Виховний захід:«О слово рідне, хто без тебе я? »

Про матеріал

Виховний захід розроблений для того щоб виховувати почуття глибокої любові до мови, свого роду. Ознайомити студентів з історією України, виховувати любов до рідної землі, прагнення своєю працею примножувати здобутки українського народу.

Перегляд файлу

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ОДЕСЬКИЙ КОЛЕДЖ ТРАНСПОРТНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Опис

виховної години

ТЕМА: «О слово рідне, хто без тебе я? »

Розробив викладач: Іванова Г.С.

Одеса

План виховної години

Мета: Виховувати почуття глибокої любові до мови, свого роду. Ознайомити учнів з історією України, виховувати любов до рідної землі, прагнення своєю працею примножувати здобутки українського народу.

Забезпечення виховної години: святкова прикрашена зала квітами, стінгазета, мультимедійна установка.

На заняття запрошені викладачі та студенти технікуму.

1 Мотивація: ознайомитись з історією свята, традиціями та обрядами. Розвивати творчі навички та вміння.

2 Структура заняття:

2.1 Організаційна частина.

2.2 Хід виховної години:

- Виступ студентів

2.3 Підведення підсумків виховної години.

Вступ

Єдиний скарб у тебе – рідна мова.

Заклятий для сусіднього хижацтва.

Вона твого життя міцна основа,

Певніша над усі скарби й багатства.

П. Куліш

Ми є діти українські,

Хлопці та дівчата.

Рідний край наш — Україна,

Красна та багата.

Рідне небо, ясне сонце,

Місяць, зорі срібні,

Рідний народ — українці,

Всі до нас подібні.

Рідна віра — Свята Трійця

І Пречиста Мати.

Рідна мова — нею вчились

Бога прославляти.

Присягаєм наш край рідний

Над усе любити,

Рідний народ шанувати

І для нього жити.

Присягаєм рідну віру

Завжди визнавати,

Говорить по-українськи,

Молитись, співати.

Що нам рідне, те нам буде

І красне, і гоже —

Присягаєм, що так буде,

Поможи нам, Боже!

Сценарій

Ведуча 1 Доброго дня вам, студентиі гості нашого свята! Ми раді вас вітати на святі рідної мови! Щасливі ми, що народились і живемо на такій чудовій землі — багатій і мальовничій Україні. Україна! В одному тільки слові бринить музика. Україна — це тихі води, ясні зорі, зелені сади, лани золотої пшениці. А найбільший її скарб — мова. Мова – це той інструмент, який єднає націю, народ в єдине ціле. Це великий скарб, який треба шанувати, берегти і розумно збагачувати.

1-й учень

О рідне слово, хто без тебе я?

Німий жебрак, старцюючий бродяга,

Мертвяк, оброслий плиттям саркофага,

Прах, купа жалюгідного рам'я.

Моя ти — пісня, сила і відвага,

Моє вселюдське й мамине ім'я.

Тобою палахтить душа моя,

Втишається тобою серця спрага.

2 - й учень

Тебе у спадок віддали мені

Мої батьки і предки невідомі,

Що гинули за тебе на вогні.

Так не засни в запиленому томі,

В неткнутій коленкоровій труні —

Дзвени в моїм і правнуковім домі!

Ведуча 2 Мова - це серце нації і канва, на якій людина вишиває узори свого буття. Мова – це особистість, вона має обличчя, свій характер, темперамент, свою культуру, мораль, честь і гідність, своє минуле і майбутнє. Мова - це невичерпна духовна скарбниця, до якої народ безперервно докладає свій досвід, розум і почуття.

Шлях її розвитку - це тернистий шлях боротьби. Багато жорстоких років і століть пережила вона, мужньо зносячи наругу і царських сатрапів, і польсько – панських посіпак, і своїх панів та підпанків.

Українська мова - це велика культура та історія. Українською мовою написані невмирущі твори Котляревського і Шевченка, Франка і Лесі Українки, Нечуя-Левицького і Коцюбинського. А скільки віршів складено про мову, її красу, багатство, чарівність.

Ведуча 1: Хто сказав, що наша мова груба?

Груба лиш тому, кому не люба

Де іще від матінки – матусі

Ти почуєш: спатоньки – спатусі?

Ну яка на світі знає мова

Зменшувальні форми дієслова?

Хоч у нас і кажуть, що невістка

Буцімто чужа у хаті кістка,

Та недавно ув одній господі

Чув таке я, що повірить годі.

Каже до невістоньки свекруня:

«Ти вже хочеш їстоньки, Віруню?»

Хто ж сказав, що мова наша груба?

Груба лиш тому, кому не люба.

Ну скоріше, незбагненна мова,

Лагідно – чарівно – загадкова .

Де ще в світі є така країна,

Як терпляча Україна – ненька,

Щоб у тих, хто їй завдав руїни,

Звала незлобливо – воріженьки?

Ведуча 2: Хто любить, той легко вчить.

Якщо з українською мовою

В тебе, друже, не все гаразд,

Не вважай її примусовою,

Полюби, як весною ряст.

Примусова тим, хто цурається,

А хто любить, той легко вчить:

Все, як пишеться, в ній вимовляється, -

Все, як пісня, у ній звучить.

І журлива вона, й піднесена,

Тільки фальш для неї чужа.

В ній душа Шевченкова й Лесина,

І Франкова у ній душа.

Дорожи українською мовою,

Рідна мова – основа життя.

Хіба мати бува примусовою?

Непутящим бува дитя!

Ведуча 1: Українська мова й пісня супроводжує людину з перших до останніх хвилин життя. Пісня – душа народу, це його краса і доброта. Ми, українці, - найспівучіший народ. За легендою, коли Бог обдаровував діточок, маленькій україночці в дарунок дісталася ніжна, ласкава, задушевна пісня. Бо наша мова – це наша пісня, а народ, котрий має таку пісню не може померти.

(звучить українська пісня)

Ведуча 2: У нас українців із піснею нерозривно пов'язаний танок. Танцювальне мистецтво зародилося ще в давні часи. Протягом своєї багатовікової історії українська народна хореографія зазнала багато змін, але зберегла свої культурні корені. Народ створює в танці ідеальний образ, до якого він прагне і який стверджує в емоційно-художній формі. Танок - душа народу, і він є цінністю будь-якої нації.

( український гопак)

Ведуча 1: Мову потрібно постійно збагачувати новими словами, виразами, вдалими порівняннями, прислів’ями, щоб вона була барвистою і привабливою. Бо слово – це велика сила, яка може приголубити людину, розчулити, підняти їй настрій а може просто знищити, образити, завдати душевної рани. Треба постійно думати і вибирати такі слова, щоб не скривдити людину, бо як кажуть у народі “Слово не горобець, - вилетить не спіймаєш”. Як добре звучить українська мова у прислів’ях, що виражають мудрість нашого народу

Гра "Продовж прислів'я"

1)Вік живи ... (вік учись).

2)Вчення світло, а ... (невчення - тьма).

3)Книга вчить, як ... (на світі жить).

4)Хто дбає, той ... (і має).

5)Праця чоловіка годує ... (а лінь марнує).

6)Слово не горобець, вилетить ... (не впіймаєш).

7)Більше діла - менше (слів).

8)Які мамка й татко,... (таке й дитятко).

9)Хто мовчить, той двох…(навчить).

10)Дурний язик голові…(не приятель).

Ведуча 2: Мова і культура перебувають в одній поняттєвій площині і як духовні вартості органічно пов'язані між собою. Слово культура (від лат. cultura - догляд, освіта, розвиток) означає сукупність матеріальних і духовних цінностей, які створило людство протягом своєї історії. Плекаючи мову, дбаючи про її розвиток, оберігаючи її самобутність, ми зберігаємо національну культуру.

Культура мовлення - передбачає дотримання мовних норм вимови, наголосу, слововживання і побудови висловів, точність, ясність, чистоту, логічну стрункість, багатство і доречність мовлення, а також дотримання правил мовленнєвого етикету. Рідна мова – це мова, що першою засвоюється дитиною і залишається зрозумілою на все життя. Зараз ми пропонуємо вам повернутися в дитинство.

(мультик Жив – був пес)

Ведуча 1: Ось і підходить до кінця наше свято. Ми живемо на чудовій, багатій, мальовничій землі – на нашій славній Україні. Тут жили наші прадіди, діди, тут живуть наші батьки, тут корінець роду українського, що сягає сивої давнини. І негоже, просто соромно бути поганими нащадками у таких великих і славних батьків.

Ведуча 2: Людині визначено Богом місце народження, країна, небо ; вона не може нічого того поміняти, як не може поміняти саму себе. А якщо щось із того призначеного їй, поміняє, то не на краще, бо чуже ніколи не буває кращим. І куди б ти не пішов – твоя Батьківщина, земля твоя, твоя мова, твій народ завжди будуть з тобою.

Ведуча 1: "Мужай, прекрасна наша мово,

Серед прекрасних братніх мов!"

Цвіти над нами веселкою,

Як мир, як щастя, як любов!

(Звучить пісня)