«DIGITAL SAFETY QUEST: РОЗВИТОК ЦИФРОВОЇ ГРАМОТНОСТІ ТА НАВИЧОК ПРОТИДІЇ КІБЕРБУЛІНГУ УЧНІВ ЗАСОБАМИ ІНТЕРАКТИВНИХ ВЕБКВЕСТІВ І ТЕХНОЛОГІЇ GAME-BASED LEARNING»
Про матеріал
Пропоную вашій увазі авторську педагогічну статтю, присвячену впровадженню ігрових технологій (Game-Based Learning) та інтерактивних вебквестів на уроках інформатики в 5–9 класах НУШ. Матеріал містить системний опис методичної моделі «Digital Safety Quest», розробленої відповідно до модельних навчальних програм з інформатики (авт. Й. Я. Ривкінд та ін.). У статті розкрито практичні інструменти для формування безпечної поведінки в мережі, критичного мислення та цифрової стійкості школярів без використання їхніх реальних персональних даних. У розробці ви знайдете практичні сценарії та ігрові механіки за такими напрямами: • Розпізнавання онлайн-загроз: вебквест «Місія: безпечний інтернет» (станція «Cyber Detective», прийом «Червоний прапорець») для розрізнення конфлікту, жарту та кібербулінгу. • Алгоритми дій у небезпечних ситуаціях: інтерактивний симулятор «Cyber Response Simulator» із використанням дерев рішень («Decision Tree») та створенням пам'яток у Canva. • Цифрова емпатія та культура спілкування: лабораторія «Digital Empathy Lab» (вправи «Перепиши повідомлення», «Три позиції», дослідження цифрового сліду). • Вікова диференціація з кібербезпеки: квест «Cyber Security Challenge» з окремими місіями для 5 класу (паролі), 6–7 класів (фішинг), 8 класу (приватність) та 9 класу (безпека хмарних сервісів). • Проєктна діяльність та гейміфікація: створення власних симуляторів у Scratch, сценаріїв у Genially, тестів у Wordwall за методом «Agile Sprint», а також проведення квест-кімнати «Cyber Escape Room». • Безпека в епоху ШІ: практикум «AI Safety Lab» для аналізу діпфейків («Deepfake Detective») та протидії кібербулінгу із застосуванням генеративних технологій.
Педагогічні науки
Залеський Віктор Михайлович
Вчитель інформатики
Нижньовербізький ліцей
Нижньовербізької сільської ради імені Героя України Олександра Кукурби
«DIGITAL SAFETY QUEST: РОЗВИТОК ЦИФРОВОЇ ГРАМОТНОСТІ ТА
НАВИЧОК ПРОТИДІЇ КІБЕРБУЛІНГУ УЧНІВ ЗАСОБАМИ
ІНТЕРАКТИВНИХ ВЕБКВЕСТІВ І ТЕХНОЛОГІЇ GAME-BASED LEARNING»
Анотація:
у статті розкрито інноваційні підходи до формування
цифрової грамотності, безпечної поведінки в інтернеті та навичок
протидії кібербулінгу в учнів 5–9 класів Нової української школи.
Висвітлено практичні можливості технології Game-Based Learning,
інтерактивних вебквестів, цифрових симуляцій і ситуаційного
моделювання для розвитку критичного мислення та відповідальної
онлайн-комунікації. Особливу увагу приділено методам розпізнавання
кібербулінгу, алгоритмам реагування на цифрові загрози, захисту
персональних даних і формуванню культури цифрової взаємодії.
Запропоновано систему ігрових завдань, командних викликів і
дослідницьких місій відповідно до компетентнісного підходу та
модельної навчальної програми з інформатики для 5–6 і 7–9 класів
авторського колективу Й. Я. Ривкінда, Т. І. Лисенко, Л. А. Чернікової, В. В.
Шакотька.
Ключові слова:
Digital Safety Quest, Game-Based Learning, кібербулінг,
цифрова грамотність, кібербезпека, інтерактивні вебквести, цифрова
компетентність, безпечний інтернет, критичне мислення, захист
персональних даних, Нова українська школа.
Вступ.
Стрімкий розвиток цифрових технологій змінює способи навча-
ння, спілкування та соціальної взаємодії школярів, водночас створюючи
нові виклики для їхньої інформаційної безпеки. Особливої актуальності
набуває проблема кібербулінгу, що проявляється через систематичне
онлайн-приниження, поширення образливих повідомлень, цифрове
переслідування та порушення особистих кордонів. Відповідно до модель-
них навчальних програм «Інформатика. 5–6 класи» та «7–9 класи» автор-
ського колективу Й. Я. Ривкінда, Т. І. Лисенко, Л. А. Чернікової, В. В.
Шакотька, важливими результатами навчання є формування навичок
кібербезпеки, критичного оцінювання інформації, відповідальної
цифрової комунікації та захисту персональних даних. Ефективним
інструментом реалізації цих завдань виступає технологія Game-Based
Learning, яка дозволяє перетворити вивчення правил безпечного інтерне-
ту на систему інтерактивних досліджень, практичних викликів і
цифрових місій.
У практиці викладання інформатики учням 5–9 класів доці-
льно використовувати авторську методичну модель «Digital Safety Quest»,
побудовану на принципах гейміфікації, проблемно орієнтованого навча-
ння та ситуаційного моделювання. Її основу становить інтерактивний
вебквест «Місія: безпечний інтернет», у якому школярі виконують ролі
цифрових детективів, аналітиків і консультантів із кібербезпеки. На
першій станції «Cyber Detective» учасники досліджують змодельовані
повідомлення, визначають ознаки онлайн-агресії та розрізняють
конфлікт, невдалий жарт і систематичне цькування. Для роботи застосо-
вуються інтерактивні картки LearningApps, цифрові сценарії Genially та
прийом «Червоний прапорець», що передбачає пошук небезпечних
сигналів у листуванні. Під час командної гри «Знайди приховану загрозу»
учні аналізують ситуації виключення з групового чату, поширення
принизливих мемів і створення фальшивих профілів. Завершується місія
створенням цифрової пам’ятки «П’ять сигналів кібербулінгу», у якій
школярі самостійно формулюють критерії розпізнавання небезпечної
поведінки.
Важливим напрямом формування цифрової стійкості є інте-
рактивна технологія «Cyber Response Simulator», що дозволяє
відпрацьовувати алгоритми реагування на кібербулінг у безпечному
навчальному середовищі. Під час практичного заняття «Що робити,
якщо…?» учні отримують змодельовані цифрові ситуації: незнайомець
надсилає погрози, однокласника висміюють у групі, хтось поширює
особисту фотографію без дозволу. Використовуючи метод «Decision Tree»,
школярі створюють дерева рішень із кількома можливими сценаріями та
прогнозують наслідки кожної дії. У межах гри «Digital Shield» команди
формують алгоритм захисту: не відповідати агресією, зберегти докази,
заблокувати порушника, повідомити адміністрацію платформи та звер-
нутися до дорослого, якому довіряють. Окремо відпрацьовується порядок
звернення до класного керівника, практичного психолога, адміністрації
закладу освіти та відповідних служб допомоги. Для закріплення знань
учні створюють інтерактивні блок-схеми у Canva, перетворюючи складні
правила на зрозумілі покрокові інструкції.
Розвиток критичного мислення та цифрової емпатії забезпе-
чується через технологію «Digital Empathy Lab», що поєднує рольові
симуляції, аналіз цифрового сліду та методику соціально-емоційного
навчання. На уроці «Слова, які залишають слід» учні досліджують, як
змінюється сприйняття повідомлення залежно від його формулювання,
контексту та емоційного забарвлення. Під час вправи «Перепиши
повідомлення» школярі трансформують агресивні висловлювання на
конструктивні, зберігаючи зміст без образ і приниження. Інтерактивна
гра «Три позиції» передбачає аналіз ситуації з погляду постраждалої
особи, свідка та відповідального дорослого. Особливу увагу приділено
ролі спостерігачів, які можуть підтримати постраждалого, не поширюючи
образливого контенту. У межах творчого проєкту «Мій цифровий слід»
учні створюють візуальні історії про наслідки необдуманих публікацій,
коментарів і репостів. Така діяльність сприяє усвідомленню
відповідальності за власні дії та формуванню культури поважного
онлайн-спілкування.
Практичне опанування технологій захисту персональних даних
реалізується через дослідницький вебквест «Cyber Security Challenge»,
адаптований до вікових особливостей учнів. П’ятикласники виконують
місію «Секретний пароль», під час якої порівнюють умовні паролі,
визначають ознаки надійних комбінацій і створюють правила безпечної
авторизації. Учні 6–7 класів проходять станцію «Phishing Hunter», де
аналізують навчальні макети підозрілих листів, перевіряють адреси
відправників і розпізнають маніпулятивні повідомлення. Для
восьмикласників пропонується цифровий експеримент «Privacy Check»,
присвячений дослідженню налаштувань конфіденційності навчальних
облікових записів. Дев’ятикласники працюють над проєктом «Cloud
Safety», порівнюючи хмарні сервіси та фізичні накопичувачі за
критеріями доступності, вартості, резервного копіювання й ризиків втра-
ти інформації. Завдання виконуються на демонстраційних матеріалах без
використання справжніх паролів і конфіденційних даних. Підсумком стає
створення індивідуального цифрового чекліста безпеки.
Особливе значення має інтеграція технології Game-Based Lear-
ning із проєктною діяльністю, що дозволяє учням перейти від виконання
ігрових завдань до створення власних цифрових освітніх продуктів. У
межах міжкласного проєкту «Safe Internet Makers» школярі розробляють
інтерактивні комікси, вебквести, інформаційні плакати та навчальні
мініігри для молодших учнів. Під час творчої лабораторії «Cyber Game
Studio» команди використовують Scratch для програмування симулятора
безпечного онлайн-спілкування, у якому вибір користувача впливає на
розвиток сюжету. Учні старших класів створюють розгалужені сценарії в
Genially, інтерактивні тести у Wordwall і цифрові довідники з протидії
кібербулінгу. Для організації командної роботи застосовується метод
«Agile Sprint»: учасники визначають завдання, розподіляють ролі,
тестують продукт і вдосконалюють його після отримання зворотного
зв’язку. Завершується діяльність шкільним фестивалем «Digital Safety
Day», під час якого команди презентують власні розробки та проводять
інтерактивні навчальні станції.
Інноваційним інструментом формування навичок цифрової
самозахищеності є технологія «Cyber Escape Room» — інтерактивна
кімната цифрових загадок, побудована на принципах проблемного
навчання та гейміфікації. Під час заняття «Врятуй цифровий профіль»
учні проходять п’ять взаємопов’язаних місій: розпізнають фішингове
повідомлення, знаходять помилки в налаштуваннях приватності,
визначають ознаки кібербулінгу, відновлюють алгоритм безпечного
реагування та розшифровують цифровий код. Для створення ігрового
середовища використовуються Genially, Google Forms і LearningApps.
Особливий інтерес викликає завдання «Зламаний чат», у якому школярі
аналізують змодельоване листування, встановлюють послідовність подій
і визначають безпечні способи підтримки постраждалого. Кожне
правильне рішення відкриває наступний рівень, а фінальним результатом
стає створення командного «Кодексу цифрової безпеки». Такий формат
розвиває алгоритмічне мислення, уважність, інформаційну пильність і
здатність ухвалювати обґрунтовані рішення в нестандартних ситуаціях.
Перспективним напрямом удосконалення цифрової грамот-
ності є впровадження технології «AI Safety Lab», що передбачає
дослідження ризиків використання штучного інтелекту та генеративних
цифрових інструментів. На практикумі «Правда чи цифрова ілюзія?» учні
7–9 класів аналізують підготовлені вчителем зображення, повідомлення та
відеофрагменти, визначають можливі ознаки маніпуляцій і досліджують
небезпеку діпфейків. У межах гри «Deepfake Detective» команди
порівнюють цифрові матеріали, перевіряють походження інформації та
формулюють правила відповідального поширення контенту. Окрема місія
«AI та кібербулінг» присвячена ризикам створення образливих зображень,
підроблених повідомлень і цифрового переслідування за допомогою ШІ.
Завершальним завданням стає розроблення інтерактивної пам’ятки
«Штучний інтелект без ризиків», що містить рекомендації щодо
перевірки інформації, захисту приватності та звернення по допомогу.
Робота проводиться на вигаданих ситуаціях без використання
персональних даних учнів.
Висновок.
Отже, впровадження методичної моделі «Digital
Safety Quest» створює умови для системного розвитку цифрової
грамотності, критичного мислення та навичок протидії кібербулінгу в
учнів 5–9 класів НУШ. Поєднання інтерактивних вебквестів, цифрових
симуляцій, ситуаційного аналізу, програмування та командного проєкту-
вання забезпечує діяльнісний характер навчання й наближає його зміст
до реальних викликів інформаційного суспільства. Особлива цінність
технології Game-Based Learning полягає в можливості формувати безпечні
поведінкові алгоритми через самостійне ухвалення рішень, аналіз
наслідків і практичне застосування знань. Учитель інформатики в такій
освітній моделі виступає наставником, організатором цифрових
досліджень і провідником культури відповідальної онлайн-взаємодії,
допомагаючи школярам стати не лише компетентними користувачами
технологій, а й свідомими учасниками безпечного цифрового
середовища.
Література
1.Ривкінд Й. Я., Лисенко Т. І., Чернікова Л. А., Шакотько В. В.
Інформатика. 5–6 класи : модельна навчальна програма для закладів
загальної середньої освіти. Рекомендовано Міністерством освіти і
науки України (наказ від 12.07.2021 № 795). Київ, 2021. URL:
https://surl.li/rssryo
2.Ривкінд Й. Я., Лисенко Т. І., Чернікова Л. А., Шакотько В. В.
Інформатика. 7–9 класи : модельна навчальна програма для закладів
загальної середньої освіти. Рекомендовано Міністерством освіти і
науки України (наказ від 16.08.2023 № 1001). Київ, 2023.
URL: https://surl.li/tyrced
UNESCO. Behind the Numbers: Ending School Violence and Bullying. Paris
: UNESCO, 2019. 70 p. Дослідницький звіт щодо запобігання булінгу,
зокрема кібербулінгу, та формування безпечного освітнього
середовища. URL: https://www.unicef.org/documents/behind-numbers-
ending-school-violence-and-bullying
UNICEF. Cyberbullying: What Is It and How to Stop It. Інформаційно-
методичні матеріали щодо розпізнавання кібербулінгу, захисту
особистих даних, реагування на онлайн-цькування та звернення по
допомогу.
URL:
https://www.unicef.org/end-violence/how-to-stop-
cyberbullying
Ривкінд Й. Я., Лисенко Т. І., Чернікова Л. А., Шакотько В. В.
Інформатика : підручник для 9 класу закладів загальної середньої
освіти. Київ : Генеза, 2026. Навчальне видання, підготовлене
відповідно до модельної навчальної програми НУШ. URL:
https://znayshov.com/Books/Details/informatyka/9klas/informatika_9_rivki
nd_2026/2310
3.
4.
5.