Доповідь на тему "Розвиток критичного мислення учнів на уроках географії"

Розвиток критичного мислення учнів на уроках географії.

( доповідь на методичному об’єднанні

учителів природничих наук)

        Викладання  географії у сучасній школі вимагає від учителя розуміння пріоритетів сучасної освіти, формування  у школярів навичок самостійного наукового пізнання, самоосвіти і самореалізації

        Отже, першочерговим завданням вважаю розвиток в учнів на уроках географії такого типу мислення, який допоможе їм адекватно оцінювати нові обставини та формувати стратегію подолання проблем, що виникатимуть. Тому й обрала для викладання технологію   критичного мислення.

         Оскільки метою технології критичного мислення на уроках географії є допомога учням в оволодінні певними прийомами обробки інформації, у формуванні вмінь робити логічні висновки, приймати обґрунтовані рішення, розвивати відкритість до сприйняття думок інших, вважаю своїми пріоритетними завданнями:

- розвивати в учнів здатність до формулювання самостійних суджень;

- спрямовувати їх  на творчу мисленнєву діяльність ;

- створити систему вправ і завдань, які  стимулюють розвиток критичного мислення в учнів.

         Так як урок за технологією критичного мислення «має певну структуру та складається з п'яти основних етапів: розминки, обґрунтування навчання, актуалізації- так званий «виклик», усвідомлення змісту та рефлексії»,   я намагаюся  створити  методичне та дидактичне забезпечення кожного з етапів і обрати найбільш ефективні  методи  і прийоми  для розвитку критичного мислення  учнів на кожному етапі уроку.

       На етапі «виклику» важливими є  виявлення  протирічь, які і визначають напрямки подальшого пошуку інформації. Доцільними і ефективними для застосування вважаю прийомии і методи: «Прогнозування за ілюстрацією», «Кластер»,  «Асоціативний кущ», «Мозковий штурм», «Хмара слів».

  Першочерговою метою основного і найоб’ємнішого  етапу уроку «Усвідомлення змісту навчального матеріалу» є розвиток умінь критично працювати з інформацією, виділяти найголовніше й найсуттєвіше, висувати й обґрунтовувати гіпотези вирішення проблеми, робити узагальнення,  установлювати закономірності, робити аргументовані висновки. На уроках географії в основній та старшій  школі надаю перевагу завданням  і вправам проблемно-пошукового характеру та урокам- дослідженням. Навчаю учнів складати й працювати  з опорними  схемами, логічними ланцюжками, що  дає можливість переходити від спостережень  і досліджень до висновків  і узагальнень.

Серед розмаїття інновацій, які впроваджую в практику роботи, виділила технологію перевернутого навчання та метод проектів – один з найважливіших, на мою думку, способів формування критичного мислення.      Під час проектної діяльності учні  навчаються планувати свою роботу, визначати проблему, шукати шляхи розв'язання її, систематизувати матеріал, аргументувати думки, розвивати  практичні вміння, комунікативні здібності,  працювати в групі, презентувати свою роботу перед аудиторією, здійснювати самооцінку і взаємооцінку.                 Робота над проектами та « перевернутим навчанням»  потребує  ґрунтовної підготовки учнів. Із  цією метою розробила пам'ятку щодо технології підготовки проекту, та проведення «перевернутого  навчання» та  критерії оцінювання його.

Доречним на цьому етапі уроку є також,  на мою думку, застосування різних інтерактивних методів і прийомів: «Обери позицію», «Дискусія», критичне читання тексту самостійно, у парах, його аналіз, складання понятійних і систематизуючих таблиць , «мандрівки» географічною картою,  «Мозковий штурм», «Аукціон ідей» та інші. Для цього створила « Банк методів і прийомів» .

Наприклад: Прийом «Діаграма Вена». Використовую на уроках, де виникає потреба вивчити або порівняти декілька понять, об’єктів. Наприклад під час вивчення тем «Природні зони», «Гори України» в 8 класі. Прийом « Читаємо та запитуємо». Складний метод читання й постановки запитань у парах. Застосовую для вивчення матеріалу, який учні мають зрозуміти й гарно засвоїти.
Дані запитання можна використовувати далі  в методичному прийомі «Рюкзак» під час етапу рефлексії або для етапу актуалізації на наступному уроці. Прийом «Сюрприз».  Це метод етапу актуалізації або рефлексії, який дає можливість швидко та цікаво їх провести. Полягає в тому, що до початку уроку вчитель або учень(-ні) готує(-ють) картки, які в стислій формі ілюструють вивчений матеріал і потребують коментарів. Картки складають в яскраву «чарівну скриньку». Потім учитель(учень) витягає картки, пропонує учням класу навести потрібний коментар. Метод дає можливість  зосередитись на головному. Спонукають  учнів  до  дослідження, розгляду  варіантів розв’язання проблеми і наступні прийоми і методи: «Читання з маркуванням», «Кластер», «Модель 6W»,«Ромашка Блума» , «Ретроальтернативістика», «Дерево передбачень» , «Прийом INSERT»  Прийом «Картки-сорбонки». Кожен з цих методів маємає свою технологію застосування і переваги.

        Узагальнити знання, обмінятися думками, здійснити апробацію ідей, осмислення власної позиції щодо поставлених запитань та усвідомити з критичної точки зору, що було зроблено,  мої учні можуть під час  «Рефлексіїї». На цьому етапі використовую картки самооцінки, стрічки особистого прогресу,  таблиці контролю і самоконтролю, тестування, виконання творчих завдань, вправи «Рюкзак», «Сюрприз», «Помилка картографа», « Атаку на вчителя»  та інші прийоми і методи: «Сенкан», «Бортовий журнал», «Шкала думок», «Займи позицію», «Плюс – мінус – цікаво» .

         Запроваджуючи методи формування і розвитку критичного мислення, я усвідомлюю,  що навчити учнів мислити критично з першого уроку не можливо. Критичне  мислення формується поступово, воно є результатом кропіткої роботи, з уроку в урок, з року в рік. Тому намагаюся на уроках створити умови,  які б стимулювали в учнів формування критичного мислення, розвивали здатність до самостійного мислення та самовизначення:
-   чітко визначаю час (учні повинні мати достатньо часу для власної пізнавальної роботи); 

 -  цінування думок інших (учні повинні вміти слухати та цінувати думки інших);
-     активна позиція (учні повинні займати  активну позицію у навчальному процесі);

 -  надаю соціально-психологічну підтримку: розуміння, визнання, довіра, відсутність неконструктивної критики;

• приділяю увагу аналізу інформації: достовірності джерел, з яких вона надходить.

Досвід показав, що технологія критичного мислення сприяє підвищенню навчальних досягнень учнів. Про це свідчать зміни в практичному оволодінні навчальним матеріалом і навичками, у розвиткові інтересу до предмета, наявністю переможців на предметній олімпіаді.

Реалізуючи проблему «Розвиток критичного мислення учнів на уроках географії», переконуюся, що тільки ті знання, до яких учень прийшов через власну діяльність пізнання, самооцінку, стають міцним його надбанням, Головне - пам'ятати, що критичне мислення - це не критика недоліків, а вміння визначати проблему й виробляти оптимальну стратегію її розв'язання – це і є шлях до досягнення мети, шлях до успіху. Адже ще американський філософ і педагог Джон Дьюї говорив: «Тільки борючись із конкретною проблемою, відшукуючи власний вихід із сформованої ситуації, учень дійсно думає».