Розвиток пізнавальної активності молодших школярів на уроках математики

У сучасних умовах розвитку України перебудова системи освіти – життєво необхідний процес. Школа перебуває на етапі переходу до нового розуміння завдань, проблем, використання нових методів і підходів у навчанні. Однією з актуальних проблем на сучасному етапі розвитку педагогічної теорії та практики є активізація пізнавальної діяльності учнів, адже від неї залежить ефективність навчання: свідоме і міцне здобуття знань, перетворення знань у переконання, розвиток інтересу до навчальної діяльності, самостійність думки та практичних дій учнів.

Пізнавальна активність дитини –  це її внутрішня готовність до подальшої участі  у  процесі  оволодіння  знаннями,  уміннями  і  навичками  та  виявлення

самостійності  й  творчого  підходу  до  виконання  навчальних  завдань.

В сучасних умовах вже не можна вважати головною задачею засвоєння учнями певної суми фактів. Тому дуже гостро стоїть питання про таку організацію навчання, щоб воно максимально розвивало їх розумові та творчі здібності. Важливим завданням шкільного навчання стає задача максимальної активізації пізнавальної діяльності учнів, розвиток їх активного, самостійного, творчого мислення.

Вивчення математики у початковій школі розвиває уяву, спостережливість, образне й логічне мислення, формуються також особисті якості дитини: зібраність, організованість, здатність швидко і правильно приймати рішення, відстоювати свою думку. Наскільки дивна, захоплююча наука математика. Математика — це мова плюс міркування. (Р. Фейнман) Це наче мова й логіка разом. Математика – це знаряддя для міркування. Це відкриття слід донести учням якнайраніше.

Метою освітньої галузі «Математика” є формування предметної математичної і ключових компетентностей, необхідних для самореалізації учнів у швидкозмінному світі.

На сучасному етапі до школи приходять усебічно розвинені, ерудовані діти. Новий підхід до навчання вимагає й нового підходу до вчителя та організації його роботи. Формування учня самостійною, ініціативною, вдумливою особистістю може бути успішним, якщо потурбуватися про це з першого проведеного уроку. Ефективне засвоєння знань передбачає таку організацію пізнавальної діяльності учнів, за якої навчальний матеріал стає предметом активних розумових і практичний дій кожної дитини. Тому для цього необхідно на уроках використовувати відповідні методи навчання. Важливе місце у вирішенні цього завдання належить урокам з використанням комп’ютерних технологій, застосовування ресурсів Інтернету.

Найчастіше на уроках можна застосовувати мультимедійні презентації. Це і тренажери, і усні рахунки, логічні завдання.

Презентація несе в собі подібний тип інформації, зрозумілий молодшим школярам, формує в них пізнавальну активність, інтерес до навчання. Молодшому школяру, з його наочно-образним мисленням зрозуміло лише те, що можна одночасно розглянути, почути, подіяти або оцінити дію об'єкта. Мультимедійні презентації дозволяють представити навчальний і розвиваючий матеріал як систему яскравих опорних образів, наповнених інформацією в алгоритмічному порядку.

Використання нових незвичних прийомів пояснення і закріплення, тим більше в ігровій формі, підвищує мимовільну увагу дітей, допомагає розвинути довільну.

Важливим засобом активізації навчальної діяльності молодших школярів є дидактичні ігри.

У результаті гри учні непомітно собі виконують різні вправи, де вчаться порівнювати, виконувати арифметичні дії, тренуватися в усному рахунку, виконувати завдання. Гра ставить умови пошуку, пробуджує інтерес до перемоги. Отже, діти прагнуть бути швидкими, винахідливими, чітко виконувати завдання, дотримуючись правил гри. У іграх, особливо колективних, формуються також моральні якості дитини. У результаті гри діти навчаються допомагати товаришам, зважати на думку інших. У дітей розвивається почуття відповідальності, колективізму, виховується дисципліна, воля, характер.

Дидактична гра має особливе місце і є одним із засобів розвитку пізнавальної активності молодших школярів у процесі навчання. В. О. Сухомлинський писав:,, Без гри немає і не може бути повноцінного дитячого розвитку. Гра – це величезне світле вікно, через яке в духовний світ дитини вливається життєвий потік уявлень, понять про навколишній світ".

Для усної лічби можна використати віршовані задачі з казковим чи гумористичним сюжетом, прості і складені, які сприяють розвитку пошукової діяльності дитини.

Серед цікавих завдань особливу увагу займають казкові завдання, тобто завдання з казковими образами, казковими сюжетами. Здається, казка і математика – поняття несумісні, проте казкова форма дозволяє запровадити незвичні, захоплюючі ситуації у математичні завдання. Саме таке з’єднання сприяє навчанню, оскільки через казкові елементи вчитель може знайти шляхи до сфери емоцій дитини.

Широко застосовуються ігрові ситуації, зокрема персонажі казок, мультфільмів, дитячих оповідань (Незнайко, Буратіно, Чебурашка) для постановки запитань і завдань.

На уроках, де має місце казка, завжди панує гарний настрій. Казка дозволяє проникнути на урок гумору, фантазії, творчості, а найголовніше – вчить дітей бути добрими і справедливими. Бажання допомогти герою, який потрапив у біду, дати раду казковій ситуації – усе це стимулює розумову діяльність дитини. Розвиває у дітей інтерес до математики.

На уроках вчителі часто звертаються до ігрових задач. Це цікаві ігрові задачі з математичним змістом. Для їх розв’язання потрібно більше винахідливості, кмітливості, ніж вміння виконувати обчислювальні дії. Вони є корисним засобом розвитку у дітей логічного мислення, вміння проводити аналіз і синтез, узагальнювати, абстрагувати, порівнювати, зіставляти і конкретизувати, розкриваючи зв’язки, що існують між явищами.

Відгадування ребусів поліпшує культуру мовлення, виробляє навички самостійно аналізувати факти, сприймати в усій повноті думки й почуття, які передаються математичними засобами, наприклад: Ті100, 3тон, і100рія, 40а, г1а, 100вп, 3буна, ак3са, ві3на, пі2л, 100лиця, ли100к.

В активізації навчальної діяльності велике значення має використання прийомів інтерактивного навчання (за В. Шарко): "Акваріум", "Коло ідей", "Мозковий штурм", "Мікрофон", "Навчаючись – учусь", "Займи позицію".

Велику увагу необхідно приділяти розвитку уяви, нестандартного мислення і фантазії учнів. Тому уроки можуть бути грою, змаганням з появою казкових героїв. Залежно від теми, мети та класу, в якому проходить урок, проводити уроки-лекції, уроки-практикуми, уроки систематизації та узагальнення знань у формі подорожей, конкурсів, математичних змагань. Адже, передусім, важливими є умови для створення творчої атмосфери, самокерування, взаємодопомоги і взаємоконтролю. На уроці повинно бути цікаво. Адже без емоцій, без переживань розум не напружується.

Саме нестандартні уроки сприяють розвитку творчих здібностей дітей, виховують навички дослідницької діяльності, дають високий ефект практичної спрямованості матеріалу, що, зрештою, приводить до глибокого розуміння предмета, зацікавленості ним. Крім того, в такій формі навчання є більш захоплюючим, доступним. Як правило, ігрову форму уроку діти сприймають з найбільшим захопленням і працюють здружено та натхненно.

Серед методів, які спрямовані на активізацію пізнавальної діяльності учнів, важлива роль належить самостійній роботі. Це самостійне виконання завдань, математичні диктанти, тести, математичні олімпіади, робота в парах, групова робота, виконання домашніх завдань.

Працюючи самостійно, учні як правило глибше вдумуються в зміст опрацьованого матеріалу, краще зосереджують свою увагу. Знання здобуті в результаті самостійної роботи бувають міцнішими, крім того під час такої роботи в учнів виховується наполегливість, увага, витримка.

Самостійне розв’язування задач пропонується дітям після того, як діти вивчили той чи інший тип задач.

Математичні диктанти – одна з ефективних форм організації самостійної роботи учнів. Це короткочасні самостійні роботи, під час яких учні, сприймаючи завдання на слух, виконують його письмово, або записують тільки результат. Математичні диктанти бувають навчаючі і контролюючі. Систематичне використання математичних диктантів дає надійну інформацію про рівень засвоєння нового матеріалу.

Тести призначаються для організації самостійної роботи учнів, спрямованої на повторення вивченого. Тести можуть використовуватися для моніторингового дослідження рівня математичної підготовки учнів.

Одним із видів самостійної роботи є математичні олімпіади. Метою популяризації математичних ідей та підтримки талановитих школярів, розвиток їх інтелектуальних здібностей є проведення математичних олімпіад, конкурсів "Кенгуру", на яких проявляються творчі здібності школярів і які вимагають від учня самостійного розв’язання різних завдань, тестів, і т. д. Для учнів олімпіада є способом перевірки і утвердження свого покликання і одним з видів самостійної роботи.

Сучасна психологія і педагогіка доводять, що в процесі навчання учень не просто сприймає, усвідомлює, запам’ятовує, а й виконує складну систему розумових дій, спрямованих на засвоєння знань. Збільшення  розумового  навантаження  на  уроках  математики  вимагає ефективних методів навчання і таких методичних прийомів, які б активізували пізнавальну діяльність кожного учня.

Для пізнавальної діяльності учнів на уроках математики використовують такі способи й методи стимулювання інтересу:

1.  Створення проблемної ситуації.

2.  Використання ефекту подиву.

3.  Використання аналогії, порівняння, протиставлення.

4.  Використання навчальних дискусій.

5.  Створення ситуацій успіху, захопленості.

6. Використання історичного матеріалу.

Усі вони збуджують допитливість, пізнавальний інтерес і можуть бути використані на всіх етапах вивчення навчального матеріалу.

Велику  роль потрібно виокремити диференціації та індивідуалізації навчального процесу. У системі традиційних занять урок, побудований на особистісно орієнтованій взаємодії, є найсучаснішим і оптимальним в освітньому процесі, тому що він передбачає врахування індивідуально визначеного підходу до кожного учасника, стимулює пізнавальну активність, визначає шлях до здобуття ґрунтовних знань, умінь і навичок.

Ефективність навчання під час здійснення особистісно орієнтованого підходу визначається не обсягом знань, умінь і навичок, яких набула дитина, а мірою участі самої дитини у процесі здобуття цих знань.

Таким чином, для ефективності проведення уроків, які будуть розвивати пізнавальну активність учнів, важливо застосовувати різні форми і методи роботи, створюючи позитивний психологічний клімат взаємодії «учитель-учень» у процесі навчального пізнання.