НВК «ЗНЗ I- III ступенів №19 – ДНЗ «Лісова казка»
Екологічний проект
Тема. Відходи – в доходи!
Проблема сміття у місті Олександрія
Кіровоградської області
Колеснік Анастасія
учениця 11 – А класу
НВК «ЗНЗ I – III ступенів № 19 –
ДНЗ «Лісова казка»
Керівник:
вчитель біології
Дмитренко
Аліна Василівна
2017р. м. Олександрія
Анотація
Проблема сортування сміття у місті Олександрія.
Дана робота була виконана ученице11-А класу НВК «ЗНЗ I – III ступенів № 19 –ДНЗ «Лісова казка» м. Олександрії Колеснік Анастасією.
- написання листів про проведення екологічної акції посадовим особам;
- написання листів – звернень в засоби масової інформації, висвітлення акції в групі «ВКонтакті»;
- викладки екологічної літератури;
- проведення екологічний виховних годин та виступ екологічних агітбригад;
- встановлено бокси з роздільного збору відходів;
- співпраця з приватним підприємством «Екосвіт Плюс» ( м. Олександрія, вул. Шевченка, б. 69. Керівник: Попова Яна Миколаївна) ;
- розклеювання листівок зі зверненням до населення не викидати сміття у навколишнє середовище.
ЗМІСТ:
I. Вступ
II. Матеріали та методи дослідження
III. Результати проведених досліджень. Огляд світового
досвіду у вирішенні проблеми
IV. Нове життя старого пластику
V. Висновки
VI. Список використаних джерел
VII. Додатки
Ніщо в природі не зникає безслідно,
крім навколишнього середовища
Л.Сухоруков
I. ВСТУП
Ознаками сучасних міст України, в тому числі і Олександрії, є забруднення побутовими відходами.
Я впевнена, якщо ми будемо продовжувати в таких темпах "вбивати” Землю, то коли-небудь не стане нічого: ні води, ні повітря, ні рослин, ні тварин. Не буде й нас, бо без всього вищезазначеного людина вижити не може. Від екологічного благополуччя залежить життя людини. Екологія – це здоров’я планети. Чи зможемо ми довго існувати на "хворій” Землі? Отже, якщо загине наша годувальниця – Земля, загинемо і ми.
II. Матеріали та методи дослідження.
В Україні нараховується 6,5 тисячі законних і близько 35 тисяч незаконних сміттєзвалищ, загальною площею 7% території, а це можна прирівняти до площі цілої Данії (понад 43 тисячі кв. км). І з кожним роком ситуація лише погіршується. За підрахунками екологів, Україна накопичила 54 млн кубометрів відходів; щороку сміттєві полігони поповнюються приблизно на 15-17 мільйонів тонн. На переробку йде лише десята частина зібраного сміття.
На сьогодні у країні є 4 сміттєспалювальних заводи: у Києві, Дніпропетровську, Харкові та окупованому Севастополі. Але працює лише київський завод "Енергія".
Сміття нікуди подіти, адже воно практично не розкладаються з часом. а при спалюванні виділяються вкрай токсичні речовини, які неможливо вивести з організму. Тому вироби з пластику повинні бути перероблені. І навіть якщо розпочати його сортувати та переробляти, величезні території родючих земель відновляться не швидше, ніж через 300 років.
У сільських населених пунктах відсутні схеми санітарної очистки, відсутні контейнери для збору твердих побутових відходів, відсутній збір та вивезення відходів. В районних центрах є одне або два санкціоновані сміттєзвалища, до яких, щоб довести відходи, необхідні кошти. Недієвий екологічний контроль щодо поводження з відходами, низька екологічна свідомість мешканців. Тому у селах люди вивозять сміття до лісу або до річки.
III. Результати проведених досліджень.
Проблема, насамперед, полягає в забрудненні вулиць сміттям, яке викидають не в спеціальні контейнери, а просто під ноги.
Мною, під керівництвом вчителя біології та екології, було проведено соціальне опитування учнів нашої школи. На меті у нас було з'ясувати, які товари в пластиковій упаковці купуються і використовуються і куди дівається упаковка. В анкетуванні взяли участь 148 сімей учнів нашої школи. Учасникам анкетування були задані наступні питання:
1. Чи купуєте ви продукти в пластиковій упаковці? Які?
2. Куди Ви діваєте пластикові пляшки після використання?
3. Якщо не викидаєте, то, як ви використовуєте пластикові пляшки? Анкетування показало, що сім'ї учнів нашої школи, купують продукти в пластиковій упаковці та в більшості випадків упаковку викидають або спалюють, а також використовують в домашньому господарстві. (Додаток 2)
Все це спонукало нас розробити проект «Відходи в доходи».
Вже два роки наш заклад співпрацює з ПП «Екосвіт Плюс». За цей час учнями зібрано 2500 пластикових пляшок загальною вагою понад 140 кг (в школі встановлено бокси з роздільного збору відходів). Частину отриманих коштів передали на благочинність, а частину - на потреби НВК. (Додаток 1)
Також була представлена виставка малюнків на тему «Чисте місто», викладки екологічної літератури, екологічні виховні заходи, та багато інших корисних справ (Додаток 3).
Також учениці нашого НВК на уроках праці виготовили екосумки з натуральних тканин, щоб відмовитися від пластикових пакетів.
Вихователі нашого НВК теж долучилися до акції. Разом з вихованцями виготовили з пластику декор для майданчиків садочка (Додаток 4).
Щороку виступи шкільної агітбригади пропагують екологічну культуру серед учнівської молоді. (Додаток 5).
Проект є постійно діючим, що дає змогу закріпити та корегувати отримані результати; не потребує значних матеріальних витрат, ґрунтується на ентузіазмі учасників.
Огляд світового досвіду у вирішенні проблеми.
Поки українці думають – куди подіти сміття, у країнах ЄС інша халепа – де його взяти. Адже на переробці сміття можна мати дуже непоганий бізнес. У розвинутих країнах перероблені відходи давно стали повноцінним продуктом міжнародної торгівлі. З вторинної сировини отримують теплову та електроенергію.
У Європі в кожній країні є спеціальні контейнери для сортування сміття. Зазвичай, розподіляють відходи на кілька основних категорій: пластик, папір, скло, органічні відходи та метал.
Величезним попитом в країнах ЄС користується вторинна сировина з переробленого пластику. З пляшок, які переробляють спочатку у гранули, виготовляють предмети домашнього побуду, корпуси побутової техніки, труби, іграшки та багато іншого.
Сортувати відходи навчають кожного німця змалечку. Повсюди встановлено контейнери для чотирьох видів сміття - пластик, папір, скло та біологічні відходи. Значна кількість пляшок, наприклад, соку або мінеральної води, підпадає під категорію Pfand – frei – такі пляшки повертають до спеціальних автоматів у торгових центрах та отримують чверть ціни назад.
Навіть сусідня Польща радикально підійшла до проблеми відходів у країні. Спеціальний закон поклав край нелегальним сміттєзвалищам, а люди почали сортувати відходи.
IV. Нове життя старого пластику
Результати досліджень наштовхнули мене на пропаганду використовувати пластикових пляшок у побуті та господарстві.
Що можна зробити з пластикових пляшок: дешеві ємності для води, совок для сипучих речовин, одяг із пляшок, рятувальне коло, рупор (обрізавши дно), термос, рукомийник. Самий корисний приклад, найбільше економічно вигідний!!! - використання як дорожня розмітка яскраво пофарбованих порожніх пляшок під час дорожніх робіт.
Навіть компанія Nike в тренді. Для ФК Барселона вони постачають комплекти форми виготовлені із перероблюваного поліестеру. Вперше цей матеріал використовується для виготовлення і футболок, і шортів. На виробництво кожного комплекту форми йде 13 пластикових пляшок. Дана технологія дозволяє з користю утилізувати до 100 мільйонів пластикової тари, яка викидається в сміттєві відходи.
Нещодавно у Львові з’явився цікавий екопроект – Zelenew. Їх команда зібрала понад 84 тис грн на впровадження технології переробки пластику на побутові та дизайнерські речі. Дизайнер Іван Нестеренко переробляє використаний пластик у дизайнерські речі. За технологією голландського дизайнера Дейва Хакенса, він його плавить. Розігрітий пластик за допомогою спеціальних форм можна легко перетворити на практичні речі для домашнього побуту і благоустрою: декор, світильники, оригінальні меблі, контейнери для зберігання та сортування, покриття для поверхонь та багато корисних речей для дому (Додаток 6).
В'язання з поліетиленових пакетів - чудовий спосіб створювати корисні у побуті речі і красиві жіночі аксесуари !
Також з непотребу можна зробити цікаві, гарні та корисні речі, що знадобляться у господарстві та можуть стати оригінальним подарунком або прикрасою для оселі.
V. Висновок.
Аби вийти з екологічної катастрофи, Україні потрібні інвестори. На законодавчому рівні необхідно обмежити обіг одноразових пластикових товарів – зокрема, пакетів та пластикових пляшок, що зменшить їх кількість та стимулюватиме збільшення кількості більш екологічних товарів.
А за 1-2 роки при наявності інвестора в Україні можливо збудувати сміттєпереробні заводи та сміттєсортувальні лінії.
Для вирішення проблеми пропоную: встановити більше контейнерів для збору сміття у місцях великого скупчення людей; виявляти стихійні смітники та добиватися від організацій, відповідальних за їх прибирання, виконання своїх обов’язків; провести роботу з підвищення екологічної культури серед учнів нашої школи та жителів міста, пропагуючи необхідність викидання сміття лише у відповідні збірники сміття.
VI. Джерела інформації
1. Звалище. Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії // http://uk.wikipedia.org/wiki/Звалище
2. Екологічні проблеми забруднення в Україні: смітники. Сайт «Освіта. UA» // http://osvita.ua/vnz/reports/ecology/21417/
3. Проблема сміття. Сайт «Екологія життя»// http://www.eco-live.com.ua/content/problema-sm%D1%96ttya
4. Утилизация мусора в разных странах. Сайт «Гранік» // http://granik.zp.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=134&Itemid=153
5. Переработка мусора в мире. Сайт «DAYPIE. Это интересно!»
6. Сміття завойовує світ. Сайт «В гармонии с природой!» // http://www.rav.com.ua/ua/useful_know/clauses/world_trash/trash_world_ua
7. Утилизация мусора. Сайт «SMART CITY. Технологи умного города» // http://smartcityclub.com.ua/rechenie-dlya-goroda/utilizaciya-musora/opisanie-utilizaciyi-musora.html
8. Кацура О.В. Отарашвили З.О. Екологічний виклик: чи виживе людство. - М.: МОЗ Прес, 2005. - 80 с.
9. Розанов Л.Л. Геоекологія. - М.: Вентана-Граф, 2006. - 320 с.
10. http://navro.org/scho-mozhna-zrobyty-z-plastykovyh-plyashok/
VII. Додатки
1.
2.
3.
4.
5.
6.