Ділова гра для батьків "Сім’я та її вплив на формування особистості дитини"

Ділова гра для батьків

Сім’я та її вплив на формування особистості дитини

Мета:

- обговорити з батьками проблему відносин у сім’ї, значення в житті людини розвитку емоційної сфери;

- сприяти набуттю практичних навичок спілкування в сім’ї та практики колективної діяльності у виробленні рішень;

- довести вплив сім’ї на виховання дітей.

Обладнання: пам’ятки для батьків, анкети, велика ромашка, презентація „Мій клас – моя шкільна сім’я”, аудіозапис „Дитячі мрії”, листи –звернення дітей до батьків.

                                                                     Хід гри

І. Організаційна частина

Учитель. Добрий день, шановні батьки! Сьогодні ми з вами знову зустрілися в родинному колі, щоб поділитися секретами виховання. Тема наших зборів „Сім’я та її вплив на формування особистості”. Наші збори ми проведемо у формі ділової гри.

 Ще В. О. Сухомлинський говорив: „Хоч би яка відповідальна і складна творча робота була на виробництві, знайте, що вдома на Вас чекає ще відповідальніша, ще складніша, ще тонша робота – виховання дитини”.

 Так, дійсно. Виховання кожної людини розпочинається в сім’ї. Сім’я – це та важлива ланка суспільства, з якої починається виховання. Сім’я буде основою життя та джерелом людського щастя. Багато років люди намагалися розгадати таємницю становлення особистості. У свій час Гальвецій говорив, що люди не народжуються, а стають тими, ким вони є, маючи на увазі величезну роль виховання в процесі становлення особистості.

 Але кожна людина з’являється на світ як дещо нове, яке ще ніколи не існувало до цих пір. Кожна людина по своєму бачить, чує, відчуває, думає, має індивідуальні можливості, свої риси характеру. А батьки своїм занадто нетерплячим пориванням „досягти мети виховання”, „виліпити особистість” за образом і своїми уявленнями, забувають про природу кожної дитини і час, який необхідний для зростання, становлення та розвитку.

ІІ. Основна частина

1. Вправа „Мозковий штурм”

Який вплив на дитину має сім’я?

2. Бесіда з батьками

Притча „Щастя”

 Бог зліпив людину з глини і залишився в нього невикористаний шматочок.

- Що ще зліпити тобі? - запитав Бог.

- Зліпи мені щастя, - попросив чоловік.

Нічого не відповів Бог, і лише поклав у долоню шматочок глини, що залишився.

Висновок. Суть не в тому, щоб просто виліпити дитячу душу. Головне – наповнити її щастям. А відповідальність за це Бог поклав саме на Вас, шановні батьки.

- А що ви розумієте під словом „щастя”?

- Коли на вашу думку щаслива дитина?

- А дитина передусім щаслива від того психологічного середовища, у якому вона живе і зростає. Яке це середовище?

 Ще з раннього віку дитину виховує все, що її оточує: люди, речі, природа, суспільні явища, але у всі періоди дитинства і юності, незважаючи на різноманітні впливи, найвідповідальнішою є роль батьків. А. С. Макаренко говорив: „Ваша власна поведінка – найвирішальніша річ. Ви думаєте, що виховуєте дитину тільки тоді, коли з нею розмовляєте чи караєте її. Ви виховуєте її кожну мить вашого життя, навіть тоді, коли вас немає вдома”.

Сімейні відносини… Від цих слів віє теплотою від думки  про дітей, доброзичливістю та чуйністю. Психологи стверджують, що правильно організоване спілкування – це запорука доброго настрою, душевного спокою та міцного здоров’я. З іншого боку, встановлено, що ніде люди не ранять одне одного так боляче, як удома, у сімейних конфліктах.

 Правильно роблять ті дорослі, які значну увагу приділяють повсякденному спілкуванню з дитиною. Вони розповідають багато цікавого, читають книжки, складають казки, обговорюють події дня.

 Дослідники стверджують, що батьки розмовляють зі своїми дітьми приблизно 15-20 хвилин у день, з них 10-12 припадає на роздання вказівок.

- Як ви гадаєте, чи достатньо цього, щоб добре знати свою дитину, відчувати її?

- А скільки часу в день ви приділяєте своїй дитині?

3. Анкета „Спілкування в родині”

1. Скільки часу (приблизно) ви спілкуєтеся зі своєю дитиною (протягом дня, протягом тижня, у спільній роботі, у бесідах, розмовах, у кіно, клубі, театрі, бібліотеці, на прогулянці, у лісі, на річці тощо )?

2. Чи є інші види спілкування? Назвіть їх.

3. Чи вважаєте ви цей час спілкування достатнім для виховання вашої дитини?

4. Чи впевнені ви, що правильно розумієте особливості розвитку своєї дитини?

4. Вправа для самостійної роботи

Кожна людина проходить свій шлях розвитку. Виділимо, наприклад, наступні етапи розвитку людини:

І етап. 0 – 3 роки;

ІІ етап. 3 – 5 років;

ІІІ етап. 6 – 10 років;

ІV етап. 11 – 14 років;

V етап. 15 – 17 років.

Завдання.

- Згадайте  себе в кожен із цих періодів.

- Напишіть, хто здійснив на вас найбільший вплив?

- Чому ви навчились?

5. Вправа „Долоньки”

(Кожен учасник зборів отримує вирізані з кольорового картону „долоньки”)

Учитель. Зараз давайте проголосуємо за допомогою долоньок: червоний – „так”, синій – „ні”:

- Чи любите ви своїх дітей?

- Батьківська праця – це дуже важка праця?

- Сім’я – це найголовніше в житті людини?

- Чи готові ви більше часу приділяти своїй дитині?

- Чи знаєте ви друзів своєї дитини?

- Чи є у вас спільні інтереси?

- Чи відбуваються обговорення протиріч у сім’ї?

- Чи виконують члени сім’ї певні обов’язки?

- Чи часто ваша сім’я здається дезорганізованою?

6. Робота в групах (обговорення педагогічних ситуацій)

Ситуація 1

Батько та двоє дітей планують, як провести разом вихідний день. Батько пропонує подивитися футбол, мама – піти в кіно, а діти мріють про зоопарк.

- Що б ви порадили членам сім’ї в аналогічній ситуації?

Ситуація 2

Батько прийшов додому п’яний. На зауваження матері вилаявся у присутності дітей і сказав, що в день заробітної платні має на це право.

- Проаналізуйте своє ставлення до такого батька.

- Що ви б могли побажати такому татові?

Ситуація 3

Донька повернулася додому після невдалої спроби вступити до балетної студії. Мати з неприхованим задоволенням вичитує доньку, вказуючи на те, що з її поставою та фігурою не можна стати балериною.

- Чи правильно реагує на невдачі доньки мати?

- Чи може мати розраховувати на співчуття доньки, якщо в неї трапиться неприємність на роботі?

- Як повелися б ви, якби у вашій сім’ї склалася подібна ситуація?

Ситуація 4

Син прийшовши зі школи повідомив, що він одержав відмінну оцінку, а його друг Сергійко – двійку. Син вирішив, що буде другові допомагати. Але мати сказала: „Будеш іншим допомагати – сам відстанеш”.

- Що в поведінці матері було неправильним?

- Які риси характеру розвиває мати в сина?

- Що б ви сказали дитині в аналогічній ситуації?

Ситуація 5

Мати доручила доньці помити посуд і прибрати на кухні. Ввечері, прийшовши додому, побачила, що цю роботу виконує батько. На запитання, чому не зробила цього донька, батько відповів, що дозволив їй піти з подругою в кіно.

- Які саме недоліки в сімейному вихованні виявилися в цій ситуації?

7. Створення презентації сім’ї

Перед вами на столах є кольоровий папір, ножиці, клей, фломастери тощо. Ваше завдання за 5 хв створити малюнок або аплікацію, які б розповіли про вашу сім’ю. Потім ви називаєте своє ім’я, демонструєте результати своєї творчості і говорите кілька слів про членів своєї сім’ї.

Висновок

Під час виконання цієї вправи ми мали можливість бачити, що у кожного виникають свої асоціації, пов’язані з таким поняттям, як „сім’я”. У кожного своє бачення сім’ї. Це говорить про те, що всі ми різні й унікальні у своїх асоціаціях і світосприйнятті. І це природно. Як сказав М. Еріксон: „Не існує двох абсолютно схожих людей. Не існує двох людей, які одну і ту ж пропозицію сприймуть однаково. Тому не варто підлаштовувати людей під ваше уявлення, якими їм треба бути. А треба вчитися сприймати і любити їх такими, якими вони є”.

8. Запитання на пелюстках ромашки

Учитель. Кожній дитині для повноцінного розвитку необхідна сім’я, як повітря. У дружній сім’ї всі поважають і підтримують один одного.               А ви добре знаєте свою сім’ю?

У мене в руках квітка – ромашка, на кожній пелюстці, якої є запитання. Спробуйте на них відповісти.

(Бажаючі батьки відривають пелюстки, зачитують питання і відповідають на них)

Запитання на пелюстках ромашки

- Що означає ім’я вашої дитини?

- Яке перше слово промовила ваша дитина?

- Назвіть улюблений мультфільм вашої дитини?

- Назвіть імена друзів вашого сина чи доньки?

- Яка улюблена страва вашої дитини?

- Де найбільше часу проводить ваша дитина в позаурочний час?

- Яка улюблена пора року вашої дитини?

- Про що мріє ваш малюк?

Висновок

Щойно ми почули з ваших вуст, про що, на вашу думку, мріють діти. А чи справді так?

9. Вправа „Мрії, мрії”

Учитель. Зараз ми з вами дізнаємось, про що насправді мріють наші діти.

(Прослуховування аудіозапису)

10. Презентація із життя класу

Учитель. Шановні батьки! Ви щойно прослухали мрії своїх дітей та отримали від них листи-звернення, ви мали нагоду презентувати свою сім’ю. І сподіваюся, що ви дозволите й мені розповісти про ще одну дружну, веселу, енергійну, дбайливу, прекрасну сім’ю, яка має ймення 1й клас.

(Батьки переглядають презентацію про навчально-виховну діяльність класу)

Учитель. Дорогі друзі! Ви ознайомились із життям нашого класу. Наша класна родина живе, працює, навчається, дружить, відпочиває, досягає певних цілей. Наші діти здорові й щасливі, адже про них піклуєтеся ви, найдорожчі їм люди – батьки.

ІІІ. Завершальна частина

 Підсумкова бесіда

Учитель. Шановні батьки! Тільки добро й милосердя роблять нас справжніми людьми. Хай наше серце завжди відгукується на них і відкривається для добра. Тому, виховні впливи на дитину повинні бути продуманими, бо від цього залежить, кого ми виховуємо. Мудрі народні прислів’я говорять: „Що посієш, те й пожнеш”, „Посій вчинок – пожнеш звичку, посій звичку – пожнеш характер, посій характер – пожнеш долю”. Щоб виховати всебічно і гармонійно розвинену особистість, треба глибоко знати дитину. Все повинно бути в полі зору батьків – навчання, праця, гра дітей, їхні стосунки між собою. Я бажаю, щоб у кожній родині був мир, злагода й взаєморозуміння всіх членів родини.

І хочеться бути впевненою, що жодній дитині ніщо не загрожує, поки поруч є ви, їхні батьки. Нам усім хочеться, щоб наші діти були найкращі. Але не завжди наші сподівання справджуються. Інколи малюк може виявляти свої ненайкращі сторони. Та чи значить це, що дитина погана, неслухняна, і ми не повинні миритися з цим або приймати її недоліки? Звичайно, ні. Ми повинні приймати дитину такою, якою вона є. Бо ми любимо своїх дітей не за щось, а не дивлячись ні на що.