Форми розмноження організмів

НЕСТАТЕВЕ ТА СТАТЕВЕ РОЗМНОЖЕННЯ

Розмноження – це процес відтворення собі подібних, який забезпечує продовження існування виду. Розмноження – основна властивість всіх організмів. В результаті розмноження збільшується кількість особин певного виду, здійснюється безперервність в передачі спадкової інформації від батьків до нащадків. Досягнувши певних розмірів і розвитку, організм відтворює своє потомство – нові організми того ж виду і розселяє їх в навколишньому середовищі.

ФОРМИ РОЗМНОЖЕННЯ ОРГАНІЗМІВ РОЗМНОЖЕННЯ НЕСТАТЕВЕ ВЕГЕТАТИВНЕ СТАТЕВЕ

НЕСТАТЕВЕ РОЗМНОЖЕННЯ Це розмноження, яке здійснюється без участі статевих клітин – гамет. Потомство однорідне за своїми спадковими властивостями. ДІЛЕННЯ СПОРОУТВОРЕННЯ ШИЗОГОНІЯ

ВЕГЕТАТИВНЕ РОЗМНОЖЕННЯ Частинами вегетативних органів Видозміненими пагонами Брунькування Фрагментація Поліембріонія

СТАТЕВЕ РОЗМНОЖЕННЯ ЗЛИТТЯ ОДНОКЛІ- ТИННИХ ОРГАНІЗ- МІВ (КОН'Ю-ГАЦІЯ) ЗЛИТТЯ ГАМЕТ (КОПУ-ЛЯЦІЯ) ГЕРМА-ФРОДИ-ТИЗМ

ДІЛЕННЯ Ділення у прокаріот відбувається шляхом перетяжки клітини на дві частини.

СПОРОУТВОРЕННЯ Спори – це окремі, дуже маленькі спеціалізовані клітини, які містять ядро, цитоплазму, вкриті щільною оболонкою і можуть тривалий час перебувати в несприятливих умовах. Потрапивши у сприятливі умови середовища, спори проростають і утворюють новий (дочірний) організм. Спороутворення широко розповсюджене у рослин (водорості, мохоподібні, папороті, гриби).

ШИЗОГОНІЯ Шизогонія властива малярійним плазмодіям, які відносяться до найпростіших. При цьому вміст материнської клітини багаторазово ділиться і утворюється багато клітин- паразитів.

ВЕГЕТАТИВНЕ РАЗМНОЖЕННЯ - це збільшення кількості особин рослин в результаті развитку з частин материнської рослини. Утворюються особини генетично ідентичні батьківському організмові. Вегетативне розмноження сприяє збільшенню кількості особин і їхньому розповсюдженню . При вегетативному розмноженні рослини успадковують ознаки материнської рослини. Це використовують в практиці сільського господарства для швидкого отримання високих урожаїв (наприклад, бульб картоплі) і для збереження цінних сортів культурних рослин (наприклад, плодових дере при щепленнях).

РОЗМНОЖЕНЯ ЧАСТИНАМИ ПАГОНІВ Саджанець — це частина пагона (декілька міжвузлів з бруньками). Якщо його поставити у вологий пісок, він дасть додаткові корені, а із бруньок розвинуться пагони. Так з однієї гілочки смородини можно отримати декілька кущів.

РОЗМНОЖЕННЯ КОРЕНЕВИМИ ЖИВЦЯМИ Кореневий живець — це частина кореня довжиною 15—25 см. На посадженому в грунт кореневому саджанцю з придаткових бруньок развиваються наземні пагони,від основи яких відростають додаткові корені. Розвивається нова, самостійно існуюча рослина. Корневими живцями розмножують садовую малину, шиповник, деякі сорти яблунь та декоративних рослин. Корневими живцями легко розмножується кульбаба.

РОЗМНОЖЕННЯ ЛИСТКОВИМИ ЖИВЦЯМИ Деякі види кімнатних рослин – бегонію, сенполію (узамбарськую фіалку), лимон, розмножують листковими живцями. Листя саджають у вологий пісок. Після цього на листках розвиваються додаткові бруньки та додаткові корені.

РОЗМНОЖЕННЯ ВУСАМИ НаземнІ столони (вуса) — недовговічні повзучі пагони, які слугують для вегетативного розмноження. Зустрічаються у багатьох рослин ( лісова та садова суниця).

РОЗМНОЖЕННЯ КОРЕНЕВИМИ ПАРОСТКАМИ Деякі рослини, подібно до цієї осики, можуть утворювати паростки на коренях і таким чином розмножуються

РОЗМНОЖЕННЯ ВИВІДКОВИМИ БРУНЬКАМИ У деяких печінкових мохив є вивідкові бруньки. Вони складаються з 2–3 клітин. У каланхое на листках розвиваються також вивідкові бруньки.

РОЗМНОЖЕННЯ ВІДСАДКАМИ Якщо пагін смородини прижати до землі, він дасть додаткові корені і пагони з бокових бруньок. Такий пагін називають відсадкою. Відсадками людина розмножує багато садових кущів (агрус, смородина).

РОЗМНОЖЕННЯ ЩЕПЛЕННЯМ При щепленнях частину погона, яка називається прищепа, приживляють до іншої рослини того ж або близького виду. Це — чудовий спосіб розмноження плодових дерев цінних сортів. В наш час часто розмножують не цілі рослини, а культуру рослинних клітин, отримуючи з них цілі рослини.

Способи щеплень дуже різноманітні. Прищеплюютьцілі гілочки та окремі бруньки до зрізу пагона, або надрізу в корі.

РОЗМНОЖЕННЯ КОРЕНЕВИЩАМИ Кореневище-підземний пагін, яки виконує функції накопичення запасних поживних речовин, відтворення і вегетативного розмноження, наприклад: ландиш, копитень, фіалка, ірис, пирій та інші.

РОЗМНОЖЕННЯ БУЛЬБАМИ Бульби — потовщені м’ясисті частини стебла, які складаються з одного або декількох міжвузлів. Бувають наземні і підземні. Наземні — потовщення головного стебла (кольрабі) бокових пагонів. Часто мають листя. Наземні бульби містять запасні поживні речовини і слугують для вегетативного розмноження, на них можуть знаходитись пазушні бруньки із зачатками листків, які опадають і служать також для вегетативного розмноження (живородна гречка).

Підземні бульби — потовщення підземних пагонів (картопля, топінамбур). На підземних бульбах листя редуковане до луски, яка опадає. В пазухах листків знаходяться бруньки — вічка. Підземні бульби розвиваються на столонах — дочірних пагонах — з бруньок, розташованих біля основи головного пагона. Мають вигляд дуже тонких білих стебельків, які несуть маленькі прозорі лускоподібні листки, ростуть горизонтально. Бульби розвиваються з верхівкових бруньок столонів.

РОЗМНОЖЕННЯ ЦИБУЛИНАМИ Цибулина— підземний або наземний пагін з дуже коротким потовщеним стеблом (донцем) та лускоподібними м’ясистими, соковитими листками, які накопичують воду та поживні речовини. Цибулини характерні для рослин з родини лілійних (лілії, тюльпани, проліски, цибуля) та амарилісових (амариліси, нарциси, гіацинти). В пазухах деяких лусок цибулини є бруньки, з яких розвиваються дочірні цибулинки — дітки. Цибулини допомагають рослині вижити в несприятливих умовах і являються органом вегетативного розмноження.

РОЗМНОЖЕННЯ БУЛЬБОЦИБУЛИНАМИ Бульбоцибулини — зовні схожі на цибулини, але їхнє листя не є запасаючими органами, вони сухі, плівчасті, часто це залишки відмерлих зелених листків. Запасаючий орган — потовщена стеблова частина бульбоцибулини. Характерні для гладиолусів, шафранів, крокусів. Дітки (2) утворюються в кінці вегетаційного періода біля основи бульбоцибулини(1) і являються органами вегетативного розмноження гладиолусів та ін. рослин.

БРУНЬКУВАННЯ Брунькування – спосіб вегетативного розмноження, при якому нові особини уворюються у вигляді відростків на тілі материнської особини. Дочірні особини можуть відділятися від материнської і переходити до самостійного способу життя (гідра, дріжджі), або можуть залишатися прикріпленими до неї, утворюючи колонїї (коралові поліпи).

ФРАГМЕНТАЦІЯ Фрагментація - спосіб вегетативного розмноження, при якому нові особини утворюються із фрагментів (частин), на які розпадається материнськая особина (кільчасті черви, морські зірки,гідра, спірогіра, елодея). В основі фрагментації лежить здібність організмів до регенерації.

ПОЛІЕМБРІОНІЯ Поліембріонія – спосіб вегетативного розмноження, при якому нові особини утворюються із фрагментів (частин), на які розпадаеться ембріон. До поліембріонії відноситься утворення однояйцевих близнюків у людини. В цьому випадку зигота, яка виникла в результаті запліднення, ділиться, утворюючи зародок, який поділяється на декілька частин, в результаті чого народжуються немовлята обов’язково однієї статі. Іноді поділ зародка буває неповним. В такому випадку виникають організми, які мають спільні частини тіла або внутрішні органи. Таких однояйцевих близнюків називають сіамськими. Сіамські близнюки Чанг та Енг Банкери

Це розмноження за допомогою статевих клітин – гамет. Суть статевого розмноження: при статевому розмноженні відбувається злиття гамет двох батьків. Статеві клітини – гамети (греч. gametes – «чоловік») – утворюються в батьківських організмах у спеціальних органах. У тварин і людини їх називають статевими органами, у рослин – генеративними органами (греч. genero – «народжую»). В статевих органах тварин та в генеративних органах рослин розвиваються чоловічі та жіночі гамети. Чоловічі гамети – дрібні клітини, які містять лише ядерну (спадкову) речовину. Одні з них – нерухомі (спермії),інші– рухомі (сперматозоїди). Статеве розмноження дає можливість перекомбінації спадкових ознак обох батьків. Нащадки можуть бути більш життєздатними, краще адаптованими до умов навколишнього середовища. СТАТЕВЕ РОЗМНОЖЕННЯ

ПАРТЕНОГЕНЕЗ Партеногенез – розвиток організму з незаплідненої яйцеклітини, коло нове покоління має батьківський незмінний генотип. Партеногенезом размножуються: сріблястий карась, ящірки,бджоли, оси, дафнії, тля.

ЗЛИТТЯ ОДНОКЛІТИННИХ ОРГАНІЗМІВ (КОН'ЮГАЦІЯ) Кон‘югація- загальна назва кількох форм статевого процесу бактерій, водоростей, грибів та деяких найпростіших. Запліднення у багатьох примітивних організмів відбувається в результаті злиття двох морфологічно однакових клітин, внаслідок чого утворюється одна клітина – зигота. Клітини, які злилися, називаються також гамети. Біологічне значення кон'югації полягає в обміні спадковим матеріалом між особинами, що сприяє комбінативній мінливості.

ГЕРМАФРОДИТИЗМ Явище, при якому жіночі та чоловічі статеві клітини знаходяться в одному організмі, називається гермафродитизм,а двостатеві організми – гермафродити ( кишковопорожнинні, плоскі та молощетинкові черви, п’явки, молюски, ракоподібні).

Які види та форми розмноження характерні для даного виду?

Які види та форми розмноження характерні для даного виду?

Які види та форми розмноження характерні для даного виду?

Які види та форми розмноження характерні для даного виду?

Які види та форми розмноження характерні для даного виду?

ХТО ЗАЙВИЙ ?

ХТО ЗАЙВИЙ ?

ХТО ЗАЙВИЙ ?

ХТО ЗАЙВИЙ ?

ХТО ЗАЙВИЙ ?

§ 31. Дати відповіді на запитання в кінці параграфа.