Екологічний захід."Зимуючі птахи"

Екологічний захід. Зимуючі птахи.

 

 

 

МЕТА: розширити і закріпити знання про птахів, про їхню поведінку і спосіб життя, роль і

               місце у природі, значення у житті людини; розвивати допитливість, спостережливість,

              інтерес до пташиного світу; учити замислюватися над наслідками своїх дій, навчити 

              правил поведінки в природі; виховувати у школярів бережливе ставлення до пернатих    

              друзів,  бажання допомогти їм узимку.

Обладнання: картинки птахів, малюнки, годівниці.

                                                              

ХІД ЗАХОДУ.

 

       Ведучий. Птахи! Їх можна побачити і почути скрізь: у парках, скверах, садах, лісах, на полях, біля водойм, у містах і селах або просто на вулиці.

      Ведуча. Птахи – це пісня і політ! Це голоси наших лісів, полів, гір та пустель. Їхні пісні звучать на Землі цілий рік. Їхні голоси ми чуємо вдень і вночі.

      Ведучий. Птахи – діти повітря, підкорювачі повітряного океану. Вони можуть піднятися вище гір і хмар, перелетіти пустелю, море, океан.

       Ведуча. Птахи – діти веселки. Пір’я їх переливається всіма кольорами веселки. Вони несуть радість людям.

        Ведуча. Птахи – частина природи, без них її краса булав б неповною.

        Ведуча. Птахи – вірні наші помічники, захисники лісів, полів, садів від шкідників та гризунів.

        Ведучий. Тому їх треба берегти і охороняти. Про них треба піклуватися і допомогати у скрутні хвилини.

         Ведуча. Зима – найскладніший період у житті птахів. Не так холод, як голод дуже дошкуляє тим, що залишилися зимувати з нами. Давайте допоможемо їм, підтримаємо їх!

         Ведучий. До нас сьогодні завітали гості. Це птахи, які залишились у нас зимувати.

          Учень. Гуляють білі сніговиці,

                       Тріщить мороз. Гудуть вітри.

                       Сидять зажурені синиці,

                        І повзики і снігурі...

                       Зима... Зима. Не те, що влітку –

                       Біліє далеч снігова,

                       І на малесеньку чечітку

                       Колючий острах навіва.

                       Дзьобатий дятел працьовито

                       У кору стука – не дріма.

                       Але тепер йому не літо –

                       Кругом зима, кругом зима!

                       А сніг лежить, а вітер злиться.

                       І навіть щиглик на біду,

                       Хоч звичка в нього – бадьориться,

                       Притих під кущиком в саду.

                       Сніжинки білі – не комахи,

                       А ковдра біла – не тепло.

                        І повели розмову птахи

                        Про те, що буде, що було.

Ведуча. Давайте послухаємо, що цікавого вони нам розкажуть. Перший наш гість – Синичка. А тепер, Синичко, розкажи, як тобі живеться.

Синичка.

Скільки тут пташок співало,

Веселилося щодня.

Коли сонце пригрівало

І літала комашня,

Кожний кущик, кожну гілку

Обсідали залюбки,

Щоб не шкодили ніскільки

Їм зажерливі жуки.

Сили в крильцях не жаліла

Кожна пташка – ой, люлі!

І комах, і гусінь їла

На зеленому гіллі.

Я дона тоді, бувало,

Не хвалюся задарма,

За добу комах з’їдала,

Скільки важила сама.

А тепер кругом зима -

Ні комашечки нема.

( Розповідь про Синичку.)( „ Колосок” №      ).

Ведучий. Другий наш гість вам усім добре знайомий. Хто це? Здогадайтесь?

Дятел.

Ой було, було, було –

Всюди зелено було.

Хто працює, а не спить,

Досхочу міг їсти й пить.

Пробудився на зорі –

Застрибав по корі,

Де сховався жучок,

Короїд – черв’ячок..

Лиш прицілився – стук - стук!

І вже в дзьобі жук.

Деревце не одне

Звеселяло гучне:

Стук – стук – сук!

Стук – стук – стук!

То личинка, то жук,

А тепер кругом зима,

Їжі доброї нема!

( Розповідь про дятла).( Див. Дітям про тварин с. 43.)

Ведуча. Наступного ми теж часто зустрічаємо. Хто це? Здогадайтесь!.

Снігур.

Рід наш, друзі, не з добра

Взяв наймення снігура.

Крихти їжі на бігу

Ми шукаємо в снігу.

Та бува не завжди:

Не знайшов – то й таку сиди.

Тільки як же нам сидіть –

Ще примерзнемо, глядіть,

До водиці, до землі –

Ми ж малі, малі, малі!

Краще стриб – стриб – стриб!-

Зерно десь знайшли б!

( Розповідь про снігура. )

Ведучий. І веселий, безтурботний пустун тут з’явився.

Горобчик.

В зимові дні на стовпчиках,

На вітах, на дахах

Сидять собі горобчики

У сірих піджаках

Сидіти їм під стріхами,

Чекати б їм тепла;

Та жаль, що всюди віхола

Поживу замела.

Сніги мов білі килими,

І долі ні зерна.

Ви хліба накришили б нам,

Посипали пшона.

Горобчики наїлися

І наче у теплінь

Всі радо розлетілися,

Цвірінь – цвірінь – цвірінь.

( Розповідь про горобців).

Ведуча. А ось до нас завітали Ворона І Сорока.

Сорока.

І мене діти взимку біля годівниць бачать.

Строката сорока

В садку білобока,

Веселої вдачі,

Навприсядки скаче.

Де, Вороно – Каркароно,

Ти була?

Що, Вороно – Каркароно,

Принесла?

Ворона.

Я проснулась,

Стрепенулась

І кар – кар!

На воронячий зібралась я базар.

Рано – рано

Прилетіла до струмка,

На городі проковтнула черв’яка.

Покружляла, покружляла

Я вгорі.

Горобців порозганяла у дворі.

Сорока.

Стріла півня –

Розбишаку – пісняра-

І чкурнула,

Дременула із двора.

Ворона. Неправда, Сороко! Зовсім не тому я поспішала, що від півня втікала. Я до дітей хотіла встигнути, розпитати, що вони до зими для птахів готують

( Діти розповідають про годівнички, які вони зробили, про той корм, який можна класти у годівниці для пташок взимку.)(„ Колосок” №1, 2007 ).

Учень.

Що то годівничка!

Це маленький стіл для пташок,

А на ньому різні страви.

Горобці! Синички! Гави!

Прилітайте на обід!

У їдальні вільний вхід.

Ведучий. Уважно прислухайся до зими: застигла земля, зупинилася річка, завмерли дерева. Холодна красуня зачарувала весь світ, приспала його до весни. Казковий сон – природи! Та є у нього й інша сторона – зима не тільки красива, але й холодна і голодна пора року. І про це нам нагадують голоси змерзлих пташок. Як ви вважаєте, чи можемо ми їм допомогти?

 

Учень.

Поспіши, дитино мила,

Глянь на світ вокруг:

Все зима снігом покрила –

І поля і луг.

Ні зігрітись у промінню,

Ні знайти зерна,

Ось лежить там на камінню

Пташка не жива.

А тут друга прилетіла,

Жалібно квилить.

Поможи, дитино мила,

Сю зиму прожить.

Обережно, о дитятко,

Стіл щодня змети –

І кришини перед хатку

Пташці принеси.

Вчитель. Тож давайте допоможемо нашим пернатим друзям – організуємо трудову справу „ Зимові їдальні”.

Ведуча. А зараз побачимо, які ви вмільці. Проведемо конкурси.

Конкурс. „ Зимуючі птахи в піснях”.

Вчитель. Відомо, що українці славляться своїми піснями. Значне місце у народних піснях приділяють птахам. Тому ваше завдання полягає в тому, щоб  якомога більше виконати уривків з пісень в яких згадується про птахів.

Конкурс.” На пташиному базарі”.

Вчитель. Мабуть, усі ви буваєте на базарі, але побувати на пташиному базарі вам не доводилося. Через те ми спробуємо організувати свій пташиний базар.

Завдання. На малюнках вам будуть показані птахи, яких ви повинні будете назвати.

Вчитель .Красиві птахи на малюнках. Їм би пам’ятники ставити. Багатьом з них уже і споруджено. У США – горобцю, Італії ( Римі) – гусям, Франції – голубам,

Японії – лебедю.

     А ще птахи мають свої свята. Так, 26 березня наша країна щорічно визначає День птахів. 22 березня в народі відзначають свято Сороки. У цей день із тіста печуть жайворонків та пригощають ними друзів і знайомих.12 листопада, на Зіновія, свято – синичок. Багато птахів стали символами у народі. Серед них ті, що зимують у нашій місцевості. Ось наприклад: лебідь – символ вірності й любові; ворона і сорока – мудрості; голуб - миру.

Ведуча. А що ви  знаєте про птахів  покаже наступний конкурс.

Конкурс. „Все про птахів”.

Вчитель. Запитання.(  Див. Додаток1 )

Ведуча. А все -  таки наші учасники молодці: знають все про птахів – вони начитані, розумні.

Вчитель. Цікаві були запитання!  Чи не так? Хочеться їх ще продовжити цікавинками.

•          Найбільш морозостійкі серед птахів – качки і гуси. Вони витримують температуру до – 110 С.
•          Найбільший птах у нашій країні – лебідь. Його вага сягає 12-16 кг.

Лебеді уміють ще й високо літати. Пілот одного з літаків повідомив, що спостерігав на висоті 8230 метрів зграю лебедів – крикунів, які злетіли з моря на таку висоту, щоб у польоті їм не заважали ураганні вітри.

•          А найповільніше літають – горобці -30 км/год.
•          Чорний крячок, постійно літаючи над морем, проводить у повітрі 3-4 роки, не сідаючи ні на воду, ні на сушу.
•          Синичка за добу з’їдає стільки комашок, скільки важить сама.
•          На кожну людину припадає по 25 пташок.
•          У період годування пташенят пара великих синиць приносить не менше 10000 комах.

Конкурс „ Ці птахи...”

Ведучий. Цей конкурс потребує вашої уваги, спостережливості. Ви повинні відгадати птаха за описаними ознаками.

( Див. Додаток 2)

Конкурс „ Відгадай, хто я?”

Ведучий. А зараз уявіть себе на бал – маскараді. Кругом гамірно, грає музика, гості все прибувають і прибувають. Усі в масках. Це надає їм таємничості!.

Спробуйте впізнати наших гостей - птахів.

Ведуча. За допомогою міміки, жестів і звуків, тобто „пташиної мови”, зобразіть якомога більше птахів.

Конкурс „ Пташина їдальня”

Ведучий .Скільки гостей сьогодні на нашому балу. За українським звичаєм, гостей потрібно частувати. Давайте ми їх запросимо до нашої „ Пташиної їдальні”, а учасники команд допоможуть скласти нам „ меню”.

Завдання. Складіть якомога ширше „ меню” для зимуючих птахів.

Вчитель. Діти, а що ми можемо на прощання пообіцяти птахам?

1. Ми друзі і вірні і щирі,

Бо ми бережем повсякчас

Пташок, що літають у вирій

І тих, що зимують у нас.

2.   Зустрінуться в рідному краї

       З ключем журавлиним вгорі

    Синичок та щигликів зграї,

   І сонце всміхнеться мені.

     3.    У кору застукає дятел

            Сигналом робочого дня

            І знову почне працювати

             Корисне мале пташеня.

4. Жуки і комахи хай чують,

     Що договір маєм з цих пір

              З пташками, які в нас зимують,

          На дружбу, на пісню, на мир.

І лапкою навіть синиця

Приклала печатку сама

        Даремно хурделиця злиться,

                                                   Даремно лютує зима!

    5. Ніколи не зробимо шкоди

        Ми пташці у ріднім краю.

        Нехай звеселяють природу –

        Співають для нас у гаю.