Пам‘ятка для батьків дітей з ООП

Поради батькам дітей з особливими освітніми потребами

• Дітям необхідно пояснювати, що відбувається

З одного боку, роз’яснити треба, а з іншого – треба пояснити все виважено, щоб у дитини не виникло зайвих страхів і тривог. Адже, так чи інакше, наприклад, війна буде обговорюватись вдома з більшим чи меншим рівнем тривоги. i дитина точно відчує це. i гірше, коли вона не буде мати пояснень для себе. Тоді та тривога буде відкладатись у дитини всередині. Треба пояснювати все так, як є. Що на вулиці ми можемо побачити людей з штучними кінцівками (як наслідок поранень), потрібно вчити дітей як поводитися, як спитати, як допомогти таким людям.

• Не залишайте дитину саму вдома

У дитини ще не сформована відповідальність, а увага може відволіктись на якусь забавку, і буде втрачено контроль за дiями.Взагалі небезпечно лишати дитину саму. Їй в будь-який момент може стати нудно – і тоді вона може взятись до якихось заборонених предметів чи занять.

• Щоденно займайтеся з дитиною

Старанно, своєчасно виконуйте побажання і завдання педагогів. Намагайтеся щоденно закріплювати завдання. Допомагайте дитині, але не виконуйте завдання за неї. 

Для підняття самооцінки, віри дитини в свої можливості – хваліть її за успіхи і досягнення, навіть зовсім незначні. 

Якщо дитина втомилася – дайте їй відпочити, або займіть її іншою діяльністю. Не вимагайте від дитини більше, ніж вона може.

Корисно розглядати разом з дитиною дитячі книжечки, аналізувати малюнки, визначати на них об’єкти, місце їх розташування, форму, колір та інше.

Слід також розвивати у дитини елементарні ручні уміння, користуватися олівцем, ножицями; вчити її виготовляти різні вироби; разом з нею виготовляти вироби з паперу, пластиліну, з природних матеріалів. Важливо, щоб дитина отримувала задоволення від виконаної роботи, раділа результатам своєї праці. При цьому дозувати співвідношення між допомогою дитині та мірою її самостійності: завжди мають залишатися для неї посильні завдання для самостійного виконання.

Доцільно влаштовувати домашні виставки зі зроблених дитиною виробів з паперу, з пластиліну, солоного тіста тощо.

Не соромтесь, звертайтеся за порадами до педагогів та психолога закладу освіти.

• Правильно організуйте повсякденне життя дитини

Обов'язково забезпечте дитині чіткий розпорядок дня. Складіть (краще разом з дитиною) детальний розклад, що включатиме: сон, прийом їжі, прогулянку, ігру, заняття і звичайні домашні обов'язки. Намагайтеся дотримуватися цього розкладу, незважаючи на бажання дитини постійно від нього відхилятися.

Разом з дитиною визначте систему заохочень і покарань за хорошу і погану поведінку. Домовтеся з дитиною про правила її поведінки вдома. Просіть дитину вголос промовляти ці правила.

У взаєминах з дитиною не допускайте «вседозволеності», інакше дитина буде маніпулювати Вами. Чітко визначте і обговоріть з дитиною, що можна, а що не можна робити вдома.

Не відгороджуйте дитину від обов'язків і проблем. Вирішуйте всі справи разом з нею. 

Дитина повинна знати і бачити, що кожний член родини має певні обов'язки перед родиною, виконує певні доручення. Про це потрібно розказувати дитині та залучати її до виконання елементарних доручень.

Дитина має брати посильну участь у прибиранні помешкання, приготуваннi сніданку, обіду, вечері.

Не вдавайтеся до фізичного покарання. Ваші стосунки з дитиною повинні ґрунтуватися на довірі, а не викликати страх. Дитина завжди повинна відчувати вашу допомогу і підтримку. Спільно вирішуйте труднощі, які виникають у дитини в процесі спілкування.

Будьте послідовними і постійними.

Намагайтеся завжди вести розмову спокійно і повільно. 

Не бійтеся в чомусь відмовити дитині, якщо вважаєте її вимоги надмірними.

Намагайтеся уникати постійних заборон і окриків – «перестань», «не смій», «не можна» і так далі.

Частіше розмовляйте з дитиною. Пам'ятайте, що ні телевізор, ні будь-якi  ґаджети не замінять їй вас.