Досвід з виховної роботи

Формування духовно багатої,

фізично здорової, творчої,

соціально активної особистості

Виховати людину це передусім знати її душу, бачити та відчувати її індивідуальний світ. Справжнє виховання – це самовиховання.

В.О. Сухомлинський

Я, Тіора Ауріка Василівна, - випускниця школи, в якій ось уже 31 рік працюю вчителем початкових класів. Навчаючись у школі, приходячи щоденно в клас, мої вихованці починають жити однією сім'єю. Такі різні - вони утворюють колектив, а я допомагаю їм у цьому, бо відчуваю свій класний колектив частинкою себе, бо вболіваю за кожного учня. Можливо, хтось із нинішніх маленьких, цікавих і допитливих моїх учнів поповнить ряди науковців, лікарів, вчителів, артистів і прославить нашу країну своєю працею, майстерністю, своїми знаннями... Поки що вони мої вихованці.

Для мене процес виховання - це взаємодія моя та учнів у процесі спільної діяльності, спрямованої на розвиток у вихованців кращих рис громадянина та людини. А що є найбільшою цінністю людини? Це її життя та здоров'я, яке включає не тільки відсутність хвороб, а й високий рівень адаптації, благополуччя, комфортне психічне самопочуття, добрі соціальні відносини.

Метою виховної діяльності для мене стало створення оптимального соціально-культурного мікроклімату в класному колективі, який сприяв би творчому саморозкриттю, саморозвитку, самоформуванню особистості, дозволяв би дітям легко і вільно освоїтись у своєму віковому просторі, спонукав би їх до діяльності, яка дозволила б їм вступати в реальні відносини з оточуючим світом і знаходити в ньому своє місце.

Виходячи з даної мети я поставила такі виховні завдання:

• виховання поваги до Конституції, законів України, національної символіки;
• формування національної самосвідомості, любові до рідної землі, свого народу;
• виховання духовної культури особистості, створення умов для вільного вибору нею своєї світоглядної позиції;
• утвердження на національному ґрунті принципів загальнолюдської моралі, формування високих моральних якостей;
• забезпечення повноцінного фізичного розвитку учнів, охорони та зміцнення їхнього здоров'я;
• розвиток індивідуальних здібностей та талантів вихованців, забезпечення умов їхньої реалізації;
• формування в дітей уміння міжособистісного спілкування та вироблення в них механізмів психологічної адаптації до життя.

В своїй діяльності опираюсь на такі положення:

•  Ідея розвитку та концепція особистісно зорієнтованого виховання.

Розвиток - основа руху вперед, а для нас, вчителів, важливим є не просто загальний розвиток, а розвиток творчого потенціалу, і не спеціально відібраних дітей, а всіх, тому що віримо : кожна дитина обдарована й талановита. Тому вважаю, що треба розвивати, плекати в дитині індивідуальне, самобутнє, спираючись на її природу, боячись втратити здібності, пам'ятаючи, що особистісний розвиток людини природою не запрограмований, він є явищем соціальним і відбувається в процесі оволодіння вихованцем надбань людської культури. Образно кажучи, розвиваючись, людина «ліпить» свою особистість із матеріалу культури, який організовано постачають школа, сім'я, суспільство в цілому.

• Концепція любові. 

Ми, педагоги, повинні допомогти зрозуміти дітям, що без любові до себе, до людини і до життя не буде ані здорових стосунків, ані здорового суспільства, ані суспільного прогресу, ані моральної орієнтації в пізнанні добра та зла. Тільки любов допоможе людині подолати всі труднощі, бо любляча людина - це сильна людина, люблячий означає «непереможний».

• Концепція здоров'я.

Ще в глибоку давнину виникали складові знань про здоров'я. Це були уявлення Аристотеля, Ксенофонта і Галена про збереження й примноження здоров'я, давньоіндійські та китайські світогляди щодо досягнення довголіття, що базувалися на досвіді найкращої адаптації організму людини до того чи іншого клімату, знаннях про збереження і вживання продуктів, оцінці різних поведінкових дій, наслідки яких можуть бути корисними чи шкідливими для людини.

Сучасна наука підтвердила наявність раціонального зерна в багатьох ученнях минулого. Сьогодні досліджують різні аспекти здоров'я та здорового способу життя. Завдання ж школи — залучення кожного до процесу формування, збереження, зміцнення, споживання, відновлення свого здоров'я.

В основі моєї діяльності, як і в діяльності всього педагогічного колективу школи, лежить орієнтація на саморозвиток та самовиховання особистості. А провідною ідеєю є ідея особистісно зорієнтованого виховання, яка ставить в центр сучасного виховного процесу особистість, а дитина для мене - це унікальна та неповторна цінність, що має свої особливості розвитку та заслуговує на повагу.

Опираючись на багатий і перевірений часом досвід видатних педагогів минулого  - Г. Сковороди,  В. Сухомлинського,  та  сучасного  -  М. Красовицького, І.  Беха,  досвід  педагогів  Одещини,  зокрема  С. Мельник,  міста  Котовська  -   Т. Фокіної та Котовського району – Т. Шуляк, Л. Крецул, Л. Ісаєвої, Н.Черній та інших, я побудувала свою виховну систему, в основу якої поклала положення про те, що кожна людина є діячем, життя й доля якого знаходиться в його власних руках, залежить від наявності в нього здатності творити себе й своє життя, відповідати за власні дії та вчинки.

Як відомо, у трьох незримих битвах бере участь людина: це битва між волею людини та потоком зовнішніх обставин, битва між творчістю та хаосом і битва між недоліками та добрими намірами. Я хочу, щоб мої вихованці отримали перемогу в усіх цих битвах і стали справжніми Людьми. Тому проблема, над якою я працюю, це «Формування духовно багатої, фізично здорової, творчої, соціально активної особистості, здатної до саморозвитку і самореалізації в сучасних умовах».

Своєрідність створеної мною виховної системи класу полягає в організації роботи відповідно до річного циклу, який розділено на чотири періоди - виховні комплекси, через які здійснюється цілісний вплив на дитячий колектив вцілому та особистість кожного школяра окремо.

Вирішувати ці завдання допомагає виконання творчо – цільової програми «Створи в собі Людину: чотири кроки пізнання» .

Програма розрахована на чотири роки – весь період навчання учнів у початкових класах (1-4 класи).

Для того щоб стати справжньою людиною, дитина, на мою думку, повинна пройти чотири дуже важливих кроки виміром, можливо, у ціле життя та сформувати своє ставлення

• до самої себе (перший крок пізнання),
• до оточення (другий крок пізнання),
• до світу навколо себе (третій крок пізнання),
• до суспільства (четвертий крок пізнання).

Тому річний цикл я розділила на чотири періоди-кроки - виховні комплекси, через які здійснюється цілісний вплив на дитячий колектив і особистість кожного школяра.

Зміст кожного з «кроків» - це реальний зв’язок, який установлює дитина з об’єктами оточуючої дійсності у своїй свідомості. Усі «кроки» поєднані єдиною ідеєю гуманістичного розуміння сутності людини, гармонізацією різних сторін її ставлення до себе, інших, навколишнього світу, суспільства.

Перший крок пізнання (вересень – жовтень) називається «Я - Я» та характеризується пробудженням інтересу школярів до самих себе, до пізнання своєї особистості, самопізнання, спроби самоаналізу, самовиховання; усвідомленням учнями ролі фізичної досконалості у всебічному розвитку особистості.

Другий крок пізнання (листопад – грудень) - «Я - ми» передбачає створення виховую чого дитячого колективу, який за своїми ознаками відповідає всім умовам, які сприяють вільному індивідуальному розвитку  кращих рис особистості на ґрунті гармонії спільних та особистих інтересів, вироблення в кожного учня творчого ставлення до колективу.

Третій крок пізнання (січень – березень) - «Я — світ навколо мене» має мету виховувати у школярів уміння розуміти і цінувати твори мистецтва, любов до природи і розуміння її краси, естетики побуту.

Четвертий крок пізнання (квітень – травень) - «Я - Батьківщина» спрямований на формування національної свідомості та самосвідомості учнів, їх любові до рідної землі, свого народу.

«Кроки пізнання» повторюються в кожному класі початкової школи, але зміст тем поглиблюється, розширюється виховний простір застосування набутих знань, вмінь та навичок у різних життєвих ситуаціях.

Метою творчо – цільової програми «Створи в собі Людину: чотири кроки пізнання» програми я визначила виховання гармонійно розвиненої особистості, забезпечення засвоєння нею надбань українського народу, гуманних взаємин, формування стійких якостей патріота України, фізичної досконалості, морально - етичної, художньо - естетичної, правової та екологічної культури.

Організація виховного процесу за цією програмою ґрунтується на концепції особистісно зорієнтованого виховання, пріоритетною метою якого є процес психолого-педагогічної допомоги дитині в становленні його «Я», створення умов для максимально можливого розвитку його сутнісних сил разом з інтенсивним нагромадженням досвіду і формуванням упевненості в себе.

Очікуваними результатами реалізації програми я визначила:

• спроможність дітей на гуманні вчинки,
• розвиток емпатії (співчутливий відгук на переживання інших),
• створення атмосфери доброзичливості, делікатності, такту,
• вияв в учнів інтересу до свого внутрішнього світу та світу інших людей,
• розвиток уміння спілкуватись та розв'язувати конфлікти,
• ціннісне ставлення до себе, свого здоров'я, прагнення до самовдосконалення,
• корекція поведінки та взаємин учнів.

В основі програми поклала визначення Всесвітньої організації охорони здоров’я про те, що здоров'я - це сукупність фізичного, психічного, духовного та соціального благополуччя. Тому зміст програми допомагає мені організувати роботу так, щоб мої сподівання, сподівання батьків та самих учнів на те, що вони виберуть ті пріоритети та цінності, які допоможуть їм знайти своє місце в житті, стали реальністю.

В своїй роботі використовую такі педагогічні засоби, як прийоми й методи психолого-педагогічної діагностики (за методикою О. Ващенка, В. Шахненка, Л. Романенка), вивчення матеріалів медичного обстеження, ведення «Паспортів здоров'я», складання індивідуальних характеристик вихованців, оформлення карти захоплень та інтересів учнів і карти темпераментів школярів, спільне визначення з вихованцями та їхніми батьками перспектив зони ближнього розвитку дітей, індивідуальні консультації та бесіди, створення ситуацій вибору, участь дітей в підтриманні санітарно-гігієнічного стану класної кімнати та в її озелененні тощо. Всі мої вихованці охоплені безкоштовним гарячим харчуванням.

За роки роботи в початкових класах я помітила, що основними потребами дитини є потреба в спілкуванні з людьми (ровесниками, молодшими, дорослими), в емоційному контакті, визнанні, оцінці своїх дій та вчинків, виявленні власних позицій у ставленні до інших, світу ; потреба в дружбі, товариськості; у повазі особистості, у самоповазі; у набутті нових знань, умінь для пізнання себе та довкілля.

Пріоритетну роль серед методів і форм роботи займають активні методи, які спрямовані на самостійний пошук дитиною морального вибору, формування творчості, ініціативності, критичного мислення. Адже дитина здебільшого за своєю природою амбітна, бажає бути поміченою, перемагати в конкурсах, іграх, забавах. Саме тому я використовую цей момент, наповнюю традиційну ідею новітніми модерними елементами. Це і колективні презентації, самопрезентації («Мої заповіді здоров'я», «Створи модель своїх думок» та інші), мозковий штурм («Чи може бути добро з кулаками?», «Як приборкати поганий настрій?», «Як почути самого себе?», «Що означає любити батьків?», «Що означає «роздавати себе людям»?», « Ваші справжні друзі - які вони ?» та ін.), рольові ігри (« В гостях», «Дозвольте познайомитись», «Сервіровка столу», «Прийом подарунків» та ін.), тренінги («Мої права та права інших людей», «Подолай свої страхи», «Яз країни Дитинства» та ін.), метод створення проблемних ситуацій та їх аналізу, комунікативні ігри («Зіпсований телефон», « Луна»), ігри - бесіди («Врятуй квітку життя», «Ти (я) най..., най...», «Добра справа» та ін.), методика «Незакінчене речення» («Найдорожчим для мене є...», «Добра людина - це...», «Я поважаю себе, якщо я...» та ін.), методика «Незакінчене оповідання», коли я перериваю читання в найдраматичнішому місці і пропоную учням поміркувати і спробувати закінчити оповідання, методика «Вибір», коли учні оцінюють якусь ситуацію або коли після прослуховування учнями оповідання в основному на морально-етичну тему йде аналіз поведінки героїв, і діти роблять вибір : чи правильно вчинили герої, а то й ставлять себе на місце героїв і по-своєму вирішують ситуацію. Багатий матеріал для такої роботи дають оповідання та казки В.Сухомлинського («Краса»), казки М. Скребцової («Ніжність», «Секрет працьовитості», «Горда етажерка», «Хлібне зернятко», «Казка про гору», «Історія про буркотливого їжачка», «М'яка казка», «Секрет ювеліра»), Д.Біссета («Про крихітку-автобус, що боявся темряви»), А.Расцвєтнікової («Співдружність»), А.Лопатіної («Магазин іграшок», « Що таке життя») та ін. Діти з задоволенням приймають участь в іграх — експромтах : наприклад, хто швидше складе з аркуша паперу літачок і запустить його в політ; хто швидше виріже з аркуша паперу сніжинку; хто шляхом відривання від аркуша паперу клаптиків отримає фігуру тварини ; хто із закритими очима виконає малюнок тощо.

Такий підхід дає головний результат - викликає в дитини інтерес, бо ігрові прийоми для них - це природний шлях пізнання себе та світу. Вони дають можливість учням долати ніяковість, зарядити учасників енергією, створити командний дух, сприяти спілкуванню, винести на поверхню глибинні почуття та ідеї, бажання та побоювання, надії та спогади. А з яким задоволенням учні проводять фізкультхилинки, різноманітні ігри на свіжому повітрі, екскурсії, спортивні змагання та естафети, водять хороводи тощо.

Мої вихованці є жителями країни Веселят, яка є шкільним дитячим об'єднанням учнів 1-4 класів. В своєму місті Сонячне (назва загону) вони живуть за правилами та законами цієї країни, де панує атмосфера доброзичливості, щирості, турботливе ставлення одне до одного, де в повній мірі розкриваються їх можливості та здійснюються бажання. Так як саме діяльність є чинником становлення особливості, то органи учнівського самоврядування, а в нашому місті - це вулиці Знайків, Берегиня, Турбота, Здоров'я, Дозвілля та вулиця Дідуся Етикета, допомагають дітям утвердитися в колективі, найбільш повно виявити себе. Вони активно включаються в проведення класних та загальношкільних заходів (акції «Милосердя», «Від серця до серця», «Діти - дітям», «Посади своє дерево», «Молодь за здоровий спосіб життя», операції «Первоцвіт», «Годівниця для птахів», конкурси «Міс Осінь», «Джентльмен - шоу», «Таланти твої, Україно» тощо).

Традиційними для класу стали такі заходи: конкурс «Найкращий учень класу», День іменинника, свято Ввічливості, свято Подяки, спортивне свято «Мама, тато і я - спортивна сім'я», «Веселі старти», Новорічні свята «В гостях у казки», Свято Матері тощо. А в кінці кожного семестру на Дереві досягнень класу з'являються нові листочки, на яких учні записують свої успіхи та перемоги.

Запорукою успішної виховної діяльності з учнями є співпраця з батьками, бо саме сім'я значно впливає на процес розвитку дитини. Тому я намагаюся зробити батьків активними учасниками педагогічного процесу, однодумцями. З цією метою я вивчаю сім'ї учнів, щоб зрозуміти стиль стосунків в них; знайомлюсь з домашніми умовами розвитку особистості дитини; проводжу тестування, анкетування з батьками, просвітницьку роботу серед батьків (заняття батьківського всеобучу, батьківські збори, обмін досвідом виховання дітей у сім'ї тощо), індивідуальну роботу з батьками, що дає можливість досягти взаєморозуміння в пошуку шляхів впливу на розвиток особистості школяра ; забезпечую участь батьків у життєдіяльності класного колективу (планування роботи, колективні творчі справи : свята, родинні посиденьки, організація виставок, екскурсій, проведення днів Здоров'я, допомога в ремонтних роботах та естетичному оформленні класу тощо).

Результативність впровадження такої моделі виховної системи класу підтверджується створенням створення дружнього учнівського колективу. Мій клас це єдине ціле, де кожна справа готується в рівній мірі дітьми і дорослими, що дуже допомагає згуртованості класного колективу, створює певну доброзичливу атмосферу, розкріпачує дітей, сприяє демократизації та гуманізації відносин.

Системність виховного процесу дала можливість упорядкувати життєдіяльність класу, а саме:

- сформувати єдиний колектив «вчитель - учень - батьки» як колектив однодумців, здатних до постійної творчості,

- реалізувати педагогічну ідею, яка лежить в основі виховної роботи класу,

- створити атмосферу доброзичливості, щирості, терпимості, дбайливого ставлення одне до одного, гуманістичний стиль стосунків,

- домогтися емоційної насиченості життя класного колективу.

Одним зі значних показників вважаю те, що серед моїх вихованців відсутні діти, схильних до правопорушень.

Усі мої учні виконують ранкову зарядку, живуть за розпорядком дня, охоплені фізичною культурою та спортом. 96 % дітей - це діти з високим рівнем фізичного стану, з нормальним фізичним розвитком і тільки 4% - діти із середнім рівнем фізичного стану.