ДИФЕРЕНЦІЙОВАНИЙ ПІДХІД З ВИКОРИСТАННЯМ СУЧАСНИХ ПЕДАГОГІЧНИХ МЕТОДІВ "НАВЧАННЯ В РОБОТІ З УЧНЯМИ З ООП НА УРОКАХ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ

Межівський ліцей № 1 Межівської селищної ради

Межівська територіальна громада

Острянин Валентина Іванівна

вчителька англійської мови

селище Межова, вул..Учительська, 7

Синельниківський район, Дніпропетровська область

e-mail: megova.licey1@gmail.com, тел. +380663732371 

ДИФЕРЕНЦІЙОВАНИЙ ПІДХІД З ВИКОРИСТАННЯМ СУЧАСНИХ ПЕДАГОГІЧНИХ МЕТОДІВ НАВЧАННЯ В РОБОТІ З УЧНЯМИ З ООП НА УРОКАХ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ

2026 рік

Вступ

Сучасна система освіти України орієнтована на забезпечення рівного доступу до якісної освіти для всіх учнів, у тому числі дітей з особливими освітніми потребами (ООП). Інклюзивне навчання передбачає створення умов для гармонійного розвитку кожної дитини, врахування її індивідуальних можливостей, здібностей та освітніх потреб.

Сьогодні інклюзивна освіта в Україні — це не просто вимога закону, а шлях до гуманізації суспільства. Особливої актуальності набуває проблема організації навчання англійської мови для учнів з ООП, оскільки оволодіння іноземною мовою потребує значної концентрації уваги, розвитку пам’яті, мовлення, мислення та комунікативних навичок. Саме тому ефективним засобом організації освітнього процесу є диференційований підхід у поєднанні із сучасними педагогічними методами навчання.

Вивчення англійської мови учнями з особливими освітніми потребами (ООП) часто сприймається як виклик, проте сучасна лінгводидактика доводить: іноземна мова є потужним засобом соціалізації та когнітивного розвитку. Диференціація дозволяє адаптувати темп, складність та способи подачі матеріалу під індивідуальні можливості дитини.

Тому, метою моєї розробки стало: розкрити механізми адаптації та модифікації навчального матеріалу через диференціацію для забезпечення успішного опанування англійської мови учнями з різними освітніми траєкторіями, надати практичний інструментарій для створення адаптивного освітнього середовища, де кожен учень досягає успіху відповідно до своєї Індивідуальної програми розвитку (ІПР).

Вивчаючи дану проблему я спиралася на нормативну базу та методичні рекомендації Міністерства освіти і науки України. Я зверталася до досвіду провідних педагогів-реформаторів, психологів та сучасних інклюзивних практик. Мені цікаво було познайомитися з досвідом інклюзії Канади та Скандинавських країн, які вважаються еталонами впровадження інклюзивної освіти. Я познайомилася з досвідом сучасних українських експериментальних майданчиків, таких як «Оптима» (дистанційна інклюзія) або проекти фонду «Дитина з майбутнім». Безперечну допомогу у вивченні даного питання мені надавали фахівці Межівського ІРЦ.

Отже, дана робота спрямована на:

- вчителів англійської мови, які працюють у класах із дітьми з особливими освітніми потребами (ООП) для адаптації навчальних планів, створення різнорівневих завдань;

- асистентів вчителя як дорожня карта для індивідуального супроводу дитини під час уроку, щоб розуміти, як саме спростити інструкції вчителя, не втрачаючи сенсу завдання;

- вчителів-дефектологів та логопедів для інтеграції мовленнєвих вправ у контекст вивчення іноземної мови;

- заступників директорів з навчально-виховної роботи для методичного супроводу інклюзивного навчання та контролю за якістю адаптації навчальних програм;

- керівників методичних об’єднань для проведення семінарів, тренінгів та обміну досвідом між колегами

Основна частина

Теоретичні основи диференційованого підходу

Диференціація в інклюзивному класі — це не створення окремих планів для кожного, а гнучка організація роботи, де кожен учень отримує завдання відповідно до своїх можливостей. Це стратегія, яка дозволяє вчителю англійської мови адаптувати навчання під різні рівні володіння мовою, когнітивні можливості та освітні потреби учнів, не виключаючи нікого з навчального процесу.

Користуючись опрацьованими матеріалами, можна виділити наступні ключові підходи до впровадження диференціації на уроках англійської мови:

1. Диференціація змісту (Content)

Вчитель змінює те, що учень має засвоїти, або спосіб доступу до інформації.

• Рівневі тексти: Використання декількох варіантів одного тексту (наприклад, спрощена версія з меншою кількістю складних ідіом для одних учнів та оригінальний текст для інших)

• Словники-візуалізатори: Використання карток (Flashcards)

• із зображеннями поруч із англійським словом для полегшення семантизації лексики.

2. Диференціація процесу (Process)

Зміна того, як учні засвоюють матеріал.

• Графічні організатори: Використання ментальних карт (Mind maps) для структурування граматичних правил або сюжету прочитаного тексту.

• Гнучке групування: Робота в парах «сильніший+слабший» (peer-tutoring) або в однорідних групах для виконання завдань конкретної складності

• Станції навчання: Клас ділиться на зони (наприклад, станція «Listening», станція «Grammar Game», станція «Speaking with Teacher»), де учні змінюють активність кожні 10-15 хвилин

3. Диференціація продукту (Product)

Зміна того, як учні демонструють отримані знання.

- Варіативність завдань: Замість написання твору дитина з особливими освітніми потребами (ООП) може створити комікс з короткими репліками або підготувати постер.

- Рівневе оцінювання: Використання різних критеріїв успіху. Наприклад, для одного учня метою є вживання 5 нових слів у реченні, для іншого – правильне використання часової форми Present Perfect.

Вивчаючи сучасні практичні методи та інструменти, які використовуються в роботі з дітьми з ООП та виходячи з вище зазначеного хочу поділитися досвідом використання деяких методик та результатами роботи з такими дітьми.

Найчастіше використовую і той, який вартий уваги це Метод "Scaffolding" (Риштування) - це система тимчасової підтримки, яку вчитель надає учню для виконання завдання, яке той ще не може виконати самостійно. Як тільки учень опановує навичку, підтримка поступово зменшується («риштування» розбираються).

Для учнів з особливими освітніми потребами (ООП) на уроках англійської мови цей метод є критично важливим, оскільки він знижує рівень тривожності та розбиває складні когнітивні процеси на зрозумілі етапи

Візуалізація та графічні організатори

Для учнів з порушеннями мовлення, затримкою психічного розвитку абстрактні слова є складними. Візуальне риштування робить мову «відчутною». Під час вивчення теми «Мій день», замість простого переліку дієслів, використовую Sequence Chart (схему послідовності) з картинками. Учень не будує речення «з нуля», а з’єднує картинку (чищення зубів) зі словом-дією (brush teeth) та вставляє у часову сітку.Додаток 2.png

Мовні опори (Sentence Starters & Frames)

Це готові шаблони речень, які допомагають учню зосередитися на змісті, а не на болісному пошуку граматичної структури Наприклад, під час вивчення теми «Опис зовнішності» замість завдання «Опиши свого друга» даю картку з пропусками Додаток 1
(Поруч — банк слів: blue, green, short, curly, T-shirt).

Попереднє викладання лексики (Pre-teaching Vocabulary)

Учні з ООП часто «зависають» на першому ж невідомому слові в тексті, втрачаючи сенс усього наступного. Перед читанням тексту виділяю 3-5 ключових слів, показую їх на картках, опрацьовую вимову та створюю асоціацію. Цей текст розроблений для того, щоб учитель міг прочитати його вголос, вказуючи на відповідні картинки на схемі, допомагаючи учню з ООП встановити зв'язок між звуком, зображенням та словом. Тільки після цього починається робота з текстом. Додаток 3.docx

Під час роботи використовую «Echo Reading», читаю речення, виділяючи інтонацією ключову фразу (наприклад, brush teeth), а учень повторює її, показуючи на відповідну картинку на схемі. Коли читаю фразу, наприклад, "wash my face", показую сама пропоную дитині показати руками жест умивання. Це залучає м'язову пам'ять.

Цей підхід допомагає дитині спочатку "прожити" історію візуально та на слух, перш ніж переходити до самостійного заповнення картки.

Тепер хочу зупинитися на практичних прикладах застосування методу "Scaffolding" на різних етапах уроку:

Етап 1: Введення нового матеріалу (Modeling)

Я не просто пояснюю правило, а показую процес «думання вголос» (Think-alouds).

Наприклад, під час введення Present Continuous) малюю на дошці:

I + am + verb-ing.

Потім кажу: «Я хочу сказати, що я зараз стрибаю. Я беру I, додаю помічника am, беру дію jump і додаю хвостик ing. Виходить: I am jumping».
Це створює алгоритм дій у голові дитини.

Етап 2: Керована практика (Guided Practice)

Використовую метод "I do, We do, You do":

1. I do: Виконую вправу сама, коментуючи кожен крок.

2. We do: Виконую наступну вправу разом з учнем з ООП (підказуючи, спрямовуючи).

3. You do: Учень пробує зробити подібну вправу самостійно, але має перед очима зразок (зорове риштування).

Етап 3: Продуктивна діяльність (Production)

На цьому етапі використовую Substitution Table (таблиця заміни). Для учня з ООП— це ідеальний інструмент. Вона знімає страх перед "чистим аркушем", бо дитина не мусить вигадувати структуру речення, а лише обирає потрібні цеглинки.

Ця таблиця побудована за принципом кольорового кодування, щоб учень бачив логічний зв'язок між підметом і формою дієслова to be.

Учень з ООП просто веде лінію через таблицю, створюючи правильне речення. Додаток 4.docx

Коли ж прибирати підтримку?

Процес адаптації має бути гнучким. Якщо я бачу, що учень:

1. Починає швидше знаходити потрібні слова.

2. Менше звертається за допомогою до асистента.

3. Впевнено використовує вивчені «кліше».

...тоді я зменшую риштування: спочатку прибираю банк слів, потім — початки речень, залишаючи лише план-схему, і нарешті — лише тему.

Важливо: Для дітей з інтелектуальними порушеннями певний рівень риштування (наприклад, візуальні опори) може залишатися постійним — і це нормально. Головна мета не в тому, щоб учень став «як усі», а в тому, щоб він був успішним у межах своїх можливостей.

Ще один з методів, який мною успішно використовується це Total Physical Response (TPR) — Метод повної фізичної відповіді, розроблений професором психології Джеймсом Ашером, базується на принципі, за яким ми засвоювали рідну мову в дитинстві: спочатку ми слухаємо і реагуємо дією, а вже потім починаємо говорити.

Ідеально підходить для учнів з порушеннями інтелектуального розвитку або затримкою мовлення. Як це працює?! Даю команду англійською “Stand up”, “Touch your nose”, “Jump”. Кожне слово супроводжується жестом. Учень дивлячись на мене теж виконує дію. Це створює міцний нейронний зв'язок між рухом та іноземним словом, а також дозволяє засвоювати мову без стресу від потреби негайно розмовляти.

Гейміфікація – цікаво для всіх, а для дітей з ООП – особливо. Це не просто ігри на уроці, а використання ігрових механік (бали, рівні, нагороди, сюжет). Для дітей з ООП це один з найпотужніших інструментів, оскільки він зміщує фокус з подолання труднощів на досягнення успіху. Використовую систему «Experience Points» замість оцінок. Діти часто бояться поганих оцінок. Замінила їх на бали досвіду. За кожне виконане завдання, навіть, за спробу відповіді учень отримує «кристали», «зірки» або ж «монетки». В кінці гри маємо «Exchange Shop» (Магазин обміну). Дитина може «витратити» зароблені нагороди на щось приємне. Наприклад, 10 монеток=можливість першим вийти на перерву, 5 монеток=не виконувати домашнє завдання.

Наостанок – цифрові інструменти. А ось це вже вимога часу! Сучасний урок англійської неможливий без Assistive Technology (асистивних технологій):

Quizlet: Створення індивідуальних наборів слів з озвучкою.Додаток 6.png Додаток 7.png

Canva: Візуалізація граматичних правил через інфографіку.Додаток 5.png

LiveWorksheets: Інтерактивні листи, які дають миттєвий зворотний зв'язок, що важливо для підтримки мотивації учнів з ООП.Додаток 8.png

ClassDojo: найкраща платформа для дітей з ООП. Кожна дитина має свого монстрика-аватара. Можна нараховувати бали за «Hard work», «Helping others» або «Good listening»

Wordwall: Дозволяє створювати прості ігри (поєднай пару, знайди відповідність, розкрий коробку) https://wordwall.net/uk/resource/27412708

Висновки

Підсумовуючи вищевикладене, можна стверджувати, що використання диференційованого підходу з використання сучасних методів навчання є ключовим чинником успішної інклюзії на уроках англійської мови. Впровадження методів «підмостки», підказки, методу повної фізичної відповіді та елементів гейміфікації дозволяє не лише трансформувати освітній процес з уніфікованого на персоналізований, але й значно знизити рівень тривожності дітей з ООП.

Диференціація на уроках англійської мови — це не «полегшення життя» учневі, а створення індивідуальної траєкторії успіху. Коли дитина з ООП відчуває, що завдання їй під силу, зникає мовний бар’єр та підвищується мотивація до навчання. Це не означає створення окремого плану уроку для кожного учня. Це створення гнучкого середовища, де кожен знаходить свій шлях до успішного вивчення англійської мови.

Диференційований підхід дозволяє перетворити уроки англійської мови з "зони стресу" на "зону успіху" для дітей з ООП. Головне — фокусуватися на сильних сторонах дитини. Використання ІКТ, візуалізації та гнучких методів оцінювання створює умови, де кожна дитина, незалежно від її особливостей, відчуває себе частиною мовної спільноти.

Ключовим висновком є те, що ефективність навчання учнів з ООП залежить не від кількості вивчених слів, а від якості створеного інклюзивного середовища. Диференціація за змістом, процесом та результатом дозволяє учням з ООП відчувати себе повноцінними учасниками уроку.

Таким чином, сучасний урок англійської мови для дитини з ООП – це простір, де пріоритетом є комунікативна адаптація та соціалізація, а не лише академічні показники, а застосування сучасних педагогічних технологій не лише сприяє засвоєнню мовного матеріалу, а й забезпечує психологічний комфорт, розвиває соціальні навички та формує позитивну самооцінку дитини, що є головним показником успішності інклюзії.

Література

1. British Council Ukraine. Resources for Teaching English to Learners with Special Educational Needs.

2. How to Differentiate Instruction in Academically Diverse Classrooms / Carol Ann Tomlinson. – Alexandria : ASCD, 2017. – 168 p.

3. Inclusive Education for Children with Special Needs / Peter Westwood. – London : Routledge, 2018. – 192 p.

4. Inclusive Education in Canada / edited by Marion Hutchinson. – Toronto : Canadian Scholars Press, 2017. – 320 p.

5. Special Needs Education in the Nordic Countries / edited by Sip Jan Pijl, Cor Meijer, Sigurdur Kristinsson. – London : Routledge, 2016. – 280 p.

6. Teaching English Language Learners with Special Educational Needs / Jean Gross. – London : David Fulton Publishers, 2016. – 224 p.

7. Оптіма — дистанційна школа України. URL: https://optima.school/

7. Диференційоване навчання в сучасній школі / О. Я. Савченко. – Київ : Освіта, 2017. – 192 с.

8. Інклюзивне навчання: організація та зміст роботи в сучасній школі / за ред. А. А. Колупаєвої. – Київ : Видавнича група «А.С.К.», 2018. – 312 с.

10. Інноваційні технології навчання англійської мови / Н. В. Бориско. – Київ : Ленвіт, 2020. – 240 с.

11. Міністерство освіти і науки України. Концепція розвитку інклюзивної освіти. – Київ, 2010.

12. Міністерство освіти і науки України. Методичні рекомендації щодо організації інклюзивного навчання в закладах освіти.

13. Методика навчання іноземних мов у закладах загальної середньої освіти / С. Ю. Ніколаєва. – Київ : Ленвіт, 2021. – 590 с.

14. Основи інклюзивної освіти : навчально-методичний посібник / за заг. ред. А. А. Колупаєвої. – Київ : «А.С.К.», 2019. – 308 с.

15. Психолого-педагогічний супровід дітей з особливими освітніми потребами / Т. В. Сак. – Київ : Літера ЛТД, 2017. – 296 с.

16. Сучасний урок англійської мови: технології, методи, прийоми / О. В. Биркун. – Харків : Основа, 2019. – 256 с.

17 Хто ми — МГО «Дитина з майбутнім»

17.Шульга І. Реалізація інклюзивної освіти за кордоном (на прикладі Скандинавських країн) // Збірник наукових праць Уманського державного педагогічного університету. – 2021. – № 3. – С. 180–1