Екологічна казка "Лісова школа"

                                          Екологічна казки

«Природа- найкращий вихователь»

Лісова школа

Одного разу лісові мешканці вирішили створити для своїх маленьких звірят Лісову школу.  Учителем у ній погодилася бути Мудра Сова, вихователем став Ведмідь, спортивним тренером -Прудконогий Заєць, а музичним керівником став Соловейко-співунець.

 І все було б добре, якби не одне «але». У цьому лісі звик усіма керувати  Вовчисько-нуек. Мало того, що він ображав та насміхався над лісовими жителями та їх малечею, так він ще й порядок у лісі порушував.  Біля свого будиночку  Вовчисько ніколи не прибирав. Сміття валялося  довкола його обійстя цілими велетенськими купами і вітер розносив його по всьому лісу. Коли ж у нього був поганий настрій він брав довжелезну палицю і щосили намагався збивати нею пташині гнізда в яких вже цвірінькали пташенята. Виламував на своєму шляху молоденькі деревця, які лагідно тягнулися вітами до сонечка і швидше  мріяли перерости у могутні дерева. А щоб ніхто не ласував лісовими ягодами витопкував їх своїми брудними лапами. Та ще й вовченят до школи вирішив не пускати.

Коли Сорока –поштарка на своєму хвості рознесла новину про відкриття Лісової школи, Вовчисько-неук несамовито заволав:

-Навіщо їм та наука? Нехай краще вчаться страх на свіх наводити та шкоду робити, щоб усі боялись і всі підчинялись! Не бувати школі у моєму лісі!

Почувши такі погрози від Вовчиська-неука, Дятел почав гучно стукати по стовбуру вікового дуба, скликаючи лісових мешканців на термінову нараду. Почали вони радитися.

На галявину вийшов Лісовик і промовив:

-Так більше тривати не може! Перед відкриттям школи нам необхідно навести лад у нашому лісі. Негайно потрібно провчити цього сіроманця! Перевиховати його!

Задумалися зайці:

-Як же нам переманити Вовчиська на свою сторону?

-Як зробити так, щоб він більше ніколи не шкодив лісу та його мешканцям?

Лисиця-хитрунка запропонувала:

-Нам потрібно приготувати бенкет та запросити Вовчиська і його вовченят. Але бенкет цей буде із  неприємним сюрпризом для них!

 Отож, лісові мешканці вирішили зібрати лісову толоку. Усі мешканці розділили обов’язки між собою. Одні зайнялися облаштуванням школи. А інші позбирали по всьому лісу сміття, яке розкидав Вовчисько та його неслухняна малеча і позносили все до будиночка сіроманця. Потім наготували багато смаколиків. Назбирали стиглої суниці та напекли смачних пирогів з лісовими ягодами. Ведмідь –ласун приніс липового медку бочечку. А Лісовик заварив смачного трав’яного чаю. Гостинний стіл накрили під розголим кущем червоної калини, кетяги якої стали  окрасою їх свята. Вітерець-пустун швидко розніс духмяний  запах чаю, пирогів  та липового меду по лісу.

 Вовчисько поспішив  із вовченятами і собі до столу під кущ калини. Та тільки-но вони вийшли із свого будиночку як вмить  провалилися у величузну купу сміття. Як же розлютився Вовчисько-неук! Він гарчав, шкірився на лісових мешканців, погрожував їм розправою, але вибратися із сміття було не так-то й легко. А його вовченята взагалі застрягли і не могли поворухнутись.

     Довго так тривало б, якби не Лісовик. Він підійшов до Вовчиська і запитав:

-Ну, як тобі, сподобалося, вовче,  у смітті борсатися? Будеш ще сміття розкидати по лісу?

Вовчисько загарчав:

-Це мій ліс! Де схочу там і буду сміття розкидати! І вовченят своїх цьому вчитиму!. Непотрібна мені ваша лісова школа!

Але тут вже завили його вовченята:

-Ні, нам не подобається сидіти у смітті! Ми хочемо до школи! Ми хочемо мати друзів. З ними так весело навчатися і гратися!

 Після цих слів лісова малеча вмить прийшла на допомогу вовченятам. Вони витягли їх із сміття, запропонували помити лапки у лісовому джерельці і запросили до святкового столу.

 Сумним і важким поглядом спостерігав за цим Вовчисько. Мабуть, вперше за ввесь час сіроманець зрозумів свою провину. Він почав поволі збирати сміття і відносити геть. Збирав би він його довго-предовго. Але лісові мешканці вирішили  таки допомогти Вовчиськові. І скоро від величезної купи сміття не залишилося й сліду.

 Соловейко-співунець покликав усіх до Лісової школи. Мудра Сова урочисто почала перше заняття.

А вже після уроків усі дружно сиділи під кущем калини і пригощалися смаколиками, запиваючи їх духмяним трав’яним чаєм з липовим медком.

Відтоді у лісі завжди було чисто. І всі мешканці жили в мирі та злагоді.