Досвід роботи "Використання інтерактивних технологій в початкових класах як засіб екологічного виховання "

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

   

  

 

 

                                                               І пташка, і метелик, і людина

                                                                   Сплелися у вінок.

                                                                   Ім 'я йому — Життя.

                                                                   Одна у них Земля, одна родина,

                                                                   І вічність в них одна, і небуття.

                                                                                                    Ж.Маценко

На кожному етапі розвитку суспільства домінують певні орієнтири для навчання і виховання підроста­ючого покоління. Сучасна початкова школа потребує інноваційних технологій, здатних підготовити школярів до життя в надзвичайно глобалізованому і динамічно змінному світі, сприймати його як суттєву складову власного способу життя. Саме тому основну увагу в педагогічній діяльності треба приділяти вихованню дитини, яка живе за сучасними зако­нами, керується власними знаннями і переконаннями, є всебічно розвиненою, самостійною і самодостатньою особистістю, потрібною суспільству, без якої неможли­во ні розбудувати основи демократії, ні досягти рівня життя економічно розвинених країн.

 Природне середовище було, є і буде незмінним партнером людини в їх повсякденному житті. Ми черпаємо із скриньки природи всі наші багатства. Природа, її краса і велич залишаються нашим головним скарбом, нашою святинею, якій непідвладні час, мода

 Сучасні масштаби екологічних змін створюють реальну загрозу життю людей, тому навчально-виховна діяльність школи має бути спрямована на виховання екологічної культури учнів, щоб виросло покоління яке охоронятиме довкілля

 Екологічне виховання – це систематична педагогічна діяльність, спрямована на формування в учнів екологічної культури

 Екологічна культура – культура всіх видів людської діяльності, так чи інакше пов’язаних з пізнанням, освоєнням і перетворенням природи; складається із знання та розуміння екологічних нормативів, усвідомлення необхідності їх виконання, формування почуття громадянської відповідальності за долю природи, розробки природоохоронних заходів та безпосередньої участі в їх проведенні.

 Екологічна культура – складова частина світової культури, якій властиве глибоке і загальне  усвідомлення важливості сучасних екологічних проблем у житті і майбутньому розвитку людства. Свідоме засвоєння й оволодіння екологічною культурою має розпочинатися ще з дитинства, одночасно з засвоєнням положень загальної культури.

 Екологічна компетентність — знання екологічних законів, правил і норм, принципів поведінки в довкіллі, які утримають її від екологічно аморальних учинків, спрямують її природоохоронну діяльність. Екологічну компетентність учнів визначено, як здатність застосовувати екологічні знання й досвід у життєвих ситуаціях, керуючись пріоритетністю екологічних цінностей і непрагматичною мотивацією взаємодії з довкіллям на основі усвідомлення особистої причетності до екологічних проблем і відповідальності за екологічні наслідки власної побутової діяльності. Саме через систему підготовки громадян з високим рівнем екологічної свідомості і культури на основі нових критеріїв оцінки взаємовідносин людства й природи можна знайти вихід з глобальних екологічних проблем.

 Першоосновою формування екологічних знань, екологічної культури, екологічного мислення є початкова школа. Навчання екології має бути цікавим, максимально наближеним до життя, дохідливим, врахо­вувати вікові особливості молодших школярів. Відчуття краси, розуміння природи, складних взаємозв'язків у ній не приходить саме по собі. Його треба виховувати з раннього дитинства, коли інтерес до навколишнього світу особливо великий.

 Ті види навчальної діяльності які відповідно до Державного стандарту здійснюються в руслі соціокультурної змістової лінії початкового курсу значною мірою сприяють соціалізації молодших школярів. Урок, позакласні заняття  потрібно будувати так, щоб на ньому учні виступали не тільки в ролі слухачів і виконавців завдань з підручника, а й в ролі активних співрозмовників з учителем і однокласниками, у ролі доповідачів, коментаторів, учасників діалогу. Адже саме в таких формах активної навчальної діяльності виявляються адаптивні можливості сучасної освіти, відбувається активна соціалізація школярів, які в процесі навчання беруть участь у таких видах і формах діяльності, з якими їм доведеться зіткнутися в щоденному сучасному і майбутньому дорослому житті.               Виділення для такої роботи спеціального навчального часу у змісті і структурі уроків, позакласних заходів підносять значущість цього матеріалу.

Хвилинки ерудита, математичні задачі з інформа­ційним матеріалом екологічного змісту, пізнавальні хвилинки, перлини народної мудрості, мандрівки сто­рінками «Червоної книги України», вікторини, турні­ри, брейн-ринги, конкурси малюнків, казок, віршів та загадок про довкілля, екскурсії, екологічні опера­ції та родинні свята дають змогу успішно реалізува­ти завдання формування екологічної компетентності, поглядів, почуттів, переконань, які споконвіку були і залишаються вищими духовними цінностями укра­їнського народу .А справ з охорони природи вистачить нам не на день, не на тиждень, не на місяць і навіть не на один рік. Так, поступово, день за днем, треба виховувати маленьких екологів

 Молодший шкільний вік сприятливий для розвитку і формування  основ екологічної культури , стійких поглядів, переконань, інтересів тому завдання учителя виховувати в учнів відповідальність за збереження навколишнього середовища як важливого фактора існування людини . Ставитися до природи дбайливо, піклуватися про її відтворення, щоб кількість природних багатств не зменшувалася, а навпаки, збільшувалася.

Тому необхідно формувати креативну особистість, здатну запропону­вати або зробити щось нове завдяки фундаментальним і прикладним знанням, якими вона володіє. Необхідно перевагу не пасивному, а активно­му засвоєнню дітьми знань, проводити інтегровані уроки,позакласні заходи, застосовуючи  інтерактивні технології навчання. Коротко опишу їх.

 

 — Інтерактивні технології колективно-групового навчання – технології, що передбачають одночасну спільну (фронтальну) роботу всього класу;

Мікрофон”

« Мозковий штурм»,

« Незакінчене речення”,

“Ажурна пилка”

“Метод проектів”

“Мозаїка”

“Асоціативний кущ”

— Інтерактивні технології кооперативного навчання (організація навчання в малих групах учнів, об’єднаних спільною навчальною метою:  робота в парах,  карусель, робота в малих групах, акваріум тощо);

Метод «Акваріум»

 Робота в парах,

 Робота в групах

Кейс- метод

Технології ситуативного моделювання – побудова навального процесу за допомогою залучення учня до гри, передусім, ігрове моделювання явищ, що вивчаються;

Імітаційні ігри

Рольова гра

Драматизацація

«Ситуативне моделювання»

Технології опрацювання  дискусійних питань – широке публічне обговорення якогось суперечливого питання

“Метод Прес»

«За і проти»

«Мікрофон»:

 Я ставлю запитання, а уявний мікро­фон, який може замінити будь-який предмет, переда­ється з рук у руки школярами, що відповідають лако­нічно й швидко (відповідь при цьому не коментую й не оцінюю).

«Скринька скарг».

 Цю технологію використовую під час інсценізації казок, опрацювання збірки Івана Волошина «Екологічні пригоди тварин», коли учні на аркушах для

нотаток записують від імені представни­ків фауни та флори скарги, пропозиції й звернення до міжнародних державних і громадських організацій:ЮНЕСКО, ООН, МСОП, ВООЗ.

«Ажурна пилка».

 При цьому розділяю клас на 3—4 групи і даю кожній із них певне завдання  а в класі учасники домашніх груп об'єднуються у так звані експертні групи, де представники кожної з них пояснюють засвоєний матеріал іншим і таким чином набувають нових знань.

повідомлення», виконуючи свої ролі, розв'язуючи проблему й обговорюючи ситуацію.

                           “Асоціативний кущ”

Агідбригада « Бережіть ліс»

Метод «Мозковий штурм» (брейнстормінг) я вико­ристовую, коли потрібно протягом короткого часу згенерувати багато ідей на основі швидкого підвищення творчої активності учнів. Так буває зазвичай під час екологічного прогнозування. Створюю дві групи учас­ників: «генераторів» та «експертів». На першому ета­пі проведення забороняю будь-яку критику, а навпа­ки, кожну ідею розвиваю, навіть фантастичну, якою б абсурдною вона не здавалася. Часто трапляється так, що ідеї на перший погляд дивні чи суперечливі, ви­являються найціннішими. На другому етапі кожна ідея піддається експертизі й вибираються оптимальні варі­анти її розв'язання.

Пропоную такі теми для «Мозкового штурму», які сприяють розвитку дивергентного мислення:

• У лісі повирубували всі старі, дуплисті дерева. До чого це приведе?

• Сонце перестало світити. Що станеться?

Цього року не вродили ялинові шишки. Що тра­питься?

У Китаї якось оголосили війну горобцям, бо вони великими зграями прилітали на посіви. Люди дружно вийшли на поле з рушницями, палицями, тріскачками і за короткий час знищили всіх «шкідли­вих» птахів. І що ж? Як ви гадаєте, збільшився після цього урожай чи ні?

. • Що станеться на Землі, якщо вода перестане ви­паровуватися?

Як прожити: черепахам на луках, рибам у лісах, ящіркам у річках?

Уявіть собі, що на Землі постійно світить Сон­це. Що трапиться?

А якби живі організми мали особливість тільки розмножуватися, до чого це привело б?

Уявіть, що сучасна наука винайшла спосіб зни­щення комарів, адже вони завдають стільки неприєм­ностей. І от людство скористалося ним. Чого чекати?

У лісі зникли гриби. Що буде?

А якщо повітря на Землю буде подаватися пор­ціями, як житиметься людям, тваринам, рослинам?

У сільському господарстві почали понад норму вико­ристовувати отрутохімікати. Яких наслідків можна чекати?

Метод проектів використовувати  в процесі позакласних занять  з  курсу «Я і Україна. Природознавство». Під час такої діяльності діти перебувають у різних со­ціальних ролях (лідер, виконавець, посередник), під­вищують свій рівень володіння комунікативними на­вичками, приймають нестандартні рішення завдяки інтегрованим знанням, отримують справжнє задово­лення від своєї роботи.

Виконуючи проекти, вони здійснюють спостере­ження, дослідження, які є основою, першоджерелом творчості дітей. Щодня роблять для себе маленькі від­криття: щось відкривають цілком самостійно, щось за допомогою дорослих або ровесників. У своїх дослі­дженнях школярі користуються методом спроб та по­милок, час від часу вони вигадують свої способи піз­нання навколишнього світу. Дитяча ініціатива, пошу­кова активність, спрямована на «винахід», самостійне відкриття засобів і способів розв'язання завдань — одна з найвищих цінностей навчальної діяльності. Порада всім педагогам, які прагнуть сформувати в учнів умін­ня вчитися самостійно, — обережно підтримувати й плекати пошукову активність.

Можливо, хтось запитає, чому дітей необхідно вчи­ти досліджувати змалку, адже дорослі звикли, що гли­бокі наукові відкриття — їхній привілей. Хочу відра­зу відповісти: як зазначають психологи, здатність до дослідницької діяльності не розвивається з роками, а радше зникає під дією певних умов. Здатність людини досліджувати є вродженою.

У різних людей потяг до дослідницької діяльності виражений різною мірою. І не останню роль тут віді­грає середовище, в якому живе людина, умови її роз­витку в дитинстві. Отже, чим раніше ми починаємо вчити дітей організовувати власну дослідницьку діяль­ність, спонукаємо і підтримуємо її, тим вищими будуть результати. Чудово, якщо вони яскраві, наочні, неспо­дівані, дивовижні! Дітей необхідно вчити ставити запи­тання й самостійно аргументовано відповідати на них.

Це уміння розвиває чутливість до суперечностей, прогалин у знаннях, формує здатність бачити про­блему, що рухає вперед думку, породжує винаходи й відкриття.

Теми проектів:

«Шумлять дерева мого краю»;

«Сторінками Червоної книги України. Зникаючі рослини»;

 «Краса, що нас оточує».

Мозаїка

Скласти прислів”я про птахів, пояснити їх зміст.

 

Як багато птиць, не буде гусениць.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Краще  пташці на зеленій  гілці, ніж у   золотій клітці.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Метод «Акваріум»

 Використовується, коли існує кілька шляхів розв'язання екологічної задачі. Тому клас до­цільно поділити на 2—4 групи, які по черзі сідають у коло, обговорюючи свій варіант розв'язання проблеми методом дискусії, що триває 3—5 хвилин. Інші учні в обговорення не втручаються, але в результаті обира­ють найраціональніший варіант.

Нині як ніколи загострилося питання поліпшення якості освіти, тож актуальною є проблема підвищен­ня пізнавальної активності дітей, створення ситуації успіху. Але як зацікавити дитину, викликати бажання вчитися, пізнавати, замислюватися, робити висновки? Мені в цьому допомагають ігрові технології.

Що треба зробити, щоб вода в річках не забруднювалась?

Кейс-метод (метод ситуаційних вправ, проблемно­го навчання) я застосовую, коли хочу надати учневі право самостійно вибрати собі завдання, незважаю­чи на рівень його пізнавальної активності під час ви­конання попередніх робіт. При цьому учень починає прагнути лідерства, намагається демонструвати влас­ні здібності й досягнення, розвивається наполегли­вість, удосконалюється емоційна сфера особистості. В.Сухомлинський писав, що не механічне заучування, не формальне запам'ятовування, а свідоме і ґрунтовне вивчення фактів у системі, глибоке розуміння проце­су, його закономірностей є головними показниками освіченості. На відміну від інтелектуальної активності, що визначається перевіркою робіт, емоційно-вольову активність виявляю, безпосередньо спостерігаючи за діяльністю учнів. А наприкінці уроку маю можливість виставити об'єктивну оцінку й водночас виявити мо­тиви навчання школярів та тенденції розвитку їхньої пізнавальної активності. Отримані результати вико­ристовую для постійного коригування змісту і за­вдань робіт. Без цього навряд чи можна сподіватися значних позитивних змін як у вивченні екології, так і в навчанні взагалі.

Пропоную такі варіанти логічних ситуацій з еко­логічним змістом.

■ Настала зима. Випав сніг. Він накрив усю зем­лю білою ковдрою. Холодно і голодно стало пташкам. Андрій і Назар повісили на дереві годівничку. Туди вони насипали зернят, крихт хліба. Багато синичок і горобчиків підгодовувалось у короткий зимовий день. Та одного дня хлопчики забули насипати корм у годів­ничку. День був морозний. Голодні й замерзлі пташки прилетіли, але нічого не знайшли у годівничці. На­ступного дня хлопчики насипали зернят, але пташок прилетіло менше.Чому?

(Пташка, яка в зимові тріскучі морози не поїла хоч один день, може загинути від холоду. Зимовий день дуже короткий, і ті пташки, які вже звикли знаходити їжу в годівничці, не шукали інших місць, де можна було б її знайти. Ймовірно, що вони загинуть. Тому якщо ви вже поставили годівничку, треба обов'язково насипати до неї корм щодня.)

■ Діти вийшли погуляти в сад. На кущах вони по­бачили чудернацьке павутиння. Малий Сергійко по­чав руйнувати його паличкою.

— Не треба так робити. Адже павучок може за­лишитися без їжі й загинути від голоду, — зупинила хлопчика мати. Як пояснити її слова?

(Клейка павутина — це для павука і домівка, й ко­мора. Комаха, потрапляючи туди, заплутується. Павук поспішає до своєї жертви й обгортає павутиною, де вона перетворюється на рідку їжу. Через деякий час павук зможе її випити, як напій.)

• Стояли сильні морози. Увесь ставок біля лісни­кової хати вкрився товстим шаром льоду. Старший лісничий узяв бур і почав робити ополонки.

Будете ловити рибу? — запитали його діти.

Ні, рятуватиму рибок, — відповів чоловік.

Як ополонки взимку рятують рибу?

(Рибі, як і людині, необхідно дихати для того, щоб жити. Ми вдихаємо кисень із повітря, а риби беруть його з води. Коли риба пливе, вона ковтає воду і пропускає її крізь спеціальні отвори в голові — зябра. Кисень, що є у воді, надходить у кров риби саме через ці зябра. Товстий шар льоду збіднює кількість кисню у воді. Риба починає задихатись. Ополонки роблять для того, щоб поповнити воду киснем, аби риби могли дихати.)

• В осінньо-зимовий період більшість видів дрібних птахів збираються в зграї. Навіщо вони це роблять?

(Вважається, що, об'єднавшись у зграю, птахи ско­рочують час на огляд довкілля. У них з 'являється більше часу на пошуки їжі, що вкрай важливо у час, коли світ­ловий день стає коротким.)

• Гніздо для кожної пташки — її скарб. Яйця в ньому — як жменя сяючих коштовностей. У цих яй­цях майбутні пташенята й тисячі тисяч майбутніх пі­сень. Одним тільки відрізняється пташиний скарб від справжнього: його не можна торкатися. Чому не мож­на чіпати гнізда, пташині яйця?

(Бо пташки тоді їх покинуть.)

 Драматизація

К о р і н ь. Я тут найголовніший! Я укріплюю рослину в ґрунті, я напуваю її водою і годую мінеральними солями. Та що рослини — я і людей, і тварин годую! Та ще й лікую іноді. Буває, майстри з мене таку красу роблять, що і на міжнародні виставки потрапляю! Тільки те, що я першим із насіння з’являюся, говорить про мою важливість!

Лист (заперечує). Подумаєш! Ти, корене, живеш у темряві, та ще й за мій рахунок. Це я готую рослині поживні речовини, уміло використовуючи сонячну енергію. Це я підказую людям, коли рослину треба полити, підгодувати, укрити. Можу я годувати, лікувати і тварин, і людей. Та й дихається поряд зі мною легко. а тебе, корене, я можу виростити і так.

С т е б л о (Обурюється). Ой, які ж ви важливі! а що б ви без мене робили? Ні корінню без мене не жити, ні листю. Це ж мої тоненькі трубоч-ки-волокна пересилають поживні речовини і воду по усій рослині. Одні волокна живлення кореню передають, а інші — листу. З ранньої весни до самої зими працюю, не покладаючи рук. Трохи перепочину взимку, а з настанням тепла знов беруся до роботи. Піднімаю вгору гілля з листям та розташовую так, щоб усі сонечко побачили.

К в і т к а (Здивовано). Які ви наївні, сперечаєтеся, хто з вас найголовніший... Усе, що ви робите,— це все для мене! Не буде мене,— не буде й насіння, а не буде насіння — не буде й рослини! Усе, що ви здобули з ґрунту, повітря, води, світла,— все це піклування про мене. Буде квітка — буде насіння, а отже, буде рослина.

Н а с і н н я. Ваші сперечання пусті.

Я — найголовніше! Усе, що ви взяли з ґрунту, повітря, води,— все це для мене, щоб я дозріло, дало життя новій рослині.

Із мене розвинеться і корінь, і стебло, і листя, і квіти, і плоди, і нове насіння!

Мозковий штурм    А як ви вважаєте?

Ситуативне моделювання»,

 Зокрема гру-експромт «Пожежа», проводжу під час опрацювання теми «Лан­цюги живлення», при цьому клас об'єдную в групи з умовними ролями в кожній:

— «Рослини» (береза, пшениця, волошка);

— «Рослиноїдні тварини» (ховрах, полівка, заєць, грак);

— «Хижі тварини» (їжак, вовк, лисиця).

Діти з «Телевізійних новин» отримують інформа­цію про пожежу та її наслідки й починають «реагувати на повідомлення», виконуючи свої ролі, розв'язуючи проблему й обговорюючи ситуацію.

Рольові ігри я ціную за те, що для їх проведення не треба нав'язувати учасникам єдину точку зору або до­биватися консенсусу. Проблема може залишитися від­критою з тим, щоб бути розв'язаною у майбутньому.

«За і проти». Гра проводиться з групами:

1 група — ті, які вважають, що необхідно захищати птахів

2 група — ті,  які вважають, що їх необхідно знищувати

Метод «Прес», коли працюють чотири пари одно­часно і перед кожною стоїть завдання відповідати на запитання за поданим кліше:

1-ша пара — «Я вважаю що...»;

2-га пара — «...тому що...»;

3-тя пара — «...наприклад...»;

4-та пара — «Таким чином...».

Дидактичні ігри екологічного спрямування

Одним із засобів закріплення, систематизації та уза­гальнення знань про навколишнє середовище є ігри.

Ігри в школі — це не ігри дошкільнят, не ігри-розваги. Ігри в школі насамперед навчальні, вони по­кликані привертати нестійку увагу дитини, даючи їй нове знання.

Ігрова діяльність — це особлива сфера, в якій ме­тою особистості є лише отримання задоволення від прояву своїх фізичних і духовних сил.

Природа створила дитячі ігри для всебічної підго­товки до життя, тому вони генетично пов'язані з усі­ма видами діяльності людини і є специфічною дитя­чою формою пізнання, праці, спілкування, мистецтва та спорту.

Важлива роль дидактичних ігор полягає в закріп­ленні природоохоронних уявлень, пробудженні у дітей бажання чинити добро і не порушувати відомі їм пра­вила поведінки в природі, у формуванні позитивних рис особистості, які проявляються у ставленні до при­роди як до об'єкта постійної уваги і турботи.

 «Хто де живе?»

Для гри підбираються малюнки, на яких зображені звірі (лисиця, білка та ін.), та зображення жител цих звірів (нора, дупло тощо). Діти, які тримають малюн­ки із житлами звірів, стають у різних кінцях класу, а інші діти, у яких в руках зображення звірів, шукають для них домівки.

«Допоможи малятам».

На папері намальовані дерева, а по обидва боки від них зображення звірів та їхні назви. Розбіглися дітлахи поміж дерев, і треба за допомогою чарівної палички привести кожного малюка до його мами.

качка                    кошеня

вівця                    телятко

кішка                    поросятко

свиня                    каченя

корова          ягнятко

«Хто яку дію виконує?»

Діти мають назвати, хто зі звірят яку дію виконує.

Плаває, пірнає, кряче — качка.

Бігає, стрибає, ірже — кінь.

Літає, пищить, кусається — комар.

 «Ланцюжок».

Учні мають підібрати слова (назви квітів) так, щоб кожна перша буква наступного слова була така сама, як остання буква попереднього

(тюльпан -нагідка - айстра - ...).

«Нове слово».

Діти мають утворити слова за формулами:

я + назва риби +-ка = ... (Ялинка.)

розділовий знак у мові + р = ... (Комар.)

о + пень + ки = ... (Опеньки.)

 «Хто з тварин найкращий математик».

Тваринки тримають картки із прикладами, які вони нібито розв'язали. Діти перевіряють результати і зна­ходять кращих математиків серед тварин, неправильні відповіді виправляють.

 «Лелеки, лелеченьки».

Ситуація: незабаром прилетять лелеки, а гніздо у них не готове. Треба допомогти його відремонтувати. Вчитель  робить макет гнізда. Діти, розв'язавши приклади, що прикріплені на гілочках, виготовляють гніздо.

«Теремок».

Для гри знадобиться макет будиночка, вікно яко­го можна закривати й відкривати. Перед початком гри діти кажуть: «Хто, хто в теремочку живе? Хто, хто в не­високім живе?» Відкриваємо вікно, а там зображення якоїсь тваринки. Діти розповідають про цю тваринку цікаву історію.

«Ботанічне доміно».

В учнів на партах розміщені кишеньки із зображен­нями фруктів і предметні малюнки. Вихователь зачи­тує загадку про той чи інший фрукт, а діти відшукують відповідну кишеньку і вкладають туди слово-відгадку.

«Хто в будинку живе?»

Ігровий матеріал: паперові картки у вигляді бу­диночків із чотирма віконцями (під кожним вікном кишенька для малюнка; зверху буква), предметні ма­люнки.

 

К	С	Ж	Л	Р
кіт	слон	журавель	лось	рак
коза	собака	жук	лис	риба
кролик	сорока	жаба	лелека	рись

На стіл кладуть предметні малюнки, на дошку ві­шають 2—3 будинки.

— Діти побудували для тварин і птахів будинки. У першому будинку можуть жити ті тварини, в назвах яких є звук [к], у другому — ті, в назвах яких є звук [ж].

 «Хто в хатинку залетів?»

— Стояла в лісі хатинка на курячих ніжках, без ві­кон, без дверей. Ніхто не міг забратись до неї, ні твари­на, ні птах. Лише комахи могли пролізти крізь щілини. Зібралися вони навколо хатинки і вирішили дізнатися, що в ній знаходиться. Першою в щілинку пролізла та комаха, в назві якої є звук [л]. Хто це був? (Метелик.) Потім комахи зі звуком [у] (муха, павук), зі звуком [с] (оса), зі звуком [м] (мурашка). Раптом підповзла кома­ха з короткою назвою, що має тільки один склад. Здо­гадалися? Це... (жук). Бачать комахи — посеред хатки стіл стоїть. На столі самовар, чашки і солодощі. Мухи-цокотухи хазяйнувати почали, всіх чаєм пригощати.

«У світі тварин».

Ведучий телепередачі (учитель) викликає по черзі бажаючих, які зображують різних тварин. Глядачам по­трібно назвати цих тварин, піднявши сигнальні картки.

«Що навколо нас».

На шкільному подвір'ї діти знаходять навколо себе рослини, в назвах яких є один склад: кущ...; два: кві­ти, тра-ва...; три склади: бе-ре-за, то-по-ля...

«Склади нове слово».

Вчитель  загадує дітям загадки:

День і ніч я стукаю,

Всі дерева слухаю.

(Дятел.)

Уночі гуляє, а вдень спочиває,

Має круглі очі, бачить серед ночі.(Сова.)

 У садочку понад тином

Я зробив йому хатину.

Він навколо обдивився,

Засміявся й оселився.(Шпак.)

Складіть з останніх звуків слів-відгадок нове слово. (Лак.)

На кожен звук слова називаємо слова — назви тварин. Перемагає той ряд, який назве найбільшу кіль­кість слів на запропонований звук.

Як називають одним словом відгадки?

Які птахи відлітають у теплі краї?

Назвіть зимуючих птахів.

— Розкажіть, як ви допомагаєте птахам у холод­ну пору.

Вчитель  пропонує дітям послухати вірш, запам'ятати, які тварини тут згадуються, назвати їх.

Між деревами на павутинці

Походжали жуки-сміливці.

Хрущик, ніби мотоцикліст,

Мчав по колу, аж тьохкав ліс

. Всім відомий силач комар

Зразу трьох синів підіймав.

Равлик-фокусник в мить єдину

 Із листочка робить хатину.

А прозорі бабки літали І в долоньки аплодували.

Як назвати одним словом жука, хруща, комара, бабку? (Комахи.)

Чому равлик не належить до комах?

Перед вами будинок, вам потрібно поселити кожну комаху на певний поверх, залежно від кількос­ті звуків у словах. Які тварини житимуть разом на од­ному з поверхів?

Назвіть комаху, назва якої закінчується на голо­сний звук. Як змінити назви інших тварин, щоб вони теж закінчувалися голосним звуком?

Жук — жуки. Хрущ — хрущі. Комар — комарі. Равлик — равлики.

— У чому відмінність між тваринами першого стовпчика і другого?

«Нагодуй тварину».

Учні першої групи мають пригадати їжу для тварин, назви яких складаються з двох складів, а другої — із трьох складів, а учні третьої групи говоритимуть, якій тварині це можна дати.

 

сіно	сметана
овес	молоко
м'ясо	капуста
сало	гарбузи
морква

«Організуємо зоопарк».

Ігровий матеріал: таблиці із зображеннями тварин, стенд, розділений на три частини, з односкладовими, двоскладовими і трискладовими назвами.

Вихователь роздає учням малюнок, а вони повинні описати тварину, вказати кількість складів у її назві.

Приклад опису: «У цієї тварини довгі вуха, корот­кий хвіст, густа коротка шерсть, вона любить моркву і вміє швидко бігати. В назві її дві частини».

Учні здогадуються, що це заєць. Зображення зайця розміщується на стенді.

«Хто це був?»

Вчитель  Жили-були качка і курка, а звали їх так: у кличці качки чувся звук [у] (утя), а в кличці курки звуки [с], [р] (пеструшка). Дуже любили вони різних птахів до себе у гості запрошувати. Утя запро­шувала тих птахів, у назві яких є звук [у]. Що це були за птахи? (Гуси, голуби, одуди, зозулі.) Пеструшка за­прошувала тих, у назвах яких чулися звуки [с], [р]. Хто приходив до неї? (Сороки, ластівки, жайворонки.) Гос­тей пригощали ласощами, в назвах яких був звук [а]. Які це ласощі?. (Калина, горобина, трава.) Весело ще­бетали вони і слухали розповіді сороки-білобоки, яка знала всі новини.

 «Що буває весною?»

Матеріал: картини, на яких зображено різні пори року.

Вихователь демонструє картки з ознаками різних пір року, серед яких учні повинні визначити ознаки певної пори року. Коли показується картка із зобра­женням ознак весни, учні плещуть у долоні. Якщо учасник гри неправильно визначив ознаку весни, він вибуває з гри.

«Зашифровані слова».

Щоб прочитати зашифровані слова, необхідно в кожному горизонтальному рядку закреслити літери, які повторюються. Наприклад:

оїмукжмаоу — оїмукжмаоу. (їжак.)

«Будь уважним».

Обладнання: картки, на яких зображено декілька свійських тварин.

Вихователь закріплює на магнітній дошці картки із зображеннями тварин і показує на одну з карток. Якщо це свійська тварина, діти мають рахувати вголос від 1 до 20, а якщо дика — від 20 до 1.

«Хто де живе».

Обладнання: зображення тварини з прикладами.

Перш ніж розв'язувати приклади, потрібно пра­вильно розмістити тварин у три стовпчики. В перший стовпчик — мешканців лісу, у другий — морських тва­рин, у третій — свійських.

«Справа — зліва».

Мета: вчити орієнтуватися у просторі, закріплюва­ти поняття «зліва», «справа»; формувати вміння роз­різняти диких і свійських тварин; прищеплювати бе­режливе ставлення до тварин.

Обладнання: картки із зображеннями різних тварин.

На дошці вроздріб прикріплені картки із зображен­нями різних тварин. Учні повинні праворуч розмістити свійських тварин, а зліва — диких.

«Живий куточок».

 Вчитель перемішує картки із зображеннями різ­них тварин (у куточках карток намальовані кружеч­ки — внизу червоний, угорі синій) і картки з описа­ми тварин.

Учні по черзі беруть по одній картці. Читають текст на ній і кладуть на картку з тією твариною, яка відпо­відає опису. Якщо кнопки сигналізації збіглися, картка залишається на місці, якщо ні — повертається у стос. Виграє той, хто покладе останню картку.

 «Знайди на малюнку цих птахів».

Обладнання: зображення птахів.

Кожен учень повинен віднайти птахів, назви яких промовляє вихователь.

«Екологічна етика».

Мета: актуалізація рефлексії учасниками свого ставлення до свійських тварин та рослин, засвоєння технологій їх утримання.

Матеріали та підготовка: папір, ручка, попередньо засвоєна учасниками інформація про умови утриман­ня тварин і рослин.

Учасники гри вибирають рослини або тварин, яких вони хотіли б утримувати вдома, враховуючи свої можливості та симпатії. З допомогою вихователя складається перелік умов, які необхідно створити для «комфортного» життя цих природних об'єктів. Потім учасники складають свій етичний кодекс утримання вдома представників світу природи, в якому відобра­жають власні обов'язки щодо вибраної живої істоти.

«Дивовижний світ природи».

Мета: розвиток емпатії та уяви.

Дітям пропонується розширити подані назви тварин та рослин, додавши до них такі слова, які відповіда­ли б «кращим» рисам та властивостям цих природних об'єктів. Важливо, щоб назва викликала у людей до брі почуття, щоб рослину чи тварину з такою назвою не хотілося скривдити. Наприклад, «муха працьовита», «павук старанний».

«Як поводитись у природі».

Мета: розвиток емпатії, творчої уяви, створення умов для самовираження, набуття практичного досві­ду розв'язання морально-етичних проблем взаємодії з природним оточенням.

Матеріали: картки із зображеннями нагадувальних знаків про правила поведінки у природі, текст вірша А.Костецького «Не хочу».

Вчитель  зачитує дітям вірш А.Костецького (якщо тексти є на кожній парті, учні ознайомлюються з ними самостійно) і повідомляє завдання:

Знайдіть серед знаків, що нагадують про прави­ла поведінки в природі, ті, які можна підписати ряд­ками із цього вірша.

Дайте назву решті знаків, доведіть їх відповід­ність зображеному.

Які ще правила поведінки у природі є важливи­ми, на ваш погляд? Намалюйте для них нагадувальні знаки. Дайте їм відповідні назви.

Гра « Склади птаха»  Неуважні птахи розгубили свої хвости, лапки , крила і навіть голови. Допоможіть їм.

Пташиний концерт

І команда  сороки

• ІІ команда – горобці
• ІІІ команда --- ворони
• Якщо піднята права рука перша команда співає « Скре-ке-ке!, ліва рука—« Цвірінь- цвірінь!», якщо сплеснув ведучий в долоні третя команда співає « Кар». Виграє та команда, яка була сама уважна.

« Кольорові дерева»

З розрізних букв скласти назви дерев і відшукати листочок, який зірвав листопад з цього дерева.

Яблуня                              

Груша

Вишня

Слива

Береза

Акація

« Фрукти осіннього саду»

Вибрати з предметних малюнків ті фрукти, які  дозрівають восени в садах на Україні

 

 « Мамин борщ»

Відгадати загадки, вибрати ті відгадки- овочі , які мама кидає в борщ.

 

1. Мене смажать,  мене варять.

     Хоч отрутою і кроплять,

    Всі мене їдять і хвалять.

Звати як мене? ( Картопля)

 

2   Ми зростаєм всі рядками

  Люди звуть нас ….( буряками).

3.  В темній я живу  коморі, а коса моя надворі . (Морковиця)

 

4. Не стелюсь я спати долі, дерусь вгору , дрібна плямиста біла . Що це ?  … ( квасоля)

 

5. Я на грядці сонцем сяю, родичів багато маю.

Гарбузову господиню усі знають. Що  це? ( Диня).

 

6. Ми зеленої всі масті, всі довгасті, всі смугасті.

Прив»язали нас на грябках

На зелених ланцюжках. ( Огірки)

 « Допоможи птахам взимку»

На ягідках написані приклади, діти по черзі підходять і виконують приклади. Скільки правильних відповідей, стільки ягідок зберегли для птахів взимку.

 « Кращий квітникар»

 На кожен крок учасник  говорить  назву квітки. Виграє той, хто назвав більше назв квіток.

                                  Висновки

Починаючи з дошкільного та початкового шкільного віку дитини, особливу   увагу слід приділяти вихованню любові до рідної природи, свідомого  бережливого ставлення до тварин, рослин, водоймищ, ґрунтів, повітря адже вони охороняють своє майбутнє. Учитель, класний керівник повинен допомогти  дітям зрозуміти, що людина на те і є найвищою істотою на землі, щоб бути захисником усього живого, що не приносить шкоди, пояснювати, що природа безпомічна і ми мусимо  оберігати її від зла. Адже й нашим нащадкам потрібні будуть чисті вода і повітря, веселий спів птахів, зелені ліси, родючі ґрунти – уся краса землі.