та Північному морях мешкають величезні за розмірами види – омари та лангусти. Європейський омар з ряду Десятиногі раки має довжину тіла до 50 см і вагу до 11 кг. Мешкають омари серед каміння або біля підніжжя підводних скель. Харчуються крабами, молюсками. На передній парі ходильних ніг омара розташовані потужні клешні: одна більш сильна – дробильна, друга – різальна, причому клешня, що служить для дробіння мушель, розташована справа, а тонка клешня, яка допомагає різати м'ясо жертви на шматки, - зліва. Далі ми вирушили в Чорне море та виявили омара, що мешкає на скелястих і галькових грунтах. Побачивши нас, він відкинув одну з кінцівок – це явище автотомії, але ми знаємо, що під час наступного линяння кінцівка відновиться. Самка відкладає до 30 тис. яєць. Кількість омарів скорочується. М'ясо їстівне та навіть вважається дорогим делікатесом.
2. Здійснюючи експедицію вздовж берегів Тихого, Атлантичного та Індійського океанів, ми почули гучний звук, але, знаючи біологію ракоподібних, ми зрозуміли, що цей звук є результатом тертя основи вусиків об передні кінцівки панцира. Отже, поблизу лангуст. У результаті детального вивчення ми з’ясували, що в нього відсутні клешні та що він менший за омарів. Лангусти харчовий делікатес. Їх вирощують на спеціальних фермах у США та Японії.
3. В Азово-Чорноморському басейні мешкає 18 видів крабів. Найбільший – кам’яний краб – мешкає на глибині від 5 до 30 метрів, має панцир завдовжки 9 см. Він малорухомий, їстівний. Його м'ясо дуже смачне. Менший за розмірами трав’яний краб. Бігає дуже швидко – до 1 м/с. Їстівний. Далі ми перенеслись на східне узбережжя Атлантичного океану і зустріли там манячого краба. Він полюбляє солону воду. Його раціон складається з гниючих решток водоростей, дрібної морської живності й падла. Краб пальмовий злодій мешкає на островах, розташованих у тропічному кліматі Індійського та Тихого океанів. Оселяються у скелястих лагунах та на піщаних, порослих чагарниками, ділянках суходолу. Пальмовий злодій – опівнічник, удень ховається в укритті, а вночі виходить на полювання. Він швидко бігає по суші та піднімається на високі дерева в пошуках кокосових горіхів і плодів цукрової пальми. Також харчується падлом. Розвиток туризму обмежує ареал існування крабів. Ніжне м'ясо крабів у клешнях є цінним делікатесом. Біля західних берегів Камчатки розвинений промисел камчатського краба.
4. Цікавим представником ракоподібних є рак-самітник. Оселяючись у порожніх мушлях молюсків, ховаючи в такий спосіб своє м’яке черевце, вони завжди «тягають» свій дім за собою. Часто вступають у симбіоз з актинією. Повертаючись до Азово-Чорноморського басейну, ми нарахували 11 видів креветок. Найбільша за розмірами – з роду Палемон, її тіло має довжину до 8 см. М'ясо креветок містить багато білка, вітамінів, мікроелементів, у 100 разів більше Іоду, ніж у яловичині. Харчується тваринною і рослинною їжею. Вилов трав’яної креветки розвинений у морях Далекого сходу, чорноморської креветки – в Чорному й Азовському морях. У південних морях мешкає планктонна креветко подібна істота – криль, що живиться фітопланктоном і служить головним джерелом тваринного білка в середовищі свого існування.
5. Пливучи далі, ми зустріли морських жолудів-балянусів і морських качечок-лепасів. Ці тварини належать до вусоногих раків. Жолуді – гермафродити. Для розмноження кожен рачок використовує довгу трубку, через яку вводять сперму своїм сусідам. А ті зберігають запліднені яйця всередині мушлі, поки в них не розів’ються личинки-наупліуси, які надалі плавають у товщі планктону, потім прикріплюються на дорослу особину. Качечки та жолуді ведуть прикріплений спосіб життя. Прикріплюючись до днищ кораблів, вони гальмують їх хід, збільшуючи витрати палива.

• Записи із бортового журналу екіпажу «Річки й озера»

1. У прісних водах мешкає багато різних ракоподібних. Ми відразу ж зустріли осликів з ряду Рівноногі раки, які служать їжею для риб. Навесні або влітку їх можна виловити для акваріуму. В акваріум не повинно мешкати інших тварин, особливо хижих жуків та їх личинок, оскільки водяні ослики є їх улюбленою їжею.
2. Дуже цікавим представником є дафнія, що належить до гіллястовусих. Цього дрібного рачка називають водяною блохою за стрибкоподібний спосіб пересування. Тіло дафнії прозоре, що дозволяє розглядати під мікроскопом її внутрішні органи. Розвиток прямий. Улітку розмножується парто генетично – з яєць виходять лише самки, а восени – статевим способом – із партогенетичних яєць виходять і самці, і самки. Дафнії – це фільтратори водойм, які за добу відфільтровують і ковтають до 40 млн бактерій. Важливу роль вони відіграють також у біоценозах прісних водойм, оскільки є основною кормовою базою багатьох водних організмів.
3. Подорожуючи озерами та ставками, ми зустріли циклопа, який дійсно має одне око. Живиться одноклітинними. Дихає через покриви. В нього відсутнє серце, кровоносна система, зябра. Є переносником паразитів людини. В озерах і лиманах, насичених сіллю, мешкає артемія – зяброногий рачок. Яйця артемії стійкі до висихання. Їх можна зібрати по берегах водойм і вислати поштою навіть до іншої країни.
4. Дуже цікавим є також зяброногий рачок сифонофанес. Тривалість його життя залежить від температури оточуючого середовища. За температури + 8⁰ С він живе 78 днів, а за температури +13,5⁰ С – лише 5 днів.

 

• Записи із бортового журналу екіпажу «Суходіл»

1. Досліджуючи сушу, ми звернули увагу на прісні весняні калюжі. Там мешкає щитень. Його розмір – до 5 см. Самки розмножуються парто генетично. Яйця мають цікаву особливість – їх можна висушувати та нагрівати до +80⁰ С, охолоджувати. Щитні живляться молодими пагонами рослин, комахами. Вони давніші за динозаврів.
2. А от мокриці, поширені в Європі й Азії, з ряду Рівноногі раки. Ці ракоподібні покинули водне середовище. Вони живуть лише у вологому середовищі та уникають освітлених сонцем місць. Їх тіло сплющене згори вниз. На члениках грудей і черевця розташовано по одній парі ніг. На черевних ніжках є глибокі заглибини шкіри – повітряні камери. Деякі види мокриць переживають посуху, згорнувшись щільною кутикулою.

 Завдяки цьому на черевному боці утворюється додаткова «камера», що зберігає вологу. Активні вночі, харчуються рослинними рештками.

Учитель. Дякую всім членам експедицій. Ми дізналися багато цікавого про ракоподібних. А тепер продовжимо наш урок.

 

IV. Закріплення

Різнорівнева робота

Завдання для учнів І рівня

(робота з картками)

Знайдіть зайве ракоподібне

1 картка : дафнія, креветка, щитень, артемія.

2 картка : мокриця, евфаузіїда, циклоп, краб.

 

Завдання для учнів ІІ рівня

Вкажіть правильні та неправильні твердження.

1. Всі ракоподібні дихають за допомогою трахеї.
2. Краби належать до ряду Десятиногі раки.
3. У дафнії є серце.
4. Серед ракоподібних зустрічаються паразити.
5. Циклоп має два великих ока.
6. Мокриця дихає зябрами.
7. Більшість крабів живе в морській воді.
8. Ракоподібні – це основа їжі вусатих китів.
9. Раки – це надзвичайно отруйні тварини.
10. Основу зовнішніх покривів членистоногих складає хітин.

 

Встановіть відповідність

1. Мокриця;                               1) Цикломорфоз;
2. Дафнія;                                  2) піонери пустель;
3. Евфаузіїда;                            3) фотофори;
4. Креветка;                               4) черепашка;
5. Рак-самітник.                         5) зміна забарвлення під колір грунту.

 

Завдання для учнів ІІІ рівня (робота з підручником)

Використовуючи матеріал параграфа , висвітліть роль ракоподібних у природі.

 

Завдання для учнів IV рівня (робота з картками)

КАРТКА 1

В океанах мешкає багато червононогих рачків калянусів, що є їжею вусатих китів і численних морських риб. Чому, незважаючи на дуже маленькі розміри рачків, ними насичуються величезні кити?

 

КАРТКА 2

Раки відкладають від 60 до 600 яєць на рік. Скільки яєць може відкласти самка за своє життя (середня тривалість – 20 років)? Поясніть, чому річкові раки не численні, як це можливо теоретично?

 

V. Підбиття підсумків

Усю роботу учнів на уроці вчитель контролює, об’єктивно оцінює та коментує оцінки.

 

VI. Домашнє завдання.

Опрацювати параграф підручника. Відповісти на запитання.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Урок 4

Тема: Загальна характеристика класу Павукоподібні

Мета: ознайомити учнів з основними особливостями організації та процесів      

            життєдіяльності павукоподібних, показати особливості зовнішньої

            будови, пов’язані з середовищем перебування; показати роль 

            павукоподібних в природі та житті людини; продовжити

            формувати вміння працювати з малюнками та текстом підручника.

Обладнання: таблиці «Тип Членистоногі. Клас Ракоподібні.», «Тип

                         Членистоногі. Клас Павукоподібні».

Базові поняття

І терміни уроку: павуки, скорпіони, кліщі, хеліцери, ногощупальці, ловча

                              сітка, кутикула, голово груди, павутинні залози, поза 

                              кишкове травлення, турбота про потомство.

Тип уроку:  комбінований.

 

                                                    Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності школярів.

Слайд 2

Питання до учнів

1. Які ряди ракоподібних ви знаєте?
2. За якими ознаками вони належать до типу членистоногих?
3. Яка зовнішня будова ракоподібних?
4. Які системи органів розвинені у ракоподібних, які функції вони виконують?
5. Яке їх значення у природі та житті людини?

 

ІІ. Вивчення нового матеріалу

Розповідь з елементами бесіди

• Хто такі павукоподібні?

Учитель. «Фу – павук», - скрикує людина, і ось уже відчувається хруст розчавленого ногою тільця цієї тварини. Неясна відраза, а деколи і страх, який відчуває людина під час зустрічі з павуками. Хоча знає, що вони приносять користь, знищуючи масу мух та інших комах.

Павуки всім знайомі, і в той же час, як мало ми знаємо про цю надзвичайну, цікаву і різноманітну групу тварин.

 

Слайд 3

• Павукоподібні – це переважно наземні членистоногі, але серед кліщів і павуків є вторинноводні форми.
• Тіло павукоподібних розділене на відділи : головогруди і черевце;
• Ці тварини мають чотири пари ходильних ніг;
• На голого грудях коло рота знаходяться хеліцери;
• Вусики відсутні 4
• Тіло вкрите хітинізованою кутикулою;
• Павукоподібні – ненажерливі хижаки, мають практично всі форми травлення;
• Здатні виробляти павутину, яка утворюється з секрету павутинних залоз. З павутини будують ловильні сітки, кокони тощо.

 

Слайд 4

• Особливості зовнішньої будови павукоподібних

Форма тіла й розміри

 

Тіло павукоподібних розділене на окремі сегменти, має двобічну симетрію. Групи подібних між собою сегментів утворюють відділи тіла павукоподібних. Найчастіше виокремлюють два основні відділи – голово груди й черевце. На голово грудях розташовані шість пар кінцівок: хеліцери, ногощупальці й чотири пари ходильних ніг. На черевці кінцівок немає або вони видозмінені (павутинні бородавки, легеневі мішки). Розміри павукоподібних варіюють у широких межах – від часток міліметра до 20 см.

 

Покриви тіла

Зовні тіло павукоподібних укрите хітиновою кутикулою. Її основу становить хітин. Затвердіння кутикули зумовлює просочування її особливими білками. Зовнішній шар кутикули є водонепроникним.

Слайд 5

• Особливості внутрішньої будови павукоподібних

Опорно-рухова система

Типова для типу Членистоногі.

Питання. Як улаштована опорно-рухова система членистоногих?

 (Скелет зовнішній, утворений хітиновою кутикулою. Мускулатура представлена окремими м’язовими пучками й не утворює суцільного шкірно-мускульного мішка. Кінцівки складаються з кількох члеників і рухомо  з’єднані з тілом. Для пересування використовують ходильні кінцівки.)

Травна система

Травна система павукоподібних включає передню, середню й задню кишки, а також печінку. Ротовий апарат сисний. Передня кишка зазвичай утворює розширення – глотку, що має сильні м’язи та здатна виконувати роль насоса, який втягує напіврідку їжу (павукоподібні не вживають тверду їжу шматками). Під час харчування секрети слинних залоз і печінки вводяться в тіло здобичі й забезпечують поза кишкове травлення. Усі представники - хижаки

Дихальна система

Дихання в найдрібніших видів здійснюється всією поверхнею тіла, а у решти – легеневими мішками та трахеями.

Кровоносна система

Типова для типу Членистоногі.

Питання. Як улаштована кровоносна система членистоногих?

(Кровоносна система незамкнена. У них є серце й головні кровоносні судини (аорта й артерії). Функції крові виконує гемолімфа. Це рідина двоїстого походження, що частково відповідає справжній крові.)

Видільна система

Типова для типу Членистоногі.

Питання. Як улаштована видільна система членистоногих?

(Добре розвинені мальпігієві судини)

Нервова система

Центральна нервова система представлена головним мозком (ганглії, що злилися) і черевним нервовим ланцюжком. У павукоподібних спостерігається злиття розташованих поряд вузлів нервового ланцюжка, що утворюють підглоткову нервову масу. Органи чуттів павукоподібних: прості очі, механо- й хеморецептори, органи слуху.

 

Розмноження

Павукоподібні представлені роздільностатевими формами. Розвиток частіше прямий, але може бути й непрямим (наприклад, у кліщів).

• Роль павукоподібних в природі та житті людини.

Відіграють важливу роль у біоценозах як регулятори кількості дрібних тварин.

Деякі павукоподібні отруйні й становлять небезпеку для людини. З отруйних павуків на території України живуть тарантул і каракурт. Укуси тарантула дуже болючі та спричиняють набрякання тканини в місці укусу, а укуси каракурта можуть призводити навіть до смертельного результату.

Серед павукоподібних на території України живуть і скорпіони. Ці види не становлять небезпеки, хоча їхні укуси болючі.

ІІІ. Узагальнення, систематизація і контроль знань і вмінь учнів

Слайд 6

Прийом «Вірю-не вірю»

1. Павукоподібні – жителі суходолу.
2. За способом живлення всі павукоподібні – хижаки.
3. Тіло павукоподібних складається з голово грудей і черевця.
4. Перша пара голово грудних кінцівок павука-хрестовика – хеліцери.
5. Павутинні залози павука-хрестовика розташовані на нижній частині голово грудей.
6. Органи дихання павукоподібних – тільки легені.
7. Для павуків характерна складна поведінка.
8. Кровоносна система павукоподібних замкнена.
9. Павукоподібні роздільностатеві.

 

Питання для самостійної роботи учнів

Навіщо павукоподібним потрібні ногощупальці й хеліцери?

(Ногощупальці допомагають павукам знаходити, захоплювати й утримувати здобич, а хеліцери служать для прокушування зовнішніх покривів здобичі й уведення в неї отрути)

 

IV. Домашнє завдання: Вивчити параграф підручника.

          Підготувати повідомлення про ряд Кліщі та ряд Скорпіони.