ЕКОНОМІКО-ГЕОГРАФІЧНЕ ПОЛОЖЕННЯ АЗІЇ

ЕКОНОМІКО-ГЕОГРАФІЧНЕ ПОЛОЖЕННЯ АЗІЇПідручник з Географії (рівень стандарту). 10 клас. Бойко - Нова програма

Пригадайте, які цивілізації та держави стародавнього світу існували в Азії.• Назвіть відомі вам сучасні держави, що розташовані в Азії.

ЕКОНОМІКО-ГЕОГРАФІЧНЕ РОЗТАШУВАННЯ.  Азія — найбільший за площею території та кількістю населення регіон світу (займає 30 % площі суходолу, там 80 % Євразії). На азійських теренах зародилися перші в історії людства хліборобські цивілізації, державні утворення, потужні релігії, які стали світовими. Завдячуючи геніальним азійським ученим і дослідникам було винайдено систему числення, що використовується й нині, різноманітні системи письма, порох, шовк, методи гончарства й витопу металів, штучного зрошення, пізнано закономірності руху зірок, здійснено селекцію багатьох сільськогосподарських культур та одомашнення тварин. 

 В Азії розташовані здебільшого країни, що розвиваються, для яких характерна разюча контрастність: це і казково багаті арабські нафтовидобувні монархії, і найбідніші країни світу. Окремо стоїть Японія — одна з провідних країн сучасного світу. У повний голос заявляє про себе головний азійський «дракон» — Китай. 

На її неозорих просторах розташовані найвища і найнижча точки суходолу планети — г. Джомолунгма (8 850 м) і рівень Мертвого моря (— 400 м). Між її крайніми північною та південною точками простяглися усі кліматичні пояси і є всі різновиди природних зон Північної півкулі та вертикальної поясності. Багатоводні річки мають найбільший у світі гідропотенціал, найбільше (Каспійське море) і найглибше (Байкал) озера світу розташовані також в Азії.

Зрештою, цей регіон містить у своїх надрах найбільші в світі поклади мінеральних ресурсів. В Азії проживає понад 60 % населення Землі. Це надає особливої значущості не тільки демографічним, а й суспільно-економічним та політичним процесам, що там відбуваються.

У науці увесь складний багатоликий азійський світ називають Схід, на відміну від Заходу, до якого відносять Європу й Америку. Поєднання таких рис визначає суспільно-географічні особливості Азії.

Особливостями географічного розташування країн Азії є: а) приморське розташування більшості з них, що сприятливо впливає на господарство; б) у багатьох випадках державні кордони пролягають важкодоступними природними рубежами (гори, пустелі, джунглі, річки), що стає на заваді налагодженню інтенсивних внутрішньорегіональних зв’язків; в) для окремих держав є характерними глибинне положення і велика віддаленість від торговельних шляхів і ринків збуту продукції.

За такої різноманітності геопростору в Азії склалось і велике різноманіття етносів, культур та цивілізацій. Серед історичних подій, що позначились на суспільно-географічних процесах цього регіону, найважливішим є такі:• саме в Азії виникли перші світові цивілізації — на Близькому та Середньому Сході, у долинах великих річок Східної Азії, на Індо-Гангській низовині та ін.;• саме в Азії з’явилися основні світові релігії — буддизм, християнство, іслам;• саме в Азії сформувалися перші відомі в історії держави.

В Азії розрізняють низку субрегіонів Західна Азія (країни Середнього Сходу та Кавказу) : Туреччина, Ізраїль, Ірак, Іран, Афганістан, Оман, Кувейт, Катар, Саудівська Аравія, Об’єднані Арабські Емірати, Йорданія, Ліван, Сирія, Палестина, Грузія, Вірменія, Азербайджан та ін.

Центральна Азія: Казахстан, Таджикистан, Туркменистан, Узбекистан, Киргизстан

Південна Азія:Індія, Пакистан, Бангладеш, Непал, Шрі-Ланка, Мальдівські Острови та ін.

Південно-Східна Азія: Індонезія, Лаос, Малайзія, М’янма, Філіппіни, Сінгапур, Таїланд, В’єтнам та ін.

Східна Азія: Китай, Монголія, Корейська Народно-Демократична Республіка (КНДР), Республіка Корея, Японія

В Азії виникли найдавніші цивілізації, в яких сформувалися перші державні утворення. Так, від кінця ІІІ до середини ІІ тисячоліть до н. е. у межиріччі Тигру та Євфрату (Месопотамія), на Середньому Сході, як і в долині Нілу в Африці, склалися стародавні осередки рільництва і культури, носії якої розвинулись у суспільства, що створили перші у світі держави.

Усередині ІІ тисячоліття до н. е. осередок рільницької цивілізації виник на Індо-Гангській низовині. Водночас такий самий осередок культури і державності виник на Сході Азії в долині Хуанхе. Знання і навички з Месопотамії та Єгипту поширилися по всіх заселених землях уздовж берегів Середземного моря та долинами Середнього Сходу.

На Сході ж Азії численні державні утворення, що виникли на рівнині між Хуанхе і Янцзи, зрештою, склались у Китайську державу-цивілізацію, культурний вплив якої поширився на Центральну Азію, Корею, Японію та південь Євразії.

Китайська держава-цивілізація існує вже більш як 4 тис. років, Японська — майже 2, Ірану так само — понад 2 тис. років.

В Азії продовж тисячоліть виникали, набирали сили і згодом зникали могутні держави та імперії. В центральній частині Середнього Сходу (територія нинішнього Ірану) та на півдні Центральної Азії в середині І тисячоліття до н. е. виникла Перська імперія, яка вела загарбницькі захоплення територій у Середземномор’ї, доки не була зупинена героїчним опором греків. 

Велика потуга державотворення в Західній Азії пов’язана також із поширенням ісламу. Від початку VII ст. Арабська держава, що виникла на Аравійському півострові, перетворилася на теократичну світову імперію (халіфат), у межах якої після завойовницьких походів опинилися країни Середнього Сходу, Єгипет і вся Північна Африка, а столицею став Багдад.

Політичне керівництво ісламським світом в середні віки перебрали на себе турки, а їхнім найвизначнішим державним утворенням стала Османська імперія. Протягом XIV—XVI ст. турки-османи, які прийшли із Центральної Азії, утвердилися на Анатолійському півострові, захопили Балкани і Грецію, Східне Середземномор’я, Північну Африку, контролювали Кримське ханство.

Трав’янистий степ Азії — від Жовтого моря до півдня Східної Європи — був батьківщиною народів-вершників, які групувалися в племена, а згодом — в орди. Вони мали економіку пасовищного тваринництва. Їхні владність і організаторський хист сприяли створенню «степових імперій» — великих за площею держав на федеративній основі. Хвилями прокочувалися орди степовими просторами. Гуни (кінець І ст. до н. е.) прикаспійсько-причорноморськими степами пройшли аж за Карпати, змусивши рахуватися з ними Візантію і Рим.

Наймогутніші степові імперії змогли створити монголи. На початку ХІІІ ст. племінний хан Темучин після винищення своїх супротивників став Чингізханом, згуртував і підняв монголоїдні племена Центральної Азії на завоювання світу. За короткий час степи й пустелі Азії від Жовтого до Каспійського і Чорного морів були під копитами монгольських коней. 

З розвитком цивілізації в Азії виникали і зникали держави та імперії, але незмінним залишався прогрес у розвитку культури та господарства. У XVI ст. економічний потенціал регіону, насамперед завдяки цивілізаційному поступу культури й господарства Китаю, Індії та країн мусульманського світу, був відповідним із масштабами господарства країн Європи. До того часу вже декілька століть на континенті існувала мережа комунікацій Великого шовкового шляху, яким каравани з товарами з Китаю йшли через Центральну Азію на Середній Схід, до Індії, берегів Середземного та Чорного морів.

У XVI ст. європейські мореплавці відкрили морські шляхи до Азії. Європейці, використовуючи свої переваги у військовій техніці, мореплавстві та промислових технологіях, впродовж XVI — XVIII ст. створили великі колоніальні імперії. Першою в цьому була Португалія, згодом — Голландія, Велика Британія, Франція. Російська імперія рухалася на схід до Тихого океану, колонізуючи Сибір, а згодом на південь, колонізуючи Центральну Азію.

ЗАРОДЖЕННЯ СВІТОВИХ РЕЛІГІЙ. В Азії зародилися основні світові релігії, вчення та філософські засади яких стали духовною основою найвідоміших сучасних цивілізацій.

У Східному Середземномор’ї виникло християнство, що згодом поширилося на всі регіони світу. Рік народження Ісуса Христа встановлено як перший рік християнського літочислення, яке прийняте в усьому світі. Святинями християнства стали місця, пов’язані із земним життєвим шляхом Христа в азійських містах Єрусалимі, Назареті (нині Держава Ізраїль), Віфлеємі (Палестина, частково визнана держава) та ін.

З Аравійського півострова ширився іслам (мусульманство) — релігія, особливо поширена на Середньому Сході, у Центральній, Південній і Південно-Східній Азії, Північній Африці. Учення ісламу (підкорення владі Аллаха, тобто Бога) проголосив після видіння пророк Магомет (570—632). Після проповідних учень про всемогутність Аллаха і підґрунтя віри він був вимушений тимчасово покинути Мекку і піти в 622 р. у місто пророка Медину (Саудівська Аравія). Цей рік згодом був прийнятий як перший рік мусульманського літочислення. Святі місця у цих містах та Іраку є святинями мусульманства.

Буддизм — найстаріша світова релігія, що виникла в Індії. Засновник учення — Гаутама Будда («Просвітлений», 560—483 до н. е.) провістив засади духовного життя, яке давало змогу просвітленим вірянам у спосіб праведної поведінки після згасання життя входити до нірвани (стан спокою). Численні учні й мільйони послідовників поширили буддизм на всю Південну, Східну, Південно-Східну та частину Центральної Азії. Святим місцем буддистів є місто Бодх-Гая (Індія), в якому з ІІІ ст. до н. е. існує храм на місці, де під деревом пізнання (Бодхі) на Будду зійшло просвітлення.

На межі ХХ—ХХІ ст. потужний інтелектуальний, людський і ресурсний потенціал Азії відродився. Основні можливості подальшого розвитку країн регіону — використання величезних трудових ресурсів, частина яких має високий рівень освіти й наукової підготовки, та багатих природних ресурсів.

У європейській поезії свого часу була крилатою фраза: «Захід є Захід, а Схід є Схід! І не зійтись їм повік...». Чи змінилася ситуація у ХХІ ст. в добу глобалізації?