Досвід роботи "Військово-патріотичне виховання здобувачів освіти"

Військово-патріотичне виховання здобувачів освіти

В основу системи національно-патріотичного виховання покладено ідею розвитку української державності як консолідуючого чинника розвитку українського суспільства та української політичної нації. Важливу роль у просвітницькій діяльності посідає відновлення історичної пам'яті про тривалі державницькі традиції України.

Серед них Київська Русь, Велике князівство Литовське, Військо Запорозьке, Гетьманщина, Українська Народна Республіка, Гетьманат Павла Скоропадського, Західноукраїнська Народна Республіка, Карпатська Україна та інші українські визвольні проекти. На особливу увагу заслуговує формування української політичної культури в часи Речі Посполитої та Австро-Угорщини, нове осмислення ролі Кримського Ханату як держави кримськотатарського народу, включно з тривалим воєнним протистоянням і плідною військовою та культурною співпрацею.

Особливого значення набуває ознайомлення з історією героїчної боротьби українського народу за державну незалежність протягом свого історичного шляху, зокрема у ХХ-ХХІ століттях це ОУН, УПА, дисидентський рух, студентська Революція на граніті, Помаранчева революція, Революція Гідності та ін.

Важливим завданням є розгляд порівняльно-історичних відомостей про переривання державності в інших європейських країнах, які сьогодні представлені потужними європейськими націями. Спеціального розгляду потребують історичні обставини, що призводять до переривання державницької традиції.

Патріотичне виховання – складова національного виховання, головною метою якого є становлення самодостатнього громадянина-патріота України, гуманіста і демократа, готового до виконання громадянських і конституційних обов’язків, до успадкування духовних і культурних надбань українського народу, досягнення високої культури взаємин. Воно сприяє єднанню українського народу, зміцненню соціально-економічних, духовних, культурних основ розвитку українського суспільства і держави.

Мета патріотичного виховання конкретизується через систему таких виховних завдань:

- утвердження в свідомості і почуттях особистості патріотичних цінностей, переконань і поваги до культурного та історичного минулого України;

- виховання поваги до Конституції України, Законів України, державної символіки;

- підвищення престижу військової служби, а звідси – культивування ставлення до солдата як до захисника вітчизни, героя;

- усвідомлення взаємозв’язку між індивідуальною свободою, правами людини та її патріотичною відповідальністю;

- сприяння набуттю дітьми та молоддю патріотичного досвіду на основі готовності до участі в процесах державотворення, уміння визначати форми та способи своєї участі в життєдіяльності громадянського суспільства, спілкуватися з соціальними інститутами, органами влади, спроможності дотримуватись законів та захищати права людини, готовності взяти на себе відповідальність, здатності розв’язувати конфлікти відповідно до демократичних принципів;

- формування толерантного ставлення до інших народів, культур і традицій;

- утвердження гуманістичної моральності як базової основи громадянського суспільства;

- культивування кращих рис української ментальності - працелюбності, свободи, справедливості, доброти, чесності, бережного ставлення до природи;

- формування мовленнєвої культури;

- спонукання зростаючої особистості до активної протидії українофобству, аморальності, сепаратизму, шовінізму, фашизму.

Завдання національно-патріотичного виховання:

- забезпечення сприятливих умов для самореалізації особистості в Україні відповідно до її інтересів та можливостей;

- виховання правової культури, поваги до Конституції України, Законів України, державної символіки - Герба, Прапора, Гімну України та історичних святинь;

- сприяння набуттю молоддю соціального досвіду, успадкування духовних та культурних надбань українського народу;

- формування мовної культури, оволодіння та вживання української мови як духовного коду нації;

- формування духовних цінностей українського патріота: почуття патріотизму, національної свідомості, любові до українського народу, його історії, Української Держави, рідної землі, родини, гордості за минуле і сучасне на прикладах героїчної історії українського народу та кращих зразків культурної спадщини;

- відновлення і вшанування національної пам'яті;

- утвердження в свідомості громадян об'єктивної оцінки ролі українського війська в українській історій, спадкоємності розвитку Збройних Сил у відстоюванні ідеалів свободи та державності України і її громадян від княжої доби, Гетьманського козацького війська, військ Української народної республіки. Січових стрільців, Української повстанської армії до часів незалежності;

- формування психологічної та фізичної готовності, молоді, до виконання громадянського та конституційного обов'язку щодо відстоювання національних інтересів та незалежності держави, підвищення престижу і розвиток мотивації молоді до державної та військової служби;

- відродження та розвиток українського козацтва як важливої громадської сили військово-патріотичного виховання молоді;

- забезпечення духовної єдності поколінь, виховання поваги до батьків, людей похилого віку, турбота про молодших та людей з особливими потребами;

- консолідація діяльності органів державного управління та місцевого самоврядування, навчальних закладів, громадських організацій щодо національно-патріотичного виховання;

- сприяння діяльності установ, навчальних закладів, організацій, клубів та осередків громадської активності, спрямованих на патріотичне виховання молоді;

- підтримання кращих рис української нації - працелюбності, прагнення до свободи, любові до природи та мистецтва, поваги до батьків та родини;

- створення умов для розвитку громадянської активності, професіоналізму, високої мотивації до праці як основи конкурентоспроможності громадянина, а відтак, держави;

- сприяння розвитку фізичного, психічного та духовного здоров'я, задоволення естетичних та культурних потреб особистості;

- виховання здатності протидіяти проявам аморальності, правопорушень, бездуховності, антигромадської діяльності;

- створення умов для посилення патріотичної спрямованості телерадіомовлення та інших засобів масової інформації при висвітленні подій та явищ суспільного життя;

- реалізація індивідуального підходу до особистості та виховання.

Національно-патріотичне виховання учнів здійснюється у відповідності зі Стратегією національно-патріотичного виховання дітей та молоді на 2016 — 2020 роки, розробленою відповідно до положень Конституції України, законів України «Про освіту», «Про правовий статус та вшанування пам’яті борців за незалежність України у XX столітті», «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки», «Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939 — 1945 років», Постанови Верховної Ради України від 12 травня 2015 року № 373-УІІІ «Про вшанування героїв АТО та вдосконалення національно-патріотичного виховання дітей та молоді» та інших нормативно- правових актів, а також на основі аналізу стану і проблем національно-патріотичного виховання в Україні за часів її незалежності.

Із різноманітних форм позакласної патріотичної роботи ефективними є: уроки мужності, тематичні вечори, творчі зустрічі, місячники військово-патріотичного виховання, відвідування виставок, музеїв, участь у конкурсах, акціях, проектах, військово-спортивні ігри.

Варто проводити  наступні виховні заходи патріотичного спрямування:

1. Виховний захід до Дня людини похилого віку «Милосердя і доброта — людства два крила»;
2. Єдиний виховний захід до Дня захисника України на тему “Козацькому роду нема переводу”;
3. Виховні години «Прийшла Покрова» (до Дня захисників України);
4. Проведення Європейського тижня місцевої;
5. Участь у міському Святі до Дня Збройних сил України;
6. Проведення свята до Дня Збройних сил України;
7. Заходи до Дня пам’яті жертв голодоморів під гаслом «Україна пам'ятає, світ визнає!»:

8. Єдиний виховний захід “Соборність і злагода - умови процвітання України”;
9.  Єдиний виховний захід до дня Героїв Крут;
10.  Виховні бесіди День пам’яті жертв Голокосту;
11. Проведення виховних годин: «Запорозьке козацтво – гордість української нації»,             «Українське козацтво як культурно-історичний феномен», «Україна - «Козацька республіка;
12.  Виховний захід присвячений дню вивода військ з Афганістану "Афганістан – мій біль, моя пекуча пам’ять";
13.  Відкрита виховна година в 11-А класі «Героям небесної сотні присвячується…»;
14.  Виховні години до Дня Перемоги над нацизмом;
15.  Заходи до Дня Європи:

Брати участь в конкурсах патріотичного спрямування, наприклад:

Залучати учасників антитерористичної операції та волонтерів до проведення заходів з національно-патріотичного виховання.

Процес становлення незалежної демократичної України з її прагненням стати повноправним членом європейської спільноти передбачає всебічне утвердження в суспільному та індивідуальному бутті цивілізованих норм життя на основі загальнолюдських цінностей та духовних, моральних і культурних засад життя українського народу.

Надзвичайно зростає роль предмету «Захист Вітчизни» як складової частини військово-патріотичного виховання, спрямованої на підготовку у теоретичному, практичному, фізичному і психологічному плані до майбутньої військової діяльності.

Допризовна підготовка юнаків і військово – патріотичне виховання організовується та проводиться на підставі:

• Конституції України;
• Закону України «Про Збройні Сили України»;
• Закону України «Про загальний військовий обов’язок і військову службу»;
• Положення про допризовну підготовку, затвердженого Постановою 
• Кабінету Міністрів України від 30.11.2000 №1770;
• Указу Президента України «Про Концепцію допризовної підготовки і військово-патріотичного виховання молоді»
• Програми предмету « Захист Вітчизни » для юнаків.

Під час занять із предмету «Захист Вітчизни» учні знайомляться із специфікою військової праці, готуються до виконання обов'язків солдата дізнаються про особливості служби в Збройних Силах України, виховують у собі якості, необхідні майбутньому воїну.

Військово-професійну орієнтацію учнів проводити з урахуванням таких основних принципів: свідомості, свободи вибору, системності, динамічності, індивідуального підходу.

Військово-професійна орієнтація здійснюється з метою формування військово-професійної спрямованості громадянина і розвитку його здатності здійснювати усвідомлене професійне самовизначення на основі зіставлення уявлень про самого себе і вимог , які пред'являють до людини військові посади, військово-облікові спеціальності;  для підвищення якості комплектування Збройних Сил, інших військ, військових формувань.

З перших навчальних занять предмета «Захист Вітчизни» вчитель доводить до відома учнів 10-12-х класів вимоги Конституції України, інших законів України, статутів Збройних сил України щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її держаних символів. Впродовж усього навчального процесу на кожному наступному занятті вчитель  доносить до свідомості кожного старшокласника, що той є патріотом України, майбутнім захисником Вітчизни. Застосовуючи активні методи навчання під час занять, вчитель спонукає учнів до набуття і вдосконалення необхідних для цього високих морально-психологічних та бойових якостей та навичок.

Однією з основних форм військо­во-патріотичного виховання є війсь­ково-шефська робота, яка полягає у встановленні та підтриманні зв'язків військових частин з метою проведення спільних заходів з військово-патріотичного виховання молоді, виховання у неї громадянсь­ких почуттів та якостей.

У пригоді стають заходи  та виступи учнів з повідомленнями на робочій лінійці, присвячені знаменним датам (День Збройних Сил України, День пам’яті Героїв Крут, День Соборності України, визволення України від фашистських загарбників, День Захисника Вітчизни, річниця виведення військ з Афганістану, День Примирення тощо).

Під час цих заходів учні мають можливість розширити свої знання з історії України та українського війська, проявити свої найкращі якості. Проведені заходи висвітлюються на сторінці шкільного сайту .

Уміле поєднання набутих теоретичних знань на заняттях предмету «Захист Вітчизни»   з позакласною роботою  сприяють морально-політичній, психологічній та фізичній підготовці майбутніх захисників Вітчизни.

Ефективність патріотичного виховання залежить не  лише від соціальної активності дитини, але й  від психолого-педагогічної підготовленості батьків. Сьогодні робота з батьками в патріотичному відношенні постає актуальним завданням закладу. Роботу з батьками проводити можна за такими напрямками:

- залучення батьків до участі в позакласній та позашкільній роботі (допомога в проведенні походів, екскурсій, військових ігор, керівництво гуртками, бесіди з учнями на патріотичні теми, різноманітні форми спільної пошукової і творчої діяльності);

- ознайомлення дітей із сімейними бойовими та трудовими традиціями;

- бесіди про героїчні подвиги українського народу;

- розвиток інтересу до військових професій та служби в ЗСУ.

Систематична та  цілеспрямована діяльність сприяє формуванню в  учнів високої патріотичної свідомості, почуття любові до  України, готовності до  виконання громадянських і  конституційних обов’язків.