Доповідь на тему: "Критичне мислення"

Доповідь на тему:

 "КРИТИЧНЕ МИСЛЕННЯ"

Критичне мислення  — це педагогічна система, спрямована на формування у школярів аналітичного мислення.

Ця технологія має унікальний набір прийомів і технік, які дозволяють на уроці створювати ситуацію мислення. Матеріалом для такої ситуації можуть служити навчальні тексти, параграфи підручників, уривки наукових статей, художні твори, відео - фільми.

Мета технології — навчити такого сприйняття навчального матеріалу, в процесі якого інформацію, яку отримує учень, можна розуміти, сприймати, порівняти з особистим досвідом і на її ґрунті формувати своє аналітичне судження.

Перший етап — актуалізація пізнавальних процесів — "виклик".

На цьому етапі вчитель вирішує три завдання:

- Пробудити, викликати зацікавлення, схвилювати, спровокувати учнів думати, згадувати те, що вони знають.

- Актуалізувати мислення учнів, пам'ятаючи, що навчання — це активна діяльність.

- Визначає мету та завдання навчання, формує інтерес учнів і розуміння мети вивчення даної теми (питання, проблеми)

Другий етап — засвоєння змісту.

Головними завданнями цього етапу є:

 підтримка зацікавленості, викликаної на першому етапі;

 стимулювання старання учнів;

 відстеження засвоєння нових знань.

На даному етапі відбувається безпосереднє ознайомлення учня з новою інформацією шляхом:

• читання тексту;

• перегляду фільму;

• прослуховування лекції;

• виконання експерименту тощо.

Активність учнів проявляється в тому, що вони:

• ставлять запитання;

• роблять помітки в уривках тексту, які викликають сумнів, нерозуміння тощо.

Коли учень керує своїм розумінням, він:

• включається в процес уведення нової інформації в схему знань, які вже має;

• мимоволі зіставляє нове з тим, що йому вже відомо;

• щоб досягти розуміння, будує «мости» між новим і вже відомим.

Третій етап — осмислення (рефлексія).

На цьому етапі вчитель вирішує два важливих завдання:

 Спонукання учнів висловлювати своїми словами отриману інформацію, бо ми краще запам'ятовуємо те, що формуємо в особистому контексті.

 Сприяння обміну ідеями між учнями, в результаті чого збагачується словниковий запас та активізуються здібності до самовияву.

Методи розвитку критичного мислення

Метод «знаю — хочу дізнатися — навчаюсь»:

Метод недостатньої інформації

Учням спеціально слід давати не всю інформацію, потрібну для вирішення поставленого навчального завдання. Інформацію, якої не вистачає, учні мають отримати у вчителя.

Дослідницький метод

1. Формулювання завдання.

2. Активізація опорних знань.

3. Висунення гіпотез.

4. Визначення алгоритму, способу вирішення завдань.

5. Перевірка та оцінка результатів.

6. Висновок.

Проблемний метод

1. Вибір чи визначення проблеми.

2. Напружене мислення (протиріччя між раніше отриманими знаннями та новими, невідомими).

3. Висунення ідей.

4. Розв'язування проблеми (вибір оптимального варіанту).

Метод несподіваної заборони

Для розв'язання навчального завдання слід заборонити використовувати будь-який елемент. Його використання провокує учнів на проведення аналогій, допомагає здолати інерційність мислення.

Радикальні зміни, які відбуваються у сучасному освітньому середовищі акцентують увагу на необхідності формування гнучкого, критичного, динамічного мислення. Мова йде про виховання інтелекту творчої незалежної особистості, здатної на критично - конструктивне бачення себе, оточуючого світу і своєї ролі в ньому.

- відкритість до інших думок, тобто здатність уважно прислухатися до інших поглядів, оцінювати різні шляхи вирішення проблеми;

- компетентність – прагнення обґрунтовувати свою думку за допомогою реальних фактів і знання справи;

- інтелектуальна активність – виявленні інтелектуальної  ініціативи у конфронтаційних ситуаціях, небайдуже сприйняття подій;

- допитливість – вміння проникнути у сутність джерел інформації;

- незалежність мислення – відсутність побоювання непогодження з групою, нездатність до некритичного слідування думкам інших;

- вміння дискутувати – уважне ставлення до протилежних думок, вміння висувати ідеї, які об’єднують;

- проникливість – здатність до проникнення  у сутність питання, явища, інформації, не розпорошуватися на дрібні деталі;

- самокритичність – розуміння особливостей свого мислення, своїх «окулярів».

Активні методи для розвитку критичного мислення:

«Мозковий штурм» – метод, який має на меті:

- виявити в учнів наявні знання;

- пошук ідей для розв’язання конкретної проблеми.

«Структурований огляд» - коротка лекція, повідомлення або пояснення, що дається на початку уроку, щоб розбудити в учнів цікавість, представити ключові поняття та підготувати їх  до засвоєння матеріалу уроку.

«Знаємо – Хочемо дізнатися – Дізналися» – метод, яким вчитель може структурувати цілий урок. У процесі навчання вчитель пропонує учням подумати над  тим, що вони вже знають з теми, поставити запитання та знайти на них відповідь.

«Що? – Отже, що? – Що тепер?» – метод, який допомагає учням знаходити взаємозв’язки між ідеями, досліджуваними в школі, та діями в житті.

«Ажурна пилка» - метод, який допомагає учням вивчити весь матеріал. В цьому випадку учні виступають «експертами», коли навчають один одного певної частини навчального матеріалу. Кожен учень відіграє активну роль: навчаючи – вчиться сам.

Планування уроку, спрямованого на розвиток критичного мислення:

Планування уроків, які сприяють розвитку критичного мислення частково відрізняються від традиційних уроків. Тему уроку краще формулювати у вигляді запитання.

Наприклад, тему уроку «Музика рідного краю» варто сформулювати запитанням «Чи впливає людина на характер музики рідного краю?». Матеріал буде вивчатися учнями той самий, проте,  запитання ще спочатку стимулює до дослідження.

Варто чітко зазначити очікування на кінець уроку. Завдання уроку потрібно визначати для розвитку критичного мислення та умінь, зокрема, не тільки стосовно змісту, а й стосовно процесу вивчення прийомів мислення, дослідження та спілкування, якими учні будуть користуватися у ході уроку.

Наприклад, до вищезазначеної теми завданням може бути не просто розширення знань про настрої пісень,характер музики, а  й установлення причинно-наслідкових зв’язків «Як залежить характер музики від настроїв людини».

Вправи для розвитку критичного мислення на уроках :

•         Розвиток незалежності мислення, певної самостійності думок. Ці вправи спонукають учнів до висловлення власної думки, стимулюють вироблення творчого ставлення до будь-яких висновків, правил тощо.

•         Вправи для розвитку опірності до навіювання думок, зразків поведінки, вимог інших спонукають учнів до відстоювання  власної думки.

•         Вправи для вироблення критичного ставлення до себе, вміння бачити свої помилки та адекватно ставитися до них сприяють розвитку таких умінь, як: бачити позитивне і негативне не тільки у діях товаришів, а й у власних; порівнювати себе з іншими і реально оцінювати.

•         Розвиток пошукової спрямованості мислення, прагнення до знаходження кращих варіантів вирішення навчальних завдань, передбачають вправи, які ставлять дітей у реальну ситуацію пошуку.

•         Вправи на вміння брати участь у діалоговій взаємодії вчать учнів аргументовано виражати свої думки, співпрацювати в колективі.

Основною формою роботи для розвитку критичного мислення є групова форма роботи.

         Під час роботи в групі відбувається спільне розв'язання поставлених задач. У процесі цієї роботи в учнів розвиваються почуття колективізму, взаємопідтримки, взаємодопомоги, зникає відчуття страху, скованості. Працюючи в групі, учні вчаться говорити, обговорювати проблему, вислуховувати думки співрозмовника, приймати рішення.

         Робота в групах будується на правилах:

         • один говорить - усі слухають;

         • з кожної проблеми висловлюються всі члени групи;

         • висловлювати свої думки чітко, лаконічно;

         • група доручає одному з її членів виступити;

         • усі цінують час.

Як що подивимось на етапи заняття, з точки зору традиційного уроку – в них не має нічого нового для вчителя. Нові елементи лежать у методичних прийомах, які орієнтуються на будування  умов для вільного розвитку кожної особистості. Різних прийомів і методик, які застосовуються  на кожнім етапі  уроку, дуже багато. Я зупинюсь на одному, який можна застосовувати не тільки на уроках музики.

«Сінквейн»   Це вірш, з п’яти рядків . Засіб синтезу матеріалу. Лаконічність форм вдосконалює  здатність робити висновки, формулювати думку в кількох значимих словах, та коротких висловах. Правила написання сінквейна:

 1рядок – тема вірша,  одним словом, частіше іменником

 2 рядок – опис теми в двох словах, як правило прикметник;

 3 рядок – опис дії в рамках цієї теми трьома словами, дієсловами;

 4 рядок – фраза з чотирьох слів, відношення автора до цієї теми;

 5 рядок – одне слово, синонім до першого, на емоційно – образним  або філософсько – узагальнюючому рівні, які повторюють зміст теми)

 сінквейн може бути , як індивідуальне самостійне завдання; для роботи в парах; як колективну творчість. Звичайно сінквейн проводиться на етапі рефлексії :  Пісня 

                    весела мелодична

                    допомагає веселить вчить

                    Пісня – вірний товариш

                    Життя!

                    Пісня

                    гарна душевна

                   допомагає заспокоїть настроїть

                   Пісня – кращі ліки

                   Радість!

                   Пісня

                   Гарна  добра

                  співає веселить радует

                   Пісня вчить добру

                   Світ!

Прийом «6 капелюхів» як засіб розвитку критичного мислення на уроках музики

 Задачі: - формування різних засобів мислення;

 - освоєння засобу ціннісно-змістовного аналізу музичного твору;

 - освоєння способу творчо переробити існуючу інформацію;

 - формування напрямку на самореалізацію, потреба у рефлексії, в самоутвердженні.

 Результат: формування таких особистісних універсальних учбових дій, як:

 - умінь випрацьовувати своє власне ставлення;

 - здатність аналізувати чуттєве сприйняття музичного твору;

 - здатність прийти до висновку ;

 - здатність логічно збудувати ланцюг доказів;

 - здатність творчо відобразити  ціннісне відношення до теми уроку.

Обладнання: проектор, ноутбук.

Цей прийом  обучає ефективно мислити і дітей, и дорослих.

 Шість капелюхів - це шість різних способів мислення, які поетапно розвиваються на уроці. Приклад уроку по темі 6 класу «В чому сила музики?»

 Тема уроку «А геній лі?».

 1.Етап. Діти, знайомляться з темою, самостійно формулюють цілі уроку.

 2.Етап. Актуалізація знань. Учні діляться на 6 груп, уявно одягають білий капелюх та знайомляться з фактами з життя В.А. Моцарта . Називають найбільш значущі, по їх розумінню, факти.

 3. Етап. Емоційне сприймання музики В.А. Моцарта. Учні уявно одягають червоний капелюх і слухають декілька фрагментів музичних творів В.А. Моцарта . Дискутують та описують словами почуття, які з’явилися .

 4. Етап. Критична оцінка. Учні уявно одягають чорний капелюх і висловлюють сумніви, з приводу геніальності музики В.А. Моцарта (наводять аргументи з поеми А.С. Пушкіна «Моцарт и Сальєрі»).

 5. Етап. Захист. Учні уявно одягають жовтий капелюх та приводять аргументи у захист геніальності В.А. Моцарта.

 6. Етап. народження нової гіпотези. Учні уявно одягають зелений капелюх і на аркуші паперу малюють символ, який відображає  осмислення музики В.А. Моцарта. Критерії оцінки роботи : продуктивність – швидкість виконання ідей, их кількість); гнучкість – здатність показати  варіанти виконання завдань; оригінальність – здатність знайти нові, нестандартні ідеї, несхожі на ідеї інших учнів; художня закінченість – здатність вдосконалювати  або придавати закінчений вид " продукту " своїй діяльності.

 7. Етап. Узагальнення. Учні уявно одягають синій капелюх та узагальнюють те, що пізнали на уроці, за допомогою сінквейна. Останнє слово сінквейна буде відповіддю на питання, яке було сформульовано у темі уроку. Таким чином, ціль уроку буде дотримана.

         Таким чином, саме методика розвитку критичного мислення дозволяє максимально підвищити ефективність навчально-виховного процесу, дає можливість створити такі умови, коли всі учні залучаються до активної, творчої навчальної діяльності, процесу самонавчання, самореалізації, вчаться спілкуватись, співпрацювати, критично мислити, відстоювати свою позицію.