додатковий матеріал " Нетрадиційний урок як засіб розвитку пізнавальної активності учнів"

Закарпатський інститут післядипломної педагогічної освіти  

кабінет дошкільної, початкової та інклюзивної освіти

 

 

 

Випускна робота

 Нетрадиційний урок як засіб розвитку

пізнавальної активності учнів   

 

 

 

 

       Ливринц Марини Петрівни  

       слухач курсів підвищеної кваліфікації    

      вчителя початкових класів 

     спеціаліста  1 категорії

       Буштинської гімназії-інтернат

     Тячівського району

 

  Керівники:

 

 

 

 

  Тячів 2016

 

 

 

ЗМІСТ

 

Вступ…………………………………………………………………………………...3

Розділ 1.О собливості проведення нетрадиційних уроків…………......................4

1.1. Класифікації нетрадиційних форм організації навчання та основні їх види……………………………………………………………………….....................4

1.2.Основні  групи нетрадиційних уроків……………….........................................12

1.2.1.Інтегровані уроки............................................................................................... 12

1.2.2.Уроки-вікторини......…......………………………………………......................14

1.2.3.Театралізовані  уроки.........................................................................................15

1.2.4.Бінарні уроки…………………………………………………………………...17

Розділ 2 .Практичні аспекти уроків ……………………………………..................18

2.1.Поради вчителям щодо проведення нетрадиційних уроків.............…...........18

2.2. З досвіду роботи. Творчі принципи нетрадиційних уроків……..........………19

2.3.Розробки нетрадиційних  уроків…………………………...................................20

Висновки........................................................................................................................29

Список використаної літератури...............................................................................31

Додатки...........................................................................................................................32

 

 

Вступ

Емоції, почуттч, переживання- це те, чим ми можемо запалити душу дитини.

Ефективними засобами збудження живого інтересу до вивчення предметів в початкових класах поряд з різними іншими методами є нетрадиційні уроки. Основою нетрадиційних уроків є практична робота, дидактична гра, що зближує навчальну діяльність з основним видом діяльності молодших школярів – грою. Вона переключає довільну увагу дітей на навчальний процес, на розв’язування навчальної задачі. Гра спонукає учнів до виконання більшої кількості різних вправ, сприяє набуттю більш міцних свідомих знань, умінь і навичок. Такі уроки допомагають учителю урізноманітнювати роботу, знімають напруження від звичної навчальної діяльності, переключають увагу школярів; вони є цінним засобом виховання розумової активності дітей, що активізує психічні процес, викликає в учнів живий інтерес до процесу пізнання. На таких уроках діти долають більші труднощі та тренують свої сили.

Новий матеріал, викладений в ігровій формі, з наступними проведеннями практичної роботи дає кращі результати, ніж традиційна форма викладення матеріалу.Нетрадиційні уроки формують в учнів стійкий інтерес до навчання,знімають напругу,оживляють мислення,допомагаютьформувати навички навчальної діяльності,емоційно впливають на дитину,завдяки чому в них формуються більш стійкі, глибокі знання.Проведення таких уроків дає можливість вийти за межі шаблону в побудові методичної структури уроку.Це і є їх позитивна сторона. На цих уроках активні всі учні, кожен мріє проявити себе в атмосфері успішності, а клас стає творчим колективом. Нетрадиційні форми організації навчання з’явилися в творчій діяльності вчителя як засіб активізації пізнавальної діяльності учнів. Вони повинні мати місце в шкільній практиці з метою пробудження та розвитку в учнів пізнавального інтересу як провідного мотиву навчання.

Розділ 1. Особливості проведення нетрадиційних уроків

 

1.1. Класифікації нетрадиційних форм організації навчання та основні їх види

 

Ефективність    навчально  -  виховної   роботи   визначається  не  тільки   методами

викладання  -  учіння,  а   також  і   формами  її  організації.  Форма     навчання  – 

 цілеспрямована    організація    взаємодії    вчителя  і  учнів,     що   характеризується

розподілом    навчально  - організаційних функцій, добором   і послідовністю   ланок

навчальної  роботи,   цілеспрямована,   чітко організована,    змістовно   насичена й

методично   забезпечена  система  пізнавального  та     виховного     спілкування,

 взаємодії,    відносин     учителя й учнів. Функції форм навчання: навчально-освітня,

виховна,   організаційна,   психологічна,   розвиваюча, інтегративно  -  диференційна,

систематизуюча,    координаційна,    стимуляційна    спосіб    організації    навчання на

різних  його  рівнях.

П. Підласий пропонує класифікацію за такими ознаками:

за кількістю учнів - масові, колективні, групові, мікрогрупові, індивідуальні форми навчання;

місцем навчання - шкільні форми: урок, робота в майстерні, на пришкільній дослідній ділянці, в лабораторії тощо; позашкільні форми: екскурсія, домашня самостійна робота, заняття на підприємстві;

дидактичною метою - форми теоретичного навчання: лекція, факультатив, гурток, конференція; комбінованого або змішаного навчання: урок, семінар, домашня робота, консультація.

За кількістю учнів  виокремлюють індивідуальну і групову форми навчання. Індивідуальна форма навчання - найстаріша в історії педагогіки. В давнину вона полягала в індивідуальній реалізації певних дидактичних завдань учнів за безпосередньої допомоги вчителя. Таке навчання надавало можливість індивідуалізувати як зміст, так і темп навчання, що, своєю чергою, сприяло постійному й водночас докладному контролю за ходом і результатами пізнавальної діяльності. Вчитель міг також контролювати власні навчальні дії і вносити певні корективи, пристосовуючись до обставин. Таке навчання і в давнину, і на сучасному етапі дає високий ефект, тому що учень набуває певних знань, практичних навичок та вмінь за оптимальний для себе час, враховуючи свої психічні особливості та обсяг навчального матеріалу. У сучасній дидактиці для визначення такої форми навчання вживають поняття "індивідуалізація навчання", "індивідуальний підхід до навчання".

Також достатньо широко використовується позаурочна форма навчання, до якої належать факультативні заняття, екскурсії, предметні гуртки, спортивні секції, домашня навчальна робота, консультації, додаткові заняття, інструктажі, тощо.

Творчі вчителі постійно вдосконалюють методику проведення класичного уроку, в результаті чого в навчальний процес впроваджуються нетрадиційні уроки.

Нетрадиційний урок - це імпровізоване навчальне заняття, що має нетрадиційну структуру .

Такі уроки спрямовані на активізацію навчально-пізнавальної діяльності учнів, бо вони глибоко зачіпають емоційно-мотиваційну сферу, формують дух змагальності, збуджують творчі сили, розвивають творче мислення, формують мотивацію навчально-пізнавальної діяльності. Тому такі уроки найбільше подобаються учням, викликають у них творчий інтерес.

Аналізуючи уроки, практика дала змогу виділити кілька десятків різних типів нетрадиційних уроків:

• уроки - ділові ігри;
• уроки - прес-конференції;
• уроки-змагання;
• уроки на зразок КВК;
• театралізовані уроки;
• уроки-консультації;

• комп’ютерні уроки;
• уроки з груповими формами роботи;
• уроки взаємонавчання учнів;
• уроки творчості;
• уроки-аукціони;
• уроки-заліки;
• бінарні уроки;
• інтегровані уроки;
• уроки-узагальнення;
• уроки-фантазії;
• уроки-ігри;
• уроки-концерти;
  • уроки-діалоги;
  • уроки - рольові ігри;
  • міжпредметні уроки;
  • уроки-екскурсії;

Нетрадиційні уроки більше подобаються учням, ніж звичайні заняття з установленою структурою й режимом роботи, тому практикувати такі уроки доцільно кожному вчителю.

До інших, нетрадиційних, форм організації навчального процесу в межах класно-урочної системи деякі вчені відносять :

• практикуми;
• лабораторні заняття;
• навчальні екскурсії на природу, в музей, на виставку, підприємство тощо.
• індивідуальні чи групові додаткові заняття за окремими навчальними темами або питаннями;
• факультативи;
• предметні  гуртки   

                                                                           

   Пропоную сформовані групи нетрадиційних уроків, які мають схожу форму проведення ( див.додаток табл.1).Важливе місце в навчанні учнів займають екскурсії.

 

Навчальні екскурсії поглиблюють і конкретизують знання й уміння  учнів.  Мета

 

екскурсiї — збагатити (розширити, поглибити) чуттєве й логiчне пiзнання  дiтей,

 

їхнiй соцiальний досвiд, сприяти розвитку мовлення, мислення, уяви.

                                      

       Залежно вiд змiсту теми й пiдготовки учнiв  екскурсію  можна  провести  як

 

 пiдготовчу до вивчення теми, в процесi вивчення матерiалу i як завершальний

 

етап його засвоєння. Наприклад,  розпочати  вивчення природознавства  можна з

 

вступної  екскурсiї  в природу. Це зацiкавить дiтей  новим  предметом,  самими

 

спостереженнями  за явищами природи. Вивчення пiр року також  пов’язано з

 

 проведенням екскурсiй. У дітей виникають нові емоційні враження, відбувається

 

сприйняття   поглибленню   ранiше   набутих  знань.  Екскурсiї    в

 

природу допомагають узагальнити й систематизувати ранiше набутi знання під час

 

 безпосереднього спiлкування з природними об’єктами.

 

      У використаннi методу екскурсiй можла видiлити три етапи.

 

      Перший етап — пiдготовка вчителя i учнiв до екскурсії. Учителевi важливо

 

якнайбiльше  дiзнатися про об’єкт, куди планується екскурсiя, побувати там,

 

уважно оглянути мiсцевiсть, визначити, на що слiд звернути особливу увагу дiтей,

 

якi слова, об’єкти пояснити. Маршрут має бути цiлком безпечним для здоров’я

 

дiтей.

         Участь  в   екскурсiї,   вихiд   усiм   класом  за  межi   школи -  це

 

 для    дiтей    очiкувана   i   радiсна    подiя.   

 

 Щоб  зацiкавити  дiтей  майбутнiми  спостереженнями , бажано  перед   цим

 

 провести коротку бесiду-розповiдь або продемонструвати вiдповiднi iлюстрацiї.

 

 Доцiльними є iндивiдуальнi та груповi завдання: спостереження  за  певним

 

об’єктом, збирання  вiдомих  рослин,  плодiв,  камiнчикiв,  iншого  природного

 

матерiалу.

 

  Другий етап — проведення екскурсій за наперед складеним планом.

 

 У планi треба зазначити освiтнi, розвивальнi i виховнi цiлi, визначити

 

 послiдовнiсть    дiй.    Бажано    сформулювати     декілька

 

 проблемно-пiзнавальних запитань, на якi учнi зможуть вiдповiсти в результатi

 

самостiйних спостережень.

 

      Треба привчати дiтей не бути байдужими до незрозумiлого, незнайомого;

 

 пiдтримувати їх iнтерес у процесi спостережень цiкавими запитаннями,

 

поясненнями, порiвняннями.

 

      Третiй етап — пiсляекскурсiйна робота. Тут важливо закрiпити результати

 

екскурсiй i дати дiтям можливiсть застосувати новi знання, враження,

 

 iндивiдуальнi почуття у рiзноманiтнiй дiяльностi. Можливi й кориснi такi форми

 

роботи: узагальнююча бесiда на уроцi, складання усних розповiдей, написання творiв,

 

оформлення тематичних альбомiв або колекцiй, гербарiїв, малювання,

 

виготовлення саморобок з природного матерiалу, складання задач тощо.

 

     Найважливiше завдання екскурсiї — розвиток спостережливостi учнiв.

 

 Спостережлива дитина, сприймаючи об’єкти, прагне всебiчно зрозумiти їх,

 

зiставити з  вiдомими речами, робить певнi висновки.

 

Вчитель має здійснювати підготовку до екскурсій. Перед їх проведенням він повідомляє учням мету й зміст екскурсії, знайомить з планом її проведення, зацікавлює нею. Перед початком обов'язково ставить учням проблемне питання, над вирішенням якого вони будуть працювати протягом уроку.Наприкінці екскурсії - обговорення проблемного питання, узагальнення вивченого матеріалу. Цей етап уроку можна провести у вигляді вікторини, у формі конкурсу малюнків, міні-творів, написанні відгуків.

 Додаткові групові й індивідуальні заняття проводяться в позаурочний час або в групі продовженого дня. Їх призначення - компенсувати відсутність знань в окремих учнів. Це може бути також робота з кращими учнями, наприклад, підготовка до предметних олімпіад. Окремі індивідуальні заняття проводяться вчителями вдома з дітьми, які не можуть відвідувати школу через хворобу.

Форма організації навчання  тісно пов’язана з методами і засобами навчання, бо кінцевий результат визначається комплексом дидактичних умов, серед яких важливе місце посідають організаційні форми навчання.

Уроки, які ґрунтуються на казкових сюжетах, служать захоплюючим матеріалом для роздумів. У загадках вказуються певні властивості об’єкта, за якими його відгадують. Казкові сюжети та герої улюблених казок посилюють увагу учнів до запропонованих завдань, викликають зацікавленість у їх розв’язанні, стимулюють і пожвавлюють роботу на уроці.

Для уроків, що пов’язані з колективною творчою справою учнів, важливим

 

моментом є вибір такої роботи,  щоб учням було цікаво.

 

До уроків-вікторин, слід ставитись як не до одноразових заходів, а як до цілої системи змагань. Підготовці таких заходів та їх проведенню слід відвести значний проміжок часу, коли проводиться робота з учнями, яка має масовий характер та є підготовчою до участі в змаганнях для кожного учня.

Важливим у цій справі є також розумне поєднання змагання і засобів заохочення й відзнаки дітей.

При проведенні уроків-ігор на перший план завжди слід висувати пізнавальний характер гри. Лише тоді ці уроки будуть виконувати свою роль у розвитку дітей і вихованню їхнього інтересу до предмету.

Уроки-тестування урізноманітнюють форми підготовки і проведення тематичного оцінювання в початковій школі. Крім того, як відомо, на сьогодні в усьому світі вони є найбільш поширеною формою контролю знань учнів.

Наприклад, при закріпленні теми:" Звуки і букви.Склад.Наголос" пропоную такі види тестів:

1.Визнач скільки букв використовують на письмі для позначення голосних звуків

а)6     б)8    в)10

2.Букви я, ю,є можуть позначати........

а)один звук

б)два звуки

в)один або два звуки

3.Познач за допомогою чого утворюються дзвінкі приголосні звуки

а)голосу і шуму

б)голосу

в)шуму

4.Буква щ позначає

а) один звук

б) один або два звуки

в) два звуки

Такі тестові завдання діти дуже люблять.По-перше, це дає їм змогу швидко виконати завдання,адже вони всі цього прагнуть.По-друге, дає можливість вибрати правильну відповідь і обгрунтувати її.

 

Форми і методи роботи, які застосовуються для нетрадиційних уроках, мають взаємно доповнюватися з іншими методами і прийомами навчально-виховної роботи. Це допоможе забезпечити доцільність змін у діяльності молодих школярів, підтримати інтерес до матеріалу, що вивчається, зосередити увагу дітей на виконання пізнавальних дій, уникнути втоми, яку викликає інтелектуальна робота.

Форми і методи проведення нетрадиційних уроків не вичерпуються.

Кожен педагог повинен усвідомлювати, що проведення таких уроків – справа яка потребує значної підготовленості і виняткової творчості вчителя. Справа, залучаючись до якої, вчитель повинен постійно шукати шляхи до урізноманітнення змісту, методики організації та обладнання. Лише тоді ця робота буде сприйматися учнями як захоплююча й така, що містить елементи новизни.

При проведенні нетрадиційних уроків особливу увагу слід надавати обладнанню .Без належного обладнання не можна провести ані урок-практичну роботу, ані урок-казку, ані урок-дослідження.Особливо діти дуже полюбляють презентації, документальні фільми. Певне обладнання допомагає зробити матеріал, що вивчається, більш доступним, сприяє розвитку конкретного образного мислення. Ілюстративний матеріал допомагає формуванню у дітей спостережливості, уміння порівнювати факти, які вони досліджують, виділити в них риси схожості та відмінності, сприяючи тим самим розвиткові мислення учнів.

До нетрадиційних уроків належать уроки-сюжетні замальовки. Вони побудовані на конкретному театральному сюжеті, де діти виконують “маленькі” ролі. Це і уроки-вечорниці, уроки-казки, уроки-ранки, уроки-спектаклі. До проведення таких уроків залучаються батьки. Діти дуже люблять такі уроки. В 1-2 класах ролі роздає вчитель, контролює їх вивчення. Сам урок – це театральне дійство. Такі уроки викликають інтерес до знань, поповнюють словниковий запас учнів, розвивають мовлення, вчать дітей володіти поставою, мімікою, робити висновки.

Підсумовуючи сказане, можна зробити такі висновки:

а) Нетрадиційні уроки дозволяють урізноманітнити форми і методи роботи, створюють умови для виховання творчих здібностей школяра, розширюють функції вчителя дають змогу врахувати специфіку та індивідуальні особливості кожної дитини.

б) Використання нетрадиційних уроків сприяє формуванню пізнавальних інтересів школярів.

в) Ефективність нетрадиційних уроків забезпечується за умов володіння вчителями методикою їх проведення та умілого використання таких уроків в поєднання з традиційними формами роботи.

 

1.2 Основні групи нетрадиційних уроків

 

1.2.1. Інтегровані уроки

 Такі уроки вимагають великої підготовки,  їх ефективність достатньо     висока.

 

Під словом «інтеграція» ми розуміємо об'єднання різних частин в одне ціле, їх

 

 взаємовплив і взаємопроникнення, а також злиття навчального матеріалу двох

 

 дисциплін. Інтегрований урок дає можливість учневі більш повно побачити

 

картину явища.

 

Діти починають аналізувати, зіставляти, порівнювати, шукати зв'язки між

 

предметами і явищами.

 

Усі види діяльності на уроці повинні відповідати певному часу навчального

 

 навантаження. Учні отримують великий обсяг інформації, вони постійно активні і

 

захоплені, тому вчитель    не   повинен   допустити    перевантаження.

 

Один з предметів буде домінувати, а значить, бутде  ведучим.

 

 Наприклад,інтегрований урок з розвитку зв'язного мовлення та Я і України (див.

 

Розробки нетрадиційних уроків) дає можливість учням оволодіти знаннями з

 

природничої дисципліни, дізнатися більше про властивості води, її збереження

 

 та розвивати при цьому своє мовлення.

 

Розпочинається підготовка з складання докладного плану уроку. Кожен етап

 

 уроку розписується і вказується час, витрачений на цей етап. Вчителі заздалегідь

 

продумовують хід уроку і прогнозують всі можливі паузи, пов'язані з наочністю та

 

роздатковим матеріалом. Зазвичай на інтегрованих уроках чимало навчального

 

обладнання: від карток до мультимедійного полотна. В кінці уроку всі учні

 

 повинні самостійно позначити ті міжпредметні зв'язки, заради яких і планувалося

 

 заняття. Тобто мета повинна бути досягнута. На етапі закріплення вчителі

 

повинні це побачити, тому вправи цього моменту уроку повинні бути найбільш

 

яскравими, конкретними, придатними для індивідуальної роботи.

 

Найбільш відповідальним етапом підготовки інтегрованого уроку, на мою думку, є визначення завдань уроку. Тому потрібно виділяти навчальну, розвивальну та виховну мети окремо для кожного з предметів, що інтегруються.

Перший етап проведення інтегрованого уроку - організаційний. Другий - ознайомлення з темою та метою. На третьому етапі під час актуалізації опорних знань учнів важливою є вступна бесіда, характерна особливість якої - актуалізація знань з усіх інтегрованих предметів. Час її проведення має бути не більше ніж 8-10 хвилин. Підготовка цього етапу уроку потребує від класовода особливої уваги: бесіда повинна бути змістовною, лаконічною, чіткою. Якщо уроки з різних предметів за однією темою проводяться окремо, вступна бесіда триває вдвічі (втричі) довше. Саме тому, об’єднання змісту навчальних дисциплін значно скорочує час на їх опанування і забезпечує різнобічне сприймання предметів чи явищ, що є безперечною перевагою інтеграції.

Наступні етапи інтегрованого уроку можуть проводитися по-різному, залежно від теми й мети конкретного уроку.

 

1.2.2. Уроки-вікторини

Проведення уроку – вікторини в початкових класах буде результативним лише

тоді, коли вчитель вміло підготуєсь до цього уроку.

В основі вікторини лежать запитання, на які мають відповісти окремі учні чи

 команди, тому від змісту, форми та характеру запитань залежатиме результат

 вікторини. Складаючи запитання вікторини, вчитель повинен урахувати вікові

 інтереси, розумовий розвиток, рівень знань учнів певного класу.

Готуючи уроку-вікторину, вчитель не повинен забувати, що головне завдання цієї

форми навчання – дати учням знання з певної теми.

Усі запитання вікторини повинні бути цікавими і нестандартними. Під час

 формування запитань учитель може використати ілюстрації, роздатковий

 матеріал, твори мистецтва, презентації.

Урок-вікторина має характер змагання. Що також повинно впливати на побудову

запитань. Для активного змагання запитання вікторини слід формувати чітко,

 конкретно, без зайвих слів. Лише в такому випадку учні зможуть дати швидку

відповідь.

Не менш важливим є підбиття підсумків вікторини. Логічним закінченням уроку-

вікторини повинно бути оголошення переможців і оцінювання учнів.

 

   1.2 3.Театралізовані уроки

 

Великий внесок у розвиток науки про творчі здібності вніс педагог І. Лернер, який

 

довів, що практично всіх дітей можна навчити творчого мислення, особливо, якщо

 

 починати цю роботу в молодшому шкільному віці. Отже, у всіх дітей можна

 

сформувати риси творчої особистості.

 

Розвивати творчість - означає виховувати у дітей   інтерес   до   знань,   виявляти      їх

 

 нахили,  самостійність у   навчанні.   Маленький учень   добре   вчиться   лише   тоді,

 

коли   він   переживає   успіх,   хоча б невеликий.   Творчість   -   це норма дитячого

 

 розвитку, притаманна дитині з раннього віку. Коли дитина творить ,то вона стає

 

 більш   розкутою.  Досягти  цього  можна  за  допомогою    використання

 

 театралізованих постанов під час організації свят та на уроках літературного

 

читання.

 

 За допомогою театралізації дитина проявляє активність, повністю розкриває

 

 приховані емоції, стає більш рухливою, підвищує самооцінку, покращує пам`ять,

 

збагачує словниковий запас. Але це можливо лише за тієї умови, якщо звертатись

 

 до театралізації систематично, не лише в позаурочний час, а також безпосередньо

 

 під час навчального процесу. Адже театралізація – це та сама гра через яку дитина

 

 має змогу пізнавати світ, «приміряючи» на себе різні ролі.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

      

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

    1.2.4. Бінарні уроки

 

 

 

Бінарний урок - нестандартна форма навчання по реалізації міжпредметних

 зв'язків, це урок який ведуть два вчителі. Це творчість двох педагогів, яка

переростає у творчий процес в учнів. Чому? Тому, що вивчення якоїсь проблеми

на грані двох наук — це завжди цікаво, такий вид діяльності викликає високу

 мотивацію. А хіба не це головне — захопити школярів, спровокувати творчий

пошук?

Бінарні уроки Літературне читання +Образотворче  мистецтво  абоУроки

 розвитку мовлення + Музичне мистецтво дуже добре поєднувати.  Я

практикувала бінарний мультимедійний урок з української мови та

 образотворчого мистецтва. На цьому уроці учні виконували творчі завдання з укр.

мови та  оволодівали технікою петриківського розпису.Такі уроки допомагають

 поєднати дітей, які віддають переваги різним наукам і бувають пасивними на

звичайних уроках.

 

 

 

 

 

 

 

 

      

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 2. Практичні аспекти уроків

   2.1.Поради вчителям щодо провендення нетрадиційних                               уроків.

 

1.Нетрадиційні уроки краще використовувати як підсумкові під час узагальнення

 

 чи закріплення,під час поглибленого вивчення матеріалу однієї теми.

 

2.Не використовувати вище зазначені уроки дуже часто - можлива втрата зацікав-

 

леності до предмета, а також процесу навчання.

 

3.Повинна бути сумлінна підготовча робота до уроку як учителя,так і учнів,необ-

 

 хідно розробити систему заходів і завдань,здійснювати методичний супровід.

 

4.Залучати до проведення нетрадиційних уроків учнів,а по можливості і їх батьків.

 

5.Вдало підбирати форми нетрадиційних уроків, враховуючи особливості темпера-

 

менту, рівень підготовленості вчителя, класу і окремих учнів.

 

6.Керуватись принципом "з учнями і для учнів",одним із головних завдань вважа-

 

ти виховання учнів в атмосфері добра, творчості, радості.

 

  2.2.З досвіду роботи.Творчі принципи нетрадиційних уроків.

 

1.Відмовляюсь  від шаблону,стандарту,формалізму.

 

2.Максимально залучаю учнів до активної діяльності на уроці.

 

3.Основа емоційного тону уроку -  не розвага , а зацікавленість , працездатність.

 

4.П ідтримую  власні  думки учнів , їх  альтернативність.

 

5.Розвиваю відносини між учителем і учнями, створюю атмосферу взаєморозумі-

 

ння і поваги.

 

6.Обов'язково проводжу оцінювання на уроці як підсумок результативності набу-

 

тих знань, умінь і навичок.

 

7.Проявляю повагу як до знань учнів, так і до їхніх прогалин у знаннях.

 

У своїй практиці використовую такі нетрадиційні уроки (див.додаток табл.2).

              

.

 

2.3. Розробка нетрадиційного  уроку

Інтегрований урок з розвитку зв'язного мовлення та Я і України

 

Тема:Кругообіг води в природі. Казка мудрістю багата. Складання казки за уявою

 

на тему: "Як подорожує краплинка води".

                                           Мета: формувати уявлення про кругообіг води в природі,

 

 вміння бачити і встановлювати залежність між компонентами природи, закріпити

 

 вміння самостійно складати розповіді, передаючи діалог дійових осіб; розвивати

 

уяву, фантазію, світоглядні уявлення; виховувати любов до навколишнього світу

 

 та до рідного слова.

 

Обладнання:сигнальні картки, і люстрації, диск з презентацією та відео, зошити з

 

розвитку зв'язного мовлення, пробірки, плакат.

 

    Хід уроку                                                                            1.Організація класу.

Дзвоник всім нам дав наказ-

до роботи швидше, клас!

Попрацюємо старанно,

щоб сказати у кінці,

що у нашім третім класі,

діти просто молодці.

Днвіз уроку:Гарно, дружно працювати

   мову рідну добре знати.

                                                               

Розпочинаємо урок відеофрагментом "Кольорова

планета" А.Побужанської. (Розповідаю, що урок інтегрований,пояснюю в чому саме його інтеграція.) -Завітала до нас хмаринка з крапельками та сонечком, а чому саме вони - дізнаєтеся пізніше.

   

2.Перевірка домашнього завдання.                                                                               -Ви  повинні були дібрати прислів'я про воду. Зачитайте їх, будь-ласка, та поясніть їх зміст.( Ланцюжком)                                 

  3.Актуалізація опорних знань учнів.                                                                                          Бесіда.

- Що у мене у пробірці?                                                                                                          - Так, вода. А чи замислювались ви, діти, над тим, що було б на Землі без води?   (відповіді учнів)  

Щоб полився дощик з неба,

щоб росли у вись дерева,

щоб пливли всі кораблі,

щоб варились киселі,

щоб не було в нас біди,-

жить не можна без води.                                                                                                                     4.Мотивація навчальної діяльності. Оголошення теми і мети уроку.             

  На сьогоднішньому уроці ми ознайомимось з властивостями води, з її кругообігом в природі, будемо спостерігати за дощовою краплинкою, відправимось з нею у цікаву подорож, послухаємо її захоплюючі оповідки, а потім і самі створимо казку про краплинок-сестричок. Ваше завдання: згадати свої спостереження в природі, розповідати про них, відгадувати загадки, уважно слухати мої пояснення.Наприкінці уроку ви повинні попрацювати зі схемою і розповісти нам чого навчились на уроці, що цікавого дізнались і що зрозуміли( на дошці).                              

 

навчився                .Я    зрозумів

 

 

 

   дізнався

5.Робота з мовним матеріалом.

а) робота в зошиті.                                                                                                                   б) бесіда про дощ.                                                                                                              

 в) Властивості води.

• Дослід перший. -Візьмемо пробірку і наллємо води. - Яка вода? - Яка на смак?
• Дослід другий. - Якщо вкинути цукор?варення?різні трави?
• Дослід третій.- Якщо додати солі?
• Дослід четвертий.-А якщо додати оцет?

Висновок: наша вода справжня чарівниця, але вона ще і трудівниця.(Розгляд ілюстрацій пароплава, електростанції,парового опалення).

 

-Яку роль відіграє вода на цих малюнках? ( міркування учнів)

 

Учні висловлюють свою думку з приводу побачиного.

 

Презентація- відео "Властивості води".

 

Після перегляду пропоную завдання, яке знаходиться на диску.Учні працюють з

 

сигнальними картками.

 

  Фізкультхвилинка

 

г)Бесіда про дощові краплинки ( зошит с.22)

-Що у мене в руці?

-Звідки падають крапельки?

-Де народилась крапелька?

-Чому так думаєте?(бо хмарка дощ приносить)

-Чи всі хмарки дощ приносять?

-А які ще бувають хмарки?

д) Гра "Доповніть речення".(зачитую)

Як бачите, на ці такі легкі б ,здавалося, запитання не завжди легко відповісти.Тож зараз ми уточнемо ваші уявлення про ці та інші природні явища.

6.Виклад нового матеріалу.

а) Розповідь учителя за ілюстрацією.

 

б) Презентація-відео" Кругообіг води в природі".

7.Робота над складанням казки"Краплинки-сестрички".

-Прочитайте початок Марійчиної казки(завд.4 с.24)

а) бесіда за початком тексту.

в) усне колективне складання казки.

г) словникова робота.

д) запис казки під супровід мелодії.

е) перевірка прочитаного.

8.Підсумок уроку.Домашнє завдання.

-Що вам найбільше запам'яталося з уроку?

-Що називається кругообігом води в природі?

-Які властивості води?

На початку уроку я ознайомила вас зі схемою на дошці.Хто готовий з нею попрацювати?-Яка інтеграція відбулася на уроці?

Оцінювання учнів.

 

  Творчі завдання з української мови

 

1.Змінюючи у слові бій перший звук (на письмі – першу літеру) та інший звук (літеру), утворюючи нове слово (Бій – мій, лій, сій, дій, вій, тій, цій, рій…).

Складіть короткі речення з новими словами.

2. Від кожного слова за допомогою префіксів утворіть пару слів, протилежних за значенням.

   Єднати, бігти, повзти, клепати, тягнути, в’язати.

Зразок. Летіти – прилетіти, відлетіти.

3. Випишіть у три колонки слова, у яких:

1) звуків і букв порівну;

2) звуків менше, ніж букв;

3) звуків більше, ніж букв.

    Радію, праця, рідня, дзюркіт, авіалінія, алюміній, дощ, жолудь, емальований, цятка, об’їзд, сім’я, розбуджений, електродзвоник, троє, ячмінь, льон, ідея, обсаджувати.

4. Згрупуйте іменники за певними за тематичними групами:

    Диван, телевізор, ліжко, батон, сир, масло, годинник, праска, сукня, вентилятор, ліжко, тарілка, торшер, каструля, ложка, торшер, шафа, халат, штани, миска, чайник, стіл, пальто, хліб, молоко, терка, чашка.

5.До поданих слів замість крапок добери власні іменники.

Космонавт…, письменник…, поет…, композитор…, поетеса…, артист…, художник…, місто…, село…, гори…, річка….

6.Склади і запиши текст з деформованих речень.

Усе в лісі співає

До,  пішли, лісу, ми, весною;

в, заспівали, всі, лісі, дерева;

кожне, свою, дерево, співало, пісню;

співала, білокора, пісеньку, красуня, ніжну, берізка;

піснею, дуб, мужньою, вчив, нас, своєю, бути, і, відважними, нас, сильними.

За В. Сухомлинським.

7. Доберіть слова до схем.

   = 0 = - 0

- - 0 - - 0

0  = 0 – 0 =

- 0 – 0 =: 0

 

 

 

 

 

Конспект нетрадиційного уроку з природознавства

Тема : Тварини, їх різноманітність у природі.

Мета:  формувати поняття: "комахи", "риби", "земноводні", "плазуни", "птахи", "звірі"; навчити порівнювати, визначати істотні ознаки, описувати представників різних груп тварин ; розвивати уяву, мислення, пам’ять; виховувати допитливість, пізнавальний інтерес. Формувати інформаційну, творчу, комунікативну  компетентності.

Обладнання: проектор, презентація "Різноманітність тварин", картки з матеріалами для роботи в групах ,запис голосів тварин ,картинки тварин .

 

                                                       Хід   уроку

І. Організаційна частина

 - Пролунав дзвінок,  починаємо урок.

 Девіз уроку:

 Не просто слухати, а чути,

 Не просто дивитись,  а бачити,

 Не просто відповідати,  а міркувати,

 Дружно й плідно працювати.

 

ІІ. Хвилинка спостережень

1.Робота синоптиків .

 Який тепер місяць?  Який день ?   Яке число ?

 Синоптик.  Температура повітря сьогодні – … ,вітер – … , небо – … . –

2.     Хвилинка – цікавинка.

 -         А чи знаєте ви, що тварини можуть попереджати про зміни в погоді.

 -         Жаби квакають на дощ.

 -         Пес на снігу згортається калачиком – на мороз.

 -         Кіт шкрябає підлогу – на вітер, завірюху.

 -         Гуска стоїть на одній нозі чи ховає голову під крило   - на холод.

 -         Якщо в морозяний день заспіває півень – потеплішає.

ІІІ. Актуалізація опорних знань.

 1.     Фронтальне опитування.

- Яку велику тему ми почали вивчати?  (На дошці запис «Тварини»).

 -         До якої природи відносяться тварини?  (До живої). Доведіть.  (Тварини дихають ростуть,розмножуються,харчуються,відмирають).

 -         А рослини теж дихають ростуть,розмножуються,харчуються,відмирають. Чим же тварини відрізняються від рослин? (тварини переміщаються,харчуються готовою їжею,ростуть тільки в молодому віці).

 

2.     Завдання за темою « Тварини – частина живої природи».

 Перевіримо, що ви вже знаєте за цією темою.

1.Визнач правильну відповідь.

 Що спільного між тваринами і рослинами?

 а)Те, що вони належать до неживої природи.

 б)Те, вони живуть і ростуть на Україні.

 в)Те, що вони належать до живої природи.

 2. Закінчи речення.

 Тварини належать до живої природи тому що……….

 Тварини живуть……

 Тварини живляться …

 

ІV.  Технологія "Незакінчене речення"

 - Зверніть увагу на дошку.  Прочитайте тему уроку.  Розгляньте ілюстрації.(слайд 1)

 Закінчіть речення:  "Від сьогоднішнього уроку я очікую …" .

 Очікувані результати:

 * зрозуміти, чим відрізняються тварини різних видів;

 * визначати істотні ознаки тварин;

 * описувати представників різних груп тварин;

 * виховувати в собі бережливе ставлення до них.

 

 Дотримання таких  правил нам допоможе в цьому.

 * Всі думки приймаються.

 * Дотримуватися теми уроку.

 * Всім слухати один одного.

 * Правило піднятої руки.

V. Мотивація навчальної діяльності

 1.     Створення проблемної ситуації.

 -         Подивіться на малюнки.  Чи всі тварини однакові?

VІ. Повідомлення теми і мети уроку.

 Сьогодні ми продовжимо мандрівку царством Тварин. На Землі живе більше 2 млн. видів різноманітних тварин. Хоча всі вони різні,проте багато з них мають щось подібне. За спільними ознаками  вчені об’єднали тварин  в групи. Не за кольором,не за розміром,не за способом харчування ,а саме за істотними ознаками(за тими,яких немає у інших тварин).

VІІ. Вивчення нового матеріалу.

-Які групи тварин ви знаєте?  Це комахи,риби , земноводні ,плазуни,птахи,звірі . (слайд 2)

1.     Завдання в группах.

 -         1 група «Комахи»; с.134

 -         2 група «Риби»; с. 134-135

 -         3 група «Земноводні»; с. 135

 -         4 група «Плазуни»; с. 136

 -         5 група «Птахи»; с. 136-137

 -         6 група «Звірі»; с. 137-138

 Завдання для груп.

 Опрацювати відповідний текст у підручнику і підготувати коротку доповідь за планом.

 План.

 1.     Назва групи тварин.

 2.     Наведи приклад.

 3.     Особливості зовнішньої будови.

 4.     Істотні ознаки цієї групи.

Доповідь кожної  групи доповнює вчитель з супроводом  авторської  мультимедійної  презентації «Різноманітність тварин».

Комахи.(слайд  3)

 Комахи - найчисленніша група тварин. До неї належать метелики, жуки, мурашки, метелики, бабки, коники, джмелі та багато інших комах. Вони стрибають, бігають, повзають, літають, плавають.

 За якою істотною ознакою їх об'єднали в одну групу?

 Шість ніг - це істотна ознака комах.

 Її тіло поділено на 3 частини: голова, груди, черевце. На голові є очі, вусики і рот. За допомогою вусиків вони відчувають запах. Нюх у комах дуже добрий, це допомагає їм у пошуках їжі.

Риби.(слайд  4)

 В океанах, морях, річках і ставках живуть риби.

 Тіло у них складається з голови, тулуба, хвоста. Воно сплюснуте з боків і вкрите лускою та слизом. Завдяки такій будові тіла, риби швидко рухаються у воді. Плавають риби за допомогою хвостового плавця, якому допомагають інші плавці. Дихають зябрами, киснем, розчиненим у воді. Риби морів і океанів живуть у солоній воді, а риби річок і ставків - у прісній.

Земноводні.(слайд  5)

 Жаби і тритони - це земноводні, їхнє тіло вкрите м'якою, слизькою ,вологою шкірою. Воно складається з голови, шиї, тулуба, передніх і задніх ніг. У деяких є хвіст.

 Якщо шкіра пересохне, тварина загине. Усі земноводні дихають киснем повітря. Вони не можуть довго перебувати під водою. Тому частину життя земноводні проводять на суші, а частину — у воді.

Плазуни.(слайд 6)

 Черепахи, ящірки, змії, крокодили - це тварини, яких називають плазунами. Чому? На суші вони рухаються «плазуючи», тобто тягнуть своє тіло по землі. Тіло плазунів укрите сухими лусочками. У черепах ці лусочки зрослися й утворили міцний панцир.

 Тіло складається з голови, тулуба, хвоста. Час від часу плазуни линяють, тобто скидають стару шкіру. Вони живуть повсюди (у воді, лісах, пустелях, степу, горах) немає їх лише там, де дуже холодно. Взимку вони залягають у сплячку.

Птахи.(слайд 7)

 Ці тварини добре пристосувались до польоту. Тіло вкрите пір'ям, яке добре захищає від холоду - це істотна ознака птахів.  Розміри дуже різні. Птахи є окрасою природи та її друзями.

Звірі (ссавці).(слайд 8)

 Вкрите шерстю тіло і вигодовування малят молоком - це істотні ознаки звірів. За цими ознаками вони відрізняються від інших тварин.

 Всі звірі народжують малят живими і вигодовують їх молоком.

 

Окремі групи тварин : черви ,молюски ,раки , павуки .(слайд 9 )

Фізкультхвилинка.

VІІІ. Закріплення  і  осмислення знань.

1.     «Мозкова атака».(в групах)

 -         Доведіть,що черепаха ,крокодил  ,гадюка –  це плазуни, бо …… .

 -        Доведіть,що їжак,лось ,кіт –це звірі ,бо … .

  -       Мурашка , коник ,метелик   -це комахи ,бо … .

   -      Щука ,сом  -це риби ,бо … .

  -       Шпак ,сорока ,чижик –це птахи ,бо … .

  -       Жаби і тритони –це земноводні ,бо … .

2.     Робота в зошитах (с.62).

 Наголосити,що для тим,хто працює на високий рівень, потрібно навести приклади тварин до кожної групи(не менше двох представників).

VІІІ. Узагальнення і систематизація знань.

1.Гра «Знайди пару»

Вовк                            плазун

Голуб                          звір

Гадюка                       комаха

Жаба                           птах

Акула                         земноводне

Жук                            риба

Перевіряємо за зразком на дошці (слайд 11 )

2. Гра "Знайди зайве"

 Прочитай і підкресли зайве у кожній групі:

 Бджола, капустянка, лелека , муха.

 Вуж, черепаха, ящірка, черв’як.

 Косуля, лелека, ведмідь, єнот.

3 .Хвилинка –цікавинка .

Діти приготували різні цікавинки з життя тварин.

4.Гра «Впізнай за голосом «.

Діти слухають голоси тварин і впізнають їх . 

 IX . Підсумок уроку.

 Рефлексія

- З якою темою ми ознайомились на уроці?

- Чи досягли ви очікуваних результатів?

 

Вправа «Мікрофон» (слайд 12)

 На уроці я навчився …

 Я дізнався, що …

 Я повторив …

 Мене вразило …

 Я запам’ятав …

 

X.  Домашнє завдання                              

 Опрацювати статті підручника (с. 134 – 138),

 Підготувати розповідь про улюблену тварину.

 

 

Висновки

 

Отже, щоб розвинути пізнавальну активність учнів, вчителю потрібно використовувати різні форми роботи на уроці. Творчі педагоги постійно вдосконалюють методику проведення класичного уроку, в результаті чого в навчальний процес впроваджуються нетрадиційні уроки. Нетрадиційний урок - це імпровізоване навчальне заняття, що має нетрадиційну структуру. Такі уроки спрямовані на активізацію навчально-пізнавальної діяльності учнів, бо вони глибоко зачіпають емоційно-мотиваційну сферу, формують дух змагальності, збуджують творчі сили, розвивають творче мислення, формують мотивацію навчально-пізнавальної та майбутньої професійної діяльності. Тому такі уроки найбільше подобаються учням, викликають у них творчий інтерес.

Таким чином ,форма організації навчання є  дуже важливою, яка безпосередньо впливає на результат навчального процесу. Вона тісно пов’язана з методами і засобами навчання, бо кінцевий результат визначається комплексом дидактичних умов, серед яких важливе місце посідають організаційні форми навчання.

Проте, це дієвий засіб для вироблення інтересу до певного предмету, для формування творчих здібностей учнів, елементи яких проявляються в процесі вибору найраціональніших способів розв’язання завдань, у логічній кмітливості.Форми і методи роботи, які застосовуються для нетрадиційних уроках, мають взаємно доповнюватися з іншими методами і прийомами навчально-виховної роботи. Це допоможе забезпечити доцільність змін у діяльності молодих школярів, підтримати інтерес до матеріалу, що вивчається, зосередити увагу дітей на виконання пізнавальних дій, уникнути втоми, яку викликає інтелектуальна робота.

Кожен педагог повинен усвідомлювати, що проведення таких уроків – справа яка потребує значної підготовленості і виняткової творчості вчителя. Справа, залучаючись до якої, вчитель повинен постійно шукати шляхи до урізноманітнення змісту, методики організації та обладнання. Лише тоді ця робота буде сприйматися учнями як захоплююча й така, що містить елементи новизни.

Нестандартні уроки дозволяють урізноманітнити форми і методи роботи, створюють умови для виховання творчих здібностей школяра, розширюють функції вчителя дають змогу врахувати специфіку та індивідуальні особливості кожної дитини.

Використання нетрадиційних уроків сприяє формуванню розвитку  пізнавальної активності школярів. Пізнавальна діяльність переважно має колективний характер, що створює передумови для взаємодії суб’єктів навчання, дає можливість для обміну інтелектуальними цінностями, порівняння узгодження різних точок зору про об’єкти, які вивчаються на уроці.

Ефективність нетрадиційних уроків забезпечується за умов володіння вчителями методикою їх проведення та умілого використання таких уроків в поєднанні з традиційними формами роботи.

 Важливо, щоб навчальна праця приносила радість. Дитина, яка захоплена справою, яка їй до вподоби, виявляє наполегливість, силу волі, критичне ставлення до загальновідомого. В творчості дитина може реалізувати всі наявні в неї знання, уміння та здібності.

 

Пам'ятаймо, що кожна дитина - це книга. Потрібно лише зуміти її прочитати.

Список використаної літератури

1.Інновації в початковій школі.В.В.Химинець, М.Ю.Кірик.-Ужгород.-2008.с.59

2.Нетрадиційний урок як засіб розвитку активності учнів//Шкільний світ.-.

 №11,червень,2013

3. Нетрадиційні уроки: Посібник для вчителів початкових класів. - Т., 1993. - 116

4. Нетрадиційні уроки в початковій школі / Упоряд. О. Кондратюк. - К.: Ред.

загальнопед. газ., 2005. - 128 с. - (Б-ка "Шкільного світу").

5. Савченко О.Я. Сучасний урок в початкових класах. - К., 1997. - 256 с.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

  

 

 

Додаток 1                                    Таблиця 1

 

Групи(види) уроків	Форма проведення уроку
Уроки - змагання	Конкурси,турніри,естафети,КВК.
Уроки-ігри	Ділова гра,рольова гра,вікторини,кросворди.
Уроки,засновані на формах,жанрах та методах роботи.	Уроки-дослідження, мозкова атака, урок-інтерв'ю.
Уроки,засновані на нетрадиційній організації навчального матеріалу.	Урок-презентація,уроки мудрості.
Уроки, які нагадують публічні форми спілкування.	Прес-конференція,дискусія,урок-телепередача,  усний журнал,урок-аукціон.
Уроки-фантазії	Урок-казка.
Уроки, які імітують діяльність організацій та установ	Урок-театр
Уроки-позакласні заходи	КВК,урок-свято,урок-вистава,урок-екскурсія, урок-подорож.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 2                     Таблиця 2

 

Ф О Р М И     У Р О К І В	Типи уроків
	Уроки формуван- ня нових знань	Уроки формування пракктичних знань	Уроки повторення і узагальнення	Уроки перевірки та контролю ЗУН
	Урок-екскурсія, урок-пподорож,урок-конференція,усний журнал,проблемний урок	Урок-презентація,  урок-роздум,урок-  дослідження,урок-  театр	Урок-змагання, урок-гра,КВК,  урок-свято,урок-  концерт,мозкова  атака,урок-дис-  пут,проблемний урок	Урок-залік,урок- кросворд,урок- вік-торина,урок-огляд