Експерименти в домашніх умовах
Недостатній рівень матеріально-технічного забезпечення кабінетів багато років змушував українських педагогів проявляти дива вигадливості: вчителі проводили експериментальні роботи, маючи в розпорядженні підручні засоби та недорогі аналоги вимірювальних приладів. В умовах дистанційного навчання цей вимушений досвід несподівано став перевагою: вчителі проводять досліди «з нічого» у домашніх умовах так само, як раніше проводили їх у шкільних кабінетах.
Якщо ви теж із таких умільців — подбайте про якісне інструктування та попередньо надайте учням вичерпний перелік обладнання, що знадобиться для досліду. Інструкції можуть бути текстовими, з посиланням на аналогічні досліди чи у формі відео, відзнятого вчителем.
Для проведення роботи учневі залишиться поставити дослід з іншими кількісними показниками, провести відповідні розрахунки і зробити висновки. Щоб переконатися, що всі учні виконували завдання самостійно, попросіть їх надіслати фото- чи відеозвіт.
Приклад: лабораторна робота з вимірювання довжини світлової хвилі в 11-му класі.
У навчальній лабораторії для цього досліду необхідно мати дифракційну ґратку та спеціальний прилад з визначення довжини світлової хвилі. А в домашніх умовах дифракційну ґратку можна з легкістю замінити СD-диском. Додайте сюди направлене джерело світла (наприклад, лазери зеленого та червоного кольорів і поліхромний ліхтарик), звичайний білий аркуш паперу та лінійку.
Якщо направити на диск почергово зелений, червоний лазер і ліхтарик, отримаємо різні дифракційні картини — чергування яскравих світлових плям (максимумів). Оскільки крок між доріжками ≈1,5 мкм, за відстанями від диска до екрана та між максимумами різних порядків визначимо довжину світлової хвилі λ для кожного з джерел. А потім залишиться порівняти ці значення з табличними для заданого кольору хвилі.