Зберігаємо спокій. Віримо в ЗСУ. Разом до перемоги! 🇺🇦

Доповідь "Моделювання здоров'язберігаючого середовища в освітньому закладі"

Про матеріал
Робота містить теоретичний і практичний матеріал за темою: "Моделювання здоров'язберігаючого середовища в освітньому закладі". У ній розписано ряд ігор, які можна використовувати на уроках в навчальному закладі для проведення різних видів фізкультхвилинок: пальчикова гівнастика, гімнастика для очей, психогімнастика, кольоротерапія та інші.
Перегляд файлу

 

 

"Моделювання здоров'язберігаючого середовища

 в освітньому закладі"

 

План

Вступ  3

РОЗДІЛ І.  Теоретичні аспекти застосування здоров’язбережувальних  технологій на уроках та у виховній роботі                                                       6

1.1 З історії здоров’язберігаючих  технологій    6

1.2 Основні завдання  11

1.3 Створення організаційно-педагогічних умов, які забезпечать  психічне здоров’я і комфорт учнів                                                                                   13

1.4 Створення оптимальних умов для функціонування фізичної

культури    14

1.5 Створення системи підготовки кадрів, соціальної 

фінансової підтримки ідеї здоров'язберігаючої  технології  15

РОЗДІЛ ІІ. Види оздоровчої  діяльності  на уроках та у виховній роботі    16

2.1 Дихальна гімнастика та фізкультхвилинка 16

2.2 Пальчикова гімнастика 16

2.3 Психогімнастика 16

2.4 Кольоротерапія 17

 2.5 Проведення виховних заходів та  уроків з використанням елементів  методики В.П.Базарного                                                                                    18

Висновки 21

Додаток                                                                                                           23

 

 

 

 

 

 

 

Вступ.

          В народі кажуть "Або ви турбуєтесь про своє здоров’я, або воно потурбує вас."

         В  сучасному середовищі новітніх інтерактивних технологій, поняття здоров’я та розвиток  здорових дітей посідає майже останнє місце. Від здоров’я дитини (фізичного , соціального , психічного) залежить те , яким членом суспільства вона стане , як ставитиметься до своїх близьких , чи вболіватиме за те , що відбувається в сучасному суспільстві. За даними  досліджень останніх років лише 10% випускників  шкіл можна вважати здоровими. Частину вини за ці показники покладається на школу. Таке становище  визначає необхідність активного застосування здоров'язберігаючих технологій у навчанні. Зокрема, освітній процес являється чинником формування у дітей  дбайливого ставлення до власного здоров’я і здоров’я інших людей як до найвищих суспільних та індивідуальних цінностей. Збереження і зміцнення здоров’я молодого покоління – найважливіша функція  . На законодавчому рівні вона закріплена законами України «Про освіту», «Про загальну середню освіту». Нова українська школа визначає десять ключових компетентностей. Особливе місце займає компетентність здоров’язбереження. Це пояснюється, насамперед, тим, що стан здоров’я є показником духовного, соціально-економічного й людинобіологічного добробуту населення, рівня цивілізованості країни. Тому гуманізація освіти вимагає якісно нового підходу до потреб людини, формування стійких мотивацій до здорового способу життя, позитивної соціальної поведінки.

         Здоров’я дітей - одне з основних джерел щастя, радості і повноцінного життя батьків, вчителів, суспільства в цілому. Здоров’я людини – це одна із глобальних проблем, яку намагаються вирішувати не лише лікарі, а й психологи, фізіологи, педагоги. Тому в сучасних умовах надзвичайною потребою стало навчити кожну людину, в першу чергу дитину, науки здоров’я, сформувати в неї вміння та навички здорового способу життя. У вирішенні цієї важливої проблеми великого значення набуває здоров’язбережувальна діяльність сучасного навчального закладу. Адже школа – це не лише установа, куди впродовж багатьох років дитина приходить навчатися, але ще й унікальний світ дитинства, в якому вона проживає значну частину свого життя. Тут закладається фундамент особистості, інтенсивно формуються базові соціальні установки, основи світогляду, звички, розвиваються пізнавальні здібності, емоційно-вольова сфера, укладаються різноманітні стосунки з навколишнім світом, закладаються базові цінності, у тому числі і здоров’я. Так перед сучасним навчальним закладом постає проблема у створенні таких умов, які б з одного боку, через впровадження інноваційних технологій навчання та виховання сприяли розвитку життєвих компетентностей, природних нахилів, обдарувань кожної дитини, а з іншого боку – дозволили б вийти їй зі стін школи здоровою людиною зі свідомим ціннісним ставленням до власного здоров’я.

           Тому головним завданням у діяльності педагогічних колективів навчальних закладів на сучасному етапі повинно бути збереження і зміцнення здоров’я дітей, формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя у вчителів, учнів та їхніх батьків.

Актуальність роботи визначається протиріччями між – соціальними вимогами суспільства на збереження, удосконалення здоров’я підростаючого покоління і недостатньою підготовкою учнів, між необхідністю формування здоров’язберігаючої компетентності на уроці та недостатньою реалізацією ідеї здоров’язбереження учнів на практиці сучасної освіти.

Мета роботи: змоделювати здоров’язберігаюче середовище в навчальному закладі через  поглиблення та поширення знань про розвиток здоров’язберігаючої компетентності учнів з метою реалізації її під час уроку та позаурочний час.

 

Завдання роботи:

1.Розглянути поняття здоров’язберігаючої компетентності, змоделювати здоров’язберігаюче середовище  та висвітлити засоби впровадження.

2.Розробити систему заходів роботи на уроках, що сприяють ефективному впливу на здоров’я учнів.

3.  Проаналізувати  під час педагогічного експерименту ефективність і результативність науково-методичних розробок в умовах навчально-виховного процесу.

Об’єкт дослідження:  процес навчання у початковій та середній школі.

Предмет дослідження:  форми  роботи, спрямовані на розвиток та уміння застосування здоров’язберігаючих компетентностей учнів на уроках у початковій та середній школі.

Для досягнення поставленої мети застосовувалися такі методи дослідження:

  • аналіз, порівняння, узагальнення даних проблеми дослідження на основі вивчення психолого-педагогічної та науково-методичної літератури, змісту курсів початкової та середньої школи для визначення мети, об’єкта та предмета дослідження;
  • моделювання процесу управління урочною та  позакласною роботою учнів для розв’язання завдань дослідження;
  • педагогічний експеримент для перевірки гіпотези дослідження.
     

 

 

 

 

 

 

 

 РОЗДІЛ І.  Теоретичні аспекти застосування здоров’язбережуваль-

них  технологій на уроках та у виховній роботі

1.1 З історії здоров’язберігаючих  технологій

Час не стоїть на місці. Людство завжди перебуває у пошуках нових ідей і цей процес розпочинається саме зі шкільної парти. Час змінює стандарти, стереотипи,  потреби, і сьогодні школа  теж потребує реформування. А це довгий, клопіткий   процес. Людина тим і відрізняється від комахи та бджоли, що будує не за існуючими, природніми інстинктами, а за народженими творчістю проектами у баченні прекрасного та гармонійного.

         Колись метою школи було навчити якомога більше людей читати та писати. Зараз - це рівень початкової школи. А загальні цілі – зовсім інші. У школі викладається безліч предметів, але інформаційний простір сьогодні майже безмежний (телебачення, радіо, Інтернет), тому вчитель перестає бути єдиним джерелом знань.  А метою сучасної школи є підготовка дітей до життя. Кожен учень має отримати під час навчання знання, що знадобляться йому в майбутньому житті. Здійснення означеної мети можливе за умови запровадження технологій здоров’язберігаючої педагогіки. Основна мета сучасної школи полягає у формуванні здорової особистості. Здорової як  фізично, так і духовно. Тому кожна школа сьогодні шукає свій шлях змін у просторі покращення якості освіти та виховання.

Відповідно до Наказу Міністерства науки і освіти, молоді та спорту України № 1047 від 02.10.2018  «Про Основні орієнтири виховання учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів України»  основою сучасного виховного процесу є людина як найвища цінність. Цей принцип реалізується шляхом виховання ціннісного ставлення до себе.  Ціннісне ставлення до себе передбачає сформованість у зростаючої особистості вміння цінувати себе як носія фізичних, духовно-душевних та соціальних сил. Воно є важливою умовою формування у дітей та учнівської молоді активної життєвої позиції.

Ціннісне ставлення до свого фізичного "Я"— це вміння особистості оцінювати свою зовнішність, тілобудову, поставу, розвиток рухових здібностей, фізичну витривалість, високу працездатність, функціональну спроможність, здатність відновлювати силу після фізичного навантаження, вольові риси, статеву належність, гігієнічні навички, корисні звички, стан свого здоров'я та турбуватися про безпеку власної життєдіяльності, вести здоровий спосіб життя, активно відпочивати.

Ціннісне ставлення до свого психічного "Я"передбачає вихованість у дітей та учнівської молоді культури пізнання власного внутрішнього світу — думок, переживань, станів, намірів, прагнень, цілей, життєвих перспектив, ідеалів, цінностей, ставлень. Важливо навчити зростаючу особистість сприймати себе такою, якою вона є, знати свої позитивні і негативні якості, сприяти формуванню у неї реалістичної Я-концепції, готовності та здатності до самовдосконалення, конструктивної самокритичності.

Ціннісне ставлення до свого соціального "Я" виявляється у таких ознаках: здатності орієнтуватися та пристосовуватися до нових умов життя, конструктивно на них впливати; визначенні свого статусу в соціальній групі, налагодженні спільної праці з дорослими та однолітками; вмінні запобігати конфліктам, справедливому і шляхетному ставленні до інших людей; позиції активного суб’єкта громадянського суспільства, який може і має впливати на долю країни.

Характер ціннісного ставлення особистості до себе істотно змінюється з віком. У молодшому шкільному віці розвивається рефлексія, формується вміння оцінювати себе як предмет змін. У підлітковому віці формується прагнення до самоствердження, з'являється хворобливе переживання неуспіху, зростає роль самооцінки в регуляції поведінки. У юнацькому віці актуалізується потреба у самовизначенні, оцінці своїх здібностей і можливостей; виникає процес визначення сенсу життя та свого місця в ньому.

        Відповідно до Методичних рекомендацій щодо вивчення шкільних  дисциплін  у 2019-2020 навчальному році (Лист МОН молодьспорту від Лист № 1/11-5966 від 01.07.2019) важливою ознакою сучасного уроку є використання здоров’язберігаючих технологій.

Національна Доктрина розвитку середньої освіти України в ХХІ столітті передбачає вирішення таких проблем :

- виховання морально та фізично здорової людини;

- формування в учнів наукового світогляду, уявлення та розуміння наукової картини світу живої природи на основі усвідомлення понять і закономірностей взаємозв’язку безпечної поведінки людини, здорового способу життя, цінування власного життя та життя інших. Здоров’я, за визначенням Всесвітньої організації охорони здоров’я, - це стан повного фізичного, психічного та соціального благополуччя, а не просто відсутність хвороб або фізичних вад .

  Отже, здоров’я – єдність фізичного, психічного, духовного, соціального, інтелектуального та творчого аспектів здоров’я, а не лише відсутність хвороб або фізичних вад.

У своїх працях видатний педагог В.О.Сухомлинський писав: «Досвід переконав нас у тому, що приблизно  у 85% усіх невстигаючих учнів головна причина відставання у навчанні – поганий стан здоров’я, якесь нездужання або захворювання, найчастіше зовсім непомітне і таке, що можна вилікувати тільки спільними зусиллями матері, батька, лікаря та вчителя». На думку великого педагога, школа та вчитель зокрема повинні брати активну участь у збереженні здоров’я учнів.

          Учитель, володіючи сучасними педагогічними знаннями, при постійній

взаємодії з учнями, їхніми батьками, медичним працівником та шкільним психологом, повинен планувати й організовувати свою діяльність з урахуванням пріоритетів збереження та зміцнення здоров’я всіх суб’єктів педагогічного процесу.

          Чому ми звертаємось сьогодні до теми здоров‘язбереження у школі?

Тому що здоров’я дітей - одне з основних джерел щастя, радості і повноцінного життя батьків, вчителів, суспільства в цілому. Для України головною проблемою, яка пов’язана з майбутнім держави, є збереження і зміцнення здоров’я дітей та учнівської молоді.   Турботу викликає різке погіршення стану фізичного та розумового розвитку підростаючого покоління, зниження рівня народжуваності й тривалості життя, зростання смертності, особливо дитячої, а також відсутність мотивації до збереження та зміцнення здоров‘я.

У Законі України «Про загальну середню освіту» в ст. 5 зазначено, що завданнями загальної середньої освіти є: виховання свідомого ставлення до свого здоров'я та здоров'я інших громадян як найвищої соціальної цінності, формування гігієнічних навичок і засад здорового способу життя, збереження і зміцнення фізичного та психічного здоров'я учнів (вихованців).

А в ст. 22 говориться про те, що загальноосвітній навчальний заклад повинен забезпечувати безпечні та нешкідливі умови навчання, режим роботи, умови для фізичного розвитку та зміцнення здоров'я, формувати гігієнічні навички та засади здорового способу життя учнів (вихованців). І що відповідальність за організацію харчування учнів покладається на керівників цих навчальних закладів.

 Учитель-предметник, володіючи сучасними педагогічними знаннями, у

постійній взаємодії з учнями, їхніми батьками, медичними працівниками,

шкільним психологом, класним керівником, повинен планувати та організовувати свою діяльність з урахуванням пріоритетів збереження та зміцнення здоров’я всіх суб’єктів педагогічного процесу.

Здоров’я дитини, її соціально – психологічна  адаптація, нормальне  зростання  і розвиток багато в чому  визначаються середовищем, у якому вона живе. Для дитини 6 – 17 років  таким середовищем є школа, оскільки тут  дитина  проводить 70% часу.

Існують різні визначення здоров’я та підходи до його збереження та зміцнення в педагогіці. Згідно визначенню Всесвітньої організації охорони здоров’я: “Здоров’я – це стан повного фізичного, психічного та соціального благополуччя, а не просто відсутність хвороб або фізичних вад”.

,,Мати гарне здоров’я – це мати почуття найвищого блаженства, що дозволяє людині говорити із задоволенням:  ,,Я почуваю себе чудово! Я живу чудово!” – писав творець однієї з популярних сьогодні систем оздоровлення Бречч. Відомо, що основна мета життя – щастя. Але до нього веде одна дорога - міцне здоров’я. Здорова людина любить життя. Вона  рідко буває нещасливою.

Важко уявити собі у числі активних і повноцінних учасників навчально-виховного процесу дитину або вчителя, у яких постійно болить голова, які  знаходяться у постійній нервовій напрузі, всього бояться.

Здоров’я – єдність соматичного, психічного, духовного, соціального, інтелектуального та творчого аспектів здоров‘я, а не лише відсутність хвороб або фізичних вад.

Фізичне здоров’я  складає організм людини  як біологічну систему: органи і системи життєзабезпечення, їхні функції та здоровий стан, фізична діяльність і біохімічні процеси, гігієна тіла, рухова активність, здорове харчування, генетичне і репродуктивне здоров’я, профілактика хвороб, фізичний розвиток.

         У класифікації освітніх технологій (управлінської діяльності, організації навчального процесу, виховної роботи та ін.) останнім часом виокремилася нова група - здоров’язберігаючі технології.

      Слід зазначити, що здоров’язберігаюча педагогіка не може бути представлена  як конкретна освітня технологія. Разом з тим, поняття "здоров’язберігаючі технології" об’єднує в собі всі напрями діяльності загальноосвітнього закладу з формування, збереження та зміцнення здоров’я учнів.

 

1.2  Основні завдання

1. Створення психолого-педагогічних і організаційно-педагогічних умов, які забезпечують психічне здоров’я і комфорт учнів за допомогою гуманізації і демократизації навчально-виховного процесу на основі: фізкультурно-  спортивної активності; обґрунтованої відповідності навчального навантаження обсягові інформації, психофізичним можливостям її засвоєння; переведення традиційної інформаційно-об'ємної системи навчання на систему, яка навчає учнів самостійно здобувати знання, вільно мислити, застосовувати отриману інформацію на практиці.

2. Реалізація наукової організації навчальної праці, харчування та відпочинку учнів.

3. Створення максимально можливих санітарно-гігієнічних умов.

4. Включення учнів до свідомої діяльності з формування культури здорового способу життя, забезпечення цього процесу навчально-методичними посібниками.

5. Створення в навчальному закладі системи управління та моніторингу здоров’язберігаючої технології.

6. Формування культури здорового способу життя учнів як у навчальний, так і позаурочний час.

7. Створення системи підготовки кадрів, соціальної і фінансової підтримки ідеї здоров’язберігаючої технології; агітації і пропаганди; об'єднання зусиль усіх підрозділів навчального закладу, закладів медицини та фізичної культури.

8. Забезпечення програмного і навчально-методичного обладнання з проблем здоров’язберігаючої технології.

9. Забезпечення психологічного і медичного супроводу освіти.

10.Створення оптимальних умов для функціонування фізичної культури; забезпечення можливостей для впровадження сучасних інноваційних форм і методів роботи.

11.Створення інформаційно-комп’ютерного забезпечення оздоровчої системи.

12.Створення умов для дослідницько-експериментальної і науково-пошукової роботи з питань моделювання й апробації здоров’язберігаючих освітніх технологій.

         Унашому навчальному закладі ми працюємо над збереженням здоров′я наших вихованців через такі здоров’язберігаючі заходи:

· диспансеризацію учнів;

· "Дні здоров'я" та туристичні походи;

· шкільні спортивні свята;

· бесіди про здоров'я з учнями, батьками;

· виконання фізкультхвилинок, руханок, пальчикової гімнастики, вправ з нейробіки, зорових вправ;

· уроки фізичного виховання на свіжому повітрі;

· на базі навчального закладу створена агітбригада, яка пропагує  здоровий спосіб життя;

· ведення листків здоров'я та стіннівок на оздоровчу тематику тощо.

            У цьому навчальному році ми взяли участь у соціальній програмі «Healthy Schools: заради здорових і радісних школярів». Програма  має на меті сприяти розвитку здорового харчування, фізичних активностей та свідомого ставлення школярів до власного здоров’я. (Додаток 1)

           Велика увага приділяється в нашій школі методиці викла­дання навчальних дисциплін, яка базується на здоров'язберігаючих технологіях та вивченні мето­дик, які допомагають учителю втілити в практику викладання здоров'язберігаючі технології. Педагогами розроблена та вико­ристовується на кожному уроці пам'ятка «Гігієнічні показники, які характеризують урок».

           Для збереження здоров'я уч­нів велике значення має організа­ція раціонального харчування. У школі проводиться безкоштовне харчування дітей 1—4-х класів, яке відповідає дієтичним вимо­гам і фізіологічним потребам ді­тей і підлітків.

         При створенні раціону хар­чування для учнів дотримується збалансування енергетичної цінності вмісту білків, жирів і вуглеводів. Щодня проводиться аналіз меню. Строго виконуються всі необхідні умови санітарного контролю. Для активізації захисних функцій організму про­водиться вітамінізація.

Шкільна їдальня забезпечує га­ряче харчування: 2—3 перерви.

         У другій половині дня прово­дяться позакласні заходи та за­няття додаткової освіти. Вони по­чинають роботу з 15.00 годин, що дає можливість дітям пообідати вдома.

  Ор­ганізацію здорового відпочинку дітей сьогодні   взяла на себе школа. Причому сплановано цей відпочинок  так, щоб кожний учень знайшов собі цікаве і змістовне заняття.  Пропонуються вечори відпочинку, змагання ерудитів, «круглі столи» активних читачів та багато інших цікавих заходів. Але найбільш корисним є відпочинок на спортмайданчи­ках.

  Створено широкий спектр можливостей оздоров­чого відпочинку: спортивні сек­ції, свята.

Про системну роботу спортивно-оздоровчого напряму свідчить план оздоровчої роботи, який пропонує широкий спектр різних заходів: тур­походи, дні здоров'я, свята рухли­вих ігор, веселі старти, старти надій, спортивні зма­гання, спартакіади  . Учні школи їздять на спортивні змагання на територіальному, районному і обласному рівнях, де показують високі спортивні результати.

Створення максимально – можливих санітарно – гігієнічних умов.

Для збереження здоров'я важ­ливу роль відіграє дотримання санітарно-гігієнічних умов:

  • режим вологого прибирання (після кожного уроку);
  • створення куточку гігієни (місця для миття рук);
  • налагоджений індивідуальний режим пиття; 

• естетичне оформлення інтер'єру школи, в якому гар­монійно використовуються здоров'язберігаючі аспекти:

а) озеленення (вибір квіткових композицій, рослин, які мають терапевтичний ефект);

б) кольорова гама, яка підтри­мує позитивний психоемоційний фон;

в)  ство­рення умов для провітрювання класів та коридорів  .

Школа за умовами навчання  відповідає санітарним нормам: освітлювання, розміри меблів, поліграфічні параметри підручників та наочних посібни­ків тощо, тобто у всьому, що під­лягає нормуванню.

Екологічно-просвітницька робота

Теоретичні знання, практичні вміння та навички, що їх набува­ють учні в результаті засвоєння основ біологічних наук, дедалі поглиблюються і усвідомлю­ються в процесі практичної позакласної науково-дослідної ро­боти з учнями.

З метою екологічного вихо­вання робота в школі проводиться в таких напрямках: лекції, вікто­рини, експедиції, походи по рід­ному краю, конференції, озеле­нення території школи і селища, ігри та турніри юних екологів.

Традиційними в школі стали конкурси захисту екологічних робіт, плакатів, фотомонтажів.

Учнями школи вивчається вплив підприємств на екологіч­ний стан селища, вплив госпо­дарської діяльності на дозвілля. Для охорони птахів прово­диться робота з виготовлення та розвішування шпаківень, годів­ниць. Традицією в школі стало проведення сільсь­когосподарської виставки «Щед­рість рідної землі».

 

 

 

 

1.3 Створення організаційно-педагогічних умов, які забезпечать психічне здоров’я і комфорт учнів

Основна роль у здоров’язберігаючій діяльності будь-якого освітнього закладу відводиться грамотній організації навчального процесу. Кожен педпрацівник повинен працювати за моделлю здоров’язберігаючого середовища, найбільш значимими компонентами якої є:

створення комфортних умов навчання (розклад уроків, перерв, режимні моменти);
- використання оздоровчих методик, які регулюють рухову активність, і прийомів реабілітації розумової і фізичної працездатності.

Модель екологічно комфортного освітнього середовища з використанням технології реабілітації працездатності школярів реалізується шляхом оптимізації і гуманізації навчального процесу, які можливі через:

застосування різнорівневого навчання;

глибоку диференціацію та індивідуалізацію навчання;

широке використання сучасних педтехнологій;

інтерактивне навчання;

створення фізичного, фізіологічного, психічного комфорту для учнів;

настанови вчительського колективу на створення відносин "учитель-учень" за формулою "суб’єкт-суб’єкт". Забезпечення позитивної мотивації навчання шляхом створення можливості успіху для кожного учня;

розумне зменшення обсягу домашніх завдань із метою запобігання перевантаження учнів.

Важливою умовою проведення уроків є застосування на заняттях здоров'язберігаючих технологій, що вимагає:

урахування періодів працездатності учнів на уроках;

урахування вікових і фізіологічних особливостей дітей на уроках;

наявність емоційних розрядок на уроках;

чергування пози з урахуванням видів діяльності;

використання оздоровчо-фізкультурних пауз на уроках.

1.4Створення оптимальних умов для функціонування фізичної культури

На базі школи проводиться гурткова робота  дитячої спортивної школи.

З 2001 року на базі школи створена  футбольна команда , працює гурток  з гри у шахи. Діти змагаються, перемагають, досягають певного результату.

У кожному класі ведуться листи здоров'я. Розроблені правила для учнів, які сприяють формуванню здорового способу життя учнів.

На уроках фізкультури вчителі враховують вікові та анатомо-фізіологічні особливості розвитку учнів розкривають значення занять фізич­ними вправами, сприяють форму­ванню вмінь та навичок здорового способу життя, профілактики захво­рювань, травматизму.

Шляхом вирішення на­вчальних проблем, розвивальних (оздоровчих), пізнавальних та виховних цілей педагоги пра­цюють над розвитком в учнів ос­новних фізичних якостей та рухо­вих здібностей, сприяють форму­ванню життєво важливих рухових навичок та вмінь. Прищеплюють інтерес та звички до занять фізич­ними вправами, надають елемен­тарні знання з фізкультури, гігієни та здорового способу життя, ви­ховують бережливе ставлення до свого здоров'я, сприяють вихо­ванню морально-вольових і пси­хологічних якостей особистості.

На уроках здійснюється дифе­ренційований підхід до учнів, вра­ховується рівень здоров'я та рі­вень фізичної підготовленості. Ба­зуючись на цих показниках, учи­телі підбирають фізичні вправи, навантаження, враховують їхню інтенсивність.

На уроках фізкультури прово­дяться міжпредметні зв'язки з ана­томією та фізіологією людини, гігієною, географією, музикою, історією фізкультури та спорту.

Усі діти відвідують обов'язкові уроки, але виконують загальнорозвиваючі та коригуючі вправи з різним фізичним навантаженням та ті, які їм не протипоказані .

 

1.5 Створення системи підготовки кадрів, соціальної  фінансової підтримки ідеї здоров'язберігаючої  технології

  1. Кадрове забезпечення. По­стійне підвищення фахової підго­товки вчителів фізичної культури.
  2. Формування компетенції  педколективу

Ефективне впровадження здоров'язберігаючої технології   відбувається  лише за умови, що сам процес упровадження, скла­дові технології, шляхи реалізації будуть зрозумілі, логічно обґрун­товані та інформаційно від­криті для педагогів і учнів, сві­домо сприймаються ними. Тому дуже важлива система навчання суб'єктів освітнього процесу.

Навчання  педколективу здійснюється:

На педрадах:

Тема: «Використання здоров’язберігаючих технологій в навчально – виховному процесі»»

На засіданнях методоб'єднань розглядають такі пи­тання: «Виховання в учнів початкових класів відповідального ставлення до свого здоров’я »,  «Ін­дивідуальна робота на уроках», «Перевірка знань без стресів», «Виховання бережливого став­лення до життя — на кожному уроці», «Як запобігти переван­таженню навчального процесу», «Застосування різнорівневого навчання», «Використання ін­терактивних методів навчання», МО класних керівників працює над проблемою «Виховання стійкого неприйняття шкідливих звичок»

Вчителями школи розробляють пам′яткия: «Формування навичок здорового способу життя на уроках української мови та літератури», «Використання здоров’язберігаючих технологій  на уроках у початкових класів», «Використання здоров’язберігаючих технологій у навчально – виховному процесі»

 

 

 

 

РОЗДІЛ ІІ. Види оздоровчої  діяльності  на уроках та у виховній роботі

             2.1Дихальна гімнастика та фізкультхвилинка

         Оздоровчі хвилинки під час уроків та виховних заходів повинні комбінувати в собі  фізичні вправи для осанки,  вправи для очей, рук, шиї, ніг. Фізичні вправи краще проводити під музичний супровід. Цей прийом допомагає зняти втомленість, відновити рівновагу учнів. Такі вправи можна досить успішно надавати проводити самим учням або поєднувати з елементами ігор. Наприклад: зараз похиляться вперед ті, у кого день народження взимку та весною, теж саме зроблять всі, хто народився влітку та восени. А тепер піднімуться ті, хто сьогодні самостійно прийшов до школи, теж саме зроблять ті, кого привели батьки. (Додаток 2)

   2.2 Пальчикова гімнастика

         Ще у ІІ тисячолітті до нашої ери китайські мудреці знали, що існує взаємозв'язок між рухами пальців, кисті та розвитком мислення. Це підтверджують дослідження фізіологів. У роботах В.М. Бехтерева є висновки про те, що маніпуляції рук впливають на функціонування центральної нервової системи, розвиток мовлення. Прості рухи кистей допомагають зняти загальну напругу, а також власне з рук, розслаблюють губи, що сприяє покращенню вимови звуків, розвитку мовлення дитини. Дослідження      М.М. Кольцової свідчать, що кожен із пальців руки має своє представництво у корі великих півкуль головного мозку.

         Таким чином, мовлення перебуває у прямій залежності від розвитку дрібної моторики руки. (Додаток 3)

  2.3 Психогімнастика

         Завданням "психогімнастики” є збереження психічного здоров’я, запобігання емоційним розладам у дитини через зняття психічного напруження, розвиток кращого розуміння себе та інших, створення можливостей для самовираження особистості. Більшість психогімнастичних завдань побудовані на імітації певних почуттів та емоційних станів людини. Решта передбачає відтворення дітьми дій та вчинків уявних героїв. У таких іграх діти тренують свою увагу, пам’ять, спостережливість, витримку, а  також вчаться розуміти людські емоції та контролювати їх. Такі вправи можуть проводитися у вигляді ігор, де потрібно зобразити певні емоції, або продемонструвати певній емоційний стан (пантоміма). 

Одним із напрямків роботи ціннісного ставлення до свого фізичного "Я" — є вміння мати  високу працездатність, функціональну спроможність, здатність відновлювати силу після фізичного навантаження та емоційного навантаження. Особливої уваги в цьому напрямку заслуговує робота Пола    І. Деннісона і Гейл Деннісона "Гімнастика мозку". Гімнастика мозку являє собою прості рухи і вправи, що приносять задоволення, вони допомагають вихованцям будь-якого віку розкривати ті можливості, які закладені в нашому тілі. Кілька хвилин (2-3 хвилин) занять дають високу розумову енергію. Дуже ефективною є вправа «Вухо-ніс» (Додаток 4), яка допоможе навчитися учням заспокоюватися після нервового збудження.

 2.4 Кольоротерапія

         Із  самого народження кожного з нас оточують кольори, що виявляють вплив на організм, нервову систему та психіку людини, налаштовуючи його в унісон з оточуючим світом. Колір значно впливає на нас: притягує нас і до нас, змушує робити покупки та викликає різноманітні емоції. Зумовлює раптові почуття і навіть фізіологічні реакції, від припливу крові до почуття холоду.

         Колір може навіть лікувати. Наприклад, біль знімають відтінки блакитного. А сил надає помаранчевий. Зелений заспокоює. Недарма ми так намагаємось хоча б не на довго вирватись із міста - ближче до природи і її зеленого кольору.

Також колір може передавати риси характеру та стан:

-        темно-синій - концентрація на внутрішніх проблемах, потреба в спокої, самоаналіз;

-        зелений – рівновага, незалежність, впертість, прагнення до безпеки;

-        червоний – сила волі, ексцентричність, направленість у зовнішній світ, агресія (якщо красного забагато), підвищена збудженість, активність;

-        жовтий – добрі емоції, безпосередність, цікавість, оптимізм;

-        фіолетовий – фантазія, інтуїція, емоційна та інтелектуальна зрілість;

-        коричневий – відчуття, фізичний дискомфорт, незручність, часто неприємні емоції;

-        чорний – пригніченість, протест, справжня потреба в змінах;

-        сірий – відсутність кольору, апатія, бажання піти, не помічати нічого, що тривожить.

Тому завданням у діяльності педагогів навчального закладу на сучасному етапі є збереження і зміцнення здоров’я дітей, формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя у вчителів, учнів та їхніх батьків.(Додаток 5)

 2.5 Проведення виховних заходів та  уроків з використанням елементів  методики В.П.Базарного

Методика В.П. Базарного забезпечує реалізацію головного завдання кожного освітнього закладу – збереження здоров'я кожного учня.(Додаток 6) Завдяки даній технології досягається:

1. Гарантований результат поліпшення здоров'я учнів.

2. Підвищення рівня успішності та ефективності навчального процесу.

3. Психологічний комфорт в освітньому закладі.

4. Є найефективнішим способом профілактики порушень у розвитку хребта, короткозорості, нервово-психічних і серцево-судинних стресів, раннього остеохондрозу та атеросклерозу та іншої суто шкільної патології.

До основних методів та прийомів, що використовуються в здоров'язберігаючих технологіях В. П. Базарного відносяться:

-          Навчання у режимі зміни динамічних поз.

-          Вправи на зорову координацію.

-          Візуально-координаторні тренажі, за допомогою опорних зорово-рухових траєкторій (офтальмотренажери). (Додаток 6)

-          Вправи на м'язово-тілесну координацію.

 

А) Режим динамічної зміни поз

Навчальні заняття та виховні заходи в класах проводяться в режимі зміни динамічних поз.  Максимально допустима тривалість часу перебування в одній позі - 20-25 хвилин. Дитина сидить на уроці 40 хвилин, але вона повинна рухатися, особливо хлопчик в 4-6 разів більше. Режим «динамічної зміни поз» підвищує загальний опір організму до інфекційних захворювань, здійснюється профілактика короткозорості, забезпечує оптимальне функціонування серцево-судинної системи організму, стабілізує процеси збудження і гальмування центральної нервової системи. Для цього використовуються спеціальні зростомірні меблі з похилою поверхнею - парти - конторки. Частину уроку учень сидить за партою, а іншу частину - стоїть за конторкою. Тим самим зберігається і зміцнюється його тілесна вертикаль, хребет, постава - основа енергетики людського організму. Діти можуть стояти на масажних килимках в носочках і в цей час стоячи послухати загадки, оповідання, казку, брати участь в усному рахунку, вирішити логічну задачку.

            Цей режим позитивно впливає:

-         на підтримання фізичної, психічної активності розумової діяльності;

-          показники фізичного розвитку здоров'я;

-          на роботу імунної системи.

 

Б) Схема-тренажер для проведення зорових координаційних вправ

 

  На стіні (або стелі) намальована діаграма, при цьому кольори відповідають наступним вимогам:

-          зовнішній овал - червоний, внутрішній - зелений,

-          хрест коричнево-золотистий,

-          вісімка - яскраво-блакитного кольору.

Стоячи на масажних килимках, з витягнутими вперед руками, під музику, діти по черзі обводять вказівним пальцем траєкторії з одночасним стеженням за ним органом зору, тулубом, руками. (Додаток 7)

       Ця робота сприяє розвитку доброзичливості, покращує відчуття гармонії і ритму, розвиває зорово-ручну координацію.

 

В) Вправи для м’язово - тілесної координації

Година спілкування або урок проводиться в режимі руху наочного матеріалу, постійного пошуку та виконання, що активізує увагу дітей. Картки із завданнями  можуть розташовуватися в будь-якій точці класу.

Для рухової активності на уроці використовуються «сенсорні хрести»

«Сенсорні хрести» розвішуються під стелею в класній кімнаті. На них закріплюються різні навчальні об'єкти (плоскі і об'ємні геометричні фігури, букви, словникові слова та ін.). Учитель під час уроку або заходу періодично звертає увагу дітей на зображення, просить щось знайти, проаналізувати, дати характеристику і т.д. Школярі шукають очима потрібний матеріал, тим самим тренуючи зір, усуваючи втому і напругу з очей. (Додаток 8)

                Всі вказані види роботи  бажано чергувати якомога частіше. Це свідчить , що є можливість навчати та виховувати, зберігаючи здоров'я.

 

 

ВИСНОВКИ

В період інноваційних технологій, новітніх  підходів до процесу навчання слід пам’ятати, що ефективність засвоєння, сприйняття та застосування  матеріалу може здійснювати лише здорова дитина.

Аналіз  цієї  проблематики  є  вкрай  актуальним  завданням  сучасної  педагогічної  думки  і  освітньої практики,  тому  що  здоров’я  належить  до  найголовніших  цінностей  людини. Збереження  здоров’я, дотримання  здорового  способу  життя  вважається  найбільш  вагомою  нормою  загальної  культури  людини цивілізованого суспільства.

Виходячи з вище зазначеного можна зробити висновок, що уроки які, активно спрямовані на збереження психічного і соціального здоров’я самих дітей та їх оточення, покращують психологічні умови навчання, надають можливість учням працювати відповідно до своїх можливостей і рівня підготовки, створюють доброзичливу атмосферу; покращують психологічні умови навчання; дозволяють набувати  компетентностей, знань та вмінь, необхідних для продуктивного життя людини; спонукають і стимулюють учнів до критичного мислення; сприяють формуванню культури здоров’я як невід’ємної складової загальної культури особистості, формують в учнів переконання, що здоровий спосіб життя і культура здоров’я є основою життя і людського щастя.

Сучасний освітній процес характеризується широким впровадженням здоров’язберігаючих технологій. І це є об’єктивним процесом, новим етапом в еволюції освіти, на якому будуть переглянуті підходи до супроводу і забезпечення процесу природного розвитку дитини.

Впровадження здоров'язберігаючих технологій потребує від учителя , по-перше, не допускати перевантаження учнів, визначаючи оптимальний обсяг навчальної інформації й способи її надання, враховувати інтелектуальні та фізіологічні особливості учнів, індивідуальні мовні особливості кожного учня. Намагатися планувати такі види роботи, які сприяють зниженню втоми. Здоров'язберігаючі технології передбачають : зміну видів діяльності, чергування інтелектуальної , емоційної, рухової видів діяльності; групової й парної форм роботи, які сприяють підвищенню рухової активності , вчать вмінню поважати думки інших, висловлювати власні думки, правилам спілкування; проведення ігор та ігрових ситуацій, нестандартних уроків, інтегрованих уроків. Учитель повинен працювати так, щоб навчання та виховання дітей в школі не завдавало збитку їх здоров'ю, не знижувало рівня мотивації навчання.

Питання орієнтації на впровадження здоров’язберігаючих технологій, організації навчально-виховного процесу щодо підтримання здоров’я  – це цілий пласт для серйозної методичної роботи , який спонукає на подальшу творчу працю.

 Важливою умовою проведення уроків є застосування на заняттях здоров'язберігаючих технологій, що вимагає:

  -  урахування періодів працездатності учнів на уроках;

  -  урахування вікових і фізіологічних особливостей дітей на уроках;

  -  наявність емоційних розрядок на уроках та під час проведення виховних заходів;

  -  чергування пози з урахуванням видів діяльності;

  -  використання оздоровчо-фізкультурних пауз на уроках та виховних заходах.

  • використання руханок, музичних фізкультхвилинок,

Можливості сучасного уроку , використання інноваційних технологій на здоров’язберігаючому підґрунті дають можливість вчителю ефективно формувати засади здорового способу життя, зберігати і зміцнювати фізичне і психічне здоров’я учнів, допомагають у виробленні в учнів імунітету до оточуючого середовища.

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.     Наказ Міністерства науки і освіти, молоді та спорту України №1047 від 02.10.2018 Про Основні орієнтири виховання  учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів України

2.      Концепція формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя у дітей та молоді – Наказ МОН України № 605 від 21.07.2004р.

3.     Волкова В. Поняття “здоров'язберігаючі технології” та їх класифікація

4.     Терлецька Л. Про методи арт-терапії // Психолог. – 2002.- № 5.– С.26.

5.     Бех І.Д. Особистісно зорієнтовані технології виховання // Психологія і педагогіка життєтворчості: Навч.-метод. посібник. – К., 1996.- С.283-298.

6.Лебедева Л. Арт-терапия в педагогике // Педагогика.- 2000. - № 9.- С. 27-34.

7 . Деркач О. Педагогіка творчості: Казкотерапія на допомогу вчителю, вихователю, практичному психологу. - Вінниця: ВДПУ, 2008. - 48 с. 

8 . Деркач О. Педагогіка творчості: Арт-терапія на допомогу вчителю, вихователю, практичному психологу. - Вінниця: ВДПУ, 2006. - 60 с. 

9. Бойченко  Т.  Є.  Формування  здоров’язбережувальної  компетентності  /  Т.  Є.  Бойченко  //  Методичні рекомендації  з  реалізації  компетентнісного  підходу  у  змісті  освіти  та  навчально-виховному  процесі загальноосвітніх  начальних  закладів.  Аналітичний  звіт  за  результатами  дослідження  /  наук.  ред. Н. М. Бібік – К. : [б. в.], 2010. – С. 54−67.

10.    Кириленко  С.В.  Розвиток  педагогічних  технологій  формування  культури здоров’я старшокласників//Рідна школа. – 2003. – №11(886). – С.50-55.

11. Навчання здоровому способу життя на засадах розвитку навичок через систему шкільної освіти: оцінка ситуації / О. М. Балакірєва (кер. авт. кол.), Л. С. Ващенко, О. Т. Сакович [та ін.] – К. : Державний ін.-т проблем сім’ї та молоді, 2004. – 108 с.

12. Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи: Бібліотека з освітньої політики / Під заг. ред. О. В. Овчарук. – К. : «К.І.С.», 2004. – 112 с.

13. Оржеховська В. М. Методологічні засади діяльності освітнього закладу, спрямованої на здоров’я / В. М. Оржеховська, О. О. Єжова // Педагогіка і психологія. – 2009. – № 4 (69). – С. 5 – 17

14.  Формування здорового способу життя молоді : навч.-метод. посіб. для працівників соц. служб для сім'ї, дітей та молоді / [Т. В. Бондар, О. Г. Карпенко, Д. М. Дикова-Фаворська та ін.]. — К. : Укр. ін-т соц. дослідж., 2005. — 115 с. — (Серія "Формування здорового способу життя молоді" : у 14 кн., кн. 13).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 1

 План заходів

для участі в проєкті «Healthy Schools» на 2019/2020 н.р.

Корсунського НВК «ЗОШ І-ІІ ст. – ДНЗ»

№ з\п

Зміст та тематика  заходів

Орієнтовнітермінивиконання

Примітки

 

Акція «Подаруй чистий берег лиману»

До 15 вересня

 

 

Проект «Прикметі вір, але перевір»

Жовтень-березень

 

 

Виставка поробок з природних матеріалів «Щедрість рідної землі»

До 1 жовтня

 

 

Святкування Дня Захисника Вітчизни «Козацькі розваги»

10-11 жовтня

 

 

Активні ігри на свіжому повітрі

Постійно

 

 

Танцювальні руханки перед заняттями

Постійно

 

 

STEM-день «Мандрівки просторами космосу»

16 жовтня

 

 

Уроки на свіжому повітрі

До 20 жовтня

 

 

Тематичні заходи, присвячені святу осені, святу врожаю

21-25 жовтня

 

 

Ексурсія до Куяльницького лиману.

28-30 жовтня

 

 

Виставка книг на тематику здорового способу життя та харчування. Бібліотечні години

4-8 листопада

 

 

Квест з елементами геокешингу «Таємниці плану і карти»

До 13 листопада

 

 

Виставка творчих робіт «Корисне з некорисного»

18-22 листопада

 

 

Відзначення Дня гідності і свободи

21 листопада

 

 

Тематичний тиждень «Фруктово-овочевий вернісаж»

23 -25 листопада

 

 

Кулінарний конкурс серед учнів «У світі корисної їжі»

30 листопада

 

 

Фотоконкурс «Осінні пейзажі»

Жовтень-листопад

Виставкаробіт 30 листопада

 

Акція «Допоможи зимуючим птахам». Виготовлення годівничок

2-6 грудня

 

 

Зустріч з медпрацівником. Бесіда «Профілактика вірусних захворювань»

9-13 грудня

 

 

Виставка – конкурс  «Збережи ялинку».  Виготовлення новорічного декору

16-20

грудня

 

 

Батьківські збори за участю психолога «Здорова родина – здорова дитина».

23-24 грудня

 

 

Майстер-клас  з виготовлення декоративної різдвяної свічки

30 грудня-3 січня (орієнтовно)

 

 

Години спілкування  «Мороз і вітер»

2 січня

 

 

STEM-день «Школа наукових чудес»

6-10 січня(орієнтовно)

 

 

Години спілкування про здоровий спосіб життя, профілактику захворювань, безпеку життєдіяльності, здорове харчування і т.д.

Щомісяця

 

 

Челендж серед вчителів «Музичні фізкультхвилинки» (фізкультхвилинки, гімнастика для очей, пальчикова гімнастика, логопедична зарядка, руханки)

13-17 січня

 

 

Челендж середучнів «Тиждень без телефону». Написання есе.

20-24 січня

 

 

Тиждень присвячений Всесвіт-ньому дню водно-болотних угідь.

27-31 січня

 

 

Зимове спортивне свято

5 лютого

 

 

Старт проєкту «Вітаміни на підвіконні»

6 лютого

 

 

Уявна гра-мандрівка до Країни Здоров'я

3-7 лютого

 

 

Стрітення. День зустрічі птахів.

10-15 лютого

 

 

Інтелектуальна вікторина «Історія овочів і фруктів»

18-22 лютого

 

 

Свято зимуючих птахів

24-28 лютого

 

 

Екологічний місячник «Я не ображурідної землі…»

Березень

 

 

Години спілкування «Збережи весняні первоцвіти»

 

 

Екологічна вікторина «Сторінками Червоної  Книги»

 

 

Акція «Чисте довкілля»

 

 

Екологічна гра «Дивосвіт природи»

 

 

Екологічне свято «Зігріємо Землю своєю любов'ю, для наших нащадків її збережем»

30 березня –

1 квітня

 

 

Екологічна казка «Подорож Еко-Колобка»

6-10 квітня

 

 

Інтелектуально-екологічна гра «Екологічний бумеранг»

13-17 квітня

 

 

Години спілкування «Дзвони Чорнобиля», «Чорнобиль – рана України»

21- 24 квітня

 

 

Моніторинг самопочуття учнів, контроль  показників здоров'я

Кожна остання п'ятниця місяця

 

 

Підведення підсумків проєкту «Вітаміни на підвіконні»

27 -30 квітня

 

 

Флешмоб «Бельгійський танок»

4-8 травня

 

 

Години спілкування «На сонці тепло, а біля матері добре»

4-8 травня

 

 

Зустрічі зі студентами медичних закладів освіти, лікарями. Бесіди з ОБЖ

12-15 травня

 

 

Спортивні розваги. День спорту. День туризму

18-22 травня

 

 

Підведення підсумків участі в проєкті «Healthy Schools»

 

 

 

Додаток 2

            Вправа "Хом'ячок" допоможе дитині навчитися почергово надувати щоки. Спочатку виконайте вправу самі, а згодом хай її виконає дитина. Загадайте дитині загадку:

            Це який дивак знадвору носить здобич у комору не на спині у мішку, а сховавши за щоку?  (Хом'ячок)

 

Додаток 3

           Учитель декламує віршик і показує: долоню, а потім по черзі з'єднує з великим пальцем усі інші, починаючи зі вказівного.

https://naurok.com.ua/uploads/blog/vprava5.jpg

Пальчику, пальчику,

Де ти бував?

Я з цим братом в ліс ходив,

А з цим братом борщ варив,

З цим я кашки скуштував,

А з найменшим заспівав.

 

Додаток 4

            Психогімнастична вправа «Зайчик»

Мета: розвиток моторної пам'яті.

Дитина повинна придумати і запам'ятати певну позу. Поки звучить музика, вона вільно стрибає по кімнаті немов зайчик. Як тільки музика закінчилася, тут же повинна прийняти обрану раніше позу.

Вправа «Вухо — ніс»

Лівою рукою взятися за кінчик носа, а правою рукою через ліве вухо. Одночасно відпустити вухо і ніс, плеснути в долоні, потім поміняти положення рук «з точністю до навпаки».

 

Додаток 5

Методика  «Самопочуття»

Ведучийпропонуєоцінитисвоєсамопочуття „тут і тепер” (настрій, фізичний стан тощо) за допомогою „кольоротесту”. Для цьогослідзафарбуватикарткупевнимкольором, якийвідображає стан людинина початкузаняття. Процедура заповнення „кольоротесту” повторюєтьсяна початку і в кінці кожного заняття. Данівикористовують для оформлення „Карти настрою”. Вона маєвигляд великого аркушапаперузі списком усіхучасників, де поручприклеюютьсякарткиучасника( одна – зафарбована на початку, а інша – у кінцізаняття). Цесвоєріднадіагностиказміни настрою учасниківтренінгу, яка дозволяєвідстежуватинастрій і при необхідностіпокращувати стан кожного учасника, приділяючийомуособливуувагу.

Таблицявідповідностікольору і стану вивішується на стіну.

Червоний – активнепрагнення до діяльності.

Жовтий – позитивнийемоційний стан.

Зелений – спокійний стан.

Синій – прагнення до визнання.

Чорний – стан хвилювання

Коричневий - напруга

Білий – важкощосьвідповісти.

 

 Додаток 6

 

Похожее изображение

 

Додаток 7

Правила гігієни зору:

Глазные заболевания

* добре освітленеробочемісце, але не занадтояскравимсвітлом, що повинно падатиліворуч;
* джерело штучного світла повинно бути прикрите абажуром;
* при роботі з дрібними предметами, а такожчитанні, письмі, відстаньвідоб'єктів до очей повинна складативід 30 до 35 см;
* не читатилежачи;
* не читати в транспорті, щорухається;
* щобуникнутиінфекцій не тертиочібрудними  руками.

*під час перших ознак дискомфорту в оціслідзвернутись до лікаря.

 

 

Додаток 8

Комплекс вправ для покращення мозкового кровообігу

 

  1. Вихідне положення - сидячи на стільці,

1-2 - плавно нахилити голову назад,

3-4 - голову нахилити вперед, плечі не піднімати, повторити 4-5 разів.

Темп повільний.

 

  1. Вихідне положення. - сидячи, руки на поясі.

1 - поворот голови направо,

2 - в.п.,

3 - поворот голови наліво,

4 - в.п.. повторити 5-6 разів.

Темп повільний.

 

  1. Вихідне положення - стоячи або сидячи, руки на поясі.

1 - махом ліву руку занести через праве плече, голову повернути наліво,

2 - в.п.,

3-4 - теж правою рукою. Повторити 4-6 разів.

Темп повільний.

 

 

Комплекс вправ для покращення мозкового кровообігу

 

  1. Вихідне положення - сидячи на стільці,

1-2 - плавно нахилити голову назад,

3-4 - голову нахилити вперед, плечі не піднімати, повторити 4-5 разів.

Темп повільний.

 

  1. Вихідне положення - сидячи, руки на поясі.

1 - поворот голови направо,

2 - в.п.,

3 - поворот голови наліво,

4 - в.п.. повторити 5-6 разів.

Темп повільний.

 

  1. Вихідне положення - стоячи або сидячи, руки на поясі.

1 - махом ліву руку занести через праве плече, голову повернути наліво,

2 - в.п.,

3-4 - теж правою рукою. Повторити 4-6 разів.

Темп повільний.

 

 

1

 

docx
Додано
20 січня 2020
Переглядів
1802
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку