Дитяча вистава "Мати-зозуля і ворони"

Сценарій дитячого ранку дня святого Миколая

 

Сценка «Зозуля»

(Звучить весела музика. Танцюючи входить зозуля.)

Зозуля. Ну і повеселилася я сьогодні. Скоро відлітати, закінчиться безтурботне життя. Адже зозулі першими відлітають у теплі краї, щоб відкрити ворота ключем іншим пташкам і останніми прилітають, щоб закрити ворота. Та тільки одне мене непокоїть. Мої діти. Якісь вони дуже кволі. Не зуміють через океан перелетіти. Що ж мені робити? Із собою взяти - загинуть, і залишити -  теж загинуть.

Треба щось придумати. Ага, придумала. Підкину я їх у чуже гніздечко до дятлів. Вони і так зимувати залишаються.

 

(Вибігає з сцени)

 

(На сцені дві зозульки)

 

1. зозулька

Чогось нашої мами довго немає

 

 

2. зозулька

Я вже їсти хочу і мені дуже страшно

 

1.зозулька

І мені теж страшно . Сідай ближче я тебе накрию своїм крилом.

 

 

(Прилітає зозуля)

Зозуля.

 А ось де ви!

 

1.зозулька

Матусю, ми тебе чекали.

 

2.зозулька

Нам холодно і ми хочемо їсти.

 

Зозуля

Ходімо зі мною. Я вас нагодую і ви зігрієтеся

 

(Веде їх до гніздечка)

 

Сидіть тут. Я скоро прилечу і принесу вам їжу.

 

(Запис ку-ку.)

 

1

-Вже ніч, а мами нашої нема.

 

2

- Може вона у біду потрапила?

 

(Діти починають плакати. На сцені танець воронів. Заходять дятли)

 

Дятел.

 

 Хтось так жалібно плаче . Киш- киш. Летіть звідси.

(Проганяє воронів)

 

 

 

2дятел

-Дивись, які гарні маленькі пташенята.

 

1 дятел.

-Та це ж маленькі зозуленята.

 

2 дятел

-Ідіть до нас маленькі. Чого ви плачете ?

 

1зозулька.

-Нам мама наказала тут сидіти.

 

2зозулька.

-Нам страшно.  І ми дуже хочемо їсти. А мами так довго немає.

 

Дятел

-Зозулі вже давно відлетіли у теплі краї.

 

2дятел.

-Бідні діти.

Ходімо з нами. Будете жити у нас.

 

 

 

1 зозулька

-Мамо, мамо, повернися.

 

 

2 зозулька.

 -Ми хочемо до мами.

 

Дятел

-Не бійтеся ми вас обігріємо і нагодуємо.

 

Ведучий

 

-Так двоє зозуленят залишилися  у  дятлів.  Добре їм тут жилося. Та діти весь час плакали і чекали маму. Вони часто бігали на те місце, де вона їх покинула. І одного разу вони зустріли дідуся із великою сумкою за плечима, а біля нього двох маленьких ангелів. Звичайно, вони не знали хто це і тихенько заховалися за кущик)

 

Святий Миколай.

 

Що,  стомилися, мої ангелятка.

Давайте  відпочинемо, а то ще далека нас чекає дорога.

 

Ангелик

-Дивіться, дивіться   дві зозульки притаїлися в куточку.

 

Ангелик

-Зозульки серед зими ? Дуже дивно.

 

 

 

Ангелик

-Чому ви тут, чому не полетіли в теплі краї?

 

 

1 зозулька

- Нас покинула мама.  З нею напевно щось трапилося.

 

2 зозулька

-Але ми віримо, що вона обов’язково повернеться. Тому ми і приходимо на це місце вже багато днів.

 

Ангелик

-Святий Миколаю, я тебе дуже прошу, поверни бідним пташенятам маму.

 

 

 

 

 

 

Св. Миколай.

-Я роблю багато див у світі. Але це мені доведеться робити вперше. Мої помічники Ангелки є у всьому світі. Зараз я звертаюся до них. Летіть в усі куточки і знайдіть маму - зозулю. Нехай оці маленькі пташенята будуть щасливі. І не тільки вони, а   діти цілого світу. Мої милі ангелятка,  нам пора в дорогу. А ви вірте, що ваша мама обов’язково повернеться.

 

(Всі виходять із сцени. Чути звуки хуртовини. Заходить

 

Зузуля)

-Я повернулася з далекої дороги. Дні і ночі я летіла до своїх дітей. Десь тут я їх залишила. Цілий місяць я блукаю по лісі і не можу їх знайти. Діти, рідненькі мої, пробачте свою безталанну маму. Все на світі я віддала б  за те, щоб обняти знову своїх дітей. Чомусь мені так тепло і дуже хочеться спати, спати.

 

(Зозуля падає на землю. Підбігають до неї   зозуленята)

 

Зозулька

-Матусю, матусю, ти повернулася.

 

2 зозулька

- Ми знали, що ти нас знайдеш.

Тобі холодно.

Дай я тебе накрию і тобі стане тепленько.

 

1 зозулька

-Відкрий очі, ми тут біля тебе

 

(Зозуля пригортає до себе дітей)

 

-Рідненькі мої, я вас знайшла.

 

 

Ведучий

 

-Скоро святого Миколая.  Нехай мамина ласка і батькова турбота будуть найбільшим подарунком для вашої дитини любіть своїх дітей, а ви , діти, шануйте і оберігайте своїх батьків.

 

 

 

 

 

Сценка «Подарунок для мами»

 

Що ти там, Миросю, сидиш у куточку?

І що ти ховаєш у цьому мішечку ?

 

Я для матусі на святого Миколая дарунок готую.

Нічого для неї не пошкодую.

 

Чим же ти хочеш її привітати?

Можеш секрет цей мені розказати?

 

Ось подивися книжку я маю

Мама любить читати, я знаю.

 

Тут ще ведмедиком я поділюся

Іграшок зовсім немає в матусі.

Та це ще не все, подивись що я маю,

Цукерки і печиво для неї тримаю

 

Послухай, Миросю, дарунок чудовий

Усе це матуся могла би придбати,

Але інший дарунок від святого Миколая хотіла би мати.

 

А чим я ще більшим її привітаю?

Інших дарунків я зовсім не маю?

 

Найбільше чим можеш її привітати

Слухняною бути у будні і свята

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Сценка «Миколай дарунки роздає»

 

Дівчинка

-Андрійку, пограйся зі мною.

 

Андрійко

-Трішки зачекай я дочитаю книжку.

 

Дівчинка

-І на вулиці нікого не видно

 

Хлопчик

-Правильно. Бо на вулиці грудень. Дуже холодно. І всі чекають Миколая.

 

Дівчинка

-А хто такий святий Миколай?

 

Хлопчик

-Це такий святий , який роздає чемним дітям подарунки. Він робить різні чудеса.

 

Дівчинка

-Хочу чудо, хочу чудо. Хочу велику ляльку, хочу велику пральну машину, хочу гарне плаття, хочу новий костюм, хочу красиве плаття, хочу…

 

Хлопчик

-Стій , стій так не можна просити багато для себе.

 

Дівчинка

-А що можна просити?

 

Хлопчик

- Зараз я тобі розкажу одну легенду і ти все зрозумієш. Я її тільки  що прочитав .Сідай чемно і слухай.

 

(Легенда про святого Микалая)

 

Дівчинка

-Яка гарна легенда. І як добре вона закінчилася. Я більше ніколи не буду просити для себе.

 

Хлопчик

-Давайте запросимо всіх дітей і дізнаємося про що вони будуть просити святого  Миколая

(Заходять діти і розповідають вірші, співають пісні)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

)