Елементарна розумова діяльність тварин

Елементарна розумова діяльність тварин

Найхарактерніша особливість прояву розумової діяльності тварин: є здатність встановлювати зв'язки між предметами і використовувати їх у нових ситуаціях. Розумова діяльність притаманна тваринам з добре розвиненою нервовою системою: серед безхребетних це головоногі молюски, а серед хребетних -рептилії, птахи й ссавці.

- здатність тварини встановлювати зв'язки між предметами та явищами зовнішнього світу й використовувати їх у новій для неї ситуації для побудови пристосувального поведінкового акту. РОЗУМОВА ДІЯЛЬНІСТЬ

1. Екстраполяція - здатність правильно передбачати хід якої-небудь події завдяки встановленню найпростіших зв'язків між явищами зовнішнього середовища. Приклад. Під час полювання в полі пойнтер виявив молодого тетерука та почав його переслідувати. Птах швидко зник у густих кущах. Собака ж оббіг кущі й зупинився точно навпроти того місця, звідки мав вискочити тетерук. Собака вловив напрямок руху птаха. Ознаки розумової діяльності тварин

2. використання готових або виготовлених ними знарядь. Приклад. На Галапагоських островах живуть невеликі птахи - дятлові в'юрки. Живляться вони комахами, яких витягують зі шпаринок у стовбурі дерева за допомогою маленьких гілочок або кактусових голок. Ознаки розумової діяльності тварин

3. здатність тварин до спілкування за допомогою змістовних сигналів, якими кодуються чи позначаються предмети середовища. Ознаки розумової діяльності тварин

шимпанзе, орангутани й горили в неволі можуть вивчити мову жестів, за допомогою якої вони на певному рівні можуть спілкуватися з людьми. Деякі з цих людиноподібних мавп засвоїли великий репертуар «слів»: один шимпанзе застосовував 130, а горила - 600. Американські вчені, які вивчали комунікації дельфінів, зробили висновок, що в кожного дельфіна є ім'я, на яке він відгукується, коли до нього звертаються родичі.

Стратегія конфліктів (стратегія конкуренції, агоністична поведінка) -сукупність різноманітних форм поведінки, пов’язаних із агресією між особинами одного виду. Ця стратегія поєднує бійки, оборону, втечу, завмирання, переслідування, тобто прояви, основою яких є агресія з однієї сторони і реакцією на цю агресію - з протилежної. Руховими реакціями, що супроводжують таку поведінку, можуть бути удари лапами, крилами, вертикальні стійки, що роблять тварину більшою, настовбурчення пір’я чи шерсті тощо. Агоністичною є поведінка глушеців чи тетеруків на токовищах, перевертання слабкіших хом’яків на спину, «боксування» кенгуру. Основні види стратегії поведінки тварин

Стратегія конфліктів

сукупність різноманітних форм поведінки, пов’язаних із поєднанням і взаємодією двох чи більше особин для виконання якогось завдання. Найчастіше тварини співпрацюють під час захисту від хижаків, утамування голоду,догляду за молодняком, подолання перешкод тощо. Стратегія співпраці

- сукупність різноманітних форм поведінки особин, що сприяє підвищенню пристосованості інших особин за рахунок зниження власної пристосованості. Стратегія жертовності

- сукупність різноманітних форм поведінки особин, що підвищує власну пристосованість особин за рахунок зниження пристосованості інших особин. Стратегія виживання