|
Ератосфен
|
Клавдій Птолемей
|
Марко Поло |
|
Ерік Рудий та Лейф Еріксон |
2 3 4
1
Мартін Бехайм Бартоломеу Діаш Христофор Колумб
5 6 7 8
Абель Тасман
![]()
9 10 11 12
Фаддей Беллінсгаузен та Роберт Пірі
Вітус Беринг
![]()
13 14 15 16
|
Е.Рудий відкрив |
|
«Батько |
«Батько |
о.Ісландію, 17 років прожив в картографії». географії». Першим о.Гренландію.
Л.Еріксон Китаї. Написав Створив на той час ввів термін досягнув пн.-сх. «Книгу про найбільш сучасну «географія». частини розмаїття світу» карту.
Північної
|
12 жовтня 1492 р. 1497-1499 рр. Відкриття Відкрив морський шлях в |
1487-1488 рр. Відкрив мис доброї Надії.
|
Створив перший глобус (1492 р.) |
||||
|
Америки.
8 |
Індію.
|
7 |
||||
|
6 |
5 |
|||||
|
1642-1643рр. Обстежив Австралію з півдня (відкрив о.Тасманія).
1644 р. обстежив Австралію з півночі.
12
|
1606 р. Відкриття Австралії.
|
|
1519-1522 рр. Перша навколосвітня |
|
Довів,що Колумб відкрив не Індію,а зовсім іншу частину світу,яка була названа в його честь. 9 |
|
|
подорож. Доведена кулястість Землі.
11 10 |
||||||
|
06 квітня 1909 р. Відкриття Північного полюса.
16 |
1820 р. відкриття Антарктиди |
Підтвердив наявність протоки між Америкою та Євразією (Берингова протока)
15 14 |
Здійснив три навколосвітні подорожі. Під час першої подорожі обстежив східне узбережжя Австралії та оголосив материк володінням Англії.
13 |
|||
4 3 2 1
Руаль Амундсен Роберт Скотт
17 18 19 20
Географічна
![]()
21
22 23
24
25 28
26 27
Горизонталі Бергштрихи Масштаб
31 32
29 30
Географічне
Кут між напрямом утворення, системи різного рівня, що на північ та
напрямом на складаються з 18 січня 1912 р. 14 грудня 1911 р. певний об’єкт. цілісної множини Досягнув Відкриття
Рахують лише за годинниковою взаємопов'язаних, Південного полюса. Південного полюса.
стрілкою в взаємодіючих
градусах, від 0° компонентів.
20
19
|
потрiбно визначити. Півінчна та південна, від 0° до 90°
24 |
екватора. Паралелi вказують напрямок захiд-схiд.
23 |
|
Перевищення точки земної поверхні над рівнем моря. Для України – рівень Балтійського моря.
28
|
1. Масштабні (контурні) 2. Позамасштабні 3. Лінійні 4. Пояснювальні
27 |
|
Вказує, у скільки разів була зменшена
реальна відстань. -числовий (1:200.000); -іменований (в 1 |
Короткі лінії, що показують вільним |
|
см 2 км); кінцем напрям схилу. -лінійний.
32 |
|
Вiдстань у градусах Умовні лiнiї, вiд екватора до точки, проведенi на глобусi координати якої та картi паралельно до
31
18 17
|
Умовні лiнiї на глобусi i картi, якi проходять точно вiд Пiвнiчного до Пiвденного полюсiв Землi i вказують напрямок пiвнiчпiвдень.
22 |
Найдовша паралель. Розділяє земну кулю на Північну та Південну півкулі.
21 |
|
Процес відбору і узагальнення об'єктів реальної дійсності під час складання карт відповідно до їх призначення, масштабу та особливостей території картографування. 26 |
Вiдстань у градусах вiд початкового меридіана до точки, координати якої потрiбно визначити. Західна та східна, від 0° до 180°
25 |
|
Лінії, що з'єднують точки місцевості з однаковою абсолютною висотою.
30 |
Перевищення однієї точки земної поверхні над іншою.
|
29
![]()
33
![]()
37
Щит
![]()
41
![]()
45
Дні сонцестояння
34 35
36
|
Місцевий час |
|
Внутрішня будова Землі
|
Платформа |
![]()
![]()
38 39 40
Пояс
Плита складчастості Типи земної кори
![]()
42
|
|
43 |
44 |
|
|
Осадові гірські породи |
|
Метаморфічні гірські породи |
Корисні копалини |
46 47 48
|
22 червня – літнє. 22 грудня – зимове.
36 |
21 березня – весняне. 23 вересня – осіннє. |
35 |
Форма Землі.
|
Система координат, які показують відстань у кілометрах від даної точки від екватора і від осьового меридіана.
34 |
|
Відносно стійка ділянка земної кори з |
-земна кора; |
Час меридіана даного Інерційна сила, яка місця, що визначається |
|
досить плоскою поверхнею, що лежить на місці зруйнованих складчастих споруд.
40 |
-верхня мантія; виникає в тілах, що |
||
|
-нижня мантія; -зовнішнє ядровнутрішнє ядро.
39 |
положенням Сонця. обертаються. На 1° Земля обертається за 4 хвилини.
38 37 |
||
|
-Материкова (3шарова:осадовий, гранітний, базальтовий шари). -Океанічна (2шарова:осадовий, базальтовий шари).
44
|
Видовжена ділянка земної кори, в межах якої тривалий час відбувалися давні й продовжуються сучасні рухи земної кори.
43 |
Виходи на поверхню Ділянка платформи, кристалічного де фундамент фундаменту платформи. занурений на |
|
|
глибину і всюди перекритий осадовим чохлом.
42 |
41 |
||
|
Паливні: вугілля, нафта, газ, торф. Рудні (металічні): залізна, марганцева, титанова руда і т.д. Нерудні (неметалічні): сіль, графіт, граніт і т.д.
48 |
Утворились із магматичних та осадових внаслідок перекристалізації на глибині під впливом високої температури і великого тиску, а також різних фізикохімічних процесів. Приклад, мармур, графіт, гнейс.
47 |
Уламкові: пісок, глина, щебінь. Органічні: вугілля, крейда, торф. Хімічні: кам’яна та калійна солі, вапняк.
46 |
Гірські породи утворились внаслідок затвердіння магми. Наприклад, граніт, пемза, туф, базальт.
45 |
33
‘
![]()
![]()
![]()
49 50 51 52

53 54 55 56
Ізотерми Вітер Мусони
57 58
59 60
Абсолютна
Антициклон
62
61 63 64
Руйнування гірських
порід під впливом
повітря і води з Руйнування гірських
розчиненими в ній порід під впливом
речовинами. Польовий живих організмів – шпат перетворюється в бактерій, грибів, Руйнування
гірських порід під впливом
зміни Руйнування і зміни температури гірських порід під
|
повітря впродовж які змінюють свій атмосферного тиску низьким поясами близький до нього рух Горизонтальний або Лiнiї на картi, якi напрямок 2 рази у Північній і повiтря iз області з’єднують точки з на рік. Літній високого атмосферного однаковою температурою мусон вологий, а Південній півкулях тиску в область на земнiй поверхнi. зимовий – сухий. Землі. низького атмосферного тиску.
60 59 58 57
|
|
білу глину.
52 |
лишайників. доби і року (пісок і пил).
|
температури повітря, вологи й живих організмів.
49 |
|
|
51 |
50 |
||
|
Лiнiї на картi, якi з’єднують точки з однаковим тиском на земнiй поверхнi.
56 |
Сила, із якою повітря тисне на всі тіла і предмети, які розташовані в атмосфері й на поверхні Землі.
55 |
-Низькі (до 1000 м.) -Середні (10002000 м.) -Високі (вище 2000 м.)
54 |
-Низовини (0-200 м.) -Височини (200- 500 м.) -Плоскогір’я (вище 500 м.)
53 |
|
|
Виникають між |
|
|
|
тропічним високим та екваторіальним Сезонні вітри, |
|||
дією коливань
Атмосферний вихор, з високим тиском в
Місцевий вітер, центрі.
свій напрям два який змінює Влітку антициклони приносять
Кількість водяної рази на добу малохмарну, теплу і пари (у грамах), (денний та навіть спекотну
що міститься в 1 3 повітря. нічний). погоду, взимку ясну, суху і – м морозну.
64 63
62
Атмосферний вихор, з низьким тиском в центрі.
Влітку циклони приносять хмарну, прохолодну та
дощову погоду,
взимку – відлигу та
опади.
61
|
Відносна вологість
|
|
Погода
|
|
Клімат |
Основні кліматичні пояси
|
|
|
|
|
|
|
68 |
|
Перехідні кліматичні пояси
|
Кліматотвірні чинники |
|
Острови за походженням |
|
Внутрішні моря |
![]()
66
67
65
![]()
69
70
72
71
73 74 75 76
Дельта
Витік Гирло
![]()
78 79 80
77
Відношення (у
відсотках) кількості водяної пари, що
арктичний і певній місцевості. місцевості в певний момент або протягом кількості, що може
антарктичний якого-небудь періоду міститися в повітрі
за даної часу.
температури.
68 67 66 65
|
Ті, що знаходяться глибоко в суходолі і сполучаються з океаном однією або кількома протоками. Наприклад, |
-вулканічні (Гавайські); -материкові (Гренландія, Нова Гвінея); |
|
Азовське, Чорне, -коралові (Багамські).
Середземне.
71 72
Порівняно вузька смуга
води, що розділяє які-
широта місцевості
(кут падіння сонячних променів); 2 атмосферна субекваторіальних,
циркуляція; 2 субтропічних,
субарктичний і рельєф; субантарктичний.
океанічні течії.
70
69
Частина акваторії
Ті, що недалеко в
моря (або океану), що
Відносно невеликі небудь ділянки заглиблюється в суходолі й
ділянки суходолу, з суходолу і з'єднує суходіл і має вільний відокремлюються від
усіх боків оточені суміжні водні басейни водообмін з основним океану островами,
водою. або їхні частини. водним басейном. півостровами і
Найбільший острів–Наприклад, Керченська Наприклад, Біскайська, нерівностями дна, як-
протока сполучає от Берингове.
Гренландія. Азовське і Чорне моря. Гвінейська.
76 74 73
75
Місце, де річка бере
Гирло річки з Місце впадання річки початок (джерело, Ділянки суходолу, що рукавами, протоками в іншу річку, озеро, льодовик, сильно видаються у
море, океан. води океанів, морів та мілинами, які озеро)
формуються внаслідок або озер та омиваються
з трьох сторін водою.
інтенсивного відкладення наносів.
79 77
80 78
|
Падіння річки
|
|
Річний стік
|
|
|
Річище (русло) |
![]()
82 83 84
81
Річковий басейн Живлення річок Паводок
![]()
![]()
86
88
85 87
![]()
![]()
![]()
89
90 91 92
Міжпластові Літосфера Атмосфера
![]()
94 96
95 93
Кількість води, яка
Заглиблення в пройшла через живий
річковій долині, Кількість води, що переріз ріки протягом Різниця висот між
в якому постійно проходить через живий
|
тече вода.
84 |
переріз за одну секунду.
83 |
|
||||
|
Раптові підйоми рівня води в будь-який час |
Поступове підняття рівня води в річці після танення снігу навесні або внаслідок танення льоду і снігу в горах влітку, після дощів протягом тривалого проміжку
часу.
87 |
-дощове; -снігове; -льодовикове; -підземне; -мішане. |
Територія, стік вод з якої через пов’язані водойми і водотоки здійснюється в море, океан або озеро.
85 86 |
|||
|
року, викликані випаданням дощів та посиленим таненням снігу.
88 |
|
|||||
|
Підземні води, які залягають на незначній глибині і поширюються недалеко, їхня потужність здебільшого становить 0,4—1,0 |
|
|
|
|
Найнижчий рівень води в річці.
89 |
|
|
Шари мерзлих гiрських порiд у надрах Землi, якi не розмерзаються протягом року.
|
||||||
|
Період нерухомого льодового покриву на річці. 90 |
||||||
|
м, іноді досягає 2— 5 м.
92 91
|
||||||
|
Повітряна Тверда оболонка (газова) оболонка Землі Землі.
96 95 |
Підземні води, що залягають у водоносних горизонтах між водонепроникними шарами порід.
94 |
Води першого від поверхні землі водоносного горизонту, які залягають на водонепроникному шарі.
93 |
||||
року. витоком річки й
гирлом.
82 81
![]()
![]()
![]()
97 98 99 100
Природний Географічна Вулканічні форми комплекс оболонка Тектонічні форми
|
|
|
|
|
103 |
|
|
Гравітаційні форми рельєфу
|
|
Водно-ерозійні форми рельєфу |
|
Карстові форми рельєфу |
Денудаційні форми рельєфу
|
|
105 |
|
|
|
|
|
|
Льодовикові форми рельєфу
|
Еолові форми рельєфу |
|
Берегові форми рельєфу |
|
Суфозійні форми рельєфу |
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
101 102 104
106 107 108
110 111
109 112
|
Верхнiй пухкий шар Органiчна частина гiрських порiд, який ґрунту, яка утворився завдяки утворилася взаємодiї сонячного внаслiдок процесу свiтла i тепла, розкладу й повiтря, води, рослин, |
Оболонка Землі, заселена живими організмами, що взаємодіють і Водна оболонка утворюють єдину Землі. систему.
97 98 |
||||
|
окиснення решток рослин i тварин.
100 |
тварин i бактерiй протягом тривалого
часу.
99 |
||||
|
Результат діяльності вулканів – грязьові вулкани, вулканічні конуси.
104 |
|
|
|||
|
Цілісна і безперервна Сполучення компонентів |
|||||
|
Створені рухами оболонка Землі, що земної кори – включає в себе нижню гірські хребти, частину атмосфери, міжгірні долини. верхню — літосфери, усю гідросферу і всю |
(складових частин) природи, які взаємодіють між собою й утворюють єдину систему
101 |
||||
|
103 |
біосферу.
102 |
||||
|
В результаті руйнування гірських порід водою, льодом, вітром – пасма, останці, вали, уступи.
108
|
В результаті розчинення водою гірських порід – карстові лійки, печери, карстові борозни.
107 |
Пов'язані з руйнівною роботою водних постійних (річкових) і тимчасових потоків – річкові долини, каньйони, борозни, |
Під дією сили тяжіння – зсуви, обвали, осипища. |
||
|
|
105 |
||||
|
вимоїни, балки, яри.
106 |
|||||
|
|
|
Виникають в результаті діяльності вітру – дюни, піщані пасма, піщані горби.
110 |
Пов’язані з материковим і гірським зледенінням – моренні рівнини, кари, цирки.
109 |
||
|
Вимивання дрібних Внаслідок руйнівної і мінеральних творчої роботи часточок ґрунту, морських хвиль і внаслідок чого прибою – пляжі, коси, відбувається його просідання – поди останці. (степові блюдця).
112 111 |
|||||
форми рельєфу Похил річки Тектонічні озера Вулканічні озера
![]()
114 115 116
113
![]()
![]()
![]()
117 118 119 120
![]()
121
122
124
|
|
|
|
123 |
|
|
|
|
Пустелі та напівпустелі |
|
Вічнозелені твердолисті ліси і чагарники |
|
Лісостеп і степ |
|
Мішані ліси |
|
|
|
|
|
|
|
|
126 127 128
125
Відношення падіння
Утворюються в розломах та річки (або окремої її ділянки) до її Утворені діяльністю
У кратерах згаслих западинах земної довжини (чи окремої людини – кар’єри, вулканів.
Озера Камчатки, кори. ділянки). терикони.
116 Танганьїка 113
114
115
|
У гирлах річок, на узбережжі морів. розчинення гірських Сасик, Маракайбо. порід підземними |
Залишки давніх морських басейнів. Чад, Каспійське море- |
тиском льодовика. |
утворилися внаслідок У порожнинах, які які виникли під В улоговинах,
|
Світязь (Шацькі
озера).
120 119 |
озеро.
118 |
Ладозьке, Онезьке.
117 |
||
|
Грунти: червоні Грунти: червоно-жовті фералітні. фералітні. Рослини: акації, Рослини: пальми, баобаби, фікуси, ліани, деревоподібні молочаї, злакові каучуконоси, трави. орхідеї, сейба, Тварини: лев, папороті. гепард, жираф, Тварини: колібрі, носоріг, леопард, шакал. тукани, нектарники, анаконда, різні види приматів.
124 123 |
Ділянки старого русла річки. 122 |
|
Внаслідок перегородження долин річок зсувами та обвалами. Синевир.
121 |
|
|
Грунти: чорноземи, Грунти: дерново- каштанові. підзолисті. Рослини степу: типчак, Рослини: сосна, ковила, полин. ялина, дуб, бук, Лісостеп – перехідна граб. зона між степом та Тварини: вовк, лісами. лисиця, багато Тварини: тушканчики, птахів. ховрахи, миші, |
Грунти: коричневі. Рослини: корковий дуб, вічнозелений дуб, сосна, карликова пальма. Тварини: берберський олень, кабан, алжирська лисиця, |
|
Грунти: сіроземи. Рослини: верблюжа колючка, алоє, |
|
|
молочай, кактуси, дикі кавуни, в оазисах – фініки. Тварини: антилопи, змії, гієни, ящірки, страуси, дрохви.
125 |
||||
|
полівки, змії, ящірки, ласка, шакал, гієна. лисиці.
127 126 |
||||
водами.
128
|
Тайга
|
|
Тундра і лісотундра
|
|
Зона арктичних пустель |
|
Природний приріст |
![]()
129
130 131 132
населення»
![]()
133 134 135
136
Агломераціїї
137 138 139
140
![]()
141
142 143 144
Грунти: тундрові,
Грунти: арктичні тундрово-глеєві. пустельні. Рослини: мохи,
|
відсутні.
Народжуваність (‰) – Тварини: тюлені, |
карликові дерева, Рослини: ялина, ялиця, низькорослі сосна, модрина. чагарники. Тварини: білка, соболь, куниця, лось, Тварини: полярний вовк, олень, глухарь, вовк, північний тетерук. олень, песець.
129 130 |
|
|
Смертність (‰).
132 |
моржі, білі ведмеді, чайки, кайри.
131 |
|
|
Підвищення ролі |
Процес швидкого зростання міського |
Східна Азія (схід Китаю, Японія, Південна Корея),
Південна Азія (Індія, Систематичне Бангладеш, Пакистан), зменшення абсолютної |
Рослини: практично лишайники, Грунти: підзолисті.
передмість, які населення, поширення Південно-Східна Азія
|
«відтягують» на себе міського способу життя (В’єтнам, Лаос, частину населення і та зростання ролі міст Камбоджа), Західна функцій міст. у розвитку Європа, прикордонна суспільства. смуга США та Канади. |
країни або території.
133 |
||||
|
136 135 |
134 |
||||
|
Босваш поєднує
Бостон і Вашингтон, Чипітс (Приозерний) Скупчення міст, |
Реконструкція і оновлення будівель в раніше непривабливих частинах міста та асоційований з ними переїзд до району |
Зростання міст випереджає їхній реальний розвиток завдяки неконтрольованому притоку безробітних, |
|||
|
простягнувся від Чикаго до Пітсбурга, Сансан (Південнокаліфорній ський) — від СанФранциско до Сан- Дієго. Токайдо в Японії.
140
|
об'єднаних в одне ціле інтенсивними господарськими, трудовими і культурно- побутовими зв'язками.
139 |
||||
|
багатших мешканців. переважно надлишкового сільського населення. |
|||||
|
138 |
137 |
||||
|
-сільське господарство; -добувна промисловість; -лісова промисловість; -рибальство.
|
Сукупна ринкова вартість кінцевих товарів та послуг підприємств, вироблених за рік на території країни.
|
Київська (моноцентрична), Донецько-Макіївська (біцентрична), Харківська (моноцентрична), Горлівсько- Єнакієвська (біцентрична) та ін.
142 |
Лондон, Нью-Йорк, Гонконг, Париж, Сінгапур та ін.
141 |
||
|
144 143 |
|||||
|
|
|||||
чисельності населення
|
Вторинний сектор
|
Третинний сектор
|
Спеціалізація |
|
Концентрація |
‘
![]()
146 147 148
145
Агломерування географічний поділ
праці (МГПП)
149 150
![]()
151 152
Світове Концепція «центр – Транснаціональні господарство периферія» Глобалізація корпорації (ТНК)
154
156
153 155
Рис Соя
160
157 158 159
|
Процес зосередження виробництва, робочої Зосередження сили, засобів праці на діяльності великих підприємствах. Характерна для підприємства на виелектроенергетики, робництві певної нафтохімії, однорідної продукції. металургії, Характерна для машинобудування і машинобудування. військово-промислового комплексу.
148 147 |
-транспорт; -переробна -туризм; промисловість -торгівля; (металургія, -фінансова машинобудування, діяльність; хімічна промисловість, -освіта; легка промисловість і -наука; т.д.); -охорона -будівництво. здоров’я.
146 145 |
||||
|
Процес встановлення та розширення стійких виробничих |
Форма організації суспільного виробництва, яка Виробничі зв’язки між |
||||
|
підприємствами, які зв’язків між полягає в поєднанні на Процес спеціалізації одному підприємстві беруть участь у країн або регіонів на суміжними (комбінаті) кількох виробництві певної виробництві певних територіями, що виробництв різних продукції. Властиве видів продукції або приводить до галузей. Характерна машинобудуванню. наданні певних послуг. утворення для легкої, харчової |
|||||
|
152 |
промислових промисловостей, агломерацій. металургії. 149 151 150 |
||||
|
Великі міжнародні компанії, що мають виробничі потужності в двох чи більше країнах і проводять єдину економічну політику |
«Центр» становлять постіндустріальні Складний, країни Північної багатогранний процес Америки, Західної Історично сформована посилення Європи й Японія, які сукупність взаємозалежності країн контролюють науково- національних світу, поступового технічний прогрес, рух господарств усіх країн |
||||
|
відмирання інституту політичних кордонів країн, перетворення світового господарства в єдиний всесвітній (глобальний) ринок.
|
капіталу та стан світу, пов’язаних між світових ринків. собою економічними та «Периферія» — країни політичними «Третього світу», відносинами. розташовані здебільшого в тропіках. 153 154 |
||||
|
та загальну стратегію.
|
|
||||
|
156 155 |
|||||
|
США, Бразилія, Аргентина.
|
США (понад третину), Китай, Бразилія, Аргентина, Мексика, Україна.
160 |
Китай, США, Індія, Китай, Індія, Росія, Франція, Індонезія, Бангладеш, Канада, Україна та ін. В’єтнам, Таїланд.
158 157 |
|||
|
|
|||||
159
![]()
![]()
161 162
163 164
Ошфори
![]()
165 166
168
|
|
|
167 |
|
|
Найбільші фінансові центри
|
Туристична інфраструктура |
Міжнародні транспортні коридори на території України
|
Ресурсозабезпеченість |
|
169 |
|
|
|
|
172 |
|
Землезабезпеченість
|
Світові релігії |
|
Перший тип відтворення населення |
|
Другий тип відтворення населення |
![]()
170 171
![]()
173
176
174 175
|
Чай - Китай, Індія, Кенія, Шрі-Ланка. Кава – Бразилія, В’єтнам, Колумбія, Індонезія. Какао – Котд’Івуар, Бразилія, Гана.
164 |
Франція, Росія, Німеччина, США, Україна.
163 |
Бразилія, Індія, Китай та Куба .
162 |
Україна , Росія , Аргентина, Китай.
161 |
|
Території з максимально сприятливими умовами для надання фінансових послуг. Андорра, Ліхтенштейн, Люксембург, Монако, Кіпр, Кайманові, |
|
|
Індія, Китай, США.
165 |
|
Процес передавання Об’єднана навколо підприємством чи наукового центру компанією частини (наприклад виробничих або |
|||
|
Британські, університету) наукова невиробничих процесів Віргінські, виробничо-навчальна іншій компанії, яка є Бермудські, зона, де втілюються в експертом у цій Багамські Острови. життя науково-технічні галузі. досягнення.
166 167 168 |
|||
|
Сукупність установ і закладів туристичної діяльності (заклади тимчасового №3 - Берлін — Вроцлав перебування, — Львів — Київ; підприємства №5 - Трієст — Будапешт харчування, — Братислава — Ужгород транспорту, заклади |
Лондон, Нью-Йорк, Сингапур, Сянган (Гонконг), Токіо, Шанхай, Мумбаї, |
||
|
№9 - Гельсінкі — Київ обслуговування й — Одеса — перевезення туристів.
|
|
169 |
|||
|
Димитровград.
172 171
|
170 |
||||
|
Прогресивний, Регресивний, де частка характеризується молоді незначна, а значною кількістю частка людей похилого молодих людей (до 50%) віку постійно і низькою часткою збільшується, частка людей похилого віку. людей працездатного Працездатних осіб віку становить 50близько 51- 60%.Характерне 55%.Демографічний «старіння нації», вибух. Країни Азії, депопуляція. (Україна, Латинської Америки, Японія, Італія, Нова Африки. Зеландія).
175 176 |
Християнство (католицизм, православ'я, протестантизм), іслам, буддизм
|
|
Площа с.г. |
|
|
|
угідь/кількість населення.
|
|||||
|
174 |
|||||
— Львів; культури, спорту
№7 - Дунайський водний тощо), у яких Франкфурт-на-Майні, шлях; забезпечено прийом, Чикаго.
173