Дружба і доброта завжди поруч.

                                        Виховний захід

Тема: Дружба і добро завжди поруч.

Мета Формувати уявлення про дружбу і дружні стосунки, виховувати ці стосунки в колективі.

                                        Хід уроку

І. Організаційна частина

Станьмо, друзі, дружно в коло

Оглянімося навколо

Якщо всі ми зараз в купі,

То візьмімося за руки.

Я долонькою передаю тепло,

Щоб товариш мав лише добро.

Посмішку для настрою додам,

Щоб було приємно і мені і вам. (діти кладуть по колу долоньки,посміхаючись)

Вчитель Діти, щоб успішно працювати, слід один одного поважати. Тож пригадайте правила  яких слід дотримуватись на уроці.

-Правило «піднятої» руки.

-Говоримо по черзі.

-Поважай думку іншого.

-Не перебивай.

-Будь активним.

На дошці плакат з малюнком дерева. Дітям роздаються вирізані яблука.

(Діти, напишіть на яблучку, що ви очікуєте від сьогоднішнього уроку і прикріпіть).

Вступна бесіда

То що ж таке «Добро»  -відповіді дітей

Ось послухайте оповідання

                                              Здрастуйте

 Лісовою стежкою йдуть батько і син. Тиша. Сонце світить. Стукає дятел. Дзюрчить струмок в лісовій глушині. Раптом син побачив, що йде назустріч їм бабуся із паличкою.

-Тату, куди йде бабуся?-запитав син.

-У справах. Коли зустрінемося з нею, ми скажемо їй здрастуйте,-сказав батько.

-Навіщо їй казати це слово?-здивувався син.-ми ж зовсім не знайомі.

-А ось зустрінемося, скажемо їй здрастуйте, тоді побачиш для чого.

 Ось і бабуся.

-Здрастуйте, сказав син.

-Здрастуйте,-сказав тато.

-Здрастуйте,-сказала бабуся і посміхнулася.

 І син із здивуванням побачив, що все змінилося навкруги. Сонце засвітилося яскравіше. По верхів’ях дерев пробіг легенький вітерець, листочки заграли, затремтіли. В кущах заспівали пташки-до цього їх не чути було. На душі у хлопчика стало радісно.

-Чому це так?-здивувався син.

-Тому, що ми сказали людині «Здрастуй». Звичайне слово, а скільки в ньому добра. От нам у відповідь і посміхнулись.

Гра «Так» чи «НІ»

(Якщо «так»-плескаєм в долоні, якщо «ні» -тупаєм ногами)

-Перевести бабусю через дорогу

-Забрати пиріжок у меншого

-Підібрати котика на вулиці

-Відібрати ручку у товариша

-Заспокоїти дівчинку, що плаче.

 Вправа «Мозковий штурм»

-Які добрі справи ви робили?

-Чи багато друзів має добра людина?

-А хто такий друг?

Малюєм коло, в середині слово «Друг» -діти по черзі пишуть на променях.

Гра продовж речення

Якщо хочем мирно жити

Треба вміти нам (дружити).

Щоб тепліше було жити

Слід завжди добро (творити).

Жити в правді, дружбі й мирі

Завжди будуть всі (щасливі).

Якщо виконувати щось разом, то стаєм дружніші, добріші, веселіші. Тож спробуємо.

Виконання «Руханки»

Коли хочете когось образити, завжди пам’ятайте «Чи хотіли б ви, щоб з вами так повелись».

Ось послухайте притчу.

 Жила в одному селі жінка, яка дуже гостра на язик. Кожного очорнила, оббрехала. Не минула лиха година старенького священника. Коли почула жінка, що священник буде помирати, вирішила піти до нього і попросити прощення за всі свої злодіяння. А він каже «Бог простить, але коли прийшла, то виконай мою останню волю. Візьми подушку, вийди на вулицю, розірви, а пір’я пусти по вітру.» Дивне прохання, та жінка так і зробила, а коли повернулась, то він наказав їй піти і зібрати все пір’я і запхати назад у подушку. «Але ж це неможливо!»-скрикнула жінка. «Так, це неможливо так як і неможливо загоїти душевні рани людей яких ти образила».

Діти,

Життя-це скарб, дарований нам Богом.

Це радість, віра, мудрість, доброта.

Не розгубімо їх життєвими дорогами.

Нехай панує людяність свята.

Добро народжується в серці, а виявляється у вчинках.

(Інсценізація оповідання)

 Влетівши в автобус, Петрик, як завжди, зайняв місце біля вікна й обличчям прилип до скла. Наче вулиці, якими їхав, бачив вперше. Так було менше шансів зустрітися з очима і докірливим поглядом якої-небудь бабусі. Тоді хочеш чи не хочеш, а довелося б поступитися місцем. У школі Петрик мало не налетів на вчителя географії.

-Добрий день, Семене Яковичу-привітався учень.

-А ми вже з тобою бачилися сьогодні-сказав вчитель.

-Хіба?- здивувався учень.

-У тролейбусі.-посміхнувся Семен Якович.

-Я стояв біля тебе, а ти сидів і робив вигляд, що нікого не помічаєш.

Петрик почервонів.

-Я просто…У мене поганий зір.-нарешті знайшовся він.

-Ах, ось воно що-співчутливо мовив учитель.

Наприкінці уроку вчитель оголосив про похід до лісу в неділю.

-Будемо вчитись рухатись за компасом.-Ура! Першим вигукнув Петрик і заплескав у долоні.

-А Петрику цього разу доведеться залишитись вдома. Піде з нами іншого разу, так як у нього проблеми із зором і йому слід сходити до окуліста.

 Хлопчик засоромлено опустив голову.

Діти, біля вас лежить аркуш паперу і кольорові олівці. Спробуйте намалювати «Добро» (Це може бути веселка, подушка-м*якість, шубка-тепло, кошеня-турбота і т.д.)

Підсумок уроку

Діти малюють під супровід спокійної музики.

Виставка робіт.

Аналіз дерева сподівань від уроку, яке прикрашали яблучками на початку уроку.