«Дзвони пам'яті... Біль втрачених поколінь»

Дзвони пам'яті... Біль втрачених поколіньгодина спілкування, присвячена Міжнародному дню пам'яті жертв Голокосту Селидівська ЗОШ №2 Селидівської міської ради Донецької областіПрезентацію підготувала вчитель географіїБайда Наталія Вікторівна

Зникають покоління, які пережили страхіття масових знищень, жахливу трагедію людства - Голокост. Поволі відходить страх… Пам’ять поступово заспокоюється… Натомість виникає переживання, що невдовзі все це стане «історією», тобто перестане бути безпрецедентним актом знищення мільйонів невинних людей. Молодь – повинна знати, пам’ятати ці страшні сторінки історії людства, нашої історії. Ми маємо зробити все, щоб Катастрофа не була забута, адже віра, історія, лихоліття, відродження ідуть поруч і створюють єдину картину життя…

Міжнародний день пам'яті жертв Голокосту - 27 січня27 січня у всьому світі згадують жертв найжорстокішого масового геноциду усіх часів і засвідчують прагнення до боротьби з антисемітизмом, расизмом та всіма іншими формами насилля. Це страшне і нелюдське явище, яке відбувалося в період 1933-1945-х років і що отримало назву - Голокост, що призвело до умисного винищення практично однієї третини євреїв, а також незліченної кількості представників інших нацменшин, породжене ненавистю і фанатизмом, затятим расизмом і принизливими забобонами, які панували тоді в фашистської Німеччини

Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту було запроваджено рішенням Генеральної Асамблеї ООН від 1 листопада 2005 року. Пам’ятна дата відзначається щорічно 27 січня, оскільки саме цього дня 1945 року під час Другої світової війни звільнили в’язнів найбільшого нацистського табору смерті Аушвіц - Біркенау в Освенцімі. За час існування цього концтабору в ньому загинуло, за різними оцінками, від 1,5 до 2,2 млн людей. Загалом під час Другої світової війни в концтаборах і на окупованих територіях загинуло 6 млн євреїв, з яких близько 1,5 млн – діти. В Україні під час Другої світової війни було знищено понад 60 % євреїв. Приблизно 900 тисячам, переважно з центральної та східної частин України, вдалося вчасно евакуюватися. Натомість єврейські громади Галичини, Поділля та Волині були знищені майже повністю…

27 січня 2006 року, у перший Міжнародний день пам'яті жертв Голокосту, генеральний секретар ООН Кофі Аннан сказав: "Унікальну трагедію Голокосту неможливо виправити. Спомин про нього має зберігатися з соромом і жахом доти, доки триватиме людська пам'ять". Кофі Аннан наголосив: "Пам'ять - це також запобіжник для майбутнього. Безодня, якої досягли нацистські табори смерті, починалася з ненависті, упереджень та антисемітизму. Пам'ятаючи про ці витоки, ми можемо нагадати собі, що завжди треба бути напоготові, щоби помічати попереджувальні знаки".

Чому 27 січня?27 січня 1945 року радянська Червона армія звільнила нацистський концентраційний табір смерті "Аушвіц-Біркенау". Солдати знайшли у ньому небагатьох вцілілих, залишки газових камер, тіла вбитих і попіл, залишений після спалення тіл. Лише в "Аушвіці" було вбито близько 1,1 мільйона людей, близько 90 відсотків з яких були євреями - і "Аушвіц" був лише одним з численних місць масових вбивств нацистською Німеччиною в Європі.

За підрахунками, СС і поліція з 1940 по 1945 роки депортували до табірного комплексу «Аушвіц» щонайменше 1,3 мільйона осіб. Приблизно 1,1 мільйона із цих депортованих було страчено. Найвірогідніше підрахунки кількості вбитих у табірному комплексі «Аушвіц», зокрема таборі смерті «Аушвіц- Біркінау», з 1940 по 1945 роки такі:євреї (1 095 000 депортовані до «Аушвіца», 960 000 загинули)поляки- не євреї (140 000 - 150 000 депортовані, 74 000 загинули). Роми (23 000 депортовані, 21 000 загинули)радянські військовополонені (15 000 депортовані й загинули)представники інших національностей (25 000 депортовані, 10 000 - 15 000 загинули)

Хто ініціював Голокост. Голокост був задуманий та спланований нацистсько-німецьким режимом на чолі з Адольфом Гітлером. Вони стверджували, що німецькі євреї зрадили Німеччину під час Першої світової війни та несуть відповідальність за її поразку. Нацистська ідеологія також була заснована на расистській ідеології, метою якої було усунення євреїв і інших небажаних груп з німецького суспільства. Нацисти також вважали євреїв відповідальними за економічні лиха Німеччини під час депресії кінця 1920-х — початку 1930-х років."Остаточне розв'язання єврейського питання" – термін, який нацистська влада використовувала для позначення плану знищення європейської нації. Реалізація та координація "остаточного рішення" були призначені 20 січня 1942 року на зустрічі старших офіцерів СС і урядовців Німеччини.

Як ідентифікували євреїв. Нацисти ідентифікували євреїв за звичайними записами. Вони використовували записи перепису населення, податкові декларації, списки членів синагог, парафіяльні записи (для звернених євреїв) тощо.Євреям наказали носити позначку на одягу – так звану "жовту зірку Давида". Їх виселяли з власних будинків та переселяли у гетто, де вони мали жити ізольовано від іншого населення. Також євреїв використовували як робочу силу на фабриках та виробництвах тощо.

Концтабори та табори смертіНацистська влада створювала на окупованих територіях концтабори, де ув’язнювала євреїв та інші народи. Часто розташовані в передмістях великих міст, табори були дуже наочним показником готовності нацистського режиму застосовувати насильство і терор. Ув'язнені в концентраційних таборах перебували в нелюдських умовах і піддавалися тортурам, голоду, а в деяких таборах — медичним експериментам. Перший з цих таборів був відкритий в Дахау, неподалік від Мюнхена в Баварії, в березні 1933 року. Однак тоді там ув’язнювали комуністів, соціалістів, злочинців тощо. Потім були відкриті табори у Треблінці, Освенцимі, Вестерборку тощо."Треблінка" – відомий як "табір смерті", в якому майже не було ніякої інфраструктури, крім газових камер, житлових приміщень СС і приміщень для сортування речей убитих.

Татуювання. Табір у Освенцимі був єдиною установою, де ув’язненим систематично робили татуювання з їхніми тюремними номерами, щоб полегшити їх ідентифікацію після смерті від голоду, хвороб або жорстокості в таборі. Бабин Яр. Бабин Яр став один із місць масових вбивств євреїв та місцевих жителів. Приводом для різанини послужили два вибухи, в результаті яких був зруйнований німецький штаб і центр міста. Лише 29-30 вересня 1941 року нацисти розстріляли понад 33 тисяч київських євреїв. Загальна кількість загиблих у Бабиному Яру з 1941 по 1943 рік, за різними оцінками, становить від 70 000 до 100 000 людей.

Звільнення таборів. У липні 1944 році солдатами армії СРСР був звільнений Майданек. Наприкінці січня 1945 року звільнили Освенцим, а також концентраційні табори Гросс-Розен, Заксенгаузен, Равенсбрюк, Штуттгоф і Терезієнштадт в наступні місяці. У квітні 1945 року охоронці СС відправили 20 тисяч жінок на "марш смерті" перед звільненням табору Равенсбрюк Червоною Армією 29-30 квітня 1945 року. Це був один із кількох "маршів смерті". На заході американські війська звільнили Бухенвальд, Дахау, Дора-Міттельбау, Флоссенбюрг і Маутхаузен, серед інших таборів. Кількість жертв. За інформацією Інституту національної пам’яті, у роки Другої світової війни жертвами нацистської політики, спрямованої на винищення народів та груп, які нацисти вважали неповноцінними, стали 6 мільйонів євреїв. З них 1,5 мільйона були з території сучасної України. Більша частина фактичних вбивств євреїв під час Голокосту відбувалася в таборах смерті в окупованій Польщі, переслідування євреїв, їх виселення у гетто і депортація з їхніх будинків відбувалися на очах у їх неєврейських сусідів в містах та селищах по всій Європі.

Жертви Голокосту в Європі: Польща – 2 800 000 Окуповані регіони СРСР – 1 500 000 Румунія – 425 000 Чехословаччина – 260 000 Угорщина – 200 000 Німеччина – 170 000 Литва – 130 000 Голландія – 90 000 Франція – 90 000 Латвія – 85 000 Греція – 60 000 Югославія – 50 000 Бельгія – 40 000 Австрія – 40 000 Італія – 15 000 Болгарія – 7 000 Данія, Естонія, Люксембург, Норвегія – 6 000

Періодизація Голокосту:1. 1933-1938 рр. - дискримінація євреїв у Німеччині (традиційний антисемітизм + особлива расова політика).2. 1938-1941рр. -“кришталева ніч”, реєстрація та концентрація євреїв в гетто.3. 1942-1945 рр. – тотальне знищення єврейського населення. “Остаточне вирішення єврейського питання.”

В історії людства було безліч «темних» плям, але так відверто, широкомасштабно і цинічно, суспільство ще не падало ніколи. Маніпуляції громадською свідомістю, нездорові ідеї і злочинне замовчування, які супроводжували весь цей жах, не давали тоді повною мірою усвідомити справжній стан речей, і це сумно. Однак все світове співтовариство здригнулося, коли почали відкриватися факти і підтвердження подібних злодіянь, причому в справжніх «промислових» масштабах. Ми не повинні допустити, щоб подібне ще хоч коли-небудь повторилося!

У цей день, День скорботи і пам’яті, ми приєднуємося до загальної печалі і прагнемо співчувати всьому цьому болю та втраті, ім’я якої Голокост. Її ніяк не заповнити. Вже не запобігти. Але нехай живе надія, що подібного більше ніколи не повторитися! Будемо пам’ятати...

http://surl.li/purklhttps://uinp.gov.ua/istorychnyy-kalendar/sichen/27/den-vshanuvannya-pamyati-zhertv-golokostuhttp://surl.li/purmqhttps://jmhum.org/uk/news-list/1179-zv-l-nennya-taboru-aushv-ts-b-rkenau-m-zhnarodnij-den-pam-yat-zhertv-golokostuhttps://suspilne.media/culture/99836-tabori-smerti-getto-ta-miljoni-zagiblih10-faktiv-pro-golokost/Використані джерела: