Енергозберігаючі технології у побуті

Про матеріал

Олеярник Олександр Вікторович – вчитель фізики та астрономії загальноосвітньої школи № 33 Краматорської міської ради, Донецької області Мета : розглянуто основні енергозберігаючі технології, які широко використовуються у побуті, проведено розрахунок за умови впровадження ресурсозберігаючої технології (утеплення) на прикладі двокімнатної квартири у м. Краматорськ. Дана розробка знайомить учнів з основами енергозберігаючих те-хнологій, вчить розраховувати енергозбереження, виховує бережливе ставлення до ресурсів та їхньої економії, виховує любов до природи

Перегляд файлу

Олеярник Олександр Вікторович – вчитель фізики та астрономії загальноосвітньої школи № 33 Краматорської міської ради, Донецької області

Мета : розглянуто основні енергозберігаючі технології, які широко використовуються у побуті, проведено розрахунок за умови впровадження ресурсозберігаючої технології (утеплення) на прикладі двокімнатної квартири у м. Краматорськ.

Дана розробка знайомить учнів з основами енергозберігаючих технологій, вчить розраховувати енергозбереження, виховує бережливе ставлення до ресурсів та їхньої економії, виховує любов до природи

Енергозберігаючі технології у побуті

Актуальність обраної теми: обрана тема стала об’єктом дослідження, тому що сьогодні енергозбереження є одним з пріоритетних напрямків не тільки на державному рівні, а й на рівні кожної окремо взятої родини. Це пов'язано з дефіцитом основних енергоресурсів, зростаючої вартістю їх видобутку, а також з глобальними екологічними проблемами.

Мета: розширення знань про енергозбереження для подальшого їх використання в цілях економії бюджету та енергоресурсів.

Завдання: розглянути види енергозберігаючих технологій, прорахувати економію, застосовувати подані знання на практиці.

Хід роботи

Енергозбереження - це зменшення споживання енергії за рахунок використання меншої кількості енергетичних послуг[1].

Одним із дієвих способів зменшити вплив людини на природу є збільшення ефективності використання енергії - енергозберігаючі технології. Це є однією з найсерйозніших завдань XXI століття[2].

На сьогодні енергозбереження займає одну з ключових позицій у розвитку та економіці ринків споживчих послуг і матеріалів. Застосування енергозберігаючих матеріалів є практичною гарантією скорочення витрат на

експлуатацію та обслуговування будь-яких об'єктів, які раніше вимагали великих матеріальних витрат на енергообслуговування, в тому числі з теплоенергетики.

Підвищення енергоефективності у виробництві, у побуті і в сфері ЖКГ, вимагає добре продуманого і чіткого визначення конкретних цілей і методів їх досягнення, які можуть стати основою програми енергозбереження. Практична реалізація такої програми у великій мірі може знайти опору в прямій матеріальній вигоді між суб'єктами відносин. Порівняльні характеристики енергозберігаючих матеріалів дозволяють робити оптимальний вибір з урахуванням необхідних властивостей і якостей при плануванні робіт з підвищення рівня енергозбереження об'єктів[3].

Питанням енергозбереження активно займалися та цікавилися ще на початку 70-х років минулого століття, коли енергетична криза набула вищого ступеню свого розвитку. Г. А. Соколовська визначає ресурсозбереження як «процес раціоналізації використання всіх видів ресурсів на базі інтенсифікації виробництва». На думку Е. В. Матарас і Л. В. Олехнович [5], "енергозбереження означає перехід до енергоефективних технологій в усіх галузях економіки, включаючи паливно-енергетичний комплекс, і, передусім, енергоємні галузі, а також комунально-побутовий сектор". . З позиції Б. В. Копєйкіна і Е. А. Смирнова енергозбереження має бути спрямоване на економію палива за рахунок економії конкретних видів енергії за етапами її переробки. Не можливо здійснити ефективне використання ресурсів приділяючи увагу лише одному методу, наприклад, технічному, без сукупності економічного та правового. Таке використання не буде ефективним. Але є ще виробничі, організаційні заходи, які включили О.Л. Данілов та П.А. Костюченко у своєму визначенні, доповнюючи його та пропонуючи залучення не традиційних і поновлювальних джерел енергії для зниження вжитку ресурсів.

Серед вчених розглядаються і питання цілей ресурсозбереження. Так, на думку Р. М. Покараєва, ресурсозбереження має бути направлене на зниження матеріаломісткості відтворювального процесу, а з точки зору

В. І. Шпригина, - на зниження ресурсоємності суспільного виробництва. Думка вчених в загалом є доцільною, тому що без зниження матеріаломісткості та ресурсоємності безперервний процес відтворення виробничих благ, а саме виробництво продукції не буде раціональним та направленим на максимізацію прибутку, а отже підприємство можна бути розглядати як нерентабельне. Також слід зазначити, що в різні проміжки часу питанням дослідження енергозбереження займалися багато вчених з різних країн, які присвячували свої роботи енергозбереженню в різних сферах, але визначення не надавали[4].

Енергозберігаючі технології

у домі

Світлодіодні лампи

Світлотехнічні вироби для побутового, промислового та вуличного освітлення, у яких джерелом світла є світлодіоди. Світлодіодна лампа— це набір світлодіодів і схеми живлення для перетворення мережевої енергії на постійний струм низької напруги. На світлодіоди має несприятливий вплив висока температура, через що, світлодіодні лампи, як правило, мають теплові елементи розсіювання, такі як радіатори й охолоджувальні ребра. Термін їх служби й електричний ККД (відносяться до енергоощадних ламп) у рази кращі, ніж у звичайних ламп розжарення і більшості люмінесцентних ламп (рисунок 1)[5].

Рисунок 1 – Світлодіодна лампа

Металопластикові вікна

Принцип створення енергозберігаючого склопакета полягає в нанесенні спеціального покриття на поверхню звичайного віконного скла методом магнітного напилення. Виготовлений за такою технологією енергозберігаючий склопакет, працює як своєрідний тепловий клапан - пропускає тепло зовні у Ваш будинок і відображає його як дзеркало, не даючи залишити приміщення і таким чином зберігаючи тепло і Ваш сімейний бюджет (рисунок 2) [6].

Рисунок 2 – Металопластикове вікно

Біметалеві радіатори

Рисунок 3 – Біметалевий радіатор

Для вимірювання тепла, яке віддає батарея, використовуються показники ват. За цим параметром біметал істотно перевищує звичні чавунні радіатори, його тепловіддача становить від 150 до 190 Вт на одну секцію (рисунок 3) [7].

Утеплена підлога

Рисунок 4 – Утеплена підлога

Економія тепла – значно знижуються тепловтрати; економія грошей – внаслідок зниження тепловтрат, знадобитися набагато менше енергії, щоб обігріти приміщення (рисунок 4) [8].

Індивідуальне опалення

Система, яка розташована в окремому приміщенні в межах квартири (садиби, котеджу) та призначена для обслуговування цієї квартири (садиби, котеджу).Індивідуальне опалення має явну перевагу над централізованим або автономним - воно може регулюватися самими власниками житла в залежності від їх потреб і бажань. При підключенні індивідуального опалення мешканець оплачує лише ту частину енергії, яку він спожив. Системи індивідуального опалення також мають додаткову можливість - індивідуальне гаряче водопостачання (рисунок 5) [9].

Рисунок 5- Індивідуальне опалення

Терморегулятор на батареї

Терморегулятори для радіаторів розподіляють потрібну кількість води по всій опалювальній системі.

Знижуючи зайве тепло в опалювальній системі, терморегулятори оптимізують температурний режим у приміщеннях і дозволяють економити, наприклад, у приватних особняках, до 22% відсотків теплової енергії, скорочуючи при цьому витрата палива, забезпечуючи, таким чином, збереження навколишнього середовища. Термостати, простіше кажучи, окупають вкладені гроші багато разів (рисунок 6) [10].

Рисунок 6- Терморегулятори

Як сучасна людина може зберігати природні ресурси

Економія електроенергії

максимальне використання денного світла (збільшення кількості, площі та прозорості вікон);
збільшення відбиваючої здатності (світлі стіни та стелі);
оптимальне розміщення джерел штучного світла (місцеве, направлене освітлення);
використання освітлювальних приладів лише за необхідністю;
підвищення світловіддачі наявних джерел світла (заміна люстр, відбивачів тощо);

Економія тепла

зменшення витрат енергії та тепла на власні потреби;
використання сучасного обладнання з вищим ККД теплогенерації, наприклад, конденсаційні котли;
використання вузлів обліку теплової енергії;
переведення будинків в режим нульового споживання тепла для опалення (температура всередині підтримується за рахунок внутрішнього тепловиділення та гарної ізоляції);
використання вузлів обліку теплової енергії.

Економія води

встановлення приладів обліку використання води;
використання води лише коли дійсно необхідно;
встановлення установка зливних бачків, які мають функцію вибору інтенсивності зливу;
встановлення автоматичних регуляторів витрат води, аераторів, сенсорних датчиків

Економія газу

підбір оптимальної потужності котла та насосу (наприклад, якщо є пікове, але нечасте, навантаження, можливо краще замість одного придбати два котла меншої потужності, один з яких працюватиме постійно, а другий включатиметься за потреби);
належна ізоляція опалюваних приміщень, ефективні радіатори;
за можливості перехід на альтернативне опаленняя (напр., котли на біомасі, сонячні колектори, теплові насоси[11].

Практична робота

Вирахуймо економію на опаленні за допомогою зовнішнього утеплення на прикладі двокімнатної квартири у м. Краматорськ, у опалювальний період.

Площа опалення – 41 м². Ціна опалення за 1 м2 = 36,11 грн (Краматорськміжрайтеплосіть) за умовою, що у кімнатах 25 градусів (усі дані є достовірними та взяті з платіжок за комунальні послуги, домовий лічильник тепла відсутній). Вартість послуги опалення за місяць складає 1480 грн. Зовнішнє утеплення фасаду будинку в середньому дозволяє збільшити температуру на 5 градусів.

Найпростіше це зробити склавши пропорцію, до якої входять дані температури 25 та 20⁰ С та сплата за тепло протягом місяця

1480 : 25 = х : 20

25 * х = 1480 * 20

х = (1480 * 20) : 25

х = 1184 грн

Економія за місяць складає 296 грн. За опалювальний сезон з 15 жовтня до 15 квітня – 1776 грн. Середня ціна утеплення двокімнатної квартири – 7 тис. грн. Середній термін придатності зовнішнього утеплення – 10 років. За цей період економія на утепленні складає 1776 * 10= 17760 грн

З підрахунком вартості утеплення економія складає 17760 – 7000 = 10760. Отже, за допомогою зовнішнього утеплення ми економимо більше 10000 грн!

Заключення

В цілому, була досягнена мета проекту. Розглянуто таке поняття як енергозбереження, і як використовувати ці знання на практиці. Можна економити не тільки гроші, але й ресурси природи.

Висновок: енергозбереження - це зменшення споживання енергії за рахунок використання меншої кількості енергетичних послуг; з’ясували відмінності різних технологій енергозбереження та їх призначення; подивилися на проблему енергозбереження з точки зору науки; дізналися, як різні вчені характеризують енергозбереження; побачили економію грошей на практиці.

Список використаних джерел

1.https://uk.wikipedia.org/wiki/

2.http://uareferat.com/

3.http://ecoenergy.dilovamova.com/

4.http://journals.uran.ua/index.php/2225-6407/article/viewFile/35721/31962