Доба “Розстріляного Відродження”

Визначення «розстріляне відродження» Представники

Родина Крушельницьких, початок 1930-х років. Сидять (зліва направо): Володимира, Тарас, Марія (мати), Лариса і батько Антін. Стоять: Остап, Галя (дружина Івана), Іван, Наталя (дружина Богдана), Богдан. У 1934-37 рр. Володимира, Тарас, Антін, Остап, Іван і Богдан були репресовані та страчені. Це фото стало символом винищення сталінським режимом української інтелігенції.

 Це літературно-мистецьке покоління 20-х— початку 30-х рр. в Україні, яке дало високохудожні твори у галузі літератури, живопису, музики, театру і яке було знищене тоталітарним сталін6ським режимом.

Представники інтелігенції що належать до «розстріляного відродження» умовно поділяються на кілька груп, обумовлених їхнім життєвим шляхом під час та після сталінських репресій.

Частині репресованих й переслідуваних представників української-радянської інтелігенції, вдалось уникнути найвищої міри покарання і вижити в тюрмах і концтаборах. Причому декому з них вдалося навіть втікати з концтаборів (Іван Багряний).

Письменник,публіцист.Провідний письменних неоромантичного стилю. Один з основоположників пореволюційної української прози.В атмосфері тотального цькування і переслідування, покінчив життя самогубством, каталізаторами стали арешт Михайла Ялового та Голодомор Микола Хвильовий

Був оголошений буржуазно-націоналістичним драматургом. Розстріляний в урочищі Сандармох Медвеж'єгорського району, Карелія, у складі так званого «Соловецького етапу» Микола Куліш

Звинувачений у приналежності до націоналістичної терористичної організації. Засуджений до розстрілу (змінено на довготривале табірне ув'язнення на Соловках, де він помер від туберкульозу. ) Плужник Євген Павлович

Засуджений разом із Зеровим з початком 1936 за приналежність до шпигунсько-терористичної організації, що нею мав бути нібито семінар української літератури.Перебував на Медвежій Горі, потім на Соловках. Розстріляний 1937.

Український поет, літературознавець, літературний критик, полеміст, лідер «неокласиків».Йому було надано вищу міру покарання – розстріл(1937) за керівництво українською контрреволюційною націоналістичною організацією

Визнав, що належав до «групи письменників-націоналістів з терористичними настроями у ставленні до вождів партії».Визнав тому,що, на його думку,«політика колективізації привела українське село до голоду». Закритий суд позбавив волі «терміном на десять років» 1937 р. засуджено до розстрілу.

Звинувачено в шпигунській діяльності, «шумськізьмі» та підготовці замаху на П. Постишева, засуджено до 10 років таборів. 9 жовтня 1937 р. засуджено до розстрілу.

Звинувачений у приналежності до контрреволюційної терористичної організації і засуджений до розстрілу.

Обвинувачений в «активній контрреволюційній діяльності». Серед іншого йому закидали спробу скинути Радянську владу в Україні за допомогою німецьких фашистів 23 жовтня 1937 р. військовою колегією Верховного Суду СРСР на закритому засіданні засуджений до розстрілу.

19 березня 1935 заарештований. 9 жовтня 1937 засуджений до розстрілу.

Були висунуті звинувачення в «похмурості», викривленні оптимістичної радянської дійсності. Звільнено з посади директора театру. Заарештовано, вислано на будівництво Біломорсько-Балтійського каналу на Медвежу Гору, потім на Соловки. 1937 після повторного суду було розстріляно.

Інтернет ресурси: https://uk.wikipedia.org