сте

Абрикпс дуже любить тепло та спнце_ BiH рпсге в садах„ на дачах га о на IIiEX!Hi Це деревт не ЈКбить силних марозв час тому вибирае з.апппнј: coH3HHi хпгця_

Пло;щ

Плодн абрикоса соковит( бархатистЈ н а дотнк (вкрил дрјним пушком).

kca.ip бувае бТдо-жоыоге до ясжраво-помаранчевогс з червоннм:и «щнка:.пт. 

Беередию € одна велика перда жстечка.

Плодн дуже корнснг у них багагс BiIAMiHiB* Aki даппмзгають серцю бутн здоровим, а твидте рости_ щкавнй факт

.Пюдн почии вирощувати абрнжоси ще тис.жхй P0k.iB IQMY'. З них риблятъ сухсфруыи: исушити абрнкас 13 kiczzu-au-a це буде урюк: а якщо без кк:тсчки — курага. Це cnpu.kHi «прирсдд-п цукерки» !

Смачна порада: З абрнкост варятъ найгарнтше варення — моно вигляда€ так: Н15н у баночку сховати шматочок сонид_ А це з настння деяких    абриктсћ роблятъ        ику використовують у медицин: та косметищ.

РозцвЁв абрихос жд вгхном, Дмився сомчнии тетом.

Спершу квоти, сношк, nomLu жовпт:й пушинокПине медац „ианюпъ нас, СолоДкий птоДЁ€ прийшое час.

Наче сондчко маченъке, Стрибне е руки наи шеиОены:а !

це дерем-трущник: те даруе нам ipr-:• смачннЙ мед аромат псчагюу IIiTa_ В Укра3н:1 найчагпше зугтртчаегвс.ч Б1.ла акаци (хсча 60ra.HiEI-I офЖ1йнг називають Fv5IHlR).

Б1.та axar_7i1_ Г17 ще назнваюгь исалздкнм деразм» через те; що ff ХЕ(ти навик гушт,'Еатн на смак.

Як витляда Е

Стсвбур: s дуже грубою корою„ нка глибав:ими змаршка:л•:. Деринна а.Е.•ах.џА надзвичайно перда — з робили дета.т1 для Frpa611iE та

Ма:-.ль ма.леныа, а.ледуже гхтр1 хг=ачхи. Це х.хигт дерева, щс•б твари:ни не об'тдалн Йпга “-не листя_

Лиси: Складае:ьсл багать•х маленьпхх евальннх .лнгпчл:в, разтап_тванух парами нз _ Вгнг внглддае дуже легу:им та ажурним_

•        kzirz: 31Еран:у пип.:ю грана: виноград Вгни тахнуть так снјьно :i солодко: що цеи аромат чути ва багатп метр1Е_

Де росте

Акац1л дуже Ентривала_ Бона не боттвс,н спеки та логухн: тому Ti часто игаджують у стесах, В3ДГЕЖ га у М1ста.х, щеб захр:питн трунг 1 гттрнтн затвок_

•        Плад акацй — це ПЛЗСЕНЙ стручак у гара—' чи кваг•л1) темижорнчневого :юальору_

•        Всереднн: стручка ХОБИХЂСЛ маленьжтверд:

часто висятв на дерем вгю знму: намть холм лиггл в-ж-е давно спали

Акац1л — однн is найкращнх медонсггА_ Бджоли просто обожмюютв кли! Акац:иий лед ассблшнй: EiH дуже св:тлий 1 н.тнтаетьсз рџхњм дуже не перетварюючись на цукор

Смацна Чи знаеге ви: пао 6iI10A icT1BHi? У деяжих крмни. IX данурюютъ у хладе смажать — БНХДЛТЕ незвнчаЙн1 ароматн1 пончнкњ Але робним це мо-жна з тнми ;еревамн, рестутъ залет Б1.; ;грхг 1 мамин.

тач* пе ,джном Витас.н тдтим _.7imHt,u

Грон а .ёухмнн(розвтус    на санто заросштт Хоч 1' 7.а,тюч.” неугЕ,ти, Та любить Ти.” ёјтхи.

Пахне м*ам            наи — Кожан Дедву то: рад!

Береза

Ц_рдщ: У переклзј з цавньот мпви iT назва означае «свпла» абс

«бкла»

Як вигляда€

Стовбур Тонкий: сгрункий та На кор: Е чорн1 риссчки цягкн — це «насаж хустннки»г через дерево ДНХЗЕ_ На ДОТЕК хора гладенька прохолсдз•њ

• Г[лкн: T0Hki та гнзчк( вони красиво спускаюгься дснизу, наче жоси јвчини. Таму березу част називають

. Лисп: Невеличке: за формою схоже на трнкутник або ромб i3 зубчнкамн по краж Навес;-ј воно некно-зе.лене 1 дуже клейке. Де росте

Береза дуже любить cBimo_ Вона часто першаю виростан на гапявнна.х абс там, де раниде був всгснь: тсму Тназнваюљ «nicHepcM Групп берез утвирююгь 6epe30Bi га.

Плоди

Кв % берези це пухнасп сережки: з^Тявляються раннъою ВЕСНОЮ.

Плодн — це крихйн: наснини з крнльцями_ Вони легки що впер ринисить iX на кисметрњ

Шкавнй факт

У давнину; кали паперу ще не &уло, люди писали лисгн на верхнътлу шар\ березовиј- кари — берег Ё. ТакЈ грамотн з5ерталнсз сотн± poxiE Тактж на чесљ цьогс дерева названо перший м:сяць весни Березень , адже саме у дерев починаетъся рул сигу.

Корисна iaopir_ Раннюю весною береза пригопдае „Тссвих 1 людей салодкнм березовим сокам. Вж прозорнй, як вода: але дуже коригний i поений Birm.riHiB_ Проте з5нрзп•1 його треба сбережно; ща5 не ларзнити дерево

Bipunm•:

БИокора береза 6 садочю.' ОДяашся в зелену сорочку.

Розгуститс: Дода коси — В нт эсттужатись cpt6Ht роси_

Вћнер айочки аойДае, Наи береза кидае_

Свћп.те Дерево, як санцд, Заа:иДа€у дћ:онце_

О

Вишня

клеем».

                           Литя: Невелике,                       s api6HWM зубчиками. Зверху инг

о темни-:елене: а знизу трихи

Де роете

Вишню мггжна дустр1тн в конному укра\нгыпму саджу, 61.ля хат, у парках та Вана ,любнтв сонечко i добре переносит% напм знми_ Плоди

                          Ягпдн                темно-червона, кругл1 та             внслть на ДОЕГИХ

                            Смак у них Зае pi3HEi: Ад голодого до кисленького.

Всередит какна1 тадн ховзетьс.я кругла хлцна ксточка_

три:н: для храы та дапсмагають •рга.њзму бути

1_ЏкавнЙ факг

ВЕШЕК — це гправзм:м символ УкраАнн_ ВатнкмЙ поет Тарас Шевченко написав знамении рядки: «Сагок вимндвий хата. Колись нат1 святхува.ти НГЕЕЙ рж Ее ЖЛЕЕПЮ: з вишнею, пу заносили Е хату, щеб вона рицмла ди сита.

Смакота: З гогують у CBITi страви: вареники: гмр1жхи, кпмпс•тн та вареннл А листи EHIIIHi та 6a6yci додают“ у  баначкн з tripxc.ryr, щоб бу,лн хрусп:имн та ароматнами_

Вишенька-чераиенькц Солодка ти вишнева,

У садочку выросла, Наче королева

Бјлии целом осипащ Ягьки наи Оатват,

Червоненьк:- та блискуч\, Цуэюе-0уэюе соковит\!

Груша

Груша звичайна. Е Украт.н: такса: част днчха — груша з маленьь:нмн: але дуже корисними тлсдами_

Их виглядзе

•        Слсвбур: Струнжи:й: з темною :юзрсю, яжа s мом тр сыаеться на квадратнкн_ Деранна тру:ш дуже михна i гладенька_

Кронз : Зазвичай мае форму птрам(ди або тнуса: тягнетъсз вгору до

•        kzim: ?гзцмтаюп навесн:, трихи тзнше sa аёрипс. КЕЛЕЧПХ

6i,Tia s рожевимн або *балетсвюлн крапочкамн Е центр (тичинхв-',ш). Вснн x6paEi в бухе-п•м i дуже пуно виг.ллдаюп на

пладе.ньв:е на дотнк_

Де р осте росгутв у садах: 6i:11 будннк1Е: а узлк:.тх та Б батах. Џе дерем любнтЕ :zir::• не дуже птибоке xopiHH3_

Плодн

М ' ,нкуш групп частг MicTHTb

к.т:тннц .Tk1 р•бллтъ плз ситним.

мажуть лежати до гамо: вест.

1_Џкавий факт

Деранна групи — справхня для гсднннихВ_ А щез

^Г р

Це не сонце, не „усара —Це солоДтя фуша !

Медом пахне, соком б“е, Сли Дитинђ Додае

Хт.о за х.востик б&ыие

о

   о         00 д о

дуб

Дуб звичайний Його часто на.зи:вають «naTpiapxc:.I тсу» через те:

мн             дуже дсвто_

Як виг.тядае Стовбур: Хуже товгтиЙ; мщни:й i незламний_ Кора темноcipa: вкрита глибсь:нмн зморшкамн-тущннамщ наче старе обличњя мудреця Крена: 1Пмрска, разлога, з г1-тками_ Хуб не бс\гься снльног: виру, б.: йоге кар:ннх йде г.лн&т Б : ехл:ю. Ли:тл: н: з чим не перештутаеш! Вонс мае хвил_асН крат: видсвже:не i 4.•же пџльне_ Листя дуба р дзпусжаетъся тзнтп_те за iHIIM дерева: а восени донго не опадае на гылка„х ус» зиму). де росте

Дуб росте у (д1браваж), гаях: а також у валнъмх парках_ любить санячне СЕЛ“ i багат прхтару, щеб р.хх—ти величин: :гА.тхн. Плодн : Плоди дуба називаютъгя жслудј_ Це ropiIIIEH у гю.ш.атичннх миссчхах 1k&TIBi А•гже люблятъ \сти гигав мешкт-п.џ: кабани, та :оЙХН. А ще з EI-rx та тварнн для днтячнх порсбок_

4v6                       дилжите.ть. В17 хсже жити     S 00 i aaziTE панад

  1 ООО РОКЕ! В YrpaiHi, на остром Хортнцщ                        знаменнтни

Запорозьвмй дуб: шд п.:им: sa легендою:            писали гво\ листн_

Легенда про : Стар: .луади казала: ще це дереве си.ли. Яхщо шрпгулап:сд йоге м:цнагс стсвбура i посхолтн хвнлннх-у, макна

                      о: дерев с дпнтвгх своею витрепмкгуо та спокое:?.'                Е важаетвсл

ГН.МЕО.ТПМ незламнасп та мужност:.

На           дуб стогть,                                                                       со

Пжаии адн шатесп;ижы одягнув ен каматюх

— Не баЕтьс.я заврюх!                                                                                      О

Слаений лицар л[совиЙ, Вегетень вЈн грозовий.

Жо,Ђ'Длии пригоща€,

Сонце € крою- €iH mpuuas„

00 о

Каштан

                КЛнеькнй каштан. (L$txaso знати:   назиесрть « кјнсгкии», 50

.в#рити, чо Йодо Вопомаеапрпь _1tkY8Qmu кондЙ або тому ща сл» sta onarozo листу— на схожий на пекову дх-д•цдци—е: Ст•вбур: Виссхий, могутн[й та риннй. Дорос,ле дереп може бути “ЕЕНШХИ т: 1 С-псьерхсвий будд-ж•х!

Крона: Льста розлстаг Б,ттку створюе чудавн:й затншннй затжск_ Лисгя: Схоже на розкриту долон:ьыу s «пальчикамю)_ Влттюу воно ягкравс--зе,лене: а носенн стае &алотав.ю-руднм_ kzin: Нтесн: (у тра— на  :'ЛБЛТСТЬСЛ ал:

рс-ж-е%нмн цнтот-ами_ Воин дуже гарно пахнуть i нагадув:лћ свлтко% „ихтарикж

Каттани дуже любить светло й простр_ Ix висвджують у парках: скверах та ЫДЕЕЖ Х12ЕКИХ ЕУТЩЕ. В>ЕИ :прижн: «легент хи:тањ

                   Ес дуже добре гчн:щають             ид :тн.ту та газш.

це коробочки з тострнмн колючками, на малекхих in:au.iz. Кми wIi4 дезфае, коребичха три:хаетьсж, i з

:внпадае гладенький, глисгучнй, темне-тричневай гир:.шок.

Убам.• Плоди kiH.cwcozo каштана Ести людям не манна, а.1е з них вшгоДять тп .1iku! фац

Каштан       це Оф          стлал Украини,     Кита ЙЕ r• :афаженнл межна пегачши всюди: ид желни метре де пробив: знаменитого       торта»         каштанам у Кневй вже понад 150 pcEiB!

Мал еньке опоыВання «Сан каштана»:

Во:ени маннький у.титанчи.к :ипаз хатинхи схо:агсл па лис.чи,.м_ *ому було теп•70 Й затишна_ Вјн знав: „моти сондчжо вен прокиндтьс.яг пустить кпр!ндчг рости-росты„ не стане ВЕЛИКИ Деревам, на лтлџ; наступиагве:ни запамють чар%нЈ 5i7f csfw:u_ xmumtuu s н тиоиу Иорд этот,•' „тЬ:тарики схрть yzopi.

                  ..'7w             — га,таньни пус ь:

                    «„Тоги:ись! Разом; нами сонеч.ну             поулонкь».

                   А приЕе         —

                Постмають        росно нси пе жуки!

о

О

(0

Клен

Найпоширенш:ий у нас Клен гостролистий. Свою назву ин через :arocTpeHi «зубчакн:.з на лист.

Ставбур: Струн»мй, з гладеньвпк-а cipcra висю у мс.»ддх дерев, яха стае темн*цаю та вкриваеться др1бннмн тршхин:кюм

Крена: Округла, i дуте гарна- Клен дае гагат тему :ним зижди пр Б.тт:у.

Лнстл: Це головна прикраса клена. Воно велике: имроке: схоже на р.ххрнту долото гастрими       Кгжен         тримаетьсх на довай нтжт_џ_ Де росте:

Клени дуже невн5аглнм. Вонн раступ у .uicax, Mic:zxzx парха.х, садах та

Вони не боятвс.л мороз1Е i швидко росту—

Ш,тоди• иена назюаюп:з крилатхн (абс Це пара насннн, у s якнх е тонне прозоре ырњл:ьце_ Копи ванн падають s дерева, та ШЕ.идкз крутяткся у , т: гвинт гелвгптера_ ЦЕ даламатае Eirpy нднести HaciHH,q яхнайда.тц щсб там навий мтленьхий ктен_

1.Џжавий факт

КленавиЙ „листов: це натональний гимвгел кра\нн Канадн_ на державному прапор{_ А ще соку џухрсв•т клена ртатлть дуже смачний i хленинй лхжй обо;хнксюгь дли Е ускс.му czu•i.

Весела розвага: Дин част нази:вають плоди клена Яхщс рсвдјлитн крилзтку навт,л 1 трахи роз'еднати намннну, вана стае липкою

                    [i можна пр:жлетти на мс        Енхгдпть                   «кленсвнй

Пистзчу_о клана впато на трат

Я утку обдржно вяе

Жоврпе та червоне, наче сонце си,

Ость у таноч.ку иен педбивк.

Полет 8 небо

  — иена Есени           6azmno роботы!

Липа

Слю наиу хсна отрн.мала тогу, MUIeHbEi сердечна.

та сжлъннй: темною карою.

взуттл — лнчавм.

густа; нагадуе великий намет_ прахид:нть деревам

жовтувато-бМ: si6paH1 в суцв•гтя_ прнрощеннй        свтлиЙ насиню    Коли леша щ те         неймамрннй медсвнй арсмат_о

в на та на вана справжн1й вона чистим i солодкнм_

це   kpyr,-ri на н:-жт з         i рг:носитъ мтер.        

слов :лн. На ч

,uiTa — Лнпенв„ адже саме ЦЕЛОМ.

Лупов.нй чай — це найхрап_џ нектар i ра&тлть мед:

Якщо ви :дмерзлн або швндха одулатн.

Скјьки,иеёу принеста! бёжоли, 11ссне солодко серия знак, Наи даруе холодок нас чаем, Кращотза нет

        де росте                                                                                        

Слива — типова мешканха садт та дачннх ДЕЛЯНОЮ Вона о любить сонячш М1сця та вологий трунт_ Дика слива атича) часто расте вздовж дсрш ха в :псосмуги.

                       .             сливн мае форму овала або кульки

•        Найчастиде вони темнг-сию абе ф1о.лепвџ але буваютъ i

жовп, червон1 та наить зелени

•        нз штрцг г.,лнви завждн Е тонкий 6i.T7> на.Тт, схожий нз

(це природний BiCk: яхий захнща€ пл{д)

Всередин1          соковнта м'якоть та одна велика пласка кастсчкал

ЦЈкавий факт

Внгушена с.:ттз нззива€тьгя чорнослнвом_ BiH духе корнсний для здоров'я та rran.r'ri_ У ддвнину чорнослив ввзжэвся справ;кнп.а делжагессм, якнй брали з собою в диет мандр:вкн

(е            мореплавц1

Смачна трцдијя„ В Укра1Ё1 сливу обсжнюють! З не1 варжть густе повидло: роблять камлоги 13 додають у пирогн_ А ще о слива це головний [нгрелент для справжнь аго укралнгькаго борщу з сухофруктами, якнй гот•ують на свята. Жршик:

Синя слива, сотдита, Теплич соначкии назтпа_ ОДягла юна жјлан, Наче          синЁй пан.

Манить запахаи Ё саду.- — Скуш.пуйте „иене, я бРураДа! _Хжо tig сдёъ• знпйДд— Ситам f м!инњи пев!

        на кори       де росте

Сосна дуже жбить св{тло, ие 30Eci,'.I не вибаглип дг зе,М1. Вона мохе расти намть на пјсках: скелях або болотах_ Велим назнвають борами_ ПовКря в такому бору чисте: що там намть днхати легше_ Плоди

Плоди сосни — це твер;џ дерев :янист1 гпишки_

Спачатк-у вони й зеленж а поть,г стаютъ ксрнчневи,мњ Убереднн1 шишак        „тусочками ховаютъся насвини з маленькими крњпьцями_ Взнмку шишки стають (жею зля         та rrraxiB (напрнклад; для дятгпв та шншкартв)

Щкавий факт

У давнину сосни надвили «хорабелъннми деревами» Через те, щс i*Hi стовбурн дже JITki та мщнж з ннх робнли найкращ1 ф щогли д.тя мтржљникл_       (9

Легенда про бурштин: Чи бачњм викрзсАВ1 npogopi камею жовтогп кпльору; назнвзють буршинпм? Це застигла смола стародавнр:

сосен; росли м,льйпни роив тому 1нсщ всереднн1 &урштнну о мтжна побачнпј маленьку аби .исгсчсх, що засхряглн там О

Bipunm:

                   На             де вьпер свище, Сосна висла найвище.

Не листки у нег голи, Не бояться стужЁ жоДноЕ Сяють шишки на гот, Наче гграиыи ,ucuii.

Всаза.проиџ,'Е до бору — Дикай чисто, иянъ угору!

о

О

   о         00 д о

Яблуня

Яб.туня це ю: ралева утра\нсьтго саду. Немае в нас и-ш.12гс дерева, яке б так ищедро приггицало нас гво3ми плодами з Й дг гамамми. Яблука любллтъ абсолютна :sci домашня. Це дерево вважаетьгл одним 13 найдавнтшнх друмв

Як вит.,тяза е

Стовбур: Невнсаь:нЙ, часто трсхн шакуученнй: is м{цною ь,-орою_ не росте ху“же внсстю. нам було зручна дставатн

Крона: Широка i рокло:га_ Катн Аблунл стара, fi мо-жутв :хнллтнс.л аж дг самм земл вргжа».

• Кв{ги: Це справжня в:азюа! У TpaEHi яблуня выриваеться рожевими та &лимн  Вгни дуже i роями зл:гильсд ннх sa нитарим„

Лнстн: Ов&льне, темно•елеве зверу i трохи пухнасте, cEiraime

Де росте

ЯЕктун{ рсстуть cxpi3F: у великих фермерс;ьких садах, 6i.TR ко,кно1 сх.льсью:1 хата, на зачах i наып прост у др-•рах Це витриале дереве: внтримуе морози, 1 спеьу_

Плоди

Яблука фтають найр[знсмак-јтнш.п: червон( жовт1, зелен; смугаст1_

          Смаж теку кожного сорту :.ый: хедс.:нй аЕг

Усереднн1 Яблука з маленьким ктрнчневим наиння_м_

Важлнвс: Я&луха неймив:рнг хорисн:! У них гагате (щаё гилвншшмн) та EiTaMIHiB (щгб ткали не хвор

Чи знаете вн: ща яблунн допамагае робнтн выкригтя? Кажуть, ща велнхнЙ учений Icaar Ньютон зргзумФ захан всесвћнюгп тт,в-тння саме mai* хали Жгу на rc•.xzy Блат .airym! А ще латуъ.р стало снхвсл•:,: зна_нь i сучасннх технспсг1Й (згадайте логотип на телефонах та ютерах)

Казкова гаемниця: У гагатьих катах згадуютыж «:.IMQ41-LIEHi яалука»,

.%Е1 ловертаютв гилу та красу. 1 це не просто внгадка: иже лбпуха с ерцю прац.:евати храще, а шмр: сллти.

В фшик:

НП-ивжд                     чдранобакд, Саниди на.п.гтд, соком а.тибоп_

.'¯Lwa схииаасе — просить: «ВЬьми! Слити дикосткл тиь. Ц•ух.изне, хрусти: на 5=ате, — реете у хохн[й xmnt!

о

Ялина

Жина (збп Смерека — гак часто називають њлннн; щп рпсгутъ у нат_пнх горах Карпати) Як виглядаг

Форма: Ялнна схожа на прзвжтъну  а5о гсгтрнй Ii гклки пачинаушься майже самот 3er,mi стаюгъ коротшнми до вермв.ки_

Хвся: Хва[нки у .я.лини хоротх:: гаф та калю•в. Вони росцль по (а не парим: ЕУ, у сосни) i густ вкриваютъ гклсчку з ycix бсл:.в.

kx.ip: Темно-зелений прахягсм усьиге рогу. Ялнна не скидае свог Б5раннж псвюстю, тому називаютъ

«в1чнозеленою» де росте

Ялнна лобит; вологу та прохолох,' Вона добре почуваегъся в густих

ХЕОЙННХ лјсах (тзйзђ збо в горзх_ ялинами зззвичай темно: бо 1,хм гусп В1тн маћже не пропускаютъ санячне смтло_

• Пледи ялини — џе шишки.

На      в:д хруглих сиснивнх шишсх, A.,1EHCEi — довг•ж схи-ж: на бурульки або сигари. Вини зажди вис.иъ на плхах доннзу. Кс.лн нагння вилпаг. шишки падаюгь на землю i част збираюгъ ддя ппрпбок_

Щкавнй факт

Ялина — справжн€ «музичне» дерево. деревина дуже *бре преводио пуж. Саме з я.лини майстрн вигспвлаюљ найкращ: скрнпки, птари п maHiH0. Кажуљ, що .ылнна «ијвае» навпъ nica.q тигс, перетворнлася на жарумент.

Зимова казка: Саме ялину ми прикрашаемс на Новнй pik та Pi33B0 Ця траднцш з'яви,лася тому: що люди давна паважалн ялнну за  гпйклстъ до моромв та мчно зеленић ж•тр: якнй що несна обов'язково повернетъся_ Bipmnx•:

Жиночкц ятиночкц Колюча аарашиночки

У зи,иенЁй сукнј стаопъ, Ср'бнии гнееи

ГЕтки низъкго нт'%пиц Bcix s€ipmn пршисппис ПД ,tartmnt tt,zanu Сховався зайчик втд невДши.