Доповідь на тему: "Критичне мислення"

Критичне мислення – це один з видів інтелектуальної діяльності людини, який характеризується високим рівнем сприйняття, розуміння, об’єктивності підходу до його навколишнього інформаційного поля.

Навчити дитину мислити – таке завдання ставить технологія розвитку критичного мислення.

Як розвинути в дитині навики критичного мислення?

Який він – урок з розвитку критичного мислення?

Які розумові стратегії використати на уроці?

І етап. Розминка.

Замінює так звані організаційні моменти класичного уроку. Головна функція — створення сприятливого психологічного клімату на уроці. З

Я всміхаюсь сонечку.

Здрастуй, дороге!

Я всміхаюсь квіточці.

Хай вона росте!

Я всміхаюсь дощику!

Лийся, мов з відра!

Друзям усміхаюся.

Зичу всім добра!

Теплий психологічний клімат сприяє кращому засвоєнню навчального матеріалу, підвищенню авторитету вчителя, .

ІІ етап. Обгрунтування навчання

Етап передбачає постановку мети уроку, розвиток внутрішньої мотивації до вивчення конкретної теми та предмета в цілому.

Навчальний матеріал засвоюється краще, якщо учні розуміють його конкретну практичну значущість для кожного з них, чітко знають, що вимагатиметься  від них на уроці.

                      Методи і прийоми:

 

Технологія«Мікрофон»

 

Учні швидко по черзі висловлюються з приводу проблеми, передаючи один одному уявний "мікрофон".

За настановою учителя школярі у «мікрофон» дають відповіді. При цьому відповіді не обговорюються і не коментуються. Якщо учень припустився помилки, то відповідь формулює наступний учень.  Метод “Мікрофон” надає можливість кожному сказати щось швидко, по черзі, відповідаючи на запитання або висловлюючи свою думку чи позицію.

Правила проведення такі:

  - говорити має тільки той, у кого “символічний” мікрофон;

 - відповіді не коментуються і не оцінюються;

 - коли хтось  висловлюється, інші не можуть говорити або викрикувати

з місця.

Інтерактивна вправа «Карусель»

Школярі розташовуються у два кола (внутрішнє та зовнішнє) з різними функціями навчального діалогу. Учні внутрішнього кола ставлять запитання, формулюють певні твердження, а учні зовнішнього кола відповідають на поставлене запитання або спрощують (підтверджують) висновки щодо означень понять. Школярі зовнішнього кола рухаються по колу, змінюючи партнера спілкування. Кожен учень внутрішнього кола має однакову кількість карток, за якими і формулює завдання. У випадку, коли учень зовнішнього кола правильно і швидко відповідає на питання, йому передається картка, а якщо учень не встигає дати відповідь на питання або дає хибну відповідь – картка залишається в учня внутрішнього кола. Робота закінчується тоді, коли учні внутрішнього кола передадуть всі картки із завданнями. За кількістю одержаних карток можна оцінити відповіді учнів.

Технологія «Акваріум»

 

Є ефективним методом розвитку вмінь ведення дискусії. Після того, як учитель об´єднав учнів на дві-чотири групи і запропонував завдання для виконання та необхідну інформацію, одна з груп сідає в центр класу, утворивши внутрішнє коло. Учасники цієї групи починають обговорювати запропоновану вчителем проблему. Всі інші мовчки спостерігають за обговоренням. Групі, що працює, для виконання завдання необхідно:

 1. Прочитати вголос ситуацію.

 2. Обговорити її в групі, використовуючи метод дискусії.

 3. Дійти спільного рішення.

  На цю роботу групі дається 3-5 хв. Усі інші учні класу мають тільки слухати, не втручаючись у хід обговорення, спостерігають, чи відбувається дискусія за визначеними правилами. Після закінчення часу група займає свої місця, а вчитель ставить до класу запитання:

Чи погоджуєтесь ви з думкою групи?

Чи була ця думка достатньо аргументована, доведена?

Який з аргументів ви вважаєте більш переконливим?   

 Після цього місце в “Акваріумі” займає інша група і обговорює наступну ситуацію (проблему).

 Всі групи по черзі мають побувати в “Акваріумі”, і результати роботи кожної з них мають бути обговорені у класі.

Технологія “Ажурна пилка”

 

 Дозволяє працювати разом, щоб вивчити значну кількість інформації  за короткий проміжок часу, а також заохочує допомагати один одному вчитися навчаючи.

Під час роботи за допомогою методу “Ажурна пилка” діти повинні бути готовими працювати в різних групах.

 - Спочатку ви будете працювати в “домашній” групі.

 - Потім в іншій групі ви будете виступати в ролі “експертів” запитання, над яким ви працювали в домашній групі та отримуєте інформацію від представників інших груп.

 - Ви знову повернетесь у свою “домашню” групу для того, щоб поділитися тією новою інформацією, яку вам надали учасники інших груп.

 

 

Технологія «Незакінчені речення»

 

 Дещо ускладнений варіант великого кола: відповідь учня – це продовження незакінченого речення типу «можна зробити такий висновок…», «я зрозумів, що…», «на мою думку …».

Технологія «Мозковий штурм».

 

Суть  технології полягає в тому, що всі учні по черзі висловлюють абсолютно всі думки з приводу проблеми. Висловлене не критикується і не обговорюється до закінчення висловлювань.

Метод «Мозковий штурм» - оперативний метод вирішення проблеми на основі стимулювання творчої активності, за якого учасникам обговорення пропонують висловити якомога більшу кількість варіантів рішень, в тому числі найфантастичніших. Потім із загального числа висловлених ідей відбирають найбільш вдалі, які можуть бути використані на практиці.

Технологія «Робота в парах»

 

Учні працюють в парах, виконуючи завдання. Парна робота вимагає обміну думками і дозволяє швидко виконати вправи, які в звичайних умовах є часомісткими або неможливими (обговорити подію, твір, взагалі інформацію, вивести підсумок уроку, події тощо, взяти інтерв’ю один в одного, проанкетувати партнера). Після цього один з партнерів доповідає перед класом про результати.

Технологія «Дерево рішень»

Дерево рішень –діти об´єднуютьсяв 3 або 4 групи з однаковою кількістю учасників. Кожна група обговорює питання й робить записи на своєму «дереві» (аркуші ватману), потім групи міняються місцями і дописують на деревах сусідів свої ідеї.

Метод «Кубування»

На  гранях куба, виготовленого з картону, записані запитання або завдання (по одному на гранях). Учням пропонується викласти на папері (або в усній формі) думки на запропоновану тему впродовж 2-4хв.

«Кубування» є методом навчання, який полегшує розгляд різних сторін теми і водночас допомагає охарактеризувати поняття різнобічно й вичерпно, використовуючи для цього глибинні знання. Метод «кубування» допомагає залучити до роботи всіх без винятку учнів.

Метод «Дискусія»

 

Метод допомагає виявити наявну різноманітність точок зору на питання чи проблему і при необхідності обговорити кожну з них. У процесі полеміки формуються вміння формулювати думки, аргументувати їх, виробляються навички критичного мислення.

Дискусія дає прекрасну нагоду виявити різні позиції з певної проблеми або з суперечливого питання. Для того, щоб дискусія була відвертою, необхідно створити в класі атмосферу довіри та взаємоповаги. Тому учням  бажано знати правила культури ведення дискусії.

  Пропонуються такі правила: Говоріть по черзі, а не всі одночасно. Не перебивайте того, хто говорить. Критикуйте ідеї, а не особу, що їх висловила. Поважайте всі висловлені думки (точки зору). Не смійтеся, коли хтось говорить, за винятком, якщо хтось жартує. Не змінюйте тему дискусії. 

Технологія    «Асоціативний кущ»

На початку роботи вчитель визначає одним словом тему, над якою буде проводитися робота, а учні згадують все, що виникає в пам'яті стосовно цього слова. Спочатку висловлюються найголовніші асоціації, потім — другорядні. Вчитель фіксує відповіді у вигляді своєрідного «куща», який поступово «розростається». Даний метод універсальний, бо може використовуватися під час вивчення будь-якої навчальної дисципліни і на всіх етапах уроку,спонукає думати вільно та відкрито стосовно певної теми.

 

Вже з першого класу діти вчаться працювати спочатку в парах, коли учні можуть обмінюватися думками, обговорювати певне завдання, здійснювати контроль партнера:

• Перевір математичний диктант сусіда 

• Поставте між числами виразу знаки дій

• Порівняйте вирази 

• Придумайте умови задачі за розв’язанням 

• Складіть обернену 

• Накресліть чотирикутник, проведіть в ньому відрізок так, щоб утворився 5-кутник і трикутник 

Завдання залежать від теми і підготовленості учнів. 

Потім вчаться працювати в групах. Тут головне – треба навчити слухати товариша, радитись, вболівати за виконання колективного завдання, яке спікери груп отримують від учня. 

Ось, наприклад, під час вивчення теми «Нумерація чисел першого десятка» на картках дають групам завдання: 

• Назвіть наступне число до чисел 3, 5, 8, 2, 9, 1, 4 

• Назвіть попереднє число до чисел 5, 7, 10, 2, 8, 3 

• Назвіть сусідів чисел 7, 4, 8, 6, 9, 5 

• Запишіть приклади на додавання, у яких відповідь 7, 5, 9 

В другому класі завдання групам будуть інші: 

• Придумай обернену задачу 

• Обчисли приклад 13 – 8 двома способами 

• Накресли квадрат зі стороною 3 см, обчисли його периметр 

• Знайди зайве 32, 74, 38, 39, 37

Вчитель повинен слідкувати , щоб команди спершу уважно прочитали завдання, секретар зробив необхідні записи чи креслення, щоб група достойно презентувала результати роботи, можливо, в «Мікрофон». 

Але, щоб навчити узагальнювати, систематизувати, робити висновки в першому класі слід починати з дидактичних ігор, які можна використовувати на різних етапах уроку. 

Гра «Рибалка». На «вудочку» прикріплений магніт, а на рибку – металева скріпка. Рибалка витягує рибку, на якій записаний приклад. Якщо його розв’язав – рибка спіймана. 

Гра «Збери яблучка». Діти беруть зі столу предметний малюнок з завданням, обчислюють приклад. Якщо зроблено правильно – вставляємо в корзинку.              

Гра «Чарівний мішечок», в якому є різні геометричні фігури. Дитині пропонується відшукати на дотик прямокутник, чи трикутник. Не заглядаючи в торбинку, він коментує, чому саме ця фігура, потім виймає. 

Гра «Допоможіть ялинці», на якій не вродили шишки. Розв’язуємо завдання на шишках і чіпляємо на ялинку. 

Надалі у учнів з’являється бажання брати участь в грі, яка містить змагання. 

• Розв’яжіть колові приклади 

• Накресліть прямокутник, обчисліть периметр 

• Розв’яжіть задачу на додавання, придумайте подібну на віднімання 

Коли треба почути колективну відповідь під час закріплення матеріалу, використовуються сигнальні диски, сигнальні блокноти. Особливо це доцільно під час ознайомлення учнів з висловленнями істинними або хибними. 

• Всі квадрати – прямокутники

• Сума двох чисел завжди більша за кожний доданок

• Деякі прямокутники – квадрати

• Якщо сестра молодша за брата, то брат старший

• Якщо один з доданків зменшити на 5, то і сума зменшиться на 5

• Чим більше віднімаємо, тим більше залишиться…

Можна використовувати на уроці таблиці, схеми – опори, які допомагають учням засвоїти математичні закономірності та відношення. Вони є опорами мислення, опорами дій. Для задач використовувати опори з кишеньками, куди вставляти предметний малюнок, про який буде йти мова в умові задачі. Під час фронтальної роботи з класом можна здійснювати розвивальне навчання, коли завдання спрямовані на розвиток допитливості учнів, формування пошукових структур мислення та навичок, вміння самостійно працювати з інформацією. Організувати спільний пошук способів розв’язання математичного завдання, і разом зробити «міні відкриття». 

Під час вивчення понять «молодший – старший» можна застосувати задачі: 

• Якщо брату 3 роки і він молодший від сестри на 3 роки, то скільки років буде сестрі через 3 роки? 

• Чотири роки тому сестрі було 8 років. Скільки років сестрі зараз?

Відношення – «справа-зліва». 

Завдання: розташуйте геометричні фігури. 

• Якщо квадрат перший справа, а прямокутник перший зліва, то де буде трикутник? 

• Накресли прямокутник АBCD і поділи двома відрізками так, щоб вийшло 8 трикутників

• За допомогою цифр 5, 6, 7, 8 запиши двоцифрові числа, що закінчуються цифрою 5. Скільки їх буде? 

• У якого двоцифрового числа кількість одиниць на 5 більше від кількості його десятків? 

• Як за допомогою п’ятилітрової і трилітрової банки відміряти 1 літр води? 

Такі нестандартні задачі носять розвивальний характер. В підручнику

 М. В. Богдановича вони позначені «зірочкою». Учитель може і сам добирати подібні завдання. Головне, щоб вони були узгоджені з темою уроку, відповідали підготовленості молодших школярів до виконання завдань підвищеної складності. 

Під час каліграфічної хвилинки можна запропонувати не просто записати числа, а встановити закономірність, виявити пропущене і записати: 

• 41, 42, •, 44, 45, •, 47, 48, • ; 

• 2, 4, 8;  3, 7, •; 2, 6, •; 4, 8, •; 

• запишіть парні числа 7-го десятка, 9-го, 10-го; 

• 14, 2, 7; 24, 4, •; 32, 4, •; 15, 3, •; 

• 8, 6, 2; 43, 33, •; 87, 9, •; 38, 18, •

Тему уроку можна дівзнатися, розгадавши ребус, чи виконавши певні операції з числами, буквами: 

• обчисліть вирази, де кожному результату відповідає певна буква, складіть слово. 

• в щ и р а щ з щ и щ з і з щ м і щ н щ н о щ ю ( вирази зі змінною ) 

• закресліть кожне третє число в рядку і дізнайтеся, хто до нас завітав на урок. Ї ж в а ч с о к д (їжачок) 

Під час актуалізації навчальної діяльності буде ефективним прийом «Незакінчене речення». Вчитель починає, а учень продовжує: 

• Якщо це квадрат, то … 

• Якщо це прямокутник, то … 

• Якщо тато старий, то мама … 

• Якщо в цій корзині яблук менше, то в другій … 

• Якщо цей кут тупий, то … 

Щоб зняти втому, активізувати навчально-пізнавальну діяльність учнів, можна використати ляльковий театр, драматизацію. 

На сцені лялькового театру з’являється їжачок-хитрячок, який пропонує завдання з логічним навантаженням. 

Іншого разу – зайчик: 

– Дорогі діти, вигнала мене лисиця з моєї ж хатинки. Як я її не вмовляв – не пускає. А ось, нарешті, дала мені цілу купу задач. Якщо я їх розв’яжу, то тоді звільнить мою хатинку. А я знаю, що ви добре вмієте розв’язувати задачі. Допоможіть, будь ласка! 

Або з’являється падчірка: 

– Доброго дня вам, діти! Послала мене мачуха в зимовий ліс збирати підсніжники. Добрі місяці допомогли мені, біля вогнища обігріли, серед зими весну зробили. Але на кожній квіточці є математичний вираз, який треба обчислити. І тільки тоді, коли все правильно порахуєш, квіточку можна покласти в кошик. Допоможіть, будь ласка, бо зимові місяці дозволили хазяйнувати Квітню лише декілька хвилин. 

По класу розкидані вирізані з голубого картону підсніжники, а назвороті – вираз. Вчитель викликає по одному учню з кожного ряду, порахував – сідає, біжить наступний. На дошці ставляться бали, які отримав ряд. Відбувається змагання, визначаються переможець. Для зручності на кожній квітці ставиться номер, а у себе і відповідь. 

Наступного разу до нас може завітати листоноша Пєчкін. Пропонує задачу. 

– Я несу листи. Шарикові –  1, мені на 2 листи більше, дяді Федору на 1 лист менше, ніж мені і Шарику разом. Скільки листів я несу дяді Федору? А скільки всього листів я несу? (7) 

Під час таких візитів казкових героїв увага на уроці стовідсоткова. Діти миттєво включаються в роботу, намагаються рахувати, прийти на допомогу. 

Під час рефлексії – підбиття підсумків уроку,  варто обов’язково запитати: 

• Що ти не зрозумів? 

• Де тобі було легко? 

• Яке завдання тобі сподобалось? 

• Які ти для себе зробиш висновки? 

Діти діляться враженнями від уроку, висловлюють свою думку. Тут часто використовують прийом «Мікрофон»,  а вчитель робить висновки: з ким і над яким питанням потрібно попрацювати індивідуально на наступному уроці. 

 

 

 

Для формування в дітей критичного мислення пропоную такі завдання:

 під час розв’язання задачі - змінити умову таким чином, щоб вона розв’язувалась іншим способом;

 перетворення простих задач у складені;

 розв’язування сюжетних задач, пов’язаними з життєвими ситуаціями;

 повідомлення про щось несподіване, незвичайне для учнів;

  звернення до досвіду учнів;

 написання математичних казок; участь учнів у позакласних заходах з математики;

  використовування цікавих задач та задач-жартів, числових, геометричних головоломок, математичних ребусів, графічних диктантів;

 демонстрація висловлювань відомих людей.

Керуючись цими методами і прийомами на уроці, ми зможемо забезпечити умови для повноцінного розвитку особистості, формування в неї творчого критичного мислення.