Урок ​географії​ 

Тема: ​Економіко-географічний​ ​поділ​    ​України​  Мета:​ 

✓        сформувати ​розуміння​ ​суттєвих​  ​ознак​     ​поняття​   ​«економічний​ ​район»;​  

✓        вивчити поділ території України на економічні райони, критерії їх виділення та ​спеціалізації;​  

✓        розвивати ​навички​    ​користуватися​  ​типовим​  ​планом​   ​характеристики;​     

✓        виховувати ​національну​    ​самосвідомість.​

Обладнання:​ підручник, шкільний навчальний атлас, статистичні дані щодо економічних ​районів,​  ​ІКТ,​ ​планшети.​ 

      Тип ​уроку:​ ​ вивчення ​нового​ ​матеріалу.​  

Вчитель: ​Чумак​                ​Анастасія​    ​Іванівна,​   ​спеціаліст​ ​І​ ​категорії​ Хід ​уроку​

I.Організаційний ​момент​ ІІ. Мотивація ​навчальної​  ​діяльності.​     ​Оголошення​ ​теми​ ​уроку.​   

Усміхніться один одному, подумки побажайте успіхів на цілий день. Для того,

щоб ​впоратися​ ​на​ ​уроці​ ​з​ ​завданнями,​ ​ будьте​ ​ старанними​ ​і​​ слухняними.​   

       Прийом ​«Слово​ ​вчителя»​

      Що ​на​ ​вашу​ ​думку​ ​впливає​ ​на​ ​господарську​ ​діяльність​ ​в​ ​певному​ ​районі​ ​ України?​

Сьогодні на уроці ми вивчемо поділ території України на економічні райони за допомогою ​різноманітних​   ​сервісів.​ 

       ІII.Актуалізація ​опорних​ ​знань​ ​і​ ​вмінь​  

Відкриваємо    Classroom   і         виконуємо перше         завдання.    Склади           пазл. https://www.mindomo.com/ru/mindmap/624fe501376545da92c60975af763a5c           та http://www.jigsawplanet.com/

 Наш пазл допоможе нам розглянути економіко-фізичне районування України.

Тож ​який​ ​район​ ​у​ ​вас​ ​отримався?​

IV.   Вивчення ​нового​    ​матеріалу​ Прийом ​«Географічна​    ​лабораторія»​    

Давайте звернемося до географічної лабораторії. За ментальною картою https://www.mindomo.com/ru/mindmap/28f478fac97b4bcf9a880907765a5f96 ознайомтеся із регіоном, який ви отримали. Відкрийте завдання два та створіть тези документа, ​охарактеризувавши​    ​економічний​    ​район.​   

       Давайте ​подивимося,​ ​що​ ​у​ ​вас​ ​отрималося.​

V.      Узагальнення ​та​ ​систематизація​ ​знань​   

Підсумком нашої роботи буде форма, тож пройдіть її. https://goo.gl/forms/mGGDh8RIUGTBgGXz2 Не забудьте написати прізвище і надіслати ​мені.​

                                                                      Список ​використаної​ ​літератури​   

1.        Дорогунцов С., Заяць Т. А., Бандур С. І. Розміщення продуктивних сил України: Навч.-метод. посіб. для самост. вивчення дисципліни / Київський національний ​економічний​ ​ун-т​ ​—​ ​К.​ ​:​ ​КНЕУ,​ ​2000.​ ​—​ ​363​ с.

2.        Клиновий Д. Розміщення продуктивних сил та регіональна економіка України: Навчальний посібник/ Дмитро Клиновий, Тарас Пепа,; Ред. Л. Г. Чернюк; М-во

освіти ​і​ ​науки​ ​України.​ ​-​ ​К.:​ ​Центр​ ​​навчальної ​​літератури, ​2006.​ ​-​​ 726​ ​с.​

3.        Курочкін Г. Ф. Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка: Навч. посібник/ Г. Ф. Курочкін,; НАУ. - К.: Національна академія управління, 2004. - 272 с.

4.        Сазонець І. Л. Розміщення продуктивних сил: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів/ І. Л. Сазонець, В. В. Джинджоян, О. О. Чубар;

М-во ​освіти​ ​і​ ​науки​ ​України.​ ​-​ ​К.:​ ​Центр​ ​навчальної​ ​літератури,​ ​2006.​ ​-​ ​317​ ​с.​

5.        Чернюк Л. Розміщення продуктивних сил України: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів/ Людмила Чернюк, Дмитро Клиновий,. - К.:

ЦУЛ, ​2002.​ ​-​ ​440​ ​с.​

                                                                             Методичний ​супровід​ ​уроку​

Стрижневою вимогою забезпечення впровадження нових Державних стандартів є особистісно ​зорієнтований,​  ​компетентнісний​ ​і​ ​діяльнісний​   ​підходи.​ 

Ми усвідомлюємо, що головним завданням сучасної школи є створення умов для якісної освіти. А найважливішою умовою, що працює на підвищення якості освіти є впровадження ​компетентнісного​   ​підходу.​ 

Компетентнісний підхід тісно пов’язаний із такими підходами до навчання, як особистісно орієнтований (оскільки потребує трансформації змісту освіти, перетворення його з моделі для «всіх» на суб’єктивні надбання одного учня, що їх можна виміряти) та діяльнісний​ (тому що може бути реалізований тільки в​

діяльності​, ​тобто​ ​в​ ​процесі​  ​ ​виконання​ ​конкретним​    ​учнем​    ​певного​   ​комплексу​ ​ дій).​ Принциповою ознакою компетентності є те, що вона безпосередньо залежить від якості ​навчальних здобутків. А це досягається в діяльнісному​ підході, на якому ґрунтується ​педагогіка​ ​розвитку.​

Таким чином, діяльнісний підхід забезпечує формування наукових знань, а компетентнісний – використання цих знань для розв’язання практичних завдань у різних сферах життєдіяльності дитини. Лише за умови синтезу цих двох підходів можливий ​повноцінний​ ​розвиток​ ​особистості.​ 

На уроці географії “Економічне районування України” використані такі форми роботи ​учнів:​

1.Індивідуальна

2.​Фронтальна​

3.​Групова​   

4.​Колективна​ 

5.​Самостійна​ 

      Діти ​легко​ ​забувають​ ​недавно​ ​вивчене?​ ​Не​ ​біда.​ 

Вчителі і вихователі нашого навчального закладу зверталися до методу інтелект-карт.

 Застосовувати метод інтелект-карт (mind mapping) у початковій школі стали у 70-80-х роках минулого століття у Великій Британії. Сама назва інноваційного педагогічного інструменту є спробою перекладу словосполучення «Mind Maps», котре використовував у своїх бестселерах її творець — британський психолог Тоні Бьюзен. Також часто зустрічаються синонімічні переклади: карти асоціацій карти розуму ​карти​ ​думок​ ​карти​ ​пам’яті​ ​ментальні​ ​карти.​ 

Назви відображають основну ідею техніки — побудову «дерева асоціацій», у якому: в центрі розміщено базовий образ, від якого відходять кілька товстих гілок — рішення, безпосередньо пов’язані з базовим образом від останніх може відходити нескінченне число малих гілочок, які будуть відносно першообразу вторинними, третинними ​і​ ​т.​ ​д.​

      Що ​таке​ ​ментальні​ ​карти?​

 Це популярний освітній інструмент, що сприяє максимально запам’ятовувати інформацію завдяки синергетичному синтезу: візуалізації систематизації класифікації ​асоціації.​ 

      Навіщо ​інтелект-карти?​  

Де-факто, інтелект-карти є проекцією тих процесів, що відбуваються в нашому мозку під час запам’ятовування нової інформації. Так, новий біт даних, що надходить до мозку, можна зобразити у вигляді цілісного ядра, від якого відходять численні промені — наші асоціації, дотичні до цієї нової інформації. При цьому кожна асоціація перебуває у нерозривному зв’язку з безліччю інших, безпосередньо непов’язаних з первинним бітом. І якби вдалося сфотографувати всі ті зв’язки, що утворюються з асоціацій, то отримали б інтелект-карту обраної предметної області. Для вивчення кожного окремого поняття, проблеми чи зображення ідеї потрібно будувати специфічну для цього ментальну карту. Інтелект-карти можна застосовувати в освітньому процесі, приміром: опановуючи кейс-технології досліджуючи один із економічних районів України. Глибинне (майже 100%) засвоєння нового матеріалу відбувається завдяки тому, що: дитина кожне нове для себе поняття запам’ятовує крізь призму уже відомих для себе образів записи у

вигляді ​деревовидних​  ​схем​ ​є​ ​тотожними​    ​ «мові»​    ​ людського​ ​мозку.​    Ментальні ​карти​ ​на​ ​уроках.​

 Аби досягти оптимального ефекту від використання інструменту інтелект-карти в загальноосвітніх ​(​та ​й​ ​дошкільних)​ ​закладах,​ ​орієнтуються​   ​на​ ​такі​ ​правила:​  

❖ будувати дерево з гнучкими гілками, а не малювати традиційну схему зі словами ​в​ ​прямокутниках.​   ​Подібна​  ​візуалізація​    ​дозволяє:​  

–          спілкуватися з мозком його ж мовою, подібною до схеми побудови нейронних зав’язків 

–          уникати      монотонності       та      одноманітності    візуальних образів,           що унеможливлюють ​глибинне​   ​запам’ятовування​     

❖ одна гілка дерева повинна дорівнювати лише одному слову. Такий підхід допоможе: 

–          ​посилити​  ​асоціативний​   ​ряд​ 

–          збільшити інтелектуальну і творчу свободу величина лінії не повинна перебільшувати ​слово,​ ​оскільки:​ 

–          економія простору на папері (дошці) дозволяє розширити дерево асоціацій – відбувається ​візуалізація​    ​довжини​  ​слова,​    ​що​​ підвищує​   ​ імовірність​ ​запам’ятовування​  

❖ товщина, колір. форма і розмір гілок і слів, а також шрифти повинні диференціюватися. ​Це​ ​дозволяє:​    

–      уникнути монотонності зображення – акцентувати увагу на ключових словах і відсіювати ​другорядні​ 

–      структурувати сприйняття максимізувати застосування нешаблонних: – іконок – малюнків 

–      ​значків​   

–      ​символів​ 

❖  обирати ​відповідний​  ​формат​   ​паперу:​  

       ​–​ ​для​ ​невеликих​ ​за​ ​​обсягом ​ інтелект-карт​ ​—​ ​А4​

       ​–​ ​для​ ​масштабних​ ​карт​ ​—​ ​А3​ 

❖  використовувати ​інструменти​ ​побудови​ ​карти,​    ​які​ ​б​ ​відповідали​ ​віку​ ​дітей:​

–          для дошкільнят, учнів початкових класів — кольорові олівці та ручки, фарби, фломастери, ​маркери,​ ​кольорова​ ​крейда​   ​тощо​  

–          для учнів старшого шкільного віку — програми Paint, PhotoShop, PowerPoint тощо 

❖  будувати дерево по горизонталі, а не вертикалі, що полегшує його сприйняття мозком 

❖  будувати контури між гілками у випадку, якщо вітки однієї гілки заходять на вітки ​іншої​ ​гілки.​    ​Контури​  ​запобігають:​   

–​змішуванню​ ​інформації​  

–​утворенню​   ​накладених​    ​один​ ​на​​ одного​ ​ візуальних​ ​образів.​  

      Також ​диференціюйте​ ​застосування​ ​інструментів​ ​залежно​ ​від:​

-            віку ​вихованців​  ​чи​ ​школярів​     

-            вимог ​навчального​    ​процесу​   

      ❖ Зокрема, ​карти​ ​пам’яті​ ​можуть​ ​використовуватися:​   

-            всією ​дошкільною​    ​групою​   ​чи​ ​класом​  

-            окремими ​групами​    ​класу​    

-            ​індивідуально.​   

Створити ​ментальну​ ​карту​    ​онлайн​   ​можна​    ​за​ ​допомогою​   ​таких​   ​програм,​  ​як:​ ● ​draw.io​     

●     від ​Google​   ● coggle.it 

●     XMind 

●     Mindomo

●     MAPMYself

●     MindMeister  

●     Mind42

Ментальні карти — саме те для покоління Z! Як і інфографіка. Зразок Інтелект-карти в методичній роботі (створила Анастасія Чумак, ​витель географії НВО ​№33​ ​м.Кропивницький)​