Екологічне свято "Неси добро у світ природи"

                           Екологічне свято «Неси добро у світ природи»

                                                           ( 2 клас)

Мета: поглибити знання дітей про багатогранність і цінність природи; розширити уявлення про вплив людини та її поведінки на навколишній світ; виховувати ціннісне ставлення до природи, як до рідної домівки, бажання зберегти її для майбутніх поколінь.

Очікувані результати: ціннісне ставлення особистості до природи; сформованість мотивів на збереження та примноження природних багатств; прагнення жити в гармонії з природою.

Методичне забезпечення: плакати «Обожнювать красу Землі навчись», «Хай служать добру твої розум і руки», «Любімо не словом, ані язиком, але ділом і правдою»; виставка фотоматеріалів художніх полотен з різними краєвидами; Червона книга України; глобус; шапочки-маски для дітей (соловей, калина, білка, сова, соняшник, дельфін, дятел, барвінок, Сонце, зернятко, мишка, змія, їжак).

Хід заходу

Класовод:Найбільшу насолоду і радість, найпалкішу любов до рідного краю викликає спілкування з природою. Шепіт голубої води, зелених дібров, спів дзвінкоголосих пташок, запах і розмаїття квітів – усе це дороге серцю, ні з чим незрівнянна краса рідного краю.

Класовод: Сьогоднішній наш захід присвячений любові, добру та красі природи, адже всі ми повинні розуміти красу природи, робити для неї добро і любити її. Розпочнемо з легенди:

Було у матері Природи три доньки. Одну з них звали Краса, другу – Доброта, третю – Любов. Дружно вони жили, доньки любили свою матір, піклувалися про неї, допомагали їй у всьому. Та якось серед них виникла суперечка: «А хто ж важливіший для нашої матері Природи? Від котрої з нас більше користі?».

• Я найважливіша, – сказала Краса, – бо я роблю нашу матір Природу прекрасною, неповторною, чарівною.
• А от і ні, це я важливіша, – сказала Доброта, – бо є люди, які не розуміють тебе, а тому часто шкодять нашій матері. Я ж роблю людей добрими до природи.
• Найважливіша я – Любов, – промовила третя сестра, – адже ваша краса і доброта нічого не варті без мене. Насамперед Природу потрібно любити. Лише тоді люди будуть робити для неї добро і розумітимуть її красу.

Звичайно, мати Природа швидко помирила дочок, пояснивши їм, що всі троє однаково потрібні їй, однаково важливі в її житті.

Герої цієї легенди допоможуть і нам це зрозуміти. Першою до нас завітала Краса.

(На дошці з’являється плакат «Обожнювать красу Землі навчись»)

Краса: Красу можна сприймати зором, слухом, а ще більше – серцем. Про красу можна розповісти словом…

Учень:
Буває часом сліпну від краси,
Спинюсь, не тямлю, що воно за диво.
Оці степи, це небо, ці ліси,
Усе так гарно, чисто, незрадливо.
Усе як є – дорога, явори,
Усе моє, все зветься України,
Така краса, висока і нетлінна,
Що хоч спинись і з Богом говори.

Краса: Про красу можна розповісти піснею…

Пісня «Зацвіла в долині»

Краса: Про красу природи можна розповісти картиною, як це роблять художники. До вашої уваги репродукції картин.

(Огляд картин)

Краса: Як бачите, кожна людина, бачить красу по-своєму. Інколи це буває так:

Сценка

До квітучого лугу прийшли два юнаки – Сергій і Матвій.

• Яка краса! Дивись, на зеленому килимі немов виткав хто рожеві, червоні, білі, блакитні квіти.
• Справді, красива трава. Сюди б корову пустити, до вечора буде двоє відер молока.
• А бджоли бринять, немов арфа.
• А вулики б сюди вивести… Меду, меду стільки б наносили.
• І є ж такі люди, що не бачать тієї краси?!

Краса: Дійсно, такі люди є. І з роками таке нерозуміння краси може обернутися великим лихом для природи. Одним із наслідків нерозуміння краси природи є славнозвісна «Червона книга», в яку занесені види рослин і тварин, що зникають з лиця Землі.

Учень:

Людино мила! людино добра!

Не рви в букети квіти.

Все, що навколо бачиш ти,

Рости повинно і цвісти.

Учень:

Дерева, друже не ламай!

Вони -  твої легені.

Змайструй шпаківню,

Посади біля хати калину.

В природу із добром іди,

 Вона тобі, як мати.

Віддячить за добро тобі

Земля теплом родинним.

Любт і бережи її,

Будь гідним її сином.

Учень:
В Червону книгу ми занесли
Світ неповторний та чудовий,
Що поступово вимирає,
Давно рятунку в нас благає.
Невже в майбутньому на світі
Не будуть зеленіти віти –
Верби, берізки, горобини
І диво-дівчинки калини.

Учень:
Невже ми більше не побачим,
Як біля річки верби плачуть,
Як розцвітають на майданах,
Високі красені каштани.
Ми всі господарі природи,
Тож збережемо її вроду!

Добро: Справді, істина ця не нова: «Краса врятує світ!». Але як і чим врятувати і зберегти красу? Відповідь на це питання, як і на багато інших, можна знайти у Біблії (Послання св. апостола Павла 6:10): «Поки маємо час, усім робімо добро…»

 (На дошку вішаємо новий плакат «Хай служать добру твої розум і руки»)

Учень:

Світ довкола – це вода.

Вона в струмочку, в океані,

У водопровідному крані,

І в морському урагані, в штормі, в хвилі.

У рослині і тварині, і в допитливій людині.

Учень:

Вода –це прекрасна рідина,

Без запаху й смаку вона.

Життя без неї неможливе.

Корисна і завжди важлива.

Оазис там, де є вода,

А де нема – пустеля дика.

• Що це з річкою?
• Вона непривітна і сумна.
• Ти ж була колись глибока,
• Швидкоплинна, світлоока!
• Чом ти стала каламутна?
• Чом плюскочуть води смутно?

Річка:

Ой, рятуйте мене, люди,

Витягайте з русла сміття,

Що кидають у воду всюди

І вкорочують життя.

Помирати рибка стала,

Так забруднена вода,

Вже купатись перестала

В каламуті дітвора.

Мохом, склом побитим

Вкрились русло, береги

Не ходять вже води пити

З мене коні та воли.

Зидихаюсь від бензину,

Масла, бруду, хоч умри,

Як почнуть свої машини

Мити в річці шофери.

Я прошу вас, люди добрі,

Не засмічуйте ви нас!

Збережіть для покоління,

Що прийде вже після вас!

Учень:

Людино! запам'ятай назавжди:

Вода – це життя на землі.

Економ і бережи її –

Ми на планеті не одні!

Наш девіз:

Неси добро у світ природи!

Учень:
Якщо людина добре серце має,
Вона іде у світ добро творить.
В її очах любов і ласка сяє,
Така людина святістю горить!

Пісня «Посмішка»

Добро: Що є доброта в природі?

Учень:

У березневий день її зрубали.

Вона, немов лебідонька стояла,

Стан обвивали шовковисті коси,

Була нам мила в спеку і морози.

У березневий день її зрубали,

Від болю затремтіла, застогнала,

Мов скошена упала при дорозі,

Весняним соком пролилися сльози.

Той сік цілющий, а вона вже мертва,

Рука не заніміла, не затерпла!

Яке жорстоке треба серце мати,

Щоб ту красу навіки зруйнувати.

Стікали додолу ще живі сльозинки,

А небо чисте – жодної хмаринки.

Весна ішла – життя всім дарувала,

А на землі берізка помирала.

Пісня – хоровод «На лугу, на лугу…»

Учень:

Берізонько, берізонько,ти мавко лісова,

Зелені твої віти вітрисько розвива.

Стоїш ти при дорозі утравах і кущах

І білі свої ноги все миєш у дощах.

Учень:

Прошу вас із берези ви соку не точіть.

Ви краще їй сестричку зелену посадіть.

Ви краще їй шпаківню поставте на гілках,

Щоб прилетів до неї друг лісу – Добрий птах.

Учень:

Я посаджу берізоньку зелену та струнку –

Нехай росте під сонечком у нашому гайку.

Прийде весна теплесенька, їй коси розплете –

Нехай мала берізонька на радість нам росте!

Учень:

Поклонімося берізці нині,

Щоб красу вона несла людині!

(Діти схиляють голови до берізки).

Учень:

Тож нехай наш девіз буде:

Нема лісу – посадіть!

Мало лісу – бережіть!

Багато лісу – не губіть!

Учень:
Природа нам – як рідний дім,
Вона усім як мати.
Щоб лад завжди був в домі тім,
Про це нам треба дбати.

Учень:
Прийде весна й покличе нас
В поля, теплом зігріті.
Та знати треба повсякчас,
Як слід й не слід чинити.

Учень:
Не рви трави товсті жмути,
Не рви в букети квіти.
Все, що навколо бачиш ти,
Рости повинно й жити!

Учень:
Не рви, не знищуй, не руйнуй –
Це заповідь для тебе:
Красу планети не зіпсуй –
Вона одна під небом.

Любов: Ніхто сьогодні не буде сперечатися, коли я скажу: «Природу потрібно любити!». А що таке любов? Святий апостол Іоанн Богослов наголошує: «Бог є любов!». Далі додає: «Діточки, – любімо не словом, ані язиком, але ділом і правдою». Як довести нам свою любов до матінки природи? Тільки добрими ділами, тільки примножуючи красу.

Учень:
Добрим світ створив Творець.
Сонце – спільний наш отець,
Земля, звичайно, – мати.
Треба їх нам зберігати!

Учень:
Бережи природу – предків заповіти,
Не засмічуй воду, землю і повітря.
Хай в душі і серці горить, як багаття,
Всі ми на планеті рідні сестри й браття!

Учень:
На землі все потрібне:
І дощик, і сніг, і вітер.
Всі живі ждуть любові
І турботи про них,
І у лагіднім слові,
І у діях твоїх!

Учень:

Ми посадимо в полі тополі,

Хай вони зростають поволі.

Учень:

Ми обсадимо школу бузками,

Прикрасимо клумбу квітками.

Учень:

Хай ростуть дерева і квіти.

Хай будуть здоровими діти!

Учень:

Дерева зростатимуть з нами,

Шелестітимуть тихо гілками.

Хай же шумить тополина.

Разом:Хай цвіте процвітає Україна!

Учень:

Вмійте природу любити,

Кожній стеблинці радіти,

Сад зелений садити,

Хай ожива вода Дніпрова,

Правічні височать дуби,

І хай полин – трава – чорнобиль

Не стане іменем біди.

Учень:

Треба, щоб в лісі для лиса і лося

Місця живого хоч трохи знайшлося.

Треба ще рибок малих і великих

В чистих – пречистих озерах і ріках,

Пташок веселих в зелених гаях.

Щоб захищали сади і поля.

Класовод: Щоб довести свою любов на ділі ми приймемо «Закони охорони природи». Але це не ті, що прийняли дорослі, і яких вони ж самі не дотримуються. Наші закони опираються на одвічну мудрість природи:

(Розповідають діти у костюмах та масках)

1. Закон співучого солов’я. Будемо оспівувати красу рідної землі як соловей!
2. Закон червоної калини. Будемо прикрашати Землю добрими справами, як калина гай!
3. Закон турботливої білочки. Будемо брати від природи лише необхідне!
4. Закон мудрої сови. Будемо спостерігати, навчатися, діяти і відповідати за свої вчинки!
5. Закон золотого соняшника. Кожна істота, яка живе на Землі, – незамінна. Вона має право на сонце, повітря і воду.
6. Закон доброго дельфіна. Будемо допомагати кожному, хто цього потребує, як дельфін у морі!
7. Закон наполегливого дятла. Будемо наполегливими і не втомливими як дятли, – і побачимо нашу землю уквітчаною і здоровою.
8. Закон вічнозеленого барвінку. Будемо завжди пам’ятати про перевагу Законів Природи над законами людськими.

Пісня « Послухай музику землі»

Класовод: А зараз утворимо екологічний ланцюжок.

(Діти стають в коло, утворюючи «екологічний ланцюжок»)

Учень:
Ось планета, яку ми звемо Земля.
А я – вербичка, зелене личко,
Яка вплітається у ниті незримі,
Що все зв’язали у коло єдине
На цій планеті, що зветься Земля.

Учень:
А я – Сонце, що день приносить,
Розчеше коси вербичці,
Яка вплітається в ниті незримі,
Що все зв’язали у коло єдине,
На цій планеті, що зветься Земля.

Учень:
А я – зернятко, яке зігріте сонцем ласкавим,
Що день приносить,
Розчеше коси зеленій вербичці,
Що росте на планеті Земля.

Учень: Я – мишка сіренька,
Яка зернятко з’їдає тихенько,
Яке зігріте сонцем ласкавим,
Що сіє життя на планеті Земля.

Учень: Я – змія повзуча,
Яка впіймає мишку сіреньку,
Яка з’їдає зернятко тихенько
На щедрій планеті, що зветься Земля.

Учень:
А я – їжачок колючий,
Який поснідає гадом повзучим,
Що гріє на сонечку тіло блискуче
На добрій планеті, що зветься Земля.

Учень:
А я – людина, завершую коло єдине,
Яке зберегти повинна,
Щоб квітло життя невпинно
На вічній планеті, що зветься Земля.

Пісня «Поглянь навколо»

Учень:
Збережімо цю землю, її вроду,
І маленьку рибку у воді.
Збережем всіх звірів у природі
І убиймо звіра у собі,
Щоб барвиста веселка сіяла,
Радість людям усім дарувала.
Усі: дорослі і малі,
Добро творімо на Землі!

 Учень:

Юні друзі, дійдемо згоди,

Станемо дружно на захист природи.

Хай у наших глибоких криницях

Буде чиста джерельна водиця.

Не забруднюйте ріки благаю –

Хай там рибка по волі гуляє.

Учень:

Бережіть у гнізді пташенятко,

Не стріляйте у нього з рогатки.

Щоб Земля була у квітах,

Бережіть природу, діти!

Учень:

Світ прекрасний навколо тебе –

Сонце ясне і синє небо,

Птахи і звірі, гори і ріки –

Нехай він буде таким навіки!

Нехай людина добро приносить -

Бо світ навколо любові просить.

Пісня «Барви рідної землі»