Етична бесіда на тему «Символи України – міфи і реальність»

Етична бесіда на тему:

«Символи України – міфи і реальність»

Мета заходу:

• пізнавальна: познайомити учнів з символами українського народу, їх історією та значенням;
• виховна: виховувати громадянські та патріотичні почуття;
• розвиваюча: розвивати уяву, вміння висловлювати свою думку.

Завдання заходу:

• поглибити розуміння сутності морально-етичних понять національної свідомості, належності до рідної землі, народу та моральних норм та правил, щодо громадянської відповідальності прийнятої у суспільстві;
• формування особистої гідності; почуття поваги до рідної землі, історії своєї країни; інтересу до традицій українського народу; захоплення красою рідної землі;
• сформувати готовність до дії – створити куточок національної символіки;
• сформувати прагнення до самовдосконалення.

Форма проведення: етична бесіда.

Обладнання і наочність: зображення державних та народних символів України.

Попередня підготовка: розподіл доручень, пошук інформації, планування.

ХІД ВИХОВНОГО ЗАХОДУ

І. Вступна частина.

Вступне слово вчителя: Кожна країна має свої державні символи за якими її впізнають в усьому світі. Згідно з Конституцією України, державними символами України є Державний Прапор України, Державний Герб України і Державний Гімн України. Але крім держаних символів країни мають ще й народні символи. Наша країна не є виключенням, Україна має народні символи про які складають легенди та міфи. Кожен з цих символів має свою цікаву та довгу історію. Сьогодні ми познайомимося з найвідомішими символами нашої держави.

ІІ. Основна частина.

Слово вчителя: Давайте з вами розпочнемо наше знайомство з символами України з Державного Прапора України.

ДЕРЖАВНИЙ ПРАПОР УКРАЇНИ – має дві горизонтальні смуги з двох кольорів: синьої та жовтої. Угорі синя смужка, неначе небо над нашою рідною землею, а внизу – жовта, як золоті пшеничні поля, якими багата Україна.

Запитання та завдання:

1. Дітям пропонується розфарбувати горизонтальні смуги у відповідні жовто-блакитні кольори Державного Прапора.
2. Як ви вважаєте, що символізують жовтий та синій кольори прапора нашої держави?

Виступ учня: Український національно-державний прапор прийшов до серця нашого народу тернистими шляхами буття. Під час історичних звершень він ставав символом боротьби за національні та соціальні права. У ньому втілені віковічні прагнення до миру, праця, краса та багатство рідної землі. 

Держа́вний пра́пор Украї́ни — стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього і жовтого кольорів, які символізують чисте синє небо над жовтим полем пшениці. Співвідношення ширини прапора до його довжини 2:3.

За поширеними легендами, прапором України ніби був жовто-блакитний (жовта смуга зверху). Однак насправді протягом 1917 року в Україні порядок кольорів на прапорі не був остаточно усталений і використовували обидва варіанти — і з верхньою блакитною смугою, і з жовтою. Однак в кінці 1917 та на початку 1918 року було затверджено низку морських і службових прапорів, на яких верхня смуга була блакитною.

За часів гетьманату Павла Скоропадського 1918 року порядок кольорів не зазнав змін. Іноді помилково Скоропадському приписується «перевертання кольорів».

Після повалення Гетьманату в грудні 1918 уряд УНР залишив прапор без змін, таким чином остаточно закріпивши теперішній порядок смуг. Після поразки українських держав виникли непорозуміння між прихильниками синьо-жовтого і жовто-синього порядку поєднання кольорів, які закінчилися постановою Української Національної Ради від 27 червня 1949 року, яка відзначала, що до остаточного виготовлення державних емблем незалежної влади в Україні національний прапор буде синьо-жовтий.

Зрештою саме синьо-жовтий порядок закріпився як основний і саме його було офіційно прийнято в незалежній Україні 28 січня 1992 року.

День Державного Прапора України щорічно відзначається 23 серпня.

Слово вчителя: Ще одним символом нашої країни є Державний Герб.

ДЕРЖАВНИЙ ГЕРБ УКРАЇНИ  - золотий тризуб князя київського Володимира на синьому полі. У ньому відображена триєдність життя. Це батько—мати—дитина, які символізують собою силу, мудрість, любов.

Запитання та завдання:

1. Дітям пропонується розфарбувати Державний Герб України у відповідні кольори.
2. А що на вашу думку відображає Державний Герб України?

Виступ учня: Про походження і значення тризуба, як символу державної влади, церковної чи військової емблеми українців існують різні теорії, але жодна не дає задовільного пояснення. Найстаріші археологічні знахідки тризубів на українській території сягають І століття.

Класичний Тризуб є державним і національним гербом України. Різновиди Тризуба (трикутні корони, тризубчасті вежі, потроєні знаки, трилисники тощо) збереглись в національних гербах усіх нащадків причорноморських аріїв, що розселилися у Європі та Азії.

Тризуб символізує ту ж саму трійцю життєтворчих енергій, що й хрест та шестикутна зірка, тобто Мудрість, Знання і Любов або Вогонь, Воду і Життя або Янь, Інь і Ці, однак, не як початковий процес породження третьої сили двома первинними, а вже як другу стадію цього процесу, тобто як дію трьох рівноправних сил, що виходять з єдиного спільного для всіх джерел – Абсолюту (Вакууму, Дао).

Слово вчителя:

ДЕРЖАВНИЙ ГІМН УКРАЇНИ  - це урочиста пісня на честь держави -  «Ще не вмерла України ні Слава, ні Воля» (слова П. Чубинського, музика М.  Вербицького).  Під звуки Гімну всі підводяться.

Запитання до учнів:

1. Чи пам’ятаєте ви слова Державного Гімну України?

Виступ учня: Як свідчать сучасники, восени 1862 року на одній з вечірок у Павла Чубинського сербські студенти, що навчалися в Київському університеті, співали патріотичну пісню, у якій згадувався цар Душан і в приспіві були слова «срце бије и крв лије за своју слободу» (або «срб се бије и крв лије за своју слободу...»). Чубинському пісня дуже сподобалася, і він раптом подався в іншу кімнату, а через півгодини вийшов звідти з готовим текстом пісні «Ще не вмерла Україна», яку тут же проспівали на сербський мотив. Деякі дослідники вважають, що на написання також вплинули мотиви мазурки ”Єще Польска нє зґінела”, яка згодом стала польським гімном. «Марш Домбровського» на той час був популярним серед народів, що боролися за незалежність (уже за кілька місяців після написання вірша Чубинського, почалося січневе повстання). Зокрема, на мотив цієї польської пісні словацький поет Само Томашек написав пісню «Гей, Слов'яни», що була гімном Югославії у 1944-2003 роках. Інша відома версія цієї пісні — болгарська «Шуми Марица», яка стала гімном Болгарії у 1886—1944 роках.

У 1917—1920 рр. «Ще не вмерла Україна» як єдиний державний гімн законодавче не був затверджений, використовувалися й інші гімни.

1939-го року «Ще не вмерла Україна» затверджений гімном Карпатської України.

Цікаві факти про Державний Гімн України:

• Кубанський поет і краєзнавець Іван Варавва включив до виданої в 1966 році в СРСР збірки «Пісні козаків Кубані» текст пісні «Ще не вмерла Україна», а Кубанський козачий хор виконував її як давню козацьку пісню.
• 1963 р. до 100-річчя українського гімну «Ще не вмерла Україна» було видано серію марок, наліпок, франкотипів, поштових листівок із зображенням авторів гімну Павла Чубинського і Михайла Вербицького, роботи митця Миколи Бідняка.
• 24 серпня 1991 року Гімн вільного українського народу «Ще не вмерла Україна» перед будівлею українського парламенту першою виконала тернопільська «Заграва».

Слово вчителя: Народні символи – це те, що найбільше любить і шанує даний народ. В одних народів їх більше, в інших менше. Називаючи народний символ, можна дізнатися, про яку країну іде мова. Народні символи поділяють на предмети, тварини (птахи) та рослини. 

Запитання до учнів:

1. Які народні символи України ви знаєте?

Виступ учня: Одним з найвідоміших символів України є калина.

КАЛИНА — символ життя, крові, вогню. Деякі дослідники пов'язують її назву із сонцем, жаром, паланням. Калина часто відіграє роль світового дерева, на вершечку якого птахи їдять ягоди і приносять людям вісті, іноді з потойбіччя. Та й саме дерево пов'язує світ мертвих зі світом живих.

Калина символізує материнство: кущ — сама мати; цвіт, ягідки — діти. Це також уособлення дому, батьків, усього рідного. Калина — український символ позачасового єднання народу: живих з тими, що відійшли в потойбіччя і тими, котрі ще чекають на своє народження. Калина уособлює й саму Україну. Як символ Батьківщини, вона «проросла» в гімнові січових стрільців:

Ой у лузі червона калина похилилася,

Чогось наша славна Україна зажурилася,

А ми тую червону калину підіймемо.

А ми нашу славну Україну розвеселимо!

Ще одним відомим символом України є вінок.

ВІНОК — символ життя, долі, життєвої сили; символ дівоцтва. Вінок є також символом довершеності:

А в цьому домочку, як у віночку

Тут господар — багатства володар,

Тут господиня — червона калина,

Тут дівочки, як квіточки,

Тут синочки, як колосочки!

Запитання до учнів:

1. Що ще цікавого ви можете розповісти про калину? Чи є для вас калина символом України? Чому?
2. В яких обрядах використовують вінок? Чи є для вас вінок символом України? Поясніть свою думку.

Виступ учня: ПИСАНКА - це символ Сонця; життя, його безсмертя; любові і краси; весняного відродження; добра, щастя, радості. Кожен орнаментальний мотив має певне сакральне значення. З них на писанці складається мальована молитва про злагоду і мир поміж людьми. У християнській культурі українців писанка стала символом воскресіння. В народі кажуть: «У світі доти існуватиме любов, доки люди писатимуть писанки».

РУШНИК в українській культурі (український традиційний рушник) — це прямокутний шмат лляного чи конопляного полотна, що має на кінцях, а часто і на всьому полі різноманітні вишиті або виткані композиції, які відображають світогляд та звичаї предків, несуть інформацію про добро, достаток, здоров'я. Рушники є символом матеріальної культури слов'ян, важливою складовою обрядів та ритуалів.

Вишивати рушники — давній український народний звичай.

Вишиваний рушник донині не втратив свого значення в побуті. І тепер ним прикрашають інтер'єри помешкань, вівтарі та ікони в церквах. І надалі він залишається атрибутом народних звичаїв та обрядів. На рушнику новонароджену дитину відправляли на хрещення, на ньому проводжали людину в останню дорогу.

Запитання до учнів:

1. Чи розписували ви колись писанку? Чи є для вас писанка символом України? Чому?
2. В яких обрядах використовують рушник? Чи вважаєте ви рушник символом України? Чому?

Виступ учня: ВИШНЯ — символ світового дерева, життя; символ України, рідної землі; матері; дівчини-нареченої. У давнину вишня була одним із священних дерев далекої Японії та Китаю. Для праукраїнців вишня — світове дерево життя. Як відомо, колись слов'яни святкували Новий рік 21 березня. Це було свято весни, Новий рік споконвічних хліборобів. У давнину в Україні вишня була ритуальним деревом весняного новорічного обряду. Деревце вишні садили восени в діжечку, тримали його в хаті, а навесні, у березні, вишенька розвивалась і розквітала. По тому, як вона квітне, дівчата вгадували долю на цілий Новий рік. Назву «вишня» слід вважати прикметником жіночого роду, від форми «вишній», тобто «божественний» (пор. із словом «Все-вишній» Всевишній). Отже, вишня — це «божественне дерево».

Вишня була у наших пращурів Священним Деревом Життя, Матері-богині, України. Відгомін цих вірувань знаходимо у творах усної народної творчості, українських письменників. У свідомості українців і нині вишня — це рідна домівка: «Садок вишневий коло хати» (Т. Г. Шевченко). Або: «Як я любив у хмарах вишняку твої білесенькі, немов хустини, хати» (М.Старицький).

У поемі І. Я. Франка «Іван Вишенський» змальовано, зокрема, епізод, коли саме вишневий цвіт нагадав герою на чужині про рідну Україну і змусив повернутися із грецького Афону.

Ліна Костенко використала цей образ для опоетизації весни, кохання, нареченої:

Ще сніг ковтала повідь широченна,

І рала ждав іще тужливий лан.

А під горою вишня — наречена

Вже до віночка міряла туман.

У поемі І.Драча «Смерть Шевченка» вишневий цвіт асоціюється із безсмертям Великого Кобзаря. І на завершення — рядки, написані одним із авторів Словника:

О, вишня — Матінко Всевишня -

Весь білий світ — то вишні цвіт.

Правічне дерево Вкраїни -

Її безсмертя в плині літ.

Запитання до учнів:

1. Чи вважаєте ви вишню символом України? Чому?

Виступ учня: ПШЕНИЦЯ - символ краси життя, щасливого добробуту, тілесного і духовного багатства. Якщо житня хлібина дає здоров'я і силу, то пшеничний коровай додає до них щастя і красу.

Якщо жито — трудова проза життя, то пшениця - його святкова поезія. Здавна під пшеницею розуміється образ дівчини, навіть нареченої, а під житом - образ натрудженої і втомленої життєвими турботами жінки, навіть вдови. Тому весільний коровай – з пшеничного борошна, притім, найвищої якості, щоб і життя молодих було якості не нижчої...

ВОЛОССЯ — символ богині неба, землі; багатства; розвитку духовних сил; енергії, вогню, плодючості, здоров'я; символ скорботи, трауру; обстрижене волосся — символ покритки (стриги), втраченого дівоцтва, цнотливості; «народження-смерті»; вічної пам'яті; оберіг.

Волосся — багатозначний символ. Густе волосся означає життєвий порив, радість життя, духовний розвиток. В індуїзмі волосся символізує «силові лінії» Всесвіту. Втрата його означає падіння і бідність. Водночас добровільне постригання, наприклад у ченці, означало відмову від усіх земних втіх. У Малій Азії саме їм жерці і жриці приносили в жертву своє волосся. За міфами, Самсон втратив сили, коли його обстригли, тобто позбувся підтримки богів.

Люди одухотворювали землю, вважаючи сушу тілом, каміння — кістками, воду — кров'ю, а рослини — волоссям велетенської істоти. Тому-то у народних казках саме щітка (гребінь для волосся), кинуті героєм, перетворюються у рівний ліс: із кожної волосинки виростає дерево. Отже, у казках волосся — символ енергії, плодючості, буйної рослинності.

У давнину на Русі-Україні категорично заборонялося заміжній жінці «світити волоссям». Одним із найганебніших вчинків було зривання хустки із голови жінки. Це зумовлено віруванням в те, що, вийшовши заміж, дівчина переходить під владу чоловіка, який заволодів її косою, а отже — честю. Тому з'явитися перед чужим без хустини означало зрадити своєму чоловіку.

Найганебнішим в Україні для дівчини було колишнє насильне обстригання, яке символізувало неславу за втрату вінка, цнотливості.

Одним із стародавніх символічних ритуалів був обряд пострижин. Скіфи, гіперборейці стригли волосся на ознаку трауру. Дівчата перед шлюбом обтинали коси і жертвували їх богині Артеміді. У багатьох народів категорично заборонялося це робити, щоб не потрапити під вплив демонічних сил.

На Русі-Україні лише воїни «повністю збривали волосся, присвячуючи своє життя і життєву силу Перуну».

Пострижини проводили, коли дитині виповнювалося 3—5 років і символізували перехід її в «отроцтво».

Запитання до учнів:

1. Чи вважаєте ви пшеницю символом України? Чому?
2. Чи вважаєте ви волосся символом України? Чому?
3. Чи потрібні символи нашій країні?
4. Якою була б наша Україна, якби вона не мала символів?

ІІІ. Заключна частина.

Заключне слово вчителя: Наша країна багата своїми звичаями та традиціями. Загадковими, неповторними та чарівними є її символи. Ці символи передаються з покоління в покоління і є історією та душею нашого народу. Саме тому так важливо оберігати символи України, поважати їх та шанувати. З цією метою ми створимо куточок народної символіки України, щоб учні нашої школи завжди пам’ятали про красу символів нашого народу.